"07" травня 2009 р. Справа № 09-04/623
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М.,
при секретарі -Лавріненко С.І., за участю представників сторін: позивача -Новіков М.В. за довіреністю, Парій О.О. за довіреністю, відповідача -Потопальська Т.С. за довіреністю, Півнюк К.М. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю імені Шевченка с. Москаленки до Обласного об'єднання колгоспних ринків Черкаської облспоживспілки м. Черкаси, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: виконавчий комітет Черкаської міської ради та Черкаська міська рада, про визнання недійсною відмови у погодженні меж відведення земельної ділянки та зобов'язання погодити межі відведення земельної ділянки, -
18 лютого 2009 року позивач подав позов, у якому просив:
1. Визнати недійсною відмову відповідача у погодженні меж земельної ділянки по вул. Леніна, 30 в м. Черкаси та зобов'язати відповідача погодити межі згідно плану, зазначеному в технічній документації, виготовленій ТОВ «Черкаський регіональний земельно-кадастровий центр».
2. Встановити безоплатний земельний сервітут на земельну ділянку розміром 376 кв. м., розташовану на земельній ділянці в м. Черкаси по вул. Леніна, 30, згідно технічної документації, виготовленої ТОВ «Черкаський регіональний земельно-кадастровий центр».
13 березня 2009 року представник позивача Парій О.О. подала заяву про зміну позовних вимог, у якій відмовилась від вимоги щодо встановлення безоплатного земельного сервітуту на земельну ділянку розміром 376 кв. м по вул. Леніна, 30 у м. Черкаси, яка прийнята судом до розгляду.
06 квітня 2009 року представник позивача Новіков М.В. подав заяву про зміну предмету позову, яка прийнята судом, та просить:
1. Визнати недійсною відмову відповідача у погодженні позивачу меж відведення земельної ділянки, на якій розміщено магазин «Флора»за адресою: м. Черкаси, вул. Гоголя, 274, виходячи з розміру земельної ділянки: довжина -11,98 м., ширина 2,75 м., згідно кадастрового плану в технічній документації, виготовленій ТОВ «Черкаський регіональний земельно-кадастровий центр».
2. Зобов'язати відповідача погодити позивачу межі відведення земельної ділянки, на якій розміщено магазин «Флора»за адресою: м. Черкаси, вул. Гоголя, 274, виходячи з розміру земельної ділянки: довжина -11,98 м., ширина 2,75 м., згідно кадастрового плану в технічній документації виготовленій ТОВ «Черкаський регіональний земельно-кадастровий центр», а також зобов'язати підписати акт погодження.
Позовні вимоги мотивовані наступним:
- позивачу належить магазин площею 23 кв. м, що знаходиться на території колгоспного ринку у м. Черкаси, але земельна ділянка площею 2,9868 га, на якій розміщений магазин, згідно рішенню Черкаської міської ради від 25.12.1997 року №85 надана у постійне користування Черкаському обласному об'єднанню ринків;
- Черкаським міським управлінням земельних ресурсів неодноразово виписувались приписи щодо оформлення права користування земельною ділянкою, на якій розташований магазин, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки;
- при зверненні до відповідача позивач отримав категоричну відмову на вилучення з користування земельної ділянки площею 33 кв. м та встановлення сервітуту на земельну ділянку площею 376 кв. м, необхідну для проходу та проїзду до магазину, який розташований на земельній ділянці по вул. Гоголя, 274 у м. Черкаси, від доріг загального користування;
- відповідно до ст.ст.125,126 Земельного кодексу України (далі вживається скорочено - ЗК України) позивач повинен мати право та оформити договір оренди земельної ділянки, на якій розміщений магазин, саме це порушення вказано у приписі;
- для виготовлення і укладення договору оренди землі позивач замовив та виготовив технічну документацію обмірів земельної ділянки, на якій розміщений магазин, конфігурація земельної ділянки та сервітуту відображена в технічній документації, складеної спеціалістами ТОВ «Черкаський регіональний земельно-кадастровий центр»;
