83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
29.04.09 р. Справа № 15/50
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.
при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом закритого акціонерного товариства “Лекхім-Харків” м. Харків (код ЄДРПОУ 23764496)
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Донфармхолдинг” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 23602109)
про стягнення основного боргу в сумі 88043,13 грн., пені, інфляційних та 3% річних у розмірі 5854,59 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Твердохліб А.А. за довіреністю № 22/304 від 16.03.2009 р.
від відповідача: Лищук І.В. за довіреністю б/н від 01.03.2009 р.
До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява закритого акціонерного товариства “Лекхім-Харків” м. Харків до товариства з обмеженою відповідальністю “Донфармхолдинг” м. Донецьк про стягнення основного боргу в сумі 88043,13 грн., пені, інфляційних та 3% річних у розмірі 5854,59 грн.
Ухвалою суду від 20.02.2009 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/50, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.
Ухвалою суду від 01.04.2009 р. строк вирішення спору продовжено до 19.05.2009 р.
Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судових засіданнях пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд -
02.01.2008 р. сторони уклали договір поставки медичної продукції в 2008 році № 10, згідно якого постачальник (позивач) зобов'язався здійснювати поставки медичних препаратів згідно заявок замовника (відповідач), асортимент товару передбачається специфікацією, яка є невід'ємною частиною договору, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити вказаний товар.
Пунктом 2.2 договору передбачено, що розрахунок за поставлений за договором товар здійснюється замовником відповідно до звіту про реалізацію товару на перше число місяця, наступного за звітним, не пізніше закінчення поточного місяця. Звіт надається протягом 10 днів після закінчення звітного місяця. У випадку, якщо замовник допустить затримку в оплаті вартості товару, замовник зобов'язується сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення, від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення грошового зобов'язання.
Згідно п. 5.1 договір вступив в силу з моменту підписання його сторонами та діяв до 31.12.2008 р.
Договір підписаний сторонами та скріплений печатками, з боку відповідача з поміткою „з протоколом розбіжностей”. Але на вимогу суду протокол розбіжностей сторони не надали, заявили про його відсутність. Тому помітка відповідача „з протоколом розбіжностей” на договорі судом до уваги не приймається.
До договору сторони уклали додаткову угоду № 1 від 08.01.2008 р., якою передбачили суму продукції, яка щоквартально буде поставлятися замовнику, та можливість одержання замовником фінансової знижки. Завірені копії договору та додаткової угоди до нього додані до позову.
На виконання умов вказаного договору позивач передав відповідачу товар за видатковими накладними: № ЛХ-0000642 від 15.07.2008 р. на суму 27375,40 грн., № ЛХ-0000643 від 15.07.2008 р. на суму 2400,00 грн., № ЛХ-0000759 від 12.08.2008 р. на суму 3450,00 грн., № ЛХ-0000758 від 12.08.2008 р. на суму 21677,17 грн., № ЛХ-0000888 від 17.09.2008 р. на суму 5340,61 грн., № ЛХ-0000889 від 18.09.2008 р. на суму 1566,00 грн., № ЛХ-0001113 від 10.11.2008 р. на суму 420,00 грн., № ЛХ-0001114 від 10.11.2008 р. на суму 2470,12 грн., завірені копії яких містяться в матеріалах справи.
Факт отримання відповідачем товару підтверджується підписами уповноважених осіб відповідача на видаткових накладних в графі „Отримав(ла)”, а також довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей: серії НБЙ № 603490 від 17.07.2008 р., серії НБЙ № 604302 від 15.08.2008 р., серії НБЙ № 604660 від 22.09.2008 р., виданих на уповноважену особу, яка фактично отримала товар для відповідача, податковими накладними: № 689 від 15.07.2008 р. на суму 27375,40 грн., № 690 від 15.07.2008 р. на суму 2400,00 грн., № 809 від 12.08.2008 р. на суму 21677,17 грн., № 810 від 12.08.2008 р. на суму 3450,00 грн., № 941 від 17.09.2008 р. на суму 5340,61 грн., № 942 від 18.09.2008 р. на суму 1566,00 грн. Завірені копії вказаних документів містяться в матеріалах справи.
