ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
№ 27/125
13.04.09
За позовом
Товариства з обмеженою відпоідальністю спеціалізоване підприємство «Ліфтсервіс -Дніпро»
до
Товариства з обмеженою відповідальністю «Озар -АК Япи Україна»
про
стягнення 232512,00 грн.
Суддя Дідиченко М.А.
Секретар Приходько Є.П.
Представники сторін:
Від позивача:
Солодовник О.А. -представник за довіреністю від 01.01.2009 року №290 ;
Від відповідача:
не з'явились
Товариство з обмеженою відповідальністю спеціалізоване підприємство «Ліфтсервіс- Дніпро»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Озар -Як Япи Україна»про стягнення суми боргу у розмірі 232 512,00 грн. згідно договору № 07.05.47 від 31.05.2007 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд на 11.03.2009 року.
Позивач у судове засідання 11.03.2009 року з'явився, надав документи на вимогу ухвали суду та підтримав заявлені позовні вимоги, відповідно до яких зазначив, що відповідач не виконує покладених на нього зобов'язань та не сплачує позивачу грошові кошти за виконані роботи.
Відповідач у судове засідання 11.03.2009 року з'явився, надав документи на вимогу ухвали суду та надав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує.
В судовому засіданні 11.03.2009 року оголошено перерву до 31.03.2009 року.
У судовому засідання 31.03.2009 року представником позивача подана заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 124202,40 грн., суму пені у розмірі 22050,18 грн., суму 3% річних у розмірі 2756,27 грн. та інфляційні збитки у розмірі 15251,20 грн.
Відповідно до 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Зміна предмета позову означає зміну матеріально-правової вимоги до відповідача. Зміна підстави позову означає зміну обставин, якими позивач обґрунтовує свою вимогу до відповідача. Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Під зміною розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог додатково до викладених у позовній заяві -така дія кваліфікується як зміна предмета позову. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.
Оскільки позивачем у заяві про уточнення позовних вимог було змінено і предмет, і підстави позову, тому суд прийняв зазначену заяву до розгляду частково в частині зменшення суми основного боргу у розмірі 124202,00 грн., а в частині стягнення суми пені у розмірі 22050,18 грн., суми 3% річних у розмірі 2756,27 грн. та інфляційних збитків у розмірі 15251,20 грн., судом відмовлено у задоволенні.
Таким чином, остаточний розмір позовних вимог позивача становлять 124202,00 грн. -сума основного боргу по договору № 07.05.47.
Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
31.05.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Озар -АК Япи Україна»(надалі - замовник) та Товариствмо з обмеженою відповідальністю спеціалізованим підприємством «Ліфтсервіс - Дніпро»(надалі - підрядчик) був укладений договір № 07.05.47 на виконання робіт по монтажу пасажирських ліфтів (надалі - Договір), за яким замовник доручає, а підрядчик приймає на себе зобов'язання по монтажу та вводу в експлуатацію 6 пасажирських ліфтів.
На виконання умов договору позивачем були виконані роботи на загальну суму 395 090,40 грн., що підтверджується довідками про вартість виконаних підрядних робіт та актами приймання вионаних робіт за травень 2008 на суму 128544,00 грн., за квітень 2008 на суму 128544,00 грн., за червень 2008 на суму 138002,40 грн. підписаними сторонами та скріпленими печатками.
Відповідно до п. 2.1 договору договірна ціна робіт по цьому догвору складає 612000,00 грн.
Замовник протягом 5 банківських днів з моменту підписання договору здійснює передополату 25 % вартості робіт по договору в сумі 153000,00 грн. (п. 2.2. Договору)
По факту закінчення монтажних робіт та передачі ліфтів замовнику для виконання будівельно -опоряджувальних робіт, замовник оплачує підрядчику 55% вартісоті робіт по договору в сумі 336600,00грн. Протягом 3-х банківських днів після підписання актів приймання виконаних робіт. (п. 2.3 договору)
Згідно з п.2.5 договору оплата всіх видів робіт по договору здійснюється замовником на підставі рахунків підрядчика.