- згідно ст.198 ЗК України погодження меж земельної ділянки є складовою частиною кадастрової зйомки і є обов'язковим для оформлення договору оренди земельної ділянки, згідно ст.ст. 125, 126 ЗК України позивач має право на оренду земельної ділянки;
- відсутність погодження меж земельної ділянки перешкоджає позивачу у здійсненні гарантованого законодавством права на отримання земельної ділянки в оренду, яке порушується відповідачем;
- згідно ст.100 ЗК України власник або землекористувач земельної ділянки має право вимагати встановлення земельного сервітуту для обслуговування своєї земельної ділянки або іншого нерухомого майна для задоволення потреб, які не можуть бути задоволені іншим шляхом;
- виконавчий комітет наполягає на оформлення договору оренди землі і як обставини, що витікають із договору оренди -встановлення сервітуту, який необхідний для проходу та проїзду від магазину до доріг загального користування;
- встановлення сервітуту є єдиним оптимальним рішенням для користувачів земельної ділянки, розташованої на території колгоспного ринку;
- погодження меж суміжної земельної ділянки є обов'язком відповідача, а не його правом, що підтверджується ч.2 ст.120, ч.1 ст.123, ч.1 ст.198, пп. «г»ч.1 ст.96, ч.3 ст.103 ЗК України, і невиконання відповідачем цього обов'язку, перешкоджає оформленню технічної документації та порушує право позивача на землекористування.
Відповідач у письмовому відзиві на позовну заяву та доповненнях до нього від 29.04.2009 року позовні вимоги не визнав повністю, посилаючись на їх безпідставність, також вказав на те, що провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.1.1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору, оскільки заявою від 06.04.2009 року позивач змінив предмет позову, однак він не звертався до відповідача із заявою про погодження йому меж відведення земельної ділянки, на якій розміщено магазин «Флора», і відповідно, не було відмови відповідача з цього приводу.
Спростовуючи доводи позивача та третіх осіб, відповідач у письмових відзивах на позовну заяву посилається на наступні обставини:
- відповідно до постанови ЦК КПУ і Ради Міністрів УРСР від 14.04.1987 року №124 «Про заходи по поліпшенню роботи колгоспних ринків»колгоспні ринки були передані у відання споживчої кооперації;
- аналогічною постановою Черкаського обкому компартії України і виконкому обласної ради народних депутатів від 29.04.1987 року №125, відповідно до ст.91 ЦК УРСР Черкаська обласна об'єднана дирекція колгоспних ринків Управління торгівлі облвиконкому передала Черкаській облспоживспілці цілісний майновий комплекс будівель, споруд, устаткування, інвентар центрального колгоспного ринку в м. Черкаси, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки;
- територія центрального ринку облаштована, заасфальтована, загороджена, на ній розташовані належні на праві власності Черкаській облспоживспілці будівлі, споруди, павільйони, кіоски, контейнери, торгівельні місця, прокладені комунікації, в цілому об'єкти займають всю територію і разом з іншою інфраструктурою ринку (земля, усі види майна, устаткування, інвентар, сировина, працівники) складають цілісний майновий комплекс, цілісне підприємство -колгоспний ринок, котрий відповідно до ч.3 ст.191 ЦК України є об'єктом нерухомості;
- згідно ст.120 ЗК України до відповідача на підставі рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради народних депутатів від 25 лютого 1997 року №85 перейшло право на земельні ділянки, яке було оформлено з видачею Державного акту на право постійного користування землею серії ЧР 24-143 від 30 травня 1997 року, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №89, у тому числі ділянка №1 загальною площею 2,9531 га під колгоспним ринком;
- за даними земельного кадастру земельна ділянка в м. Черкаси по вул. Леніна,30 (у тому числі вул.Гоголя,274) площею 2,9531 га, кадастровий номер 7110136400-02-32-012, обліковується за відповідачем;
