21.04.09р.
Справа № 20/54-09
за позовом Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми „АКМА” м. Дніпропетровськ
до Приватного підприємства „ Фенсі”, м.Дніпропетровськ
про стягнення 7560,00грн.
Суддя Пархоменко Н.В.
Представники:
Від позивача: Лазуренко І.С. довіреність №1 від 27.01.2009р.
Від відповідача: Ільясов К. Є., юрист , довіреність від 20.03.2009р
Суть спору :
Позивач звернувся з позовом, в якому просить стягнути з відповідача суму попередньої оплати 7560,00 грн. за договором №42/1 від 17.08.2004 року на розработку веб-сайта.
Відповідач проти позову заперечує , 24.03.2009 року надав заяву про припинення провадження у справі , оскільки вже існує рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2008 року (суддя Татарчук В.О.) по справі № 27/95-08 зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і тих же підстав . У відзиві на позов від 16.04.2009 року (вх. 6819) відповідач зазначає ,що ненадання позивачем необхідних матеріалів у необхідній формі стало причиною часткового невиконання підприємством відповідача зобов'язань за договором, оскільки після отримання від позивача авансового платежу відповідач приступив до виконання робіт по створенню веб-сайту, але позивач , в процесі створення сайту, неодноразово змінював наповнення сайту та її структуру, тому 14.06.2005 року підписали додаткову угоду №1 до договору №42/1, згідно якої прологнували дію вищевказаного договору , затвердили нову редакцію структури веб-сайту , та визначили етапи створення сайту. 27.09.2005року підписали Акт виконаних робіт №1 з недоліками, згідно якого сторони атіердили виконану роботу з інформаційного наповнення сайту розділами з нової структури. Для подальшого інформаційного наповнення розділів 2,3 етапів необхідні були матеріали , які згідно до п.4 додаткової угоди №1 від 14.06.2005 року позивач повинен був надати відповідачу згідно до Актів приймання-передачі, але матеріали були передані несвоєчасно та у такому вигляді що їх неможливо було відредагувати для розміщення на сайті.
По справі оголошувалась перерва до 21.04.2009року відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
За згодою представників сторін у судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -
17 серпня 2004р. між Приватним підприємством виробничо-комерційною фірмою „АКМА” (замовник ) та Приватним підприємством „ Фенсі” (виконавець ) укладено договір №42 /1 на розробку веб-сайта.
Предметом договору сторони визначили виконання виконавцем -При- ватним підприємством „ Фенсі” робіт по створенню веб-сайту відповідно до Технічного завдання, що є невід'ємною частиною до Договору .
Вартість робіт за договором склала 7560 грн.
Згідно пункту 2.4 позивач зобов'язаний здійснити 100% попередньої оплати .
Позивач на виконання умов договору перерахував відповідачу 30.09.2004 року 7560 грн. що підтверджується банківською випискою.
Термін виконання робіт відповідно до пункту 3.1. договору мав становити 3 місяці з дати оплати авансового платежу, відповідно роботи повинні бути виконані до 30.12.2004року.
14.06.2005 року сторони продовжили дію договору №42/1 від17.08.2004 року до 31.12.2005 року , затвердили нову редакцію структури веб-сайта визначили нові строки виконання робіт. Так відповідно до пункту 3 Додаткової угоди роботи мають бути виконані в три етапи : перший-до 30 .08. 2005 року, другий -до 30.10.2005 року, третій до 31.12.2005р.
27.09. 2005 року сторонами було затверджено Акт виконаних робіт №1 з недоліками , яким було прийнято з недоліками виконану роботу першого етапу по створенню сайта, а саме по інформаційному наповненню сайта розділами з нової структури, відповідно до пункту 3.1 додаткової угоди №1 від 14.06.2005 року , тобто роботи першого етапу створення веб-сайту, строк виконання яких додатковою угодою визначено до 30.09.2005 року.
Крім обов'язків виконавця договором передбачені і обов'язки замовника :
- пунктом 5 додаткової угоди передбачено , що строки виконання робіт по вищезазначеним етапам та по окремим розділам уточнюються сторонами шляхом підписання додаткової угоди протягом двох днів з моменту повного надання замовником матеріалів по кожному розділу;
- в пункті 4.2.2. договору № 42/1 від 17.08.2004 року сторони встановили обов'язок замовника своєчасно забезпечити виконавця необхідними для виконання робіт оригінал-макетами та матеріалами;
- пунктом 4 додаткової угоди №1 від 14.06.2005 року до договору №42/1 від 17.08.2004 року сторони визначили , що матеріали для інформаційного наповнення розділів 2, 3 етапів передаються замовником та приймаються виконавцем з оформленням акта приймання передачі.
Як встановлено матеріалами справи , справа за спірним договором та між тими ж сторонами вже роглядалась господарськими судами :
- Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2008 року у справі № 27/95-08 між тими ж сторонами в позові ПП ВКФ „Акма” до ПП „ Фенсі” про стягнення 7560 грн. збитків було відмовлено;
- Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.07.2008 року у справі № 27/95-08 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2008 року у справі № 27/95 залишено без змін;
- Постановою Вищого господарського суду України від 16.10.2008 року у справі № 27/95-08 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2008 року та Постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.07.2008 року у справі № 27/95-08 залишені без змін.
В зазначеному рішенні та постанові однією з підстав відмови в позові є ті обставини, що позивач заявив вимогу про стягнення сплаченого по договору авансу в розмірі 7560грн. як збитків, що не відповідає суті поняття збитків, як вони визначені в п.1 ч.2 статті 22 Цивільного кодексу України, тому обраний позивачем спосіб захисту не відповідає обставинам справи, а позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Позивач знову звернувся з позовом з тим же самим предметом але визначив інші підстави -стягнення суми попередньої оплати відповідно до статті 693 Цивільного кодексу України за аналогією права.
Відповідно до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти , встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарським спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2008 року у справі № 27/95-08 встановлено , що належне виконання договору відповідачем не доведено позивачем в ході вирішення спору , так позивачем не надані докази передачі відповідачу матеріалів зазначених пунктом 4 додаткової угоди №1 від 14.06.2005 року по договору №42/1 від 17.08.2004 року , а саме матеріали для інформаційного наповнення розділів 2,3 етапів , та акт приймання передачі цих матеріалів. Суд встановив неналежне виконання позивачем обов'язків за договором щодо передачі підряднику матеріалів зі складанням відповідних актів, та що ненадання позивачем матеріалів було причиною для невиконання підрядником своїх зобов'язань за договором. Крім того суд встановив що позивачем не спростовано твердження відповідача про те що веб-сайт працює ці обставини також були підставою для відмови в позові .
Таким чином ,судом вже встановлено неналежне виконання позивачем обов'язків за договором, інших доказів які б могли спростувати висновки суду та не були предметом дослідження у попередніх судових засіданнях позивач не надав.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2008 року у справі № 27/95-08 набрало законної сили і факти встановлені в ньому не доводяться при вирішенні спірної справи.
Відповідно до статті 851 Цивільного Кодексу України підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці і цим створив неможливість виконання договору підрядником.
За викладених обставин, суд вважає що позивачем не доведені вимоги на які він посилається і позов задоволенню не підлягає.
Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати відносяться на позивача.
Керуючись статтями 49, 82-84, Господарського процесуального кодексу України , господарський суд ,-
В позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя Н.В. Пархоменко
Дата підписання рішення
24.04.2009р.