04 грудня 2013 року Справа № 65160/12/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :
головуючого судді: Костіва М.В.,
суддів: Довгої О.І., Савицької Н.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області на постанову Долинського районного суду Івано-Франківської області від 17 серпня 2011 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області про зобов'язання нарахувати та виплатити підвищення пенсії як дитині війни,-
05 серпня 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області про нарахування підвищення до пенсії як дитині війни з 09.03.2011 року та виплачувати в майбутньому відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Постановою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 17.08.2011 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області. Зобов'язано відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09.03.2011 року по 19.06.2011 року відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 6 Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» та з урахуванням виплачених сум.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
В апеляційній скарзі апелянт вказує на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Вимоги за апеляційною скаргою мотивує тим, що Законом України «Про соціальний захист дітей війни» не передбачено, який саме орган та з яких коштів повинен здійснювати виплату підвищення пенсії дітям війни, крім того, законодавством не визначено, з якого саме розміру мінімальної пенсії за віком слід визначати розмір підвищення до пенсії дітям війни.
Відповідно ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке прийнято в порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 ч.1 ст.183-2 цього Кодексу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана скарга підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.
Пунктом 7 частини першої Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пунктом 4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. З аналізу наведеної норми випливає, що визначення порядку та розмірів виплат указаним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України.
На виконання вимог цього Закону Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 6 липня 2011 року № 745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23 липня 2011 року.
Відповідно до п.6 Постанови Кабінету Міністрів України від 6 липня 2011 р. № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» (вступила в дію з 23.07.2011 року) установлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,8 гривні.
Відтак, до набрання чинності зазначеною постановою Кабінету Міністрів України, тобто до 23 липня 2011 року, у справах щодо розміру підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, дітям війни застосуванню підлягають положення статті 6 Закону про соціальний захист дітей війни.
Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості підвищення пенсії позивача за спірний період у передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» розмірі колегія суддів не вбачає.
Крім цього суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необхідності врахування під час здійснення перерахунку та виплати позивачу пенсії статті 6 Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні», так як матеріалами справи підтверджується статус позивача, як особи, що проживає і працює (навчається) на території населеного пункту, якому надано статус гірського, у зв'язку з чим, відповідно до вимог зазначеної статті, розмір його пенсії збільшується на 20%.
Однак суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволенні позовних вимог до 19.06.2011 року, оскільки Постанова КМ У 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» набрала чинності з 23.07.2011 року. Відтак, позивачу належить провести перерахунок та виплату недоплаченого підвищення пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як це передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 09.03.2011 року по 22.07.2011 року.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм матеріального права, що є безумовною підставою для скасування рішення суду першої інстанції в порядку ч. 4 ст. 202 КАС України.
Керуючись ст.195, 197, ст.198, ст.202, ст.205, ст.207, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області - задовольнити частково, а постанову Долинського районного суду Івано-Франківської області від 17 серпня 2011 року у справі №2-а-4005/2011 - скасувати та прийняти нову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області про зобов'язання нарахувати щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни» - задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області нарахувати та виплатити підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на користь ОСОБА_1 починаючи з 09 березня 2011 року по 22 липня 2011 року із врахуванням ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з врахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 6 Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» та виплачених сум .
Звернути постанову до негайного виконання в межах суми стягнення за один місяць.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Костів М.В.
Судді Довга О.І.
Савицька Н.В.