27 листопада 2013 р. Справа № 9104/66938/12
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Рибачука А.І.,
суддів - Дяковича В.П., Носа С.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Мукачівської міської ради Закарпатської області на постанову Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 03.11.2011 року по справі № 2а-2342/11 за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Мукачівської міської ради Закарпатської області про стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня,
ОСОБА_1 21.10.2011 року звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування йому разової щорічної грошової допомоги до 5 травня 2011 року не в повному обсязі та зобов'язати відповідача провести нарахування як учаснику бойових дій щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2011 року в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, стягнути з відповідача на його користь недоплачену суму щорічної разової допомоги до 5 травня 2011 року у розмірі 3360.00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовував положеннями статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Постановою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 03.11.2011 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії відповідача щодо нарахування позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2011 року не в повному обсязі та зобов'язано відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу разової грошової допомоги до 05 травня 2011 року відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком з врахування виплачених сум. В решті позову відмовити.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій покликається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує на те, що розміри щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2011 році було визначено постановою Кабінету Міністрів України від 04.04.2011 року № 341 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2011 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань».
Оскільки апеляційну скаргу подано на постанову суду першої інстанції, яка прийнята в порядку скороченого провадження за результатами розгляду справи, передбаченої п. 2 ч. 1 ст. 183-2 КАС України, колегія суддів відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін з наступних підстав.
Суд вірно виходив з того, що позивач є учасником бойових дій, а відповідно має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2011 року в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, так як питання виплати учасникам бойових дій щорічної разової грошової допомоги до 5 травня регламентується статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», якою передбачено, що щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Така редакція є чинною після визнання неконституційними змін, внесених підпунктом «б» підпункту 2 пункту 20 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 року № 107-VI, визнаних такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008.
При вирішенні даного спору суд першої інстанції вірно виходив із загальних засад пріоритету законів над підзаконними нормативними актами, посилаючись на те, що у 2011 році при визначенні розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня необхідно було застосовувати норми Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а не постанови Кабінету Міністрів України № 341 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2011 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань», яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав позивача.
Вірною також є позиція суду першої інстанції щодо необхідності застосування при нарахуванні та виплаті щорічної одноразової грошової допомоги позивачу розміру мінімальної пенсії за віком встановленої ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання разової грошової допомоги до 5 травня, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Також суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необхідності покладення обов'язку щодо нарахування і виплати позивачу грошової допомоги на відповідача у справі, оскільки відповідно до ч.1 ст. 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього ж Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення, і суд не вправі перебирати на себе повноваження, які законом покладені на органи праці та соціального захисту населення.
За наведених обставин суд приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.
Керуючись ст. ст.160, 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 207, 254, 256 КАС України, -
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Мукачівської міської ради Закарпатської області залишити без задоволення, а постанову Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 03.11.2011 року по справі № 2а-2342/11 за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Мукачівської міської ради Закарпатської області про стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
ГОЛОВУЮЧИЙ: А.І. РИБАЧУК
СУДДІ В.П. ДЯКОВИЧ
С.П. НОС