ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа № 41/94
10.04.09
За позовом Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі
Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"
до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства
"Житлорембудсервіс" Деснянського району м. Києва
про про розірвання угоди № 29-07-е від 14.05.2007 року та стягнення
550 014, 08 грн.
Суддя Спичак О.М.
Представники:
від позивача: Полоз В.В. -дов. № Д07/2008/11/2-3 від 12.11.2008 року;
Герасеменко К.Г. -дов. № Д07/2008/11/2-1 від 12.11.2008 року;
від відповідача: Хатченко Т.В. -дов. № 08-4848 від 20.08.2008 року;
Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»звернулась до Господарського суду м. Києва з позовом до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс»Деснянського району м. Києва про стягнення 131 746, 03 грн. основного боргу, 10 914, 65 грн. інфляційних втрат, 1 980, 77 грн. 3 % річних, розірвання угоди про реструктуризацію заборгованості № 29-07-е від 14.05.2007 року до договору № 350318 та стягнення залишку коштів за Угодою в сумі 405 372, 63 грн.
Крім того позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом даної справи.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання вимог договору позивач поставив відповідачу електричну енергію, проте відповідач в порушення умов договору та Угоди до нього про реструктуризацію заборгованості, зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за поставлену електричну енергію не виконав.
Ухвалою від 16.02.2009 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 24.03.2009 року.
В судовому засіданні 24.03.2009 року, представник позивача надав усні пояснення по суті спору та додаткові документи по справі.
Представник відповідача в судове засідання 24.03.2009 року не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про день та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
У зв'язку з неявкою представника відповідача, ухвалою суду від 24.03.2009 року, розгляд справи відкладено на 10.04.2009 року.
В судовому засіданні 10.04.2009 року представники позивача підтримали позовні вимоги, відповідно до яких просили суд позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні 10.04.2009 року надав відзив на позов, відповідно до якого суму боргу визнав, однак проти розірвання угоди про реструктуризацію заборгованості № 29-07-е від 14.05.2007 року заперечував.
Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 10.04.2009р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
25.07.2003 року між Акціонерною енергопостачальною компанією “Київенерго” (далі -постачальник, позивач) та Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс» Деснянського району м. Києва (далі -споживач, відповідач) було укладено договір № 350318 про постачання електричної енергії (далі - Договір).
Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відповідно до п. п. 2.1, 2.2 Договору позивач зобов'язувався постачати електроенергію як різновид товарної продукції відповідачу в межах дозволеної до використання потужності, згідно з величинами постачання електроенергії (Додатки 1, 3.1) за умови своєчасної оплати використаної електроенергії, виконання Споживачем ПКЕЕ, ПУЕ, згідно з категорійністю, гарантованим рівнем надійності схем електропостачання струмоприймачів, а відповідач своєчасно та у повному обсязі здійснювати розрахунки за електричну енергію відповідно до встановлених Договором умов та термінів оплати, а також вносити інші платежі за виконання електропостачальною організацією та надання послуг, пов'язаних з електропостачанням, вартість яких не входить до складу тарифу.
Порядок розрахунків сторони погодили Додатком 2Д до Договору, п.п.1, 2, 3, 5 цього додатку передбачено, що розрахунковий період починається з першого числа кожного місяця та закінчується в останній день цього місяця. Споживач знімає показання розрахункових лічильників 20 числа кожного місяця та надає звіт з урахуванням фактичного та прогнозованого до кінця поточного розрахункового періоду обсягу споживання. Період між датами зняття показань засобів обліку прирівнюється до розрахункового періоду, тариф якого застосовується для розрахунків вартості електричної енергії. Щомісяця 20 числа Споживач зобов'язується направляти уповноваженого представника до Постачальника для надання звіту про використану електроенергію та документів , що підтверджують оплату за розрахунковий період. Крім цього, Споживач надає завірений акт звіряння розрахунків за попередній період.
Споживач здійснює повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії, заявленого на розрахунковий період, один раз за фактичними показаннями споживання електричної енергії до 15 числа місяця, наступного після розрахункового.
Проте, відповідач всупереч умовам Договору, зобов'язання щодо оплати поставленої електричної енергії не виконав, у зв'язку з чим 14.05.2007 року між Акціонерною енергопостачальною компанією “Київенерго” (далі -кредитор, позивач) та Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс» Деснянського району м. Києва (далі -боржник, відповідач) укладено угоду № 29-07-е про реструктуризацію заборгованості за договором № 350318 на користування електричною енергією (далі Угода).
