73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
21.04.2009 Справа № 10/51-09
Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Решетніковій В. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю госпрозрахункова фірма "Камаз-Транс-Сервіс", м. Рівне
до відкритого акціонерного товариства "Херсонський суднобудівний завод",м. Херсон
про стягнення 251552 грн. 40 коп.
за участю представників сторін:
від позивача - Вашета С.П. - юрисконсульт (дов. б/н від 22.01.07р.);
від відповідача - Тодавчич С.М.- представник (дов. № 759/70-183-П від 19.12.08р.)
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи. Справа розглянута за межами встановленого ст. 69 ГПК України строку за клопотанням сторін.
Товариство з обмеженою відповідальністю госпрозрахункова фірма "Камаз-Транс-Сервіс" (позивач) звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з відкритого акціонерного товариства "Херсонський суднобудівний завод" (відповідач) 251552 грн. 40 коп. боргу по грошових зобов'язаннях за договором перевезення від 04.03.08р. № 04/03/08.
Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором, що змусило позивача звернутися до господарського суду за захистом своїх майнових прав.
Відповідач проти позову заперечує, зазначаючи що розрахунок позовних вимог позивачем виготовлено з порушеннями п.11 заявок №№ 3, 4, 6, 7 та 8, які, в силу п.2.6 договору, є його невід'ємними частинами. Так, п.11 вказаних заявок передбачено, що сплата за перевезення кожною машиною складає 3850 євро по курсу НБУ на день відвантаження, в той час як розмір позовних вимог не відповідає курсу євро, який був встановлений Нацбанком на день відвантаження товару. В обґрунтування своїх заперечень відповідачем надано контррозрахунок позовних вимог.
31 березня 2009 року позивач, в порядку ст.22 ГПК України, звернувся до суду із заявою про зміну предмету позову та збільшення позовних вимог до 371457 грн. 73 коп., згідно з якою позивач окрім основної суми боргу у розмірі 251522 грн. 40 коп. просить стягнути з відповідача 102183 грн. 46 коп. пені, 2091 грн. 62 коп. річних та 15629 грн. 95 коп. інфляційних збитків.
Дану заяву суд приймає до розгляду як заяву про збільшення позовних вимог, предмет позовних вимог, фактично, позивачем не змінено.
Позовні вимоги, з врахуванням їх збільшення, представник позивача у судовому засіданні підтримав у повному обсязі, проти контррозрахунку відповідача заперечує, пояснюючи, що при обчислені грошових зобов'язань відповідачем також не враховано п.11 заявок, тобто курс євро обрахований не на день відвантаження а на день розвантаження товару.
Представник відповідача підтримав свою правову позицію щодо заперечень проти позову, крім того, заперечує проти нарахування 102183 грн. 46 коп. пені, пояснюючи, що її розмір обчислено позивачем з порушенням вимог ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", відповідно до якого розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -
Як свідчать матеріали справи, 04 березня 2008 року між позивачем (перевізником) та відповідачем (відправником) укладено договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні № 04/03/08.
За умовами п.2.3 договору відправник зобов'язаний надати перевізнику заявку, в якій містяться істотні умови договору - дата та місце відвантаження/розвантаження, відомості про вантаж, маршрут руху, розмір ставки за здійснення перевезень тощо.
На виконання умов договору 23.04.08р., 20.05.08р., 09.10.08р., 11.11.08р. та 18.11.08р. відповідачем направлено позивачу заявки №№ 3, 4, 6, 7 та 8 відповідно.
За умовами п.2.6 договору дані заявки є його невід'ємною частиною.
Відповідно до заявки № 3 відповідачем замовлено послугу міжнародних перевезень одним транспортним засобом за ставкою 3700 євро за машину по курсу НБУ на день розвантаження.
За заявкою № 4 передбачено перевезення вантажу 1 машиною за ставкою 4000 євро за машину по курсу НБУ на день розвантаження.
Заявкою № 6 передбачено перевезення вантажу 7 машинами за ставкою 3850 євро за машину по курсу НБУ на день розвантаження.
Заявкою № 7 передбачено перевезення вантажу 1 машиною за ставкою 3850 євро за машину по курсу НБУ на день розвантаження.
Заявкою № 8 передбачено перевезення вантажу 1 машиною за ставкою 3850 євро за машину по курсу НБУ на день розвантаження.
Відповідно до товарно-транспортних накладних від 08.05.08р., від 29.05.08р., від 23.10.08р., від 25.10.08р. від 28.10.08р. від 04.11.08р. від 21.11.08р. та від 04.12.08р., підписаних обома сторонами договірних відносин, позивачем виконано договірні зобов'язання у повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.916 Цивільного кодексу України, за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Твердження позивача щодо суперечливості пояснень відповідача в частині визначення дня обрахунку курсу євро є безпідставним, оскільки, відповідно до умов договору саме в день розвантаження а не в день відвантаження підлягає визначенню розмір ставки за перевезення по курсу євро.
Таким чином, з урахуванням умов договору та курсів євро, встановлених Нацбанком на відповідний день, суд вважає обґрунтованою до стягнення суму основного боргу у розмірі 250445 грн. 59 коп.
Щодо грошових зобов'язань по пені, передбаченої ст.549 ЦК України, законодавство дійсно містить обмеження максимального розміру пені, який може бути стягнений в разі прострочення. Так, відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо сторони в договорі передбачили більший розмір пені, стягненню підлягатиме лише пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ. Обрахований судом з врахуванням положень цих нормативних актів коректний розмір пені складає 16780 грн. 11 коп., в зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню - в сумі 16780 грн. 11 коп.
Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті "Урядовий кур'єр" та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www.ukrstat.gov.ua). Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора. Індекс інфляції, застосований у розрахунку, відповідає таким даним.
В разі, якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення. Проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань та можуть стягуватися поряд із пенею.
Наданий позивачем розрахунок інфляційних збитків у розмірі 15629 грн. 95 коп. та розрахунок річних у розмірі 2091 грн. 62 коп. є коректним, тому позовні вимоги в частині стягнення 15629 грн. 95 коп. інфляційних збитків та 2091 грн. 62 коп. річних підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Доказів сплати заборгованості суду не надано.
З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, в сумі 284947 грн. 27 коп., з яких: 250445 грн. 59 коп. основного боргу, 16780 грн. 11 коп. пені, 15629 грн. 95 коп. інфляційних збитків та 2091 грн. 62 коп. річних.
Оскільки до вирішення в судовому порядку спір доведений з вини відповідача, з останнього, на користь позивача, в порядку ст.49 ГПК України, пропорційно задоволеним позовним вимогам стягуються 2849 грн. 47 коп. витрат по оплаті державного мита та 90,51 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
На підставі викладеного і керуючись ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Херсонський суднобудівний завод" (м. Херсон, Карантинний Острів, буд. 1, код ЄДРПОУ 1408500, р/рах. 26000310037701 в АБ "Південний", МФО 352640) на користь товариства з обмеженою відповідальністю госпрозрахункова фірма "Камаз-Транс-Сервіс" (м. Рівне, вул. Київська, буд. 64-А, код ЄДРПОУ 03567150, р/рах. 26003001012395 в ВАТ "Перший Інвестиційний Банк", МФО 300506) 250445 грн. 59 коп. основного боргу, 16780 грн. 11 коп. пені, 15629 грн. 95 коп. інфляційних збитків, 2091 грн. 62 коп. річних, 2849 грн. 47 коп. витрат по оплаті державного мита та 90,51 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
4. В решті позовних вимог відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Л.І. Александрова
Дата підписання рішення
відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 08 травня 2009 року.