Запорізької області
06.04.09 Справа № 28/96/09
Суддя Яцун О.В.
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельно-виробнича компанія “Сандра Голд”, м.Запоріжжя
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Автобудтехніка ХХІ”, м.Запоріжжя
Суддя О.В. Яцун
Представники:
від позивача: Скидан Я.В. -представник на підставі довіреності №б/н від 23.03.2009р.
від відповідача: не з'явився
11.02.2009р. позивачем заявлені вимоги про стягнення з ТОВ “Автобудтехніка ХХІ” 8850грн.00коп. основного боргу, інфляційних втрат у розмірі 548грн.80коп., 114грн.40коп. 3% річних та 915грн.19коп. пені.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.02.2009р. порушено провадження у справі №28/96/09, судове засідання призначено на 23.03.09р.
До початку судового засідання на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника ТОВ “Автобудтехніка ХХІ”. Крім того, суду наданий відзив відповідно до якого, відповідач визнає заборгованість лише у розмірі 3850грн. В решті заявлених позовних вимог щодо стягнення основного боргу заперечує. Щодо стягнення суми пені заперечує, посилаючись на те, що сторонами не узгоджений розмір пені. Стосовно вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат просить застосувати норми ст.233 ГК України.
За клопотанням представника позивача справа розглядалась без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
З метою надання додаткових доказів розгляд справи було відкладено на 06.04.2009р.
В судовому засіданні 06.04.2009р. представник позивача наполягає на задоволені позовних вимог з підстав, що зазначені в позові.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився.
Суд визнав надані документи достатніми для прийняття рішення.
На підставі чого представнику позивача у відповідності до ст.85 ГПК України за його згодою було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд встановив,
Правовідносини сторін є господарськими.
Згідно з ч.І ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно зі ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до ст.526 ЦК України зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлені законом або договором терміни.
У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій громадян і організацій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Відповідно, зобов'язання виникають з угод; адміністративних актів; внаслідок заподіяння шкоди; з подій, що породжують цивільно-правові наслідки.
Як свідчать надані до суду документи, між сторонами виникли правовідносини, що породжують взаємні зобов'язання. Позивач зобов'язався надати транспортні послуги, а відповідач, в свою чергу, мав прийняти та оплатити надані послуги.
Згідно зі ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботи, надати послуги, сплатити грошові кошти) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За своєю правовою природою спірний правочин є угодою перевезення.
Частина 1 ст.909 ЦК України передбачає, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі. Яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Згідно з ч.2 ст. 640 ЦК України якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладання договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Як свідчать надані до суду документи, ТОВ “Торгівельно-виробнича компанія “Сандра Голд” надало ТОВ “Автобудтехніка ХХІ” транспортні послуги згідно договору-заявки №297 від 14.07.2008р. на суму 2050грн., договору-заявки №337 від 11.08.2008р. на суму 2850грн., договору-заявки №345 від 18.08.208р. на суму 1850грн., договору-заявки №345 від 26.08.2008р., про що свідчать рахунки №018975 від 14.07.2008р. на суму 2050грн., №018752 від 12.08.08р. на суму 2850грн.00коп., №018754 від 19.08.08р. на суму 1850грн. та №018930 від 27.08.08р. на суму 2850грн. Послуги були надані на загальну суму 9150грн.00коп.
Відповідно до пункту 3 договорів-заявок оплата транспортних послуг проводиться протягом 7-9 банківських днів з моменту отримання оригіналів документів товарно-транспортні накладні (2шт.), накладні (2 шт.), маршрутний лист, у разі наявності бою товару - акт.
Однак, відповідач зобов'язань належним чином не виконав, оплату за надані послуги, в повному обсязі не здійснив.
В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо сплати наданих послуг на його адресу була направлена претензія №01/11 від 03.11.2008р. з проханням сплати заборгованість.
Листом №01/133 від 05.11.2008р. (відповідь на претензію) відповідач повідомив, що борг підприємства за надані послуги з перевезення складає 3850грн., рахунок №018930 від 27.08.08р. не був прийнятий до сплати внаслідок невірно зазначеної суми в документах.
Також позивач посилається на те, що ТОВ “Торгівельно-виробнича компанія “Сандра Голд” були надані послуги відповідачу з перевезення вантажу згідно договорів-заявок №345 від26.08.2008р. на суму 2400грн. та №379 від 08.09.2008р. на суму 2600грн., про що свідчать подорожні листи вантажного автомобіля №0038864 від 26.08.2008р. та товарно-транспортна накладна №090022/0 від 26.08.2008р., подорожній лист вантажного автомобіля №0038625 від 09.09.2008р. та товарна-транспортна накладна №095326/08 від 09.09.2008р.
Таким чином, сума боргу за надані послуги на момент розгляду справи становить 8850грн.00коп.