Висновок стосовно того, що товар за вищевказаними видатковими накладними був поставлений відповідачу позивачем саме на виконання договору поставки № 10 від 02.01.2008 р. суд робить виходячи з того, що у вказаних видаткових та податкових накладних умовою поставки зазначений договір № 10 від 02.01.2008 р.
Позивач зазначає, що оскільки відповідач свої грошові зобов'язання за договором виконав частково, на день подачі позову до суду заборгованість відповідача перед позивачем за товар, отриманий згідно спірних накладних, складає 88043,13 грн., що підтверджується банківськими виписками, завірені копії яких містяться в матеріалах справи.
Крім того, у акті звірки розрахунків між сторонами за період з 01.01.2008 р. по 30.11.2008 р., завірена копія якого представлена позивачем до суду, зазначено, що заборгованість відповідача перед позивачем за товар складає 88043,13 грн. Фактично даний акт звірки є детальним розрахунком суми основного боргу. Акт звірки підписаний сторонами та скріплений печатками, тому приймається судом до уваги як письмовий доказ у даній справі. При цьому відповідач визнає заборгованість на суму 90828,04 грн., тому як знижка 2447,28 грн. від 29.09.2008 р. та частина від знижки 2646,60 грн. від 27.06.2008 р. (337,65 грн.) не проведені, тому що відсутня оплата. Фактично відповідач визнав суму боргу, заявлену позивачем у позові, тому як 90828,04 грн. - 2447,28 грн. - 337,65 грн. = 88043,11 грн.
Позивач надав до суду уточнення позовних вимог за вх. № 02-41/14128 від 01.04.2009 р., згідно яких просить суд стягнути з відповідача основний борг на суму 88043,13 грн.
Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.
Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Сторонами в договорі визначено, що розрахунок за поставлений товар здійснюється замовником відповідно до звітів про реалізацію товару. Тобто, для відповідача строк виконання грошового зобов'язання за договором настає за умови реалізації ним отриманої від позивача продукції.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву за вх. № 02-41/13982 від 01.04.2009 р., в якому підтверджує факт укладення між сторонами договору № 10 від 02.01.2008 р., але заперечує проти позовних вимог наступним. Зобов'язання по оплаті товару для відповідача наступає лише за умови реалізації вказаного товару. Оскільки факт реалізації товару відповідачем не підтверджено двосторонніми звітами, у позивача згідно договору не виникає право вимагати оплату поставленого товару по спірним накладним. Тому відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Суд ухвалами від 17.03.2009 р. та від 01.04.2009 р. зобов'язував позивача та відповідача надати звіти про реалізований товар у звітному періоді (щомісячно), а також довідку за підписом керівника та головного бухгалтера відповідача, скріплену печаткою підприємства, про обсяг фактично реалізованого товару по спірним накладним станом на день подачі позову до суду.
Позивач надав до суду пояснення за вх. № 02-41/19221 від 29.04.2009 р., в яких зазначає, що відповідач не надавав йому жодного звіту про реалізацію, чим порушив п. 2.2 договору. Позивач надсилав відповідачу лист № 01/410 від 08.04.2009 р. з вимогою надати звіти по реалізованому товару з моменту укладення договору по 01.03.2009 р. (щомісячно). Факт направлення вказаного листа позивачем та отримання його відповідачем підтверджується фіскальним чеком № 7470 від 09.04.2009 р. та повідомленням про вручення 13.04.2009 р. простого поштового відправлення представнику відповідача. Завірена копія листа та оригінали фіскального чеку та повідомлення додані до позову.
Таким чином, позивач об'єктивно позбавлений можливості надати будь-які документальні докази реалізації відповідачем товару за спірними видатковими накладними, оскільки облік реалізованої продукції є внутрішнім господарським обліком, який ведеться підприємством, що здійснює вказані господарські операції, тобто відповідачем. Позивач, враховуючи те, що дані звіти йому відповідачем не надавалися, фактично позбавлений доступу до документів відповідача щодо наявності або відсутності товару за спірними накладними на складі або в іншому приміщення відповідача.
Відповідач надав до суду довідку № 205 від 27.04.2009 р., в якій зазначає, що надати інформацію стосовно фактично проданого товару за видатковим накладними не з'являється можливим, оскільки окремого обліку реалізованого товару по контрагентам (постачальникам) відповідач не здійснює. Тому надати відповідь та докази чи реалізовано товар, за якими видатковими накладними та на яку суму також неможливо.
