Україна
Харківський апеляційний господарський суд
"08" травня 2009 р. Справа № 29/428-08
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Сіверін В. І., судді Ільїн О.В. , Камишева Л.М.
при секретарі Криворученко О.І.
за участю представників:
позивача - Коваленка Д.М., довіреність № 66-01-16/284 від 25.12.2008 року,
третьої особи на стороні позивача - Полубєдова П.Е., довіреність №9/5-100 від 27.11.2008р.
відповідача - Ткаченка О.В., довіреність б/н від 15.02.2008 року;
першої третьої особи на стороні відповідача - не з'явився;
другої третьої особи на стороні відповідача: Мажари С.В., довіреність б/н від 03.12.2007 року.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 333 С/1-7) на рішення господарського суду Харківської області від 26 січня 2009 року у справі № 29/428-08 (новий розгляд справи № 47/552-07)
за позовом Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут", м. Харків,
третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Міністерство освіти та науки, м. Київ,
до приватного підприємства "Діброва-Схід", м. Харків,
треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - 1) товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма ПТФ", м. Харків, 2) товариство з обмеженою відповідальністю "Рентал", м. Харків,
про витребування майна з чужого незаконного володіння,
встановила:
Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою і після її уточнення, яке було прийняте судом першої інстанції, просив зобов'язати Приватне підприємство «Діброва Схід»повернути Національному технічному університету «Харківський політехнічний інститут»нежитлові приміщення підвалу № 1-19, 1-го поверху № 1-4, 7-19,, 2-го поверху № 1,2,5-18, 3-го поверху № 1-23, 4-го поверху № 1-23 у будинку № 5 по вул. Весніна у місті Харкові та стягнути з Приватного підприємства «Діброва-Схід»судові витрати, у вигляді державного мита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішенням господарського суду Харківської області від 26 січня 2009 року по справі № 29/428-08 (суддя Тихий П.В.) позивачу відмовлено у задоволенні клопотання про забезпечення позову та повністю відмовлено у задоволенні позову.
Позивач з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду та прийняти нове рішення -задовольнити позов та повернути нежитлові приміщення підвалу № 1-19, 1-го поверху № 1-4, 7-19,, 2-го поверху № 1,2,5-18, 3-го поверху № 1-23, 4-го поверху № 1-23 у будинку № 5 по вул. Весніна у м. Харкові у державну власність та оперативне управління НТУ «ХПІ». В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на неповноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та інші обставини, викладені в апеляційній скарзі.
Представник третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -Міністерства освіти та науки у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу позивача. Вважає, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим і безпідставним, просить апеляційну скаргу задовольнити, оскаржуване рішення місцевого господарського суду скасувати, прийняти нове рішення -яким задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач -Приватне підприємство «Діброва Схід»проти апеляційної скарги заперечує, вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції прийняте при повному з'ясуванні всіх обставин справи, з дотриманням норм процесуального права, при правильному застосуванні норм матеріального права, а висновки суду, викладені у рішенні відповідають обставинам справи. Просить у задоволенні апеляційної скарги НТУ «Харківський політехнічний інститут»відмовити, а рішення господарського суду Харківської області від 26 січня 2009 року - залишити без змін.
Представник третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -Товариства з обмеженою відповідальністю «Рентал»у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, оскільки вважає її безпідставною та необґрунтованою. Вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції прийняте при повному з'ясуванні всіх обставин справи, з дотриманням норм процесуального права, при правильному застосуванні норм матеріального права, а висновки суду, викладені у рішенні відповідають обставинам справи. Просить у задоволенні апеляційної скарги НТУ «Харківський політехнічний інститут»відмовити, а рішення господарського суду Харківської області від 26 січня 2009 року -залишити без змін.
Представник третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма ПТФ»в судове засідання не з'явився, про час і місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно, пояснень і міркувань стосовно апеляційної скарги позивача суду не надав.
В судовому засіданні 07.05.2009 року оголошено перерву до 12:00 години 08.05.2009 року для виготовлення повного тексту постанови у справі.
Перевіривши, у межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, повноту встановлення обставин справи і докази по справі на їх підтвердження та їх юридичну оцінку судом першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін та третіх осіб, колегія суддів встановила наступне.
