Постанова від 09.12.2013 по справі 826/18798/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09 грудня 2013 року № 826/18798/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Херсонській області

до Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві

третя особо без самостійних вимог на предмет спору Приватне підприємство «Фінансово-промислова компанія «Нафто Газ Сервіс»

про визнання неправомірними дій, скасування постанови та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Херсонській області звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою, в якій просить суд:

- визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві Журби Т.В. щодо прийняття 23.10.2013 рішення про відмову у відкритті виконавчого провадження №40312844;

- скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві Журби Т.В. від 23.10.2013 про відмову у відкритті виконавчого провадження № 40312844;

- зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві відкрити виконавче провадження стосовно постанови №54/НВ від 23.04.2013.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що відмова у відкритті провадження з примусового виконання постанови від 23.04.2013 №54/НВ про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та стягнення з ПП «ФПК «Нафто Газ Сервіс» штрафу на користь держави, є неправомірною. Зазначив, що дана постанова відповідає вимогам, встановленим законодавством до виконавчих документів. Просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив. Зазначив, що позивач пред'явив оскаржувану постанову до виконання із порушенням тримісячного строку встановленого статтею 22 Закону України «Про виконавче провадження». Також посилався на невідповідність виконавчого документа вимогам статей 9 та 18 зазначеного Закону.

09.12.2013 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні за наявними матеріалами у зв'язку з неможливістю забезпечення явки у судове засідання представника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Херсонській області.

Відповідач та третя особа явку своїх представників у судове засідання 09.12.2013 не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Судом було складено довідку про нездійснення фіксування судового засідання та на підставі частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалено розглядати справу у порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Херсонській області утворена постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 549 та є юридичною особою.

23.04.2013 позивач виніс постанову № 54/НВ про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова № 54/НВ), якою Приватне підприємство «Фінансово-промислову компанію «Нафто Газ Сервіс» визнано винним у вчиненні правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у розмірі 20 646,00 грн.

Суд встановив, що примірник зазначеної постанови 23.04.2013 отримав представник ПП «ФПК «Нафто Газ Сервіс» за довіреністю, що підтверджується розпискою у відповідному полі постанови № 54/НВ.

ПП «ФПК «Нафто Газ Сервіс» оскаржив постанову №54/НВ у судовому порядку. Господарський суд Херсонської області залишив без розгляду позовну заяву ПП «ФПК «Нафто Газ Сервіс», зокрема, в частині оскарження постанови №54/НВ у зв'язку з несплатою даним підприємством судового збору.

ПП «ФПК «Нафто Газ Сервіс» штраф у 15-денний строк, встановлений зазначеною постановою не сплатив, у зв'язку з чим, позивач 02.10.2013 надіслав до Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві постанову №54/НВ для примусового виконання.

Відповідач після розгляду постанови №54/НВ виніс постанову від 23.10.2013 №40312844 про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) (далі - постанова №40312844).

Не погоджуючись із постановою відповідача №40312844 позивач звернувся до суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Пунктом 8 частини 2 статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі документи, зокрема, рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.

Відповідно до частини 4 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», посадові особи інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону.

Частиною 2 статті 4 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» встановлено, що постанови про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винесені посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, є виконавчими документами і підлягають виконанню в установленому законом порядку.

Згідно із частиною 1, 2 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Як вбачається з оскаржуваної постанови та пояснень відповідача, постанова №40312844 про відмову у відкритті виконавчого провадження про примусове виконання постанови №54/НВ була прийнята на підставі положень статей 21, 23, пункту 1 частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження».

Стаття 21 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює підвідомчість виконавчих проваджень відділам примусового виконання рішень. Положеннями статті 23 зазначеного закону визначено підстави для переривання строку давності пред'явлення виконавчого документа до виконання.

У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання.

У судовому засіданні представник відповідача зазначив, що основною підставою для прийняття оскаржуваної постанови є пред'явлення постанови №54/НВ після закінчення строку, встановленого статтею 22 Закону України «Про виконавче провадження». На його думку, постанова №54/НВ мала бути пред'явлена до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її складання, у відповідності до зазначеної норми.

Суд відхиляє вищезазначені доводи відповідача з огляду на наступне.

Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки:

1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців;

2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Абзацом 4 частини 3 статті 4 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» встановлено, що не підлягає виконанню постанова, яку не було звернуто до виконання протягом двох років з дня винесення.

Отже, законодавством встановлено дворічний строк для пред'явлення постанови про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Оскільки постанова № 54/НВ була винесена позивачем 23.04.2013, то останнім днем строку для пред'явлення цієї постанови до виконання є 24.04.2015.

З вищевикладеного вбачається, що доводи відповідача стосовно пропуску позивачем строку, встановленого статтею 22 Закону України «Про виконавче провадження», для пред'явлення постанови №54/НВ до виконання, а також невідповідності виконавчого документа вимогам статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» в частині зазначення строку пред'явлення постанови до виконання більшого ніж строк зазначений у Законі, є необґрунтованими та безпідставними.

