27 листопада 2013 рокум. Львів№ 876/3576/13
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Савицької Н.В.
суддів: Запотічного І.І., Шавеля Р.М.
розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Тернополі на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 квітня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Тернополі про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення певних дій, -
16.03.2011 року позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до відповідача в якому просив визнати протиправними дії відповідача та зобов'язати його здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2009 рік починаючи з 16.07.2010 року.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилався на те, що після призначення йому пенсії за віком він продовжує працювати. З метою реалізації права на перерахунок пенсії відповідно до ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», позивач подав до відповідача усі необхідні документи для проведення перерахунку пенсії за попередні 24 місяці страхового стажу із застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії однак, відповідач такий перерахунок провів із застосуванням цього показника за 2007 рік.
Позивач вважає дії відповідача протиправними, оскільки відповідно до ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок пенсії повинен був здійснюватися виходячи з показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
Оскарженою постановою прийнятою в порядку скороченого провадження, адміністративний позов задоволено частково. Суд визнав дії пенсійного органу у здійсненні перерахунку пенсії позивачу із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2007 рік, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії у 2010 році протиправними.
Крім того, суд зобов'язав відповідача провести перерахунок пенсії починаючи з 16.09.2010 року із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії у 2009 рік та провести позивачу відповідну доплату пенсії починаючи з 16.09.2010 року, з врахуванням виплачених сум. В решті позовних вимог суд відмовив. Суд допустив постанову до негайному виконанню.
Апелянт не погодившись з даною постановою, оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставин справи та порушив норми матеріального і процесуального права, а тому просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову повністю.
Враховуючи те, що постанова суду першої інстанції прийнята в порядку скороченого провадження, відповідно до п. 3 ч. 1 ст.197 КАС України розгляд даної справи судом апеляційної інстанції здійснюється в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Як вбачається із матеріалів справи позивач після призначення пенсії продовжує працювати, перебуває на обліку у відповідача, що підтверджується матеріалами справи.
У 2010 році позивач як працюючий пенсіонер, звертався із заявою до відповідача про проведення перерахунку пенсії на підставі ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
Такий перерахунок пенсії позивача, відповідач провів із застосуванням даного показника за 2007 рік.
Частиною четвертою статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 1058-IV) встановлено, що в разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що показник заробітної плати для перерахунку пенсії визначається за двома можливими методами за вибором пенсіонера.
За першим методом розрахунок пенсії здійснюється із тієї заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія.
При застосуванні другого методу змінюються лише ті показники розрахунку заробітної плати, на які здійснюється посилання в цій нормі (за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону).
За змістом частини першої статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.
Слова «за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року» означають, що враховується вся заробітна плата, у тому числі і та, яку отримував пенсіонер після призначення пенсії.
Заробітна плата для обчислення пенсії в обох випадках розраховується за формулою, наведеною в частині другій статті 40 Закону № 1058-IV: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + КзN); К - кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
На підставі наведеного можна дійти висновку, що заробітна плата, яку отримував пенсіонер, продовжуючи працювати після призначення йому пенсії, має значення для визначення додаткових коефіцієнтів заробітної плати за кожний відпрацьований місяць після призначення пенсії.
Таким чином, у наведеній формулі обчислення заробітної плати Зп = Зс х (Ск : К) змінними показниками є (Ск : К).
Зі змісту частини четвертої статті 42 Закону № 1058-IV вбачається, що при обчисленні заробітної плати для перерахунку пенсії можуть бути змінені показники заробітної плати за періоди страхового стажу після призначення пенсії, але не визначено, за який календарний рік береться середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України.
Виходячи з буквального тлумачення частини другої статті 40 Закону № 1058-IV цей показник повинен бути незмінним тобто, таким, яким він був на час призначення пенсії.
Зважаючи на те, що пенсіонер має право обрати метод обчислення заробітної плати для перерахунку пенсії, в тому числі і з урахуванням заробітної плати, яку він отримував до моменту перерахунку пенсії, але не має права вимагати застосування показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Наведені висновки суду апеляційної інстанції узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду України з відповідного питання, висловленою зокрема у постанові цього Суду від 21.03.2012 року по справі № 21-449а11.
З огляду на те, що судом першої інстанції рішення прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що оскаржувану постанову слід скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову.
Керуючись ст. ст. 11, 99, 100, 183-2, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі - задовольнити.
Постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 квітня 2011 року - скасувати.
В позові ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополіі про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення певних дій - відмовити.
Постанова апеляційного суду є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.
Головуючий-суддя :Савицька Н.В.
Судді : Запотічний І.І.
Шавель Р.М.