З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що відповідно до архівної копії постанови № 320 виконавчого комітету Харківської міської ради депутатів трудящих від 07 грудня 1943 року, наданої Державним архівом Харківської області, Харківському хіміко-технічному інституту надані приміщення, які належали йому та були у його користуванні до окупації м. Харкова, а саме: учбовий корпус та гуртожиток по вул. Островського, 5. Згідно з Актом прийму-передачі справ між Харківським Хіміко-технологічним інститутом ім. С.М.Кірова та Харківським політехнічним інститутом ім. В.І.Леніна від 24 березня 1950 року, останньому була передана матеріально-учбова база, у тому числі три гуртожитки (без зазначення адрес, п.п.4,27,37 розділу ІІ Матеріально-учбова база Акту приймання-передачі справ). Згідно реєстраційного посвідчення виданого КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» 21 листопада 1993 року реєстраційний № 805, будинок № 5А по вулиці Весніна у м. Харкові зареєстрований за Харківським політехнічним інститутом. Згідно інформації про власника, яка міститься у технічному паспорті на нежитлові приміщення у літері «А-3»будинку № 5А по вулиці Весніна у м. Харкові виготовленого КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»29.04.2004 року, власником вказаних нежитлових приміщень загальною площею 3207,8 квадратних метрів є Держава Україна (користувач -НТУ «ХПІ»).
Наказом Міністра вищої освіти Союзу РСР № 1194 від 16.09.1949 року було відновлено Харківський політехнічний інститут ім. В.І.Леніна на базі Харківських механіко-машинобудівельного, хіміко-технологічного, електротехнічного інститутів та інституту інженерів цементної промисловості.
Згідно архівного витягу протоколу № 4 засідання виконавчого комітету Харківської міської ради депутатів трудящих від 26 січня 1955 року, наданим Державним архівом Харківської області, Харківському політехнічному інституту надано дозвіл на будівництво багатоповерхового будинку на 72 квартири на його ділянці по вул. Островського, 5 та додаткову прирізку землі за рахунок частини площі ім.1-го Травня,1.
Згідно довідки Державного архіву Харківської області від 22.04.2005 року за № 01-12/296, вулиця Островського на теперішній час є вулицею Весніна.
Наказом Міністерства освіти України № 147 від 18.05.1994 року було оголошено Постанову КМ України від 20.04.1994 року № 244 про створення на базі Харківського державного політехнічного інституту, що ліквідується, Харківського державного політехнічного університету.
Наказом Міністерства освіти і науки України № 505 від 30.10.2000 року було оголошено Указ Президента України № 10529/2000 від 11.09.2000 року про надання Харківському державному політехнічному університету статусу національного.
НТУ «Харківський політехнічний інститут»є державним закладом з державною формою власності, що підтверджується довідкою № 554 є Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.
04 лютого 1992 року між ТОВ «Фірма ПТФ»та ХПІ ім. В.І.Леніна був укладений договір оренди з правом викупу. Предметом договору були приміщення та обладнання в будівлі за адресою: м. Харків, вул. Весніна, 5.
У відповідності до п.1.6. наведеного договору, зазначене майно переходе у власність орендаря після внесення на рахунок орендодавця залишкової вартості в розмірі 305075,00 крб. приміщень та обладнання.
Пунктом 4.4. цього договору визначено, що після перерахування на розрахунковий рахунок орендодавця суми у розмірі 305075,00 крб., орендоване майно переходить у власність. Кошти за цим договором сплачені в повному обсязі та на теперішній час ТОВ «Фірма ПТФ»не повернуті, що не заперечується представником позивача. Харківський політехнічний інститут ім. В.І.Леніна передав за актом приймання-передачі із свого балансу на баланс ТОВ «Фірма ПТФ»площі приміщень та обладнання у будівлі по вулиці Весніна, 5 у м. Харкові у зв'язку з виконанням останнім п.п.1.6.,4.4. вказаного договору оренди з правом викупу.
Ухвалою Арбітражного суду Харківської області від 31.08.1995 року по справі № 2754/63 за позовом ХПІ ім. В.І.Леніна до ТОВ «Фірма ПТФ»про витребування майна було припинено провадження у справі в зв'язку з визнанням сторонами договору оренди від 04.02.1992 року недійсним і поданням сторонами клопотання про припинення провадження по справі від 30.08.1995 року.
Рішенням Арбітражного суду Харківської області від 12.08.1999 року по справі № 7222/6-04 за ТОВ «Фірма ПТФ»було визнане право власності на спірну будівлю. З цього рішення суду вбачається, що ТОВ «Фірма ПТФ»у липні 1992 року виконала свої грошові зобов'язання перед ХПІ ім. В.І.Леніна за договором оренди та перерахувала на його рахунок грошові кошти у розмірі 305075,00 карбованців, що підтверджується листом ХПІ ім. В.І.Леніна від 08.07.1999 року та актом звіряння взаємних розрахунків між ХПІ ім. В.І.Леніна та ТОВ «Фірма ПТФ», а також, що спірна будівля (приміщення будівлі) передані ТОВ «Фірма ПТФ»на підставі акту прийому-передачі від 15.12.1992 року.
