Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
Харків
03 грудня 2013 р. № 820/10617/13-а
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого - Судді Бездітка Д.В.,
при секретарі судового засідання - Міщенко А.П.,
за участю: представника позивача - Клюєвої Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області
до Приватного підприємства "Володимир"
про стягнення заборгованості, -
Позивач, Харківська об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача, Приватного підприємства "Володимир", в якому просить суд стягнути до бюджету у рахунок погашення податкового боргу кошти з розрахункових рахунків Приватного підприємства "Володимир" (код 32943413), та за рахунок готівки (юридична адреса платника: вул. Горького, 136, м. Мерефа, Харківський район, Харківська область, 62472) в загальному розмірі 38128,60 гривень (по авансовим внескам з податку на прибуток - 22758,0 грн. на розрахунковий рахунок 31117165700429 одержувач: УДКСУ у Харківському районі, код: 37999633, банк: ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011; по земельному податку з юридичних осіб - 15370,60 грн. на розрахунковий рахунок 33210811700430, одержувач: УДКС України у Харківському районі, код: 37999633, банк: ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011.
Позивач обґрунтовував свої позовні вимоги тим, що Приватне підприємство "Володимир" має узгоджений податковий борг перед бюджетом у сумі 38128,60 грн. з податку на прибуток приватних підприємств та з земельного податку з юридичних осіб, який виник на підставі самостійно поданих податкової декларації від 11.02.2013 р. №9087445674 та розрахунку від 25.01.2013 р. №9002349459. Підприємством не сплачено узгодженої суми податкового зобов'язання.
В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, виходячи із доводів позовної заяви.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав та мотивів.
Судом з матеріалів справи встановлено, що Приватне підприємство "Володимир" перебуває на податковому обліку в Харківській об'єднаній Державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області з 21.05.2004 р. за №3152 та має податковий борг перед бюджетом всього в розмірі 38128,60 грн.
Вказана заборгованість відповідача складається з:
- податку на прибуток приватних підприємств всього в сумі 22758,0 грн., яка виникла на підставі самостійно поданої відповідачем до податкового органу декларації №9087445674 від 11.02.2013 р. з граничним терміном сплати 30.07.2013 р., 30.08.2013 р. та 30.09.2013 р. відповідно;
- земельного податку з юридичних осіб у сумі 15370,60 грн., яка виникла на підставі розрахунку від 25.01.2013 р. №9002349549 з граничним терміном сплати 30.07.2013 р., 30.08.2013 р. та 30.09.2013 р.
Станом на момент звернення до суду податковий борг перед бюджетом Приватного підприємства "Володимир" не погашений та складає 38128,60 грн., що також підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податків.
Згідно ст.59 Податкового кодексу України, після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання, була виставлена податкова вимога форми «Ю» № 39-15 від 08.08.2013р. на суму 12440,60 грн., яка 09.08.2013 року була отримана відповідачем.
Суд зазначає, що суми податкових зобов'язань визначені відповідачем самостійно у вищезазначених податкових деклараціях (розрахунках), в силу приписів п. 56.11 ст.56 Податкового кодексу України не підлягають оскарженню та є узгодженими з дня подання декларацій (розрахунків).
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожний зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п. 54.1. ст. 54 Податкового кодексу України, встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до п. 287.3. ст. 287 Податкового кодексу України передбачено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Відповідно до ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно п.п. 14.1.175 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно з п. п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, встановлено, що органи державної податкової служби мають право, зокрема, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно до п. 95.4 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, позивачем здійснено заходи по стягненню податкового боргу платника податків, передбачені діючим законодавством, але вони не призвели до погашення податкового боргу, загальна сума податкового боргу є узгодженою, відповідачем не сплачена.
Із врахуванням вищевикладених обставин суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині стягнення у рахунок погашення податкового боргу коштів з розрахункових рахунків Приватного підприємства "Володимир" в загальному розмірі 38128.60 грн. обґрунтовані, отже, позов в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення до бюджету у рахунок погашення податкового боргу кошти за рахунок готівки Приватного підприємства "Володимир" (код 32943413), суд зазначає наступне.
Статтею 20 Податкового кодексу України, яка визначає права органів державної податкової служби, передбачене право на звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини. Однак, вказана норма не передбачає право органів державної податкової служби звертатися до суду з позовом про стягнення податкового боргу за рахунок готівки платника податків, однак таке право відображене в ст.95 Податкового кодексу України.
Суд зазначає, що стаття 95 Податкового кодексу України містить 24 пункти, тобто визначає черговість дій податкового органу при здійсненні заходів щодо погашення податкового боргу.
Тобто, законодавець чітко розмежував поняття стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків (п.3 статті 95, що передує п.4 даної норми) та стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, при цьому відобразив, що стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Суд звертає увагу на те, що станом на момент розгляду даної справи позивачем не здійснювалося стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих платника податків та позивачем не надано суду доказів, що на рахунку відповідача відсутні кошти або їх недостатньо для погашення суми податкового боргу. Крім того, позивачем не надано суду доказів, що у власності відповідача знаходяться готівкові кошти.
Отже, позовні вимоги про стягнення до бюджету у рахунок погашення податкового боргу кошти за рахунок готівки Приватного підприємства "Володимир" є передчасними, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160,161,162,163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області до Приватного підприємства "Володимир" про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути до бюджету у рахунок погашення податкового боргу кошти з розрахункових рахунків Приватного підприємства "Володимир" (код 32943413) в загальному розмірі 38128.60 грн. (тридцять вісім тисяч сто двадцять вісім гривень 60 копійок) (по авансовим внескам з податку на прибуток - 22758.0 грн. (двадцять дві тисячі сімсот п'ятдесят вісім гривень 00 копійок) на розрахунковий рахунок 31117165700429 одержувач: УДКСУ у Харківському районі, код: 37999633, банк: ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011; по земельному податку з юридичних осіб - 15370,60 грн. (п'ятнадцять тисяч триста сімдесят гривень 60 копійок) на розрахунковий рахунок 33210811700430, одержувач: УДКС України у Харківському районі, код: 37999633, банк: ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 9 грудня 2013 року.
Суддя Бездітко Д.В.