- при виготовленні технічної документації на земельну ділянку під існуючий центральний колгоспний ринок у м. Черкаси були враховані висновки Управління земельних ресурсів Черкаського міськвиконкому від 24.01.1997 року №16-25, Управління архітектури та містобудування міськвиконкому від 23.01.1997 року №52/14, відділу екології та раціонального природокористування міськвиконкому;
- рішенням Конституційного Суду України від 11.11.2004 року №16-рп/2004 у справі №11-30/2004 підтверджена законність передачі колгоспних ринків споживчій кооперації та встановлено недоторканність власності споживчої кооперації, охорону її законом і державний захист нарівні з правами інших суб'єктів права власності, також в даному рішення Конституційного Суду України зазначено, що колгоспні ринки передавалися організаціям споживчої кооперації як цілісні майнові комплекси і відчуження майнових ринкових комплексів можливе лише на загальних підставах, передбачених ч.5 ст.41 Конституції України;
- рішенням Конституційного Суду України від 22 червня 2005 року №5-рп/2005 у справі №1-17/2005 встановлено, що громадяни, підприємства, установи і організації мають право на користування раніше наданого їм права користування земельною ділянкою, отже відповідач має право на користування земельною ділянкою на тих умовах, на яких він користувався нею з 1987 року, і відповідно до ст.141 ЗК України правових підстав для припинення землекористування не існує;
- згідно ст.123 ЗК України надання земельних ділянок юридичним особам у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок;
- відповідно до ч.1 ст.149 ЗК України земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
- позивач із заявою про вилучення земельної ділянки до відповідача та органів місцевого самоврядування не звертався;
- на виконання Указу Президента України від 23.05.2001 року №334/2001 відповідач проводить поступове перетворення ринку у сучасний торговельний комплекс. Так рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 25.11.2008 року №1800 «Про дозвіл Черкаському обласному об'єднанню колгоспних ринків облспоживспілки на будівництво критого ринку на 400 торгових місць з підземним паркінгом на 99 парковочних місць по вул.Леніна,30, дозволено відповідачу будівництво критого ринку в межах земельної ділянки, що йому надана, і надалі планується повна реконструкція Центрального ринку;
- у актах перевірок дотримання вимог земельного законодавства, на які посилається позивач, як на підставу звернення з вимогами, невірно визначений об'єкт перевірки, перевірки здійснювались без представника ТОВ імені Шевченка, постійного землекористувача, тобто відповідача.
Ухвалою голови господарського суду Черкаської області від 11 березня 2009 року задоволена заява судді Упир І.І. про самовідвід, справа передана на розгляд судді Курченко Н.М. 13 березня 2009 року справа прийнята до провадження з присвоєнням їй номеру 09-04/623 та призначенням до розгляду у судовому засіданні.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 06 квітня 2009 року розглянуто ряд клопотань сторін, залучено третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Черкаську міську раду, в порядку ст. 30 ГПК України викликано у судове засідання службових осіб Черкаського міського управління земельних ресурсів та Черкаського міжрайонного відділу Черкаської облдержземінспекції для дачі пояснень з питань, що виникли підчас розгляду справи, та відкладено розгляд справи на 23 квітня 2009 року.
Треті особи письмових пояснень по суті позовних вимог не подали.
Заступник начальника Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Черкаській області у письмових поясненнях стосовно притягнення посадової особи позивача до відповідальності вказав на те, що позивач не оформив земельну ділянку під належним йому об'єктом нерухомості, що є порушенням ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, тому до посадових осіб позивача в установленому порядку та обґрунтовано застосовані санкції і він повинен оформити земельну ділянку.
Відповідно до ст.77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 29 квітня по 06 травня 2009 року та з 06 по 07 травня 2009 року.