Ухвалами Арбітражного суду Харківської області від 15.02.2002 року і 26.03.2002 року по справі № 7222/6-04 виправлялись помилки у рішенні Арбітражного суду Харківської області від 12.08.1999 року щодо назви ТОВ «Фірма ПТФ».
Вказане рішення арбітражного суду не було оскаржене та набрало законної сили.
02 жовтня 2002 року господарський суд Харківської області, за поданням прокурора м. Харкова та за участю позивача у якості третьої особи, переглянув за нововиявленими обставинами рішення Арбітражного суду Харківської області від 12.08.1999 року по справі № 7222/6-04. Ухвалою господарського суду Харківської області зазначене рішення залишено без змін. Позивач, який брав участь у справі у якості третьої особи цю ухвалу господарського суду Харківської області від 02.10.2002 року не оскаржував.
Відповідно до статті 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.
28 березня 2002 року КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»видало ТОВ «Фірма ПТФ»реєстраційне посвідчення на об'єкт нерухомості (реєстровий № 3241), згідно якого право власності на будівлю по вул. Весніна, 5 у м. Харкові, було зареєстровано за ТОВ «Фірма ПТФ».
23 жовтня 2002 року виконавчим комітетом Харківської міської ради ТОВ «Арнед»було видане свідоцтво про право власності на спірні нежитлові приміщення, яке було зареєстроване у КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»за реєстровим № 3241.
29 листопада 2002 року між ТОВ «Арнед»та ТОВ «Рентал»був укладений та нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бакіровою В.В. договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, реєстровий № 248. Предметом цього договору були нежитлові приміщення підвалу, 1-го, 2-го, 3-го та 4-го поверхів будинку № 5 по вулиці Весніна у м. Харкові.
06 грудня 2002 року КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»видало ТОВ «Рентал»реєстраційне посвідчення на об'єкт нерухомості (реєстровий № 3241), згідно якого право власності на будівлю у м. Харкові по вул. Весніна, 5, було зареєстроване за ТОВ «Рентал».
Рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради від 02 червня 2004 року № 491 ТОВ «Рентал»наданий дозвіл на реконструкцію нежитлових приміщень по вулиці Весніна, 5 під офісно-торгівельний центр з прибудовою під магазин.
Рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради від 06 червня 2007 року № 507 ТОВ «Рентал»продовжені строки реконструкції нежитлових приміщень по вулиці Весніна, 5 під офісно-торгівельний центр з прибудовою під магазин до 01 липня 2008 року.
03 вересня 2007 року реконструйовані ТОВ «Рентал»нежитлові приміщення під офісно-торгівельний центр з прибудовою під магазин були прийняті до експлуатації згідно Акту державної приймальної про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, який затверджений Рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради від 05 вересня 2007 року № 877.
27 вересня 2007 року Виконавчим комітетом Харківської міської ради ТОВ «Рентал»видане Свідоцтво про право власності на реконструйовані нежитлові приміщення загальною площею 5346,4 квадратних метри, які складаються з нежитлових приміщень підвалу № 1-19; 1-го поверху № 1-4, 7-19; 2-го поверху № 1, 2, 5-18; 3-го поверху № 1-23; 4-го поверху № 1-23; 5-го поверху № 1-17 у літері «Б-5»за адресою місто Харків, вулиця Весніна, будинок 5.
02 жовтня 2007 року КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»на підставі вказаного вище Свідоцтва про право власності, за ТОВ «Рентал» було зареєстроване право власності на вказані реконструйовані нежитлові приміщення та виданий Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно за № 16132655 та зроблений відповідний запис у книзі 1 за номером 3241.
Рішенням Харківської міської ради XVІ сесії XХІV скликання від 24 вересня 2003 року № 187/03 затверджений проект відведення земельної ділянки та надана в оренду ТОВ «Рентал»земельна ділянка площею 0,4984 га. Земельна ділянка надана в оренду для експлуатації та обслуговування нежитлових приміщень по вулиці Весніна, 5 на строк до 01 серпня 2028 року.
30 грудня 2003 року між Харківською міською радою та ТОВ «Рентал»був укладений договір оренди зазначеної вище земельної ділянки, який нотаріально посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Махонько Ю.М. і земельна ділянка була передана в оренду у відповідності до акта приймання-передачі земельної ділянки.
