Запорізької області
08.04.09 Справа № 28/104/09
Суддя Яцун О.В.
За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Мотор Січ”, м.Запоріжжя
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Мотор Січ-трейд”, м.Запоріжжя
Суддя О.В. Яцун
Представники:
від позивача: Алексєєва О.І. -на підставі довіреності №115-юр від 10.07.2008р.
від відповідача: не з'явився
Заявлені вимоги про стягнення з ТОВ “Мотор Січ-трейд” 15084грн.01коп. основного боргу на підставі договору №А1891/02-К від 20.08.2002р., 16532грн.07коп. штрафних санкцій за порушення умов договору.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.02.2009р. порушено провадження у справі №28/104/08, судове засідання призначено на 16.03.09р., у сторін витребувані всі необхідні документи та докази для розгляду справи.
Також ухвалою суду від 13.02.2009р. №28/104/09 було відмовлено в задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту на майно та грошові суми, що знаходяться на розрахункових рахунках відповідача.
В зв'язку з неявкою представника відповідача та з метою об'єктивного розгляду справи, судове засідання було відкладено на 08.04.2009р.
За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
Представник позивача в судовому засіданні 08.04.2009р. надав заяву про зменшення позовних вимог, яка по суті є збільшенням, а саме просить суд стягнути з ТОВ “Мотор Січ-трейд” 15084грн.01коп. основного боргу на підставі договору №А1891/02-К від 20.08.2002р., 3045грн.53коп. пені за неналежне виконання умов договору та 11341грн.34коп. 3% річних за порушення грошового зобов'язання.
Клопотання заявлено у відповідності до ст.22 ГПК України прийнято судом до розгляду.
Разом з тим, зазначене клопотання задоволено частково, зменшені позовні вимоги прийняті в частині стягнення основного боргу та пені. Щодо заявлених вимог про стягнення 3% річних у розмірі 11341грн.34коп. слід зазначити, що збільшення розміру позовних вимог не може бути пов'язано з пред'явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві. Враховуючи те, що при зверненні до суду позивачем висувались вимоги лише про стягнення основного боргу та пені, заявлені вимоги про стягнення 3% річних судом не приймаються.
На підставі зазначеного, судом розглядаються вимоги про стягнення з ТОВ “Мотор Січ-трейд” 15084грн.01коп. основного боргу на підставі договору №А1891/02-К від 20.08.2002р., 3045грн.53коп. пені за неналежне виконання умов договору.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Клопотань про розгляд справи без представника відповідача або про відкладання судового засідання до суду не надходило. Згідно довідки ЄДРПОУ №15-7/939 від 03.03.2009р. адреса Товариства з обмеженою відповідальністю -69068, м.Запоріжжя, вул. 8 Березня,32-А. Саме на цю адресу надсилалась кореспонденція. Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі заходи повідомлення відповідача про розгляд справи.
Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.
На підставі чого представнику позивача за його згодою було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд встановив:
Правовідносини сторін є господарськими.
Згідно з ч.І ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
У відповідності до ст.526 ЦК України зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлені законом або договором терміни.
Згідно зі ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Як свідчать надані до суду документи, 20.08.2002р. між ВАТ “Мотор Січ” та ТОВ “Мотор Січ-трейд” був укладений договір №Р1891/02-К від 20.08.2002р. про найм нежитловий приміщень, за умовами якого орендодавець (позивач у справі) передає, а орендар (відповідач у справі) приймає в користування нежитлові приміщення в будівлі дитячої дошкільної установи №271, яка знаходиться за адресою: м.Запоріжжя, вул.. 8 Марта, 30-а (інв. №К 622000), площею 16 кв.м. для розміщення офіса.
Пунктом 3.1 договору встановлено, що орендна плата за договором визначена у розмірі 259грн.20коп. (в т.ч. ПДВ) за перший місяць оренди та в подальшому щомісячно корегується на індекс інфляції, визначеного Мінстатом України. Розрахунок орендної плати наведений у додатку №1 до договору і є його невід'ємною частиною.
Пунктом 3.2 договору зазначено, що орендна плата та вартість наданих комунальних послуг перераховується орендарем на рахунок орендодавця щомісяця, протягом 10 днів з моменту отримання виставленого рахунку.
Згідно з п.8.1 договору, вказаний договір набирає чинності з 01.08.2002р. до 31.12.2003р.
Відповідно з додаткам до договору №Р1891/02-К від 20.08.2002р. сторонами був узгоджений розмір місячної орендної плати, яка складає 259грн.20коп.
Нормами ст. 283 ЦК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ч.1 ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Як зазначає позивач, орендар зобов'язань щодо сплати орендної плати в установлені договором розмірі та строки не виконав. Внаслідок чого виникла заборгованість за період користування нежитловим приміщенням з 2005р. по грудень 2008р. у розмірі 15084грн.01коп.
Суд, заслухавши представника позивача, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши фактичні обставини справи, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню в силу наступного:
Відповідно до п.4 ст.179 Господарського кодексу України, при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Згідно ст. 180 цього ж кодексу:
1. Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства;
2. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода;
3. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Відповідно до п. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Як було зазначено вище пунктом 3.2 договору сторони узгодили, що орендна плата та вартість наданих комунальних послуг перераховується орендарем на рахунок орендодавця щомісяця, протягом 10 днів з моменту отримання виставленого рахунку.
У відповідності з ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Разом з тим, позивач доказів виконання вищезазначеного пункту договору, а саме виставлення відповідачу рахунків на оплату оренди нежитлового приміщення та надсилання їх на адресу відповідача суду не надав.
Таким чином, на момент звернення позивача з позовними вимогами у відповідача не виникло зобов'язань щодо оплати оренди нежитлового приміщення.
З урахуванням зазначеного, заслухавши представника позивача, оцінивши надані до суду матеріали, суд приходить до висновку, що позивач документально не довів та нормативно не обґрунтував позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення №Р1891/02-К від 20.08.2002р.
За таких обставин, слід зазначити, що позовні вимоги заявлені позивачем передчасно.
Враховуючи вищезазначене, підстав для стягнення з відповідача пені у позивача не виникло.
Таким чином, в задоволені позовних вимог належить відмовити.
Суд не приймає посилання позивача на лист №54 від 02.12.2008р. (відповідь на претензію) ТОВ “Мотор Січ-трей”, яким відповідач визнав суму заборгованості, оскільки визнання заборгованості не є підставою для оплати. Як вже було зазначено вище, підставою для оплати є саме рахунок, який позивач повинен був направити відповідачу.
Судові витрати відносяться на позивача.
Керуючись ст.ст.44, 49, 75,ст.ст.82-85 ГПК України, ст.526 ЦК України, ст. ст. 175, 193 ГК України суд,
В задоволені позовних вимог відмовити.
Суддя О.В. Яцун
Рішення підписано: 10 квітня 2009р.