У судовому засіданні:
- представники позивача підтримали змінені позовні вимоги, просили їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та доказували, що згідно наведених норм ЗК України відповідач зобов'язаний погодити межі відведення земельної ділянки під існуючий об'єкт права власності, при цьому також посилались на практику суду касаційної інстанції з даної категорії спорів, яка за їх доводами підлягає врахуванню судом;
- представники відповідача позов не визнали, дотримуючись доводів, викладених у письмовому відзиві на позов та доповненнях до нього, доказували, що вимоги позивача безпідставні, ґрунтуються на неправильному тлумаченні ним норм права, просили суд врахувати правові позиції суду касаційної інстанції по земельних спорах по цьому ж об'єкту, стверджували, що об'єкт права власності, під який позивач просить погодити межі земельної ділянки не є самостійним об'єктом нерухомості, а входить до будівлі, у якій позивачу належить частина площею 22,9 кв. м, а решта належить іншим особам, об'єкт знаходиться майже в центральній частині ринку, користування під'їздами до об'єктів торгівлі є спільним, всім суб'єктам, які здійснюють торгівлю на ринках, відповідно до Правил здійснення торгівлі на ринках забезпечений доступ до об'єктів та здійснення торгівлі;
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 05 лютого 2002 року у справі №02/717, яке набрало законної сили, визнано право власності ТОВ імені Шевченка (позивач у справі) на приміщення магазину «Флора» площею 22,9 кв. м, розташованого в місті Черкаси по вул. Гоголя, 274 та виселено підприємця Островського Олега Анатолійовича із даного приміщення.
22 травня 2008 року на підставі вказаного рішення господарського суду приміщення магазину «Флора»зареєстровано як об'єкт права власності на нерухоме майно за ТОВ імені Шевченка, про що свідчить витяг Комунального підприємства «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації»про реєстрацію права власності на нерухоме майно номер 18919080 серії ССІ №715206.
19 лютого 2007 року провідним спеціалістом Черкаського міжрайонного відділу Черкаської облдержземінспекції одноособово без участі представників підконтрольної організації та землекористувача складений акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства директором ТОВ імені Шевченка Лила П.І., у якому вказується на те, що 19.02.2007 року виявлений факт порушення земельного законодавства, а саме: ст.ст. 125, 126 ЗК України, яке полягає у не оформленні права користування земельною ділянкою площею 23 кв.м по вул. Гоголя,274, на якій розташований магазин, який належить ТОВ імені Шевченка, на підставі інвентарної картки №623 від 30.05.2001 року з інвентарної справи ЧОБТІ.
19 лютого 2007 року директору ТОВ імені Шевченка Лила П.І направлений припис №007722 з вимогою в 30-ти денний термін усунути вказане порушення, про що письмово повідомити Черкаський міжрайонний відділ облдержкомземінспекції.
06 квітня 2007 року заступником начальника Черкаського міського управління земельних ресурсів прийнята постанова №61 про накладення адміністративного стягнення, згідно з якою директора ТОВ імені Шевченка визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення за невиконання припису від 19.02.2007 року №007722 та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 85 грн.
Після застосування санкцій, позивач замовив виготовлення технічної документації на встановлення меж, земельного сервітуту площею 376 кв. м на право проходу та проїзду до доріг загального користування, який проходить по земельній ділянці обласного об'єднання колгоспних ринків на користь ТОВ імені Шевченка.
З викопійовки із плану міста з показом земельної ділянки площею 23 кв. м по вул. Гоголя, 274, де розміщено приміщення магазину позивача, вбачається, що вказане приміщення знаходиться у складі будівлі, частина якої належить іншим особам, яка розміщується в центральній частині ринку Черкаського обласного об'єднання колгоспних ринків (відповідач).
29 жовтня 2008 року позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив розглянути технічну документацію та надати згоду на вилучення із землекористування земельної ділянки площею 33 кв. м на користь ТОВ імені Шевченка згідно ст.ст. 125,126 ЗК України.
Розглянувши заяву позивача, 26 листопада 2008 року відповідач повідомив, що рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 25 лютого 1997 року №85 земельна ділянка загальною площею 2,9868 га йому надана в постійне користування та видано Державний акт на право постійного користування землею, і він не дає згоду на вилучення земельної ділянки та заперечує проти встановлення сервітуту.
Згідно договору оренди торгового приміщення від 01 січня 2008 року, укладеного між ТОВ імені Шевченка та фізичною особою - підприємцем Парій О.О., торгове приміщення по вул. Гоголя, 274 площею 22,9 кв. м передано в оренду Парій О.О. строком на п'ять років.