З матеріалів справи також вбачається, що 27 грудня 2007 року господарським судом Харківської області по справі № 11/168-07 винесена ухвала про визнання рішення третейського суду та видачу наказу, згідно якої вирішено видати наказ про стягнення з ТОВ «Рентал»на користь АТ «Харківстальконструкція»476027,00 гривень заборгованості та 4760,27 гривень третейського збору на виконання рішення Харківського міського постійно діючого третейського суду при товарній біржі «Слобожанська універсальна біржа «Слобода».
27 грудня 2007 року господарський суд Харківської області видав наказ № 11/168-07 від 27 грудня 2007 року про стягнення з ТОВ «Рентал»на користь АТ «Харківстальконструкція»476027,00 гривень заборгованості та 4760,27 гривень третейського збору.
Постановою Державного виконавця Київського ВДВС Харківського МУЮ від 30 січня 2008 року відкрите виконавче провадження щодо примусового виконання наказу господарського суду Харківської області від 27 грудня 2007 року за № 11/168-07.
31 січня 2008 року Державним виконавцем Київського ВДВС Харківського МУЮ видане погодження (дозвіл) за № 03-1630 на ім'я приватного нотаріуса ХМНО Шудрікова І.О. про дозвіл боржнику -ТОВ «Рентал»реалізувати належне йому майно в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом та за умови подальшого внесення коштів за продане майно на депозитний рахунок Київського ВДВС Харківського МУЮ.
01 лютого 2008 року між ТОВ «Рентал»(продавець) і ПП «Діброва-Схід»(покупець) укладений договір купівлі-продажу нежитлових приміщень загальною площею 4372,5 квадратних метри, а саме: нежитлових приміщень підвалу № 1-19, 1-го поверху № 1-4, 7-19, 2-го поверху № 1, 2, 5-18, 3-го поверху № 1-23, 4-го поверху № 1-23 у літері «Б-5»за адресою м. Харків, вулиця Весніна, 5 , який нотаріально посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Шудріковим І.О. і зареєстрований у реєстрі за № 153 відповідно до Витягу з Державного реєстру правочинів за № 5379193 від 01 лютого 2008 року.
Згідно з умовами п.2.1. цього договору продаж нежитлових приміщень вчиняється у порядку, встановленому для виконання судових рішень та за погодженням Державного виконавця Київського ВДВС Харківського МУЮ від 31 січня 2008 року № 03-1630. Згідно з умовами п.2.2. цього договору, оплата ціни за придбання нежитлових приміщень провадиться, в тому числі, шляхом перерахування суми у розмірі 72787,27 гривень з поточного рахунку покупця (ПП «Діброва-Схід») на депозитний рахунок Київського ВДВС Харківського МУЮ.
01 лютого 2008 року ПП „Діброва-Схід" перерахувала грошові кошти платіжним дорученням № 6 у сумі 72787,27 гривень на депозитний рахунок Київського ВДВС Харківського МУЮ та платіжним дорученням № 8 у сумі 1706318,33 гривні на поточний рахунок ТОВ „Рентал".
04 лютого 2008 року ТОВ „Рентал" (продавець) передав ПП „Діброва-Схід" (покупець) зазначені нежитлові приміщення за актом приймання-передачі нежитлових приміщень.
06 лютого 2008 року КП „Харківське міське бюро технічної інвентаризації" виданий Витяг про реєстрацію права власності на вказане нерухоме майно (нежитлові приміщення) за № 17636779, реєстраційний № 22024488, згідно якого право зазначені нежитлові приміщення зареєстровані на праві власності за ПП «Діброва Схід».
15 лютого 2008 року Державним виконавцем Київського ВДВС Харківського МУЮ винесена постанова про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області № 11/168-07 від 27 грудня 2007 року.
Надаючи правову оцінку взаємовідносинам, які склалися між ХПІ ім. В.І.Леніна та ТОВ «Фірма ПТФ», зокрема щодо укладеного між ними договору оренди з правом викупу від 04 лютого 1992 року та його правових наслідків, колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 33 Закону України «Про власність», який діяв на час укладання договору оренди з правом викупу приміщень та обладнання між ХПІ ім. В.І.Леніна (орендодавець) та ТОВ «Фірма ПТФ»(орендар) від 04 лютого1992 року (на теперішній час втратив чинність) передбачено, що державні органи, уповноважені управляти державним майном, вирішують питання створення підприємств і визначення цілей їх діяльності, реорганізації і ліквідації, здійснюють контроль за ефективністю використання і схоронністю довіреного їм державного майна та інші правомочності відповідно до законодавчих актів України.