Даний факт спростовується банківськими виписками, в яких відповідач призначенням платежу вказує наступне: від 08.04.2008 р. на суму 2365,30 грн. - оплата за медикаменти згідно звіту б/н за січень-лютий 2008 р., від 08.04.2008 р. на суму 34751,45 грн. - оплата за медикаменти згідно звіту б/н за січень 2008 р., від 24.04.2008 р. на суму 15000,00 грн. - оплата за медикаменти згідно звіту з 01.02.2008 р. по 29.02.2008 р., від 02.06.2008 р. на суму 19803,35 грн. - оплата за медикаменти згідно звіту з 01.02.2008 р. по 29.02.2008 р., від 11.07.2008 р. на суму 52285,99 грн. - оплата за медикаменти згідно звіту з 01.04.2008 р. по 30.04.2008 р., від 14.08.2008 р. на суму 33804,13 грн. - оплата за медикаменти згідно звіту з 01.05.2008 р. по 31.05.2008 р. Завірені копії банківських виписок містяться в матеріалах справи.
Призначення платежу у вказаних платіжних документах відповідає умовам п. 2.2 договору між сторонами стосовно розрахунків на підставі звітів про реалізацію товару на перше число місяця, наступного за звітним, не пізніше закінчення поточного місяця.
Крім того, відповідач не надав до суду будь-яких заяв про те, що не реалізація товару за спірними накладними є причиною не здійснення ним оплати за вказаний товар, не підтвердив факт не реалізації товару бухгалтерськими або іншими первісними документами.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 того ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Оскільки до суду не надано будь-яких документальних доказів того, що товар, отриманий по спірним накладним, відповідачем фактично не реалізований, суд дійшов висновку про те, що відповідач не виконав зобов'язання оплатити вартість отриманого за договором № 10 від 02.01.2008 р. від позивача та реалізованого товару на суму 88043,13 грн., тому позовні вимоги щодо стягнення основного боргу підлягають задоволенню.
Позивач, керуючись п. 2.2 договору та ст. 625 ЦК України нарахував відповідачу пеню, інфляційні та 3% річних на загальну суму 5854,59 грн. (розрахунок доданий до позову).
29.04.2009 р. позивач надав до суду заяву за вх. № 02-41/19439, згідно якої позивач відмовився від позовних вимог в частині стягнення пені, інфляційних та 3% річних.
Вказана заява підписана представником позивача - Твердохлібом А.А., повноваження якого на підписання даної заяви посвідчені довіреністю № 22/304 від 16.03.2009 р., згідно якої представник позивача користується всіма наданими позивачу правами, зокрема, повністю або частково відмовитися від позовних вимог. Вказану відмову позивача від позову суд згідно ст. 78 ГПК України прийняв.
Провадження у справі в частині стягнення пені, інфляційних та 3% річних на загальну суму 5854,59 грн. підлягає припиненню на підставі ст. 80 ч. 1 п. 4 ГПК України.
Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно: в частині задоволених позовних вимог - на відповідача, в частині відмови від позову - на позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 22; 32-34; 36; 43; 48; 49; 78; 80 ч. 1 п. 4; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Донфармхолдинг” (юридична адреса: 83059, м. Донецьк, вул. Складська, 3-В; код ЄДРПОУ 23602109; розрахунковий рахунок 26004077300 в ЗАТ „Донгорбанк”, МФО 334970) на користь закритого акціонерного товариства “Лекхім-Харків” (юридична адреса: 61115, м. Харків, вул. 17-го Партз'їзду, 36; код ЄДРПОУ 23764496; розрахунковий рахунок 26005835228870 в ХОФ АКБ „Укрсоцбанк” м. Харків, МФО 351016) борг в сумі 88043,13 грн., витрати по сплаті державного мита у розмірі 880,43 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 110,64 грн.
Припинити провадження у справі в частині стягнення пені, інфляційних та 3% річних на загальну суму 5854,59 грн. у зв'язку з відмовою позивача від позову та прийняттям відмови судом.
У судовому засіданні 29.04.2009 р. оголошено рішення суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя