14.04.09р.
Справа № 11/81-09
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Барком-Сервіс", м. Львів
до товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрометстандарт", м. Дніпропетровськ
про стягнення 8115,07 грн.
Суддя Мельниченко І.Ф.
Представники:
Від позивач: не з'явився
Від відповідача: не з'явився
Позивач просить стягнути з відповідача 7 844, 40 грн., що складають суму попередньої оплати перераховану згідно рахунку-фактури №СФ-0068 від 14.03.07р. платіжними дорученнями №76 від 21.03.07р., №77 від 22.03.07р., №73 від 20.03.07р., №80 від 26.03.07р., №79 від 23.03.07р., 270, 67 грн. річних.
Відповідач відзив не надав, його представник в судове засідання не з'явився.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
Відповідач 14.03.07р. виставив позивачеві рахунок-фактуру "СФ-0068 від 14.03.07р. на суму 64 609, 56 грн. за металопрокат.
Позивач перерахував платіжними дорученнями №76 від 21.03.07р., №77 від 22.03.07р., №73 від 20.03.07р., №80 від 26.03.07р., №79 від 23.03.07р. грошові кошти в сумі 64 609, 56 грн.
Відповідно до ст.11 Цивільного Кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
За приписом ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають із підстав встановлених ст. 11 цього кодексу.
Дії позивача по перерахуванню на розрахунковий рахунок відповідача платіжними дорученнями №76 від 21.03.07р., №77 від 22.03.07р., №73 від 20.03.07р., №80 від 26.03.07р., №79 від 23.03.07р. грошових коштів на загальну суму 64 609, 56 грн., та дії відповідача по одержанню коштів за вищезазначеним платіжним дорученням свідчить про те, що між сторонами виникло зобов'язання з поставки товару.
Відповідач в свою чергу поставив позивачеві металопрокат на суму 50865,16 грн., про що свідчать видаткові накладні №РН 30/3 від 30.03.07 р. №РН-4/4 від 04.04.07 р. №РН-5-1: від 05.06.07 р.
Крім того, останній перерахував позивачеві грошові кошти в сумі 5900 грн.
Як вбачається із матеріалів справи строк зобов'язання щодо поставки металопрокату сторонами встановлено не було.
Згідно частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Доказів, які б свідчили про направлення позивачем на адресу відповідача вимоги щодо здійснення ним поставки металопрокату на суму 7 844, 40 грн., суду не надано.
Залучені до матеріалів справи листи та докази, що підтверджують їх надсилання на адресу відповідача (арк. справи 11- 20), свідчать про звернення до останнього з вимогою перерахувати грошові кошти, в той час як в силу статті 693 Цивільного кодексу України право позивача вимагати повернення попередньої оплати виникає лише за умови, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк.
Оскільки сторонами строк поставки товару не встановлений позивачем вимога в порядку статті 530 Цивільного кодексу України на адресу відповідача не надсилалась, у відповідності зі статтею 612 Цивільного кодексу України, відповідач в даному випадку не може вважатись таким, що прострочив виконання свого зобов'язання, внаслідок чого право позивача, відповідно, не може вважатись порушеним, і відповідно, у останнього не виникає права вимагати повернення перерахованої відповідачеві суми попередньої оплати -7 844,40 грн.
Згідно зі статтею 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства мають право звертатися до суду за захистом свого порушеного права.
Виходячи з викладеного, права на звернення з позовом про повернення попередньої оплати, на момент вирішення спору, позивач ще не набув.
Безпідставними є і вимоги позивача щодо стягнення річних, оскільки відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, стягнення інфляції та річних передбачено у випадку прострочення боржником грошового зобов'язання, в той час як відповідач не мав перед позивачем грошових зобов'язань.
При викладених обставинах у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 625, 693 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
У задоволенні позову відмовити.
Суддя
І.Ф. Мельниченко