Статтею 34 Закону України «Про власність»передбачено, що до складу загальнодержавної власності відноситься майно вищих і середніх спеціальних навчальних закладів.
Статтею 39 Закону України «Про власність»передбачено, що майно, що є державною власністю і закріплене за державною установою, яка перебуває на державному бюджеті, належить їй на праві оперативного управління.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що спірне майно, яке було предметом договору оренди з правом викупу між ХПІ ім. В.І.Леніна та ТОВ «Фірма ПТФ»від 04 лютого 1992 року станом на час його укладання, а саме приміщення та обладнання, перебувало у державній власності та належало позивачу на праві оперативного управління.
Згода державного органу, уповноваженого управляти державним майном вищих освітніх закладів на укладання вказаного договору оренди з правом викупу та відчуження зазначеного майна на підставі цього договору не надавалась. Натомість, на час укладання цього договору не були законодавчо визначені державні органи, до компетенції яких належало управління державним майном. На теперішній час таким органом є Міністерство освіти і науки України.
Здійснення функцій управління майном, що є загальнодержавній власності покладено на відповідні міністерства та інші підвідомчі КМ України органи державної виконавчої влади відповідно до Декрету КМ України «Про управління майном, що є загальнодержавній власності»№ 8-92 від 15 грудня 1992 року (на теперішній час втратив чинність у зв'язку з прийняттям Закону України «Про управління об'єктами державної власності»), пунктом 8 цього Декрету КМ України передбачено, що він набуває чинності з дня опублікування. Декрет КМ України «Про управління майном, що є у загальнодержавній власності»опублікований (оприлюднений) в газеті «Голос України»26 лютого 1993 року, тобто, датою набрання ним чинності є 26 лютого 1993 року.
Закон СРСР «Основи законодавства Союзу РСР і союзних республік про оренду»№ 810-І від 23.11.1989 року, який діяв на час укладання вказаного вище договору оренди з правом викупу не містив положень та приписів щодо обов'язковості отримання згоди державного органу, уповноваженого управляти державним майном на укладання такого договору і, крім того, ч.1 ст.10 зазначеного Закону передбачено, що орендар може повністю або частково викупити орендоване майно, а умови, порядок і строки викупу визначаються договором оренди та згідно ч.2 ст.10 цього Закону, викуп здійснюється шляхом внесення орендарем орендодавцеві всієї належної йому орендної плати.
Згідно з Постановою Верховної Ради України від 12.09.1991 року № 1545-ХІІ "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР", до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.
Згідно із ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативні акти не мають зворотної дії в часі, що також встановлено Рішенням Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 по справі № 1-7/99 "Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів)".
Відповідно до статті 150 Конституції України, рішення Конституційного Суду України є обов'язковими для виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскарженими.
Відповідно до статті 69 Закону України «Про Конституційний Суд України», рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими для виконання.
Закон України «Про оренду майна державних підприємств та організацій» № 2269-XII (на теперішній час Закон України «Про оренду державного та комунального майна») був прийнятий 10 квітня 1992 року, тобто після укладання зазначеного договору оренди з правом викупу. Частиною 2 статті 28 цього Закону передбачено, що орендар має право на укладення договору оренди з викупом орендованого майна не пізніше трьох років з дня укладення (приведення у відповідність з цим законом) договору оренди, якщо майно не віднесено до об'єктів, приватизацію яких заборонено законодавчими актами України. Згідно п.1 постанови ВР України від 10 квітня 1992 року № 2270-XII «Про введення в дію Закону України «Про оренду майна державних підприємств та організацій»», наведений Закон вводиться в дію з моменту опублікування. Зазначений закон був опублікований (оприлюднений) в офіційному виданні ВР України -газеті «Голос України»02 червня 1992 року, і, таким чином, був введений в дію з цієї дати. Крім того, п.4 зазначеної вище Постанови ВР України передбачає, що договори оренди майна державних підприємств і організацій, укладені до введення в дію Закону України «Про оренду майна державних підприємств та організацій»повинні бути приведені у відповідність із зазначеним Законом шляхом внесення змін до чинних договорів оренди в строк до 31 грудня 1992 року.
Рішенням Арбітражного суду Харківської області від 12 серпня 1999 року по справі № 7222/6-04 за позовом ТОВ «Фірми ПТФ»до КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» про спонукання до реєстрації права власності визнане (підтверджене) право власності ТОВ «Фірма ПТФ»на спірну будівлю та встановлено, що ТОВ «Фірма ПТФ»та ХПІ ім. В.І.Леніна (тепер -НТУ «ХПІ») 04 лютого 1992 року уклали договір оренди з правом викупу. Предметом договору були приміщення та обладнання в будівлі за адресою: вул. Весніна, 5 (колишній 6-ий гуртожиток ХПІ). Умовою викупу даних приміщень було внесення на рахунок Орендодавця залишкової вартості (305075,00 крб.) приміщень та додаткових платежів (2 млн. крб. на ремонт, 1 млн. крб. безвідплатної допомоги, 400 тисяч крб. на фінансування проведення заходів). Дана сума була внесена Орендатором (ТОВ «Фірма ПТФ») у повному обсязі, що підтверджується підписаним сторонами Актом прийому-передачі спірного майна від 15 грудня 1992р., листом НТУ «ХПІ» від 08 липня 1999 року, наданим до Арбітражного суду Харківської області до матеріалів справи № 7222/6-04 та Актом звіряння взаємних розрахунків між ТОВ «Фірма ПТФ»та Інститутом. «Право позивача на викуп орендованого майна було передбачено умовами укладеного їм договору оренди. Згідно ст. 128 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше передбачено договором чи законом. Таким чином після підписання акту прийому-передачі у грудні 1992 року позивач набув права власності на передані йому приміщення та обладнання в будівлі, розташованій у місті Харкові на вулиці Весніна, 5. Суд також приймає до уваги те, що право власності ТОВ «Фірми ПТФ»на приміщення загальною площею 5000 квадратних метрів у вищезгаданій будівлі ніким в порядку, передбаченому ст. 50 Закону України «Про власність», не оспорене».
Відповідно до статті 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до статті 128 ЦК України (в редакції 1963 року), право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції відносно того, що до правовідносин, які склалися між ХПІ ім. В.І.Леніна і ТОВ „Фірма ПТФ" не підлягають застосуванню Закон України „Про оренду державного та комунального майна" від 10 квітня 1992 року № 2269-ХІІ (на теперішній час Закон України „Про оренду державного та комунального майна") і Декрет Кабінету Міністрів України „Про управління майном, що є загальнодержавній власності" від 15 грудня 1992 року № 8-92, оскільки ці Закон та Декрет були прийняті та введені в дію після укладання договору оренди з правом викупу 04.02.1992 року між позивачем та ТОВ «Фірма ПТФ»і, крім того, вони погіршували становище орендаря, зокрема, обмежували його право на викуп об'єкту оренди, передбачене договором оренди та Законом СРСР «Основи законодавства Союзу РСР і союзних республік про оренду».
Крім того, колегія суддів зазначає, що на час прийняття Закону України «Про оренду державного майна», статтею 31 цього Закону було передбачено, що зміни та доповнення до цього Закону не розповсюджуються на раніше укладені договори оренди державного майна, в тому числі і стосовно викупу орендованого майна, за виключенням питань, пов'язаних з оцінкою вартості майна. Зазначена стаття виключена лише на підставі Закону України № 326/95-ВР від 15 вересня 1995 року.
Відповідно до частини 1 статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ТОВ «Фірма ПТФ»набуло права власності на спірне нерухоме майно на передбачених законодавством підставах та є добросовісним набувачем цього майна та, що зазначене майно не вибувало з володіння позивача (особи, якій належало спірне майно на праві оперативного управління) не з його волі іншим шляхом, оскільки ним був укладений договір оренди з правом викупу.
Колегія суддів зазначає, що правильними є й висновки господарського суду першої інстанції стосовно того, що ухвала Арбітражного суду Харківської області від 31 серпня 1995 року по справі № 2754/63 за позовом ХПІ ім. В.І.Леніна до ТОВ „Фірма ПТФ" про витребування майна, якою було припинено провадження по справі в зв'язку з клопотанням сторін про визнання договору оренди від 04 лютого 1992 року недійсним не є належним та достатнім доказом недійсності цього договору оренди. При цьому колегія суддів враховує, що Арбітражно-процесуальним Кодексом України, зокрема статтями 22,78 АПК України, не передбачене право і можливість сторін на укладання угоди, в тому числі, мирової угоди, а також статтею 80 АПК України не передбачене право або обов'язок суду припиняти провадження у справі за клопотанням сторін. Договором оренди з правом викупу між позивачем та ТОВ „Фірма ПТФ" від 04 лютого 1992 року не передбачене право сторін на визнання його недійсним. Частина 2 статті 48 ЦК України (в редакції 1963 року) передбачає, що по недійсній угоді кожна зі сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за угодою. Представник позивача підтверджує, що грошові кошти у розмірі 305075,00 карбованців не були повернуті ТОВ «Фірма ПТФ»до теперішнього часу, а ХПІ ім. В.І.Леніна не була повернута спірна будівля. Рішення суду, яким був би визнаний недійсним зазначений договір оренди з правом викупу суду надано не було.