Земельна ділянка, на якій розміщений об'єкт позивача, згідно Державного акту на право постійного користування землею від 30 травня 1997 року серії ЧР 24-143, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №89 належить відповідачу у складі інших земельних ділянок, наданих відповідачу у постійне користування під існуючу виробничу базу, існуючий магазин та ринки, відповідно до рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 25 лютого 1997 року №85. Згідно плану зовнішніх меж землекористування -це ділянка 1 загальною площею 2,9868 га, у тому числі спільне користування 0,0453, розміщена в центральній частині міста по вулицях Смілянська, Гоголя, Леніна, Благовісна. В адміністративному відношенні ділянка розташована в Придніпровському районі міста Черкаси по вул. Леніна,30.
Справа про встановлення зовнішніх меж землекористування для підготовки до видачі документів на право користування Черкаського обласного об'єднання колгоспних ринків (Центральний колгоспний ринок) виготовлена міським госпрозрахунковим проектно-виробничим архітектурно-планувальним бюро управління архітектури та містобудування виконкому Черкаської міської Ради народних депутатів у 1996 році (об'єкт №38-96).
Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги не підлягаючими задоволенню, з огляду на наступне.
Предметом спору у справі є матеріально-правова вимога суб'єкта господарювання, як власника торговельного об'єкту (об'єкту нерухомості), до відповідача, як землекористувача, про визнання недійсною його відмову у погодженні меж відведення земельної ділянки, на якій розміщено магазин позивача. Основні способи захисту прав на землю, визначені ст.152 ЗК України.
На підставі судового рішення від 02 лютого 2002 року позивач набув право власності на приміщення магазину «Флора»площею 22,9 кв. м у будівлі, яка належить також іншим особам. Отже об'єкт права власності позивача є складовою частиною будівлі, що є спільною власністю, у тому числі відповідача. Будівля розташована на земельній ділянці, наданій відповідачу у постійне користування (Державний акт на право постійного користування землею від 30 травня 1997 року) під ринок. Земельна ділянка у державному земельному кадастрі обліковується за відповідачем, який в установленому порядку декларує та сплачує земельний податок.
Отже у відповідача виникло право постійного користування землею значно раніше, встановленого та зареєстрованого права власності позивача на приміщення магазину.
Відповідно до ст.125, 126 ЗК України відповідач є належним землекористувачем земельної ділянки, на якій знаходиться об'єкт права власності позивача.
За цільовим призначенням та фактичним використанням об'єкт права власності позивача - є торговельним об'єктом, який позивачем переданий в оренду фізичній особі -підприємцю для провадження торговельної діяльності і яка здійснюється на належному відповідачу об'єкту - центральному ринку.
Як вбачається з матеріалів Справи про встановлення зовнішніх меж землекористування, схеми розташування землекористування, територія центрального ринку облаштована, заасфальтована, загороджена, на ній розташовані належні відповідачу та іншим господарюючим суб'єктам, які здійснюють торговельну діяльність та торговельне обслуговування населення на ринках, торговельні об'єкти, зокрема: магазини за товарною спеціалізацією та товарним асортиментом, кіоски, палатки, торгові ряди, лотки, склади товарні, магазини-склади. Для обслуговування ринку відповідачем проведені комунікації та побудовані загального користування санітарні приміщення, адміністративні приміщення, функціонують відповідні служби ринку, що здійснюють його обслуговування. До складу Центрального ринку відповідача входять усі види майна, призначеного для здійснення торговельної діяльності та торговельного обслуговування населення на ринку, включаючи земельну ділянку, відведену для цієї мети, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, товарно-матеріальні цінності.
Згідно Правил торгівлі на ринках, затверджених спільним наказом Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.2002 року «57/188/84/105 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 березня 2002 року за №288/6576), зі змінами ринок -це суб'єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку, функціональними обов'язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій. Ринок незалежно від форми власності та організаційно-правової форми керується у своїй діяльності законодавством України.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач є суб'єктом господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади земельній ділянці, зареєстрований в установленому порядку, основним завданням якого є надання послуг у сфері торговельної діяльності продавцям та покупцям товарів, являється єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення торговельної діяльності на ринку, отже відповідно до ст.191 ЦК України є нерухомістю, як єдиний майновий комплекс, під який згідно статті 120 ЗК України перейшло право на земельну ділянку.
