11 грудня 2013 року Справа № 825/4126/13-а
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Скалозуб Ю.О., при секретарі Якуш І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу
за позовом Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області
до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
про стягнення податкового боргу, -
07.11.2013 Чернігівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (далі - Чернігівська ОДПІ) звернулась до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1.) про стягнення податкового боргу по адміністративним штрафам та іншим санкціям в сумі 510,00 грн, мотивуючи тим, що відповідач є платником податків і зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законодавством терміни.
Позивач у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав через канцелярію суду заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
За таких обставин, враховуючи ч. 1 ст. 41 КАС України, суд вважає за можливе розглянути спір по суті, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 26.02.2003 ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) зареєстровано Чернігівським виконавчим комітетом міської ради (Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії НОМЕР_2, а. с. 4-5) і взято на облік до Чернігівської ОДПІ.
Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
При цьому, суд враховує норму пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, якою визначено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Враховуючи визначення терміну "податкове зобов'язання", як сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Кодексу) та п. 109.2 ст. 109, який встановлює відповідальність платника податків за порушення законів з питань оподаткування (правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
Виходячи із аналізу правових норм, що регулюють обов'язки платника податків, під час дослідження позовних вимог судом встановлено, що відповідно до розрахунку позивача (а. с. 11) станом на момент звернення до суду відповідач має податковий борг на загальну суму 510,00 грн, який виник на основі податкового повідомлення-рішення від 26.04.2013 № 0001001700, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем адміністративні штрафи та інші санкції за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 510,00 грн (конверт повернувся з довідкою пошти від 30.05.2013 із зазначенням причин не вручення «за закінченням терміну зберігання, а. с. 12).
Вищевказане податкове повідомлення-рішення, яке вважається врученим відповідачу в силу п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України, в адміністративному або судовому порядку оскаржене не було, а тому сума податкових зобов'язань є узгодженою і підлягає сплаті.
Зазначене податкове повідомлення-рішення було прийняте на основі Акта документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ФОП ОСОБА_1 за період 01.01.2010 по 28.02.2013 від 15.03.2013 № 56/17-2934316481 (а. с. 6-10), за результатами якої встановлено порушення п. 177.10 ст 177 Податкового кодексу України, а саме ФОП ОСОБА_1 на перевірку не надано книгу обліку доходів та витрат по формі № 10.
Згідно п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом державної податкової служби. В 2010 році форма книги обліку доходів і витрат для підприємців, які здійснюють діяльність на загальній системі оподаткування встановлена додатком № 10 до Інструкції № 12. Порядок ведення книги обліку доходів і витрат, затверджений Постановою КМУ № 1269.
В 2011-2012 роках форма книги обліку доходів і витрат для підприємців та порядок її заповнення затверджений наказом від 24.12.2010 № 1025 від 24.12.2010 "Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення". Згідно п. 1 вказаного Порядку фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат, у якій щоденно на підставі первинних документів здійснюються записи про операції, що відбулися у звітному (податковому) періоді.
Розрахунок штрафних (фінансових) санкцій за ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510,00 грн.
При цьому, згідно п. 57.3 ст. 57 Кодексу у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до вимоги ст. 59 Податкового кодексу України, на адресу відповідача була направлена податкова вимога від 07.08.2013 № 37-17 (а. с. 13).
Однак передбачені чинним законодавством заходи не привели до погашення податкового боргу. Сума податкового боргу в добровільному порядку відповідачем не сплачена.
Отже, оскільки встановлено порушення відповідачем вищезазначених норм Податкового кодексу України, суд визнає, що податковий борг виник саме внаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобов'язання.
З огляду на встановлене, враховуючи п 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України, суд визнав позовні вимоги про стягнення податкового боргу по адміністративним штрафам та іншим санкціям у сумі 510,00 грн, такими, що підтверджені належними та допустимими доказами і такими, що підлягають задоволенню повністю.
Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 9, 41, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) податковий борг за платежем: адміністративні штрафи та інші санкції, в сумі 510,00 грн (п'ятсот десять гривень) на р/р 31412542700522. Одержувач - УК у Чернігівському районі /смт. Седнів/ 21081100. Банк: ГУДКСУ в Чернігівській області, МФО 853592, код отримувача: 38053813.
Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
.
Суддя: Ю.О. Скалозуб