Колегія суддів приходить до висновку та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо набуття ТОВ „Арнед" права власності на нежитлові приміщення підвалу, 1-го, 2-го, 3-го та 4-го поверхів будинку № 5 по вулиці Весніна у м. Харкові на передбачених законодавством підставах, що підтверджується Свідоцтвом про право власності, яке видане 23 жовтня 2002 року виконавчим комітетом Харківської міської ради ТОВ „Арнед" і зареєстроване у КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»за реєстровим № 3241, та відносно того, що ТОВ «Арнед»є добросовісним набувачем зазначеного нерухомого майна.
При цьому колегія суддів зазначає, що свідоцтво на право власності на нерухоме майно є документом, який за своєю правовою природою не є правочином.
Колегія суддів вважає, що ТОВ „Рентал" на передбачених законодавством підставах набуло право власності на нежитлові приміщення підвалу, 1-го, 2-го, 3-го та 4-го поверхів будинку № 5 по вулиці Весніна у м. Харкові. Це підтверджується нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу між ТОВ „Арнед" і ТОВ „Рентал" від 29 листопада 2002 року та реєстраційним посвідченням на об'єкт нерухомості (реєстровий № 3241), від 06 грудня 2002 року, яке видане КП „Харківське міське бюро технічної інвентаризації" та є добросовісним набувачем зазначеного нерухомого майна.
Крім того, ТОВ „Рентал" здійснена реконструкція вказаного нерухомого майна, за наслідками якої ТОВ „Рентал" було створене нове нерухоме майно (новостворене нерухоме майно), а саме: нежитлові приміщення загальною площею 5346,4 квадратних метри, які складаються з нежитлових приміщень підвалу № 1-19; 1-го поверху № 1-4, 7-19; 2-го поверху №1,2, 5-18; 3-го поверху № 1-23; 4-го поверху № 1-23; 5-го поверху № 1-17 в літері «Б-5»за адресою місто Харків, вулиця Весніна, будинок 5.
Реконструкція здійснена ТОВ „Рентал" на передбачених законодавством підставах, також на передбачених законодавством підставах ним набуте право власності на реконструйоване (новостворене) нерухоме майно, що підтверджується: Рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради від 02 червня 2004 року № 491; Рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради, від 06 червня 2007 року № 507; Актом державної приймальної від 03 вересня 2007 року про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, який затверджений Рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради від 05 вересня 2007 року № 877; Свідоцтвом про право власності на реконструйовані нежитлові приміщення загальною площею 5346,4 квадратних метри, які складаються з нежитлових приміщень підвалу № 1-19; 1-го поверху № 1-4, 7-19; 2-го поверху №1,2, 5-18; 3-го поверху № 1-23; 4-го поверху № 1-23; 5-го поверху № 1-17 в літері "Б-5" за адресою місто Харків, вулиця Весніна, будинок 5, виданим 27.09.2007 року Виконавчим комітетом Харківської міської ради; Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно за № 16132655 (запис у книзі 1 за номером 3241), виданим 02 жовтня 2007 року КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»; Рішенням Харківської міської ради XVI сесії XXIV скликання від 24 вересня 2003 року № 187/03; нотаріально посвідченим договором оренди земельної ділянки між Харківською міською радою та ТОВ "Рентал" від 30 грудня 2003 року.
Колегія суддів приходить до висновку, що ПП „Діброва-Схід" на передбачених законодавством підставах набуло право власності на нежитлові приміщення загальною площею 4372,5 квадратних метри, які складаються з нежитлових приміщень підвалу № 1-19; 1-го поверху № 1-4, 7-19; 2-го поверху № 1,2, 5-18; 3-го поверху № 1-23; 4-го поверху № 1-23 у літері «Б-5»за адресою місто Харків, вулиця Весніна, будинок 5.