Право на земельну ділянку та обов'язок відповідача погодити межі відведення земельної ділянки під приміщенням магазину позивач обґрунтовує статтями 96 ч.1, 103 ч.3, 120 ч.2, 123 ч.1, 125, 126, 198 ч.1 ЗК України, якими встановлено наступне:
- ч. 1 ст. 96 ЗК України - Землекористувачі зобов'язані:
а) забезпечувати використання землі за цільовим призначенням;
б) додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля;
в) своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату;
г) не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів;
ґ) підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі;
д) своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом;
е) дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон;
є) зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем.
- ч.3 ст. 103 ЗК України - Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них та використання цих ділянок із запровадженням і додержанням прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та охорони земель (обмін земельних ділянок, раціональна організація територій, дотримання сівозмін, встановлення, зберігання межових знаків тощо).
- ч. 2 ст. 120 ЗК України - Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
- ч.1 ст. 123 ЗК України - Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:
зміни цільового призначення земельних ділянок;
надання в користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості).
Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення, здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.
- ст.125 ЗК України - Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
- ст.126 ЗК України - встановлює документи, що посвідчують право на земельну ділянку.
- ч. 1 ст. 198 ЗК України - Кадастрові зйомки - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок.
Враховуючи наведені норми ЗК України, на які посилається позивач, як на правову підставу обов'язку відповідача перед ним стосовно погодження меж земельної ділянки, суд вважає, що позивач не правильно тлумачить норми законодавства, а його доводи не відповідають фактичним обставинам справи.
З вищенаведених доказів у справі вбачається, що під торговельний об'єкт, який належить позивачу, земельна ділянка не відводилась, об'єкт знаходиться на земельній ділянці, відведеній під єдиний майновий комплекс -ринок, який згідно ст.181 ЦК України є неподільним, оскільки у разі його поділу на окремі торговельні об'єкти з відведенням під них земельних ділянок, він може втратити своє цільове призначення.
Отже встановлення меж земельної ділянки у натурі (на місцевості) під об'єкт позивача за вищевказаних обставин є неможливим.
Підстави припинення права користування земельною ділянкою передбачені ст. 141 ЗК України, серед яких: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим кодексом; припинення діяльності; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Позивачем не наведені підстави для примусового припинення відповідачем права користування земельною ділянкою, не встановлені вони також судом. Добровільне припинення права користування земельною ділянкою, згідно ст.ст. 141, 142 ЗК України, можливе лише за добровільним волевиявленням, заявою землекористувача. Згідно ст. ст. 150, 151 ЗК України в окремих випадках допускається вилучення земельних ділянок та їх викуп. Обставин для вилучення земельної ділянки в інтересах позивача судом не встановлено.
Відмову відповідача у погодженні позивачу меж земельної ділянки під магазин на території ринку суд вважає правомірною.
Таким чином, доводи позивача не ґрунтуються на законі. Посилання позивача на те, що органи державного контролю за використанням та охороною земель вимагають від нього оформлення права на земельну ділянку, суд не приймає до уваги з огляду на наступне.
Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель врегульовані спеціальним Законом України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»від 19 червня 2003 року №963-ІУ. Згідно ст.2 цього Закону основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є:
забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України;
забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони та раціонального використання земель;
запобігання порушенням законодавства України у сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення;
забезпечення додержання власниками землі та землекористувачами стандартів і нормативів у сфері охорони та використання земель, запобігання забрудненню земель та зниженню родючості ґрунтів, погіршенню стану рослинного і тваринного світу, водних та інших природних ресурсів.
Отже при здійсненні державного контролю за використанням землі під ринком в першу чергу повинен був перевірятись землекористувач, тобто відповідач. Однак відповідач, як землекористувач, не був повідомлений про перевірки та наявність приписів стосовно порушень земельного законодавства на відведеній йому земельній ділянці.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -
Відмовити у позові повністю.
Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.
СУДДЯ Н.М.Курченко