Факт наявності заборгованості у розмірі 8850грн.00коп. підтверджується матеріалами справи.
Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання. Зобов'язання відповідача оплатити надані послуги не припинено.
На день розгляду спору відповідач оплату наданих послуг в повному обсязі не довів, тому вимоги позивача про стягнення заборгованості у сумі 8850грн.00коп. суд визнає документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання, позивачем заявлені вимоги про стягнення 915грн.19коп. пені.
Згідно зі ст. 611 ЦК одним з наслідків порушення зобов'язань є сплата неустойки, розмір якої встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до наданого розрахунку сума пені за період прострочення з 28.07.2008р. по 05.02.2009р. складає 915грн.19коп.
Факт прострочення матеріалами справи доведений.
Разом з тим, заявлена вимога задоволенню не підлягає з наступних підстав:
Відповідно до п.3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відповідних відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов'язання.
Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до норм ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Нікчемним правочином -це такий, недійсність якого встановлена законом і не потребує його судового визнання.
Відповідно до норм ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Враховуючи той факт, що умовами договорів-заявок №297 від 14.07.2008р., №337 від 11.08.2008р., №345 від 18.08.2008р., №345 від 26.08.2008р. та №379 від 08.09.2008р. сторони не передбачили відповідальність за неналежне його виконання (стягнення пені), в наслідок чого підстав для стягнення пені у позивача не виникло.
Таким чином, в частині позовних вимог щодо стягнення пені слід відмовити.
За порушення відповідачем грошового зобов'язання, позивачем заявлені вимоги про стягнення 548грн.80коп інфляційних втрат та 114грн.40коп. 3% річних.
У відповідності до ст.625 ЦК України, боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний оплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо законом чи договором не встановлений інший розмір відсотків.
Відповідно до розрахунку позивача сума інфляційних втрат за період прострочення з 28.07.2008р. по 05.02.2009р. складає 548грн.80коп., сума 3% річних за вказаний період складає 114грн.40коп.
Факт прострочення матеріалами справи доведений.
Враховуючи, що наданий розрахунок не суперечить нормам чинного законодавства, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних витрати слід задовольнити в повному обсязі.
Таким чином, з відповідача слід стягнути інфляційні витрати у розмірі 548грн.80коп. та 114грн.40коп. - 3% річних.
Заперечення відповідача судом до уваги не приймаються, оскільки спростовуються вищевикладеними обставинами.
Суд не приймає посилання відповідача на той факт, що строк опати на підставі договорів-заявок №345 від 26.08.2008р. та №379 від 08.08.2008р. (на загальну суму 5000грн.) не настав, внаслідок порушення позивачем умов п.3 вказаних договорів-заявок, а саме не направлення на адресу відповідача оригіналів документів (дві товарно-транспортні накладні, дві накладні, маршрутний лист, за наявності -акт бою, рахунок, акт виконаних робіт, податкова накладна).
Оскільки, як свідчить наданий суду витяг з книги реєстрації вихідних документів ТОВ “ТВК “Сандра Голд” 10.09.2008р. на адресу ТОВ “Автобудтехника” були направлені ТТН від 26.08.08р. №090022/08 та рахунок від 26.08.2008р. №0038864, а 11.09.2008р. на адресу відповідача направлені ТТН від09.09.08 №095326/08 та рахунок №0038625 від 09.09.2008р.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивач в повному обсязі виконав свої зобов'язання на підставі чого у відповідача виникло зобов'язання оплатити надані послуги.
Крім того, відповідач у відзиві факту надання послуг з перевезення вантажу на загальну суму 8850грн. не спростував.
Судові витрати відносяться на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст.ст.44, 49,75, 82-85 ГПК України, ст.11,526,530,611,625 ЦК України, ст. ст. 175, 193 ГК України суд,
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Автобудтехніка ХХІ” (69096, м.Запоріжжя, вул. Сакко і Ванцетті, 3, кім.12, код ЄДРПОУ 33378205, п/р 26002318300030 в ЗФ АКБ “Укрсоцбанк” м.Запоріжжя, МФО 313010) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельно-виробнича компанія “Сандра Голд” (69120, м.Запоріжжя, вул.. Донецьке шосе, 9, код ЄДРПОУ 32692292, п/р 26002015141980 у філії “Запорізького РУ” ВАТ “”Банк “Фінанси і кредит”, МФО 313731) 8850(вісім тисяч вісімсот п'ятдесят)грн.00коп. основного боргу, 548(п'ятсот сорок вісім)грн.80коп. інфляційних втрат та 114(сто чотирнадцять)грн.40коп. 3% річних, 94(дев'яносто чотири)грн.87коп. державного мита та 107(сто сім)грн.64коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
В решті позовних вимог відмовити.
Суддя О.В. Яцун
Рішення підписано: 08 квітня 2009р.