Суд встановив, що у оскаржуваній постанові №40312844 відповідач також посилався на невідповідність постанови № 54/НВ вимогам законодавства, а саме:

- невідповідність виконавчого документа вимогам статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: відсутні відомості про стягувача;

- порушено вимоги частини 4 статті 9 Закону України «Про виконавче провадження» та пункту 2.11 Інструкції з організації примусового виконання рішень.

Щодо посилання відповідача на невідповідність постанови №54/НВ вимогам статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо;

4) резолютивна частина рішення;

5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням;

6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа гербовою печаткою є обов'язковим у разі, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, за законом зобов'язаний мати печатку із зображенням Державного Герба України.

З постанови № 54/НВ, копія якої наявна в матеріалах справи, вбачається, що вона викладена на бланку позивача, який є стягувачем у виконавчому провадженні, де зазначено повну його назву - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Херсонській області, адресу (вул. Кременчуцька, 69, м. Херсон, 73000, тел. Факс (0552) 26 37 95, e-mail: dabkks@ukr.net). Також на постанові міститься гербова печатка з назвою та кодом ЄДРПОУ позивача. Крім того, у постанові №54/НВ зазначено реквізити розрахункового рахунку, куди мають бути перераховані стягнуті з боржника кошти.

Таким чином, постанова №54/НВ містила усі відомості про стягувача, передбачені статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження», що спростовує доводи відповідача про невідповідність постанови №54/НВ вимогам зазначеної статті.

Стосовно посилання відповідача на порушення позивачем вимог частини 4 статті 9 Закону України «Про виконавче провадження» та пункту 2.11 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, суд встановив наступне.

Позивач, разом із супровідним листом про надсилання постанови № 54/НВ для примусового виконання від 01.10.2012 № 7/21-04-09/1085 (а.с. 40) було надіслано копію доручення № 19 від 22.04.2013, виданого ПП «ФПК «Нафто Газ Україна» щодо уповноваження Бойченка Якова Миколайовича представляти інтереси даного підприємства у перелічених в довіреності установах, організаціях та органах.

У відповідності до вимог частини 4 статті 9 Закону України «Про виконавче провадження» участь юридичних осіб у виконавчому провадженні здійснюється їх керівниками чи органами, посадовими особами, які діють у межах повноважень, наданих їм законом, або через представників юридичної особи.

Пунктом 2.11 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 встановлено, що повноваження представників сторін, які беруть участь у виконавчому провадженні, мають бути посвідчені такими документами:

а) довіреністю фізичної особи;

б) довіреністю юридичної особи або документами, що посвідчують право представництва юридичної особи (документом про призначення керівником юридичної особи тощо);

в) рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи управителем спадкового майна.

Представник відповідача зазначив, що позивач не надав довіреність, що посвідчувала б право начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Херсонській області представляти її інтереси у органах виконавчої влади.

Однак, суд відхиляє дані доводи відповідача, з огляду на наступне.

З вищевикладених правових норм вбачається, що позивач уповноважений застосовувати накладати штрафи відповідно до закону та звертатись до органів виконавчої служби щодо примусового стягнення таких штрафів з осіб, що порушили законодавство у сфері містобудівної діяльності.

У відповідності до пункту 9 Положення про Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Херсонській області, затвердженою наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 02.06.2011 № 22 (далі - Положення від 02.06.2011 № 22), інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю очолює начальник, який здійснює керівництво діяльністю інспекції.

Отже, начальник інспекції Бойко О.М. має повноваження на звернення до відповідача згідно Положення від 02.06.2011 № 22 та законодавства України. Інформація про керівника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Херсонській області наявна на офіційному сайті Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

Крім того, як вже зазначалось, постанова № 54/НВ була підписана начальником Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Херсонській області та скріплена гербовою печаткою.

З аналізу наведених положень законодавства та обставин справи, суд приходить до висновку про те, що відповідно до вимог статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний був прийняти до примусового виконання пред'явлений позивачем виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, оскільки постанова №54/НВ про накладення штрафу відповідає вимогам законодавства України.

З огляду на викладене, доводи відповідача про не відповідність виконавчого документа вимогам Закону України «Про виконавче провадження» не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи та відповідачем не спростовані доводи позивача.

Відповідно до статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства України, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача та наявність підстав для задоволення позову.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 69-71, 160-163, 181, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Херсонській області задовольнити.

2. Визнати неправомірними дії Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві щодо прийняття 23.10.2013 рішення про відмову у відкритті виконавчого провадження № 40312844.

3. Скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві від 23.10.2013 про відмову у відкритті виконавчого провадження № 40312844.

4. Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві вирішити питання щодо відкриття виконавчого провадження стосовно постанови №54/НВ від 23.04.2013, виданої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Херсонській області про стягнення з Приватного підприємства «Фінансово-промислова компанія «Нафто Газ Сервіс» на користь держави штраф у розмірі 20646,00 грн.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.М. Кобилянський

Попередній документ
35942377
Наступний документ
35942379
Інформація про рішення:
№ рішення: 35942378
№ справи: 826/18798/13-а
Дата рішення: 09.12.2013
Дата публікації: 12.12.2013
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Окружний адміністративний суд міста Києва
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019)