11.5
Іменем України
25 листопада 2013 року Справа № 812/9476/13-а
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Борзаниця С.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" до Артемівського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції, третя особа - ОСОБА_2 про скасування постанови про арешт майна від 13.11.2009 №15231458, скасування заборони на відчуження майна, звільнення майна з під арешту,-
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" до Артемівського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції, третя особа - ОСОБА_2 про скасування постанови про арешт майна від 13.11.2009 №15231458, скасування заборони на відчуження майна, звільнення майна з під арешту.
Позивач в обґрунтування позову зазначив наступне.
19 грудня 2007 року між ОСОБА_2 (далі - третя особа) та ЗАТ «Перший Український Міжнародний Банк», правонаступником якого є ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» (далі - позивач), було укладено кредитний договір № 5948415, у відповідності до умов якого позивач надав позичальниці кредит у розмірі 53 521,00 доларів США, з кінцевим терміном повернення 19.12.2014.
25 травня 2009 року до кредитного договору № 5948415 укладена додаткова угода № 7631112, що є його невід'ємною частиною, згідно із якою позичальнику наданий другий транш (частина) кредиту у розмірі 45 611,76 гривень, зі строком повернення - 25.11.2009.
В забезпечення належного виконання зобов'язань за кредитним договором 19 грудня 2007 року між позивачем та позичальником було укладено договір застави транспортного засобу № 5961828, посвідчений приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу за реєстровим №4938, відповідно до якого в заставу переданий транспортний засіб TOYOTA PRADO, реєстраційний № НОМЕР_1, 2007 року випуску, сірого кольору, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_2 НОМЕР_3, який належить позичальнику на праві власності що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4, видане ВРЕР м. Луганська 19.12.2007.
25.05.2009 р. у зв'язку із укладенням додаткової угоди до кредитного договору, до договору застави № 5961828 укладена додаткова угода № 7633560, посвідчена приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу по реєстру №838, забезпеченням за яким є зазначений транспортний засіб.
04.11.2013 на підставі заяви позичальника позивачу стала відома інформація, що в Артемівському відділі державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції (далі - відповідач) знаходиться виконавче провадження № за ЄРРВП 15231458, боржником за яким виступає ОСОБА_2
Старшим державним виконавцем Артемівського ВДВС Луганського МУЮ 13.11.2009 була винесена постанова про арешт майна ОСОБА_2, а саме - автомобіль TOYOTA PRADO, державний номер НОМЕР_1, та оголошено заборона на його відчуження.
Таким чином, вказаною постановою старшого державного виконавця Артемівського ВДВС Луганського МУЮ накладений арешт на майно позичальника,що перебуває в заставі у позивача.
Таким чином, позивач вважає, що арештоване державним виконавцем майно обтяжене правом застави позивача, яке зареєстровано у встановленому чинним законодавством порядку, у зв'язку з чим позивач має пріоритетне право на задоволення своїх вимог із заставленого майна, тобто переважне, порівняно з іншими стягувачами, які не є заставодержателями.
На підстав викладеного позивач просив:
- скасувати постанову Артемівського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції про арешт майна ОСОБА_2 та оголошення заборони на його відчуження від 13.11.2009 за №15231458, щодо арешту транспортного засобу TOYOTA PRADO, державний номер НОМЕР_1;
- звільнити з-під арешту майно, що належить на праві власності ОСОБА_2 та передане в заставу Публічному акціонерному товариству "Перший Український Міжнародний Банк", а саме: автомобіль марки TOYOTA PRADO, рік випуску 2007, колір - сірий, номер об'єкта НОМЕР_2 НОМЕР_3, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4, номер державної реєстрації НОМЕР_1;
- скасувати заборону на відчуження, оголошену Артемівським відділом державної
виконавчої служби Луганського міського управління юстиції постановою від 13.11.2009 №15231458, майна, що належить на праві власності ОСОБА_2 та передане в заставу Публічному акціонерному товариству "Перший Український Міжнародний Банк", а саме: автомобіль марки TOYOTA PRADO, рік випуску 2007, колір - сірий, номер об'єкта НОМЕР_2 НОМЕР_3, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4, номер державної реєстрації: НОМЕР_1.
