ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа № 1/167
23.03.09
За позовом Відкритого акціонерного товариства «Азовські мастила і оливи»
до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності
«Укрінтеренерго»
про стягнення 307,99 грн.
Суддя Мельник В.І.
Представники:
від позивача: Глибоких І.В., довіреність № 60/160 від 15.01.2009р.
від відповідача: Кушнір Л.Я., довіреність № 37 від 20.03.2009 р.
До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом Відкрите акціонерне товариство «Азовські мастила і оливи»(далі позивач) до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (далі відповідач) про стягнення з останнього 307,99 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання відповідно до умов договору № 44/1-37 від 21.05.2008р.
Ухвалою суду від 24.02.2009 р. справу прийнято до свого провадежння суддею Мельник В.І. та призначено розгляд на 23.03.2009.
23.03.2009 року представник позивача підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі та надав документи на вимогу ухвали суду.
Представник відповідача проти позову заперечив.
Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
21.05.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено контракт № 44/1-37, відповідно до якого відповідач зобов'язався укласти від свого імені в інтересах позивача зовнішньоекономічний контракт з третьою особою на постачання СРВ на умовах CIF порт Хайфонг турбінного мастила ТП-30, виробництва позивача, узгоджена вартість котрого складає 72 542,01 доларів США.
Усі кошти у сумі відвантаження, котрі надішли по контракту від третьої особи на адресу відповідача повинні були бути перераховані відповідачем шляхом на банківського переводу на поточний валютний рахунок позивача.
Проте відповідачем було проведено перерахування тільки 72 521,02 грн. доларів США, що на 21 долар США менше, ніж мало бути перераховано.
Відповідач виконав взяті на себе зобов'язання п. 1.1.1 контракту, та у свою чергу уклав контракт № 44/8-39 від 22.05.2008 року з третьою особою -Компанією EEVC-equipment for power network company limited (Vinaelectro), м. Ханой, СВР на постачання на умовах CIF порт Хайфонг турбінного мастила Тп-30, виробництва позивача, узгоджена вартість котрого складає 72 542,02 доларів США.
Згідно з умовами контракту відповідач зобов'язаний був забезпечити надходження платежів від третьої особи на адресу позивача.
У свою чергу відповідач порушив умови контракту, та провів перерахування частково, тобто на 21 долар США менше, від суми яку він мав перерахувати на рахунок позивача.
Станом на 19.01.2009 року сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 21 долар США, що за курсом НБУ станом на 19.02.2009 року становить 161,70 грн.
З метою досудового врегулювання спору позивач направив на адресу відповідача претензійне звернення № 60-6783 від 22.09.2008р., яке відповідач відхилив відгуком № 04/08-4022 від 07.10.08р., оскільки вважає, що за наслідками виконання комісіонером договору з третьою особою, комісіонер перераховує комітенту лише ті грошові кошти, що фактично були ним отримані від третьої особи і лише після їх надходження.
Пунктом 12.2 контракту передбачено, що порушення строків сплати, вказаних в п.3.1 контракту відповідач має сплатити позивачу пеню у розмірі 0,1% від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу.
Також позивач в своїй позовній заяві повідомляє суд, що несвоєчасне повернення відповідачем коштів у повному обсязі призвело до порушення 180-денного строку зарахування валютної виручки на рахунок позивача, що в свою чергу призвело до стягнення фіскальними органами України пені з підприємства позивача за кожен день прострочення у розмірі 0,03% від суми недоотриманих коштів в іноземній валюті, що складає 17,01 долар США, що дорівнює 130,98 грн.
В своїй позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача 307,99 грн., а саме: 161,70 грн. -основний борг, 15,31 грн. -пені, 130,98 грн. -фіскальної пені.
Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором комісії.
Стаття 1011 ЦК України передбачає, що за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька право чинів від свого імені, але за рахунок комітента.
Відповідно до п.3 ст. 1016 ЦК України комісіонер не відповідає перед комітентом за невиконання третьою особою договору, укладеного з нею за рахунок комітента, крім випадків, коли комісіонер був необачним при виборі цієї особи або поручився за виконання договору (делькредере).
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання.
Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
В позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача 307,99 грн., а саме: 161,70 грн. -основний борг, 15,31 грн. -пені, 130,98 грн. -фіскальної пені.
Позивач також просить стягнути з відповідача сплачені державне мито в сумі 102 грн. та судово-інформаційні послуги у сумі 118, 00 грн.
Відповідач в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог позивача, посилаючись на те, що третя особа не перерахувала йому 21 долар США, тому він в свою чергу не перерахував їх на рахунок позивача. також відповідач вказав на те, що дана сума коштів є комісією іноземних банків за проведення грошових операцій, а тому на думку відповідача немає підстав для стягнення з нього коштів.
Позивач проти цього заперечив, посилаючи на п.4.2 договору, яким передбачено, що усі банківські витрати по перерахуванню платежів на території СРВ та комісії банків кореспондентів свого банку поза територією СВР сплачує третя особа ( компанія EEVC-equipment for power network company limited (Vinaelectro), м. Ханой), усі банківські витрати на території України та комісії банків кореспондентів свого банку поза територією України сплачує відповідач.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні зобов'язань за договором комісії доведена матеріалами справи, та не спростована відповідачем.
На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 629, 1011, 1016 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 49, 81-1, 82-85 ГПК України, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго»(04080, м.Київ, вул. Фрунзе 85, код ЄДРПОУ 19480600, р/р 26008300006593 в АКБ «Форум», МФО 322948, або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Відкритого акціонерного товариства «Азовські мастила і оливи»(71114, м.Бердянськ, Запорізька обл., вул. Шаумяна 2, код ЄДРПОУ 00152365, р/р 26004301160248 в АК ПІБ м. Бердянська, МФО 313117 ) 161 (сто шістдесят одну)грн. 70 коп. - основного боргу, 15 (п'ятнадцять) грн. 31 коп. -пені, 130( сто тридцять) грн. 98 коп. -фіскальної пені, держмито в розмірі 102 (сто дві)грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118(сто вісімнадцять) грн.
Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Суддя В.І.Мельник
(Рішення виготовлене та підписане 26.03.2009р.)