Позивачем були направлені рахунки всього на загальну суму 474602,40 грн.. а саме від 23.05.2008 № 140 на загальну суму 138002,40 грн., від 13.05.2008 № 307 на загальну суму 104088,00 грн., від 27.06.2008 № 169 на загальну суму 232512,00 грн.
На виконання умов договору відповідачем перераховані грошові кошти на загальну суму 257088,00 грн., у тому числі у розмірі 153000,00 грн. -20.11.2007 (передбачена договором передоплата) та 104088,00 грн. -16.05.2008.
Таким чином, заборгованість відповідача, згідно наявних матеріалів справи, становить 138002,40 грн. (395090,40 грн. -виконано роботи та 257088,00 грн. - оплата), проте згідно акту звірки, який був наданий відповідачем у судовому засіданні, заборгованість останнього становить 124202,40 грн., із розміром якого позивач погодився та уточнив позовні вимоги.
За таких обставин, заборгованість відповідача перед позивачем за договором № 070547, станом на день вирішення спору судом складає 124202,40 грн., що також не заперечується відповідачем.
В своїх запереченнях відповідач посилається на те, що він звільняється від відповідальності щодо оплати робіт згідно договору № 07.05.47 від 31.05.2007 року відповідно до ст. 855 ЦК України, оскільки замовник робіт -ТОВ «МСК Україна-Канада»не здійснює фінансування об'єкту.
Відповідно до ст. 855 ЦК України якщо предмет договору підряду до здачі його замовникові був випадково знищений або закінчення роботи стало неможливим без вини сторін, підрядник не має права вимагати плати за роботу.
Суд не може погодитися з вищезазначеними заперечннями відповідача, оскільки як вбачається з матеріалів справи, а саме договору № 07.05.47 від 31.05.2007 року він є двостроннім, укладений між позивачем та відповідачем. Згідно умов даного договору замовником робіт є ТОВ «Озар -АК Япи Україна», а не ТОВ «МСК Україна-Канада».
Крім того, згідно положень ст. 855 ЦК України вбачається, що підрядник не має права вимагати плати за роботу, у разі неможливості її закінчення. В данному ж випадку, роботи згідно договору № 07.05.47 від 31.05.2007 року були виконані у повному обсязі, тобто повністю закінченні.
Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач не звільняється від зобов'язання щодо оплати виконаних робіт.
Конституцією України закріплений обов'язок держави забезпечувати захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання (стаття 13), та передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом (стаття 55).
Зазначені положення Конституції України реалізовані у статті 15 ЦК України, відповідно до якої кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також у статті 20 ГК України, згідно з якою держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обов'язку по відновленню порушеного права на порушника.
Таким чином, у разі порушення законних прав та інтересів осіб, суд зобов'язаний їх захистити у спосіб передбачений, зокрема, статтею 16 ЦК України, частиною 2 статті 20 ГК України.
Так, п.5 ч.2 статті 16 ЦК України передбачено, що одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі.
Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі -ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до ч. 1 ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником -як замовник.
Згідно із ст. 854 ЦК України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або за згодою замовника, - достроково.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідач доказів повного виконання Договору щодо оплати робіт не надав, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань повністю визнається, що також підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тому, позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 124202,40 грн. підлягають задоволенню.
Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 509, 837, 838, 854, ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Озар -АК ЯПИ Україна»(04073, м. Київ, вул. Куренівська,27а; код ЄДРПОУ 36761717) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю спеціалізованого підприємства «Ліфтсервіс - Дніпро»(04052, м. Дніпропетровськ, вул. Виборгська,28-ж ; код ЄДРПОУ 31874297) заборгованість у розмірі 124202 (сто двідцять чотири тисячі двісті дві) грн. 40 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 1242 (одна тисяча двісті сорок дві) грн. 49 коп., та 63 (шістдесят три) грн. 03 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя
Дідиченко М.А.
Дата підписання 27.04.2009 року