Дослідивши надані докази, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з таких підстав.
З матеріалів справи встановлено, що публічне акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" зареєстроване в якості юридичної особи виконавчим комітетом Донецької міської ради 23.12.1991 (а.с.20).
19.12.2007 між позивачем (заставодержателем) та ОСОБА_2 (заставодавцем) було укладено договір застави транспортного засобу №5961828, відповідно до якого заставою за договором забезпечується виконання всіх зобов'язань ОСОБА_2 перед ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк", що випливають з укладеного між ними кредитного договору №5948415 від 19.12.2007. Заставодавець з метою забезпечення повного виконання основного зобов'язання, передає в заставу, а заставодержатель приймає в заставу на умовах, визначених в цьому договорі, транспортний засіб TOYOTA PRADO, реєстраційний № НОМЕР_1, 2007 року випуску, сірого кольору, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_2 НОМЕР_3, який належить позичальнику на праві власності що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4, видане ВРЕР м. Луганська 19.12.2007. Відповідно до ст.. 6 зазначеного договору заставодержатель вправі звернути стягнення на предмет застави та одержати задоволення своїх вимог з вартості предмету застави переважно перед іншими кредиторами заставодавця у випадках, передбачених договором та чинним законодавством України (а.с.9-10).
04.11.2013 на адресу позивача надійшов лист від ОСОБА_2, яким було повідомлено, що Артемівським ВДВС Луганського МУЮ було накладено арешт на заставлене майно, яке перебуває в заставі відповідно до кредитного договору №5961828 від 19.12.2007, а саме: TOYOTA PRADO, реєстраційний № НОМЕР_1. До зазначеного листа додано копію постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 13.11.2009 ВП№15231458, яка винесена при примусовому виконанні виконавчого листа №2-1953, виданого 02.10.2009 Артемівським районним судом м. Луганська про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ОТП Банк» боргу у сумі 187812,40грн.(а.с.7, 8).
Згідно ст. 1 Закону Країни «Про заставу» застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом.
В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.
Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону Країни «Про заставу» право застави виникає з моменту укладення договору застави, а в разі, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню - з моменту нотаріального посвідчення цього договору.
Згідно ст. 18 зазначеного Закону наступні застави вже заставленого майна допускаються в разі, якщо інше не передбачено законом і попередніми договорами застави.
Якщо предметом застави стає майно, яке вже є заставним забезпеченням іншого зобов'язання (боргу), заставне право попереднього заставодержателя (попередніх заставодержателів) зберігає силу.
Вимоги заставодержателя, у якого право застави виникло пізніше, задовольняються з вартості предмета застави після повного забезпечення вимог попередніх заставодержателів, крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» взаємні права та обов'язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом.
Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом.
На підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом. Задоволення прав чи вимог декількох обтяжувачів, на користь яких встановлено обтяження одного й того ж рухомого майна, здійснюється згідно з пріоритетом, який визначається в порядку, встановленому цим Законом.
Згідно ч. 1, 2 ст. 14 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» якщо інше не встановлено цим Законом, зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями. Пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, за винятками, встановленими цим Законом. Обтяжувачі, які зареєстрували обтяження одного і того ж рухомого майна одночасно, мають рівні права на задоволення своїх вимог.
Обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження.
Відповідно до ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.
Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі:
- виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів;
- якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.
Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.
Суддею встановлено, що 13.11.2009 старшим державним виконавцем Артемівського ВДВС Луганського МУЮ винесено постанову ВП№15231458 про арешт майна ОСОБА_2 та оголошення заборони на його відчуження. Арешт накладено на майно ОСОБА_2, яке станом на час винесення постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження знаходилось в заставі відповідно до договору застави транспортного засобу №5961828 від 19.12.2007, про що внесено відповідні відомості до Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Відповідно до вказаного договору заставодержателем є ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк".