ПП „Діброва-Схід" є добросовісним набувачем нерухомого майна, яке придбало вказане нерухоме майно, а ТОВ „Рентал" продало, у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Зазначені обставини підтверджуються нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу між ТОВ „Рентал" і ПП „Діброва-Схід" від 01 лютого 2008 року; актом приймання-передачі не житлових приміщень між ТОВ „Рентал" і ПП „Діброва-Схід" від 04 лютого 2008 року; Витягом про реєстрацію права власності на вказане нерухоме майно (нежитлові приміщення) за № 17636779, реєстраційний № 22024488, виданим КП „Харківське міське бюро технічної інвентаризації" 06 лютого 2008 року; ухвалою господарського суду Харківської області від 27 грудня 2007 року по справі № 11/168-07; наказом господарського суду Харківської області від 27 грудня 2007 року за № 11/168-07; постановою Державного виконавця Київського ВДВС Харківського МУЮ від 30 січня 2008 року про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання наказу господарського суду Харківської області від 27 грудня 2007 року за №11/168-07; погодженням (дозволом) Державного виконавця Київського ВДВС Харківського МУЮ від 31 жовтня 2008 року за № 03-1630; постановою Державного виконавця Київського ВДВС Харківського МУЮ від 15 лютого 2008 року про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області № 11/168-07 від 27 грудня 2007 року; платіжними дорученнями відповідача ПП «Діброва-Схід»№ 6 та № 8 від 01 грудня 2008 року.
Відповідно до частини 2 статті 388 ЦК України, майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Крім того, позивач (згідно з уточненим позовом) просить суд зобов'язати Приватне підприємство „Діброва-Схід" повернути йому нежитлові приміщення підвалу № 1-19, першого поверху № 1-4, 7-19, другого поверху №1,2, 5-18, третього поверху № 1-23, четвертого поверху № 1-23 в будинку № 5 по вулиці Весніна у місті Харкові.
Відповідач ПП „Діброва-Схід" (на теперішній час ТОВ «Діброва Схід») є власником нежитлових приміщень загальною площею 4372,5 квадратних метри, які складаються з нежитлових приміщень підвалу № 1-19; 1-го поверху № 1-4, 7-19; 2-го поверху №1,2, 5-18; 3-го поверху № 1-23; 4-го поверху № 1-23 у літері «Б-5»за адресою місто Харків, вулиця Весніна, будинок 5.
Відповідно до статті 184 ЦК України, спірні нежитлові приміщення будівлі є незамінною річчю, яка визначена індивідуальними ознаками та мають індивідуальні ознаки, які відрізняють їх з-поміж інших однорідних речей.
Відповідно до статті 387 ЦК України, власник майна або юридична особа, за якою майно закріплене на праві повного господарського відання або оперативного управління, має право вимагати повернення (віндикації) належного йому на праві власності (повного господарського відання або оперативного управління) майна. Відповідачем по такій справі може бути особа, яка фактично володіє таким майном без передбачених законодавством підстав. Об'єктом віндикаційного позову може бути індивідуально визначене майно, яке існує на момент подання позову.
Предмет позовних вимог позивача про витребування нерухомого майна (за уточненим позовом) не є тотожним (не співпадає) з предметом договору оренди з правом викупу між позивачем та ТОВ «Фірма ПТФ»від 04 лютого 1992 року, за яким відбулося відчуження зазначеного нерухомого майна.
Крім того, предмет позовних вимог позивача (за уточненим позовом) також не є тотожним (не співпадає) з наявним нерухомим майном, власником якого є відповідач по справі ПП «Діброва-Схід»(на теперішній час ТОВ «Діброва Схід»). Таким чином, позивач просить суд про витребування (віндикацію) у відповідача нерухомого майна, яке є новоствореним нерухомим майном та не знаходилось у його володінні (не належало йому на праві оперативного управління) та не вибувало з його володіння на підставі вказаного вище договору оренди з правом викупу.
Відповідно до статті 184 ЦК України, річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними.
Відповідно до статті 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Відповідно до статті 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Відповідно до статті 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Відповідно до частини 1 статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Відповідно до частини 2 статті 388 ЦК України, майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Відповідно до преамбули Закону України „Про виконавче провадження", цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови позивачу у задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, оскільки вказане клопотання є необґрунтованим та позивачем не надано суду обґрунтованих підтверджень того, що невжиття зазначених заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно вирішення клопотання відповідача про застосування строку позовної давності та вважає відсутніми підстави для задоволення цього клопотання.
Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Національного політехнічного університету «Харківський політехнічний інститут»є безпідставною, а наведені у ній доводи позбавлені фактичного та правового обґрунтування, відповідних доказів на їх підтвердження надано не було. Господарським судом Харківської області повно з'ясовані обставини справи, надана належна юридична оцінка обставинам справи та правильно застосовані норми матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування рішення господарського суду Харківської області від 26 січня 2009 року по справі № 29/428-08.
На підставі викладеного та керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103; статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -
постановила:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 26 січня 2009 року по справі № 29/428-08 залишити без змін.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий суддя Сіверін В. І.
Суддя Ільїн О.В.
Суддя Камишева Л.М.