Відповідно до п. 1 даної Угоди, відповідач визнає та підтверджує заборгованість перед позивачем за договором на користування електричною енергією від 25.07.2003 року № 350318 сумою 608 058, 83 грн. за спожиту електричну енергію станом на 01.05.2007 року.
П. 3 Угоди, сторони передбачили, що відповідач зобов'язувався сплатити суму зазначену в п. 1 Угоди протягом 05.2007 року-04.2012 року.
Відповідач разом із сплатою суми, зазначеної в п. 1 Угоди, зобов'язувався щомісяця оплачувати поточне споживання згідно з Договором на постачання електричної енергії (п.4 Угоди).
Крім того, П. 3 Угоди, встановлено, що проведенні сплати заборгованості згідно Угоди відповідач зобов'язувався посилатись в реквізитах "призначення платежу платіжного документа на дану Угоду.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема Додатку № 1 Угоди, позивач за період з 01.12.2007 р. по 01.12.2008 зобов'язувався сплатити відповідачу 131 746, 03 грн. заборгованості за спожиту електричну енергію поставлену за Договором.. Проте, відповідач зобов'язання визначені Угодою не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 131 746, 03 грн., що підтверджується доданими до позовної заяви звітами про використану електроенергію, розрахунком позивача, додатком № 1 до Угоди № 29-07-е від 14.05.2007 року та не заперечувалось відповідачем.
Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.
Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач заборгованість визнав, господарський суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення основного боргу в розмірі 131 746, 03 грн. нормативно та документально доведений, а тому підлягає задоволенню.
Крім того позивач, посилаючись на статтю 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути на свою користь інфляційні втрати в розмірі 10914, 65 грн. та 3 % річних в розмірі 1 980, 77 грн.
Згідно статті 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Здійснивши перерахунок 3 % та індексу інфляції, зважаючи на прострочення відповідачем грошового зобов'язання, з останнього, на думку господарського суду на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, підлягають до стягнення 3 % річних в розмірі 1 980, 77 грн. та індекс інфляції в розмірі 10914, 65 грн. за весь час прострочення, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.
Разом з тим, позивач просив суд розірвати укладену між сторонами Угоду № 29-07-е від 14.05.2007 року до Договору у зв'язку з невиконанням відповідачем вимог в частині сплати коштів в розмірі 131 746, 03 грн., а також просить стягнути залишок коштів в сумі 405 372, 63 грн., які відповідач зобов'язувався сплатити за Угодою до квітня 2012 року, на думку позивача не виконання відповідачем графіку погашення заборгованості є істотним порушенням умов укладеної між сторонами Угоди про реструктуризацію заборгованості.
Згідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов договору; сплата неустойки; відшкодування неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
В силу положень ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Враховуючи той факт, що невиконання відповідачем графіку погашення заборгованості протягом року, є істотним порушенням умов Угоди, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині розірвання Угоди підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
У зв'язку з розірванням угоди та припиненням зобов'язань між сторонами по Угоді, а також враховуючи п. 1 Угоди за яким боржник визнає та підтверджує заборгованість перед позивачем за Договором на користування електричною енергією № 350318 від 25.07.2003 року, господарський суд приходить до висновку, що залишок заборгованості в сумі 405 372, 63 грн. за Договором, також підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 32, 33, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Розірвати укладену між Акціонерною енергопостачальною компанією “Київенерго” та Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс»Деснянського району м. Києва Угоду № 29-07-е про реструктуризацію заборгованості за договором № 350318 на користування електричною енергією від 14.05.2007 року.
2. Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс»Деснянського району м. Києва (02217, вул. Закревського, 15, код ЄДРПОУ 31776030) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 131 746 (сто тридцять одна тисяча сімсот сорок шість) грн. 03 коп. боргу, 10 914 (десять тисяч дев'ятсот чотирнадцять) грн. 65 коп. інфляційних втрат, 1 980 (одна тисяча дев'ятсот вісімдесят) грн. 77 коп. 3 % річних, 405 372 (чотириста п'ять тисяч триста сімдесят дві) грн. 63 коп. коштів, 5 500 (п'ять тисяч п'ятсот) грн. 14 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя О.М. Спичак
Дата підписання рішення:
15.04.2009р.