З матеріалів справи встановлено, що постанову від 13.11.2009 винесено при примусовому виконанні виконавчого листа №2-1953, виданого 02.10.2009 Артемівським районним судом м. Луганська, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ОТП Банк» боргу у сумі 187812,40грн. При цьому, ч. 1 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя. В порушення вимог зазначеної норми закону відповідачем накладено арешт на заставлене майно та оголошено заборону на його відчуження в порядку примусового виконання виконавчого листа для задоволення вимог іншого стягувача, який не є заставодержателем, а саме: ПАТ «ОТП Банк».
Крім того, згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про заставу» наступні застави вже заставленого майна допускаються в разі, якщо інше не передбачено законом і попередніми договорами застави. Згідно матеріалів справи відсутні підстави, які б вказували на наявність можливості застосування наступної застави предмету застави - транспортного засобу TOYOTA PRADO, реєстраційний № НОМЕР_1, 2007 року випуску.
Відповідно до п. 2.4 ст. 2 договору застави транспортного засобу №5961828 від 19.12.2007, укладеного між позивачем та ОСОБА_2, наступна застава предмету застави - транспортного засобу TOYOTA PRADO, реєстраційний № НОМЕР_1, 2007 року випуску, не дозволяється, крім таких випадків: наступна застава здійснюється за попередньою письмовою згодою заставодержателя; наступна застава здійснюється на користь заставодержателя в забезпечення інших зобов'язань заставодавця або третіх осіб перед заставодержателем. Однак, обставини, зазначені в п. 2.4 ст. 2 договору застави транспортного засобу №5961828 від 19.12.2007, станом на момент винесення оскаржуваної постанови відсутні.
Вимоги позивача щодо звільнення з-під арешту заставленого майна та скасування заборони на відчуження цього майна задоволенню не підлягають, оскільки після скасування оскаржуваної постанови автоматично скасовується статус арешту майна та заборони на його відчуження, а відповідач зобов'язаний самостійно вжити передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів для закінчення виконавчого провадження щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ОТП Банк» боргу у сумі 187812,40грн.
Таким чином, позивач надав суду належні докази в обґрунтування позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача, як це передбачено частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, що є підставою для часткового задоволення позову.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст. ст. 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Адміністратвиний позов Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" до Артемівського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції, третя особа - ОСОБА_2 про скасування постанови про арешт майна від 13.11.2009 №15231458, скасування заборони на відчуження майна, звільнення майна з під арешту задовольнити частково.
Скасувати постанову Артемівського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції про арешт майна ОСОБА_2 та оголошення заборони на його відчуження від 13.11.2009 за №15231458 щодо арешту транспортного засобу TOYOTA PRADO, державний номер НОМЕР_1.
Відмовити в задоволенні позовних вимог про звільнення з-під арешту майна, що належить на праві власності ОСОБА_2 та передане в заставу Публічному акціонерному товариству "Перший Український Міжнародний Банк", а саме: автомобілю марки TOYOTA PRADO, рік випуску 2007, колір - сірий, номер об'єкта НОМЕР_2 НОМЕР_3, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4, номер державної реєстрації НОМЕР_1;
Відмовити в задоволенні позовних вимог про скасування заборони на відчуження, оголошеної Артемівським відділом державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції постановою від 13.11.2009 №15231458, майна, що належить на праві власності ОСОБА_2 та передане в заставу Публічному акціонерному товариству "Перший Український Міжнародний Банк", а саме: автомобіль марки TOYOTA PRADO, рік випуску 2007, колір - сірий, номер об'єкта НОМЕР_2 НОМЕР_3, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4, номер державної реєстрації: НОМЕР_1.
Стягнути з Державного бюджету на користь Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" судові витрати в сумі 22,87 грн. (двадцять дві гривні 87 копійок).
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції у разі її прийняття в письмовому провадженні подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя С.В. Борзаниця