73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
08.05.2009 Справа № 3/25-09
Господарський суд Херсонської області у складі судді Людоговської В.В. при секретарі Єпіфанцевій Ю. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом позовом Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» в особі філії «Дирекція первинної мережі ВАТ «Укртелеком», м.Київ
до Військової частини А-1836, м. Херсон
про стягнення 36970 грн. 21 коп.
за участю представників сторін:
від позивача - Кошкіна І.Ю., дов. ВКІ №348049 від 21.07.08., юрисконсульт, в судове засідання 08.05.09. не прибула;
від відповідача - Щербина Р.О., дов. №2 від 05.01.09., юрисконсульт.
Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача загального боргу за період з січня 2007 року по жовтень 2008 року включно в сумі 36970,21 грн., з яких основний борг -31268,52 грн., пеня -82,96 грн., збитки від інфляції -4880,04 грн., 3 % річних -738,69 грн., посилаючись на невиконання відповідачем своїх обов'язків по своєчасних розрахунках за експлуатаційно-технічне обслуговування засобів зв»язку за Договором №358/8 від 01.04.2003 р.
Відповідач позовні вимоги не визнає, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що
оплату рахунків №2070 від 21.05.07., №2266 від 11.06.07., №2606 від 12.07.07., виставлених позивачем, не здійснив внаслідок відмови Головного управління Державного казначейства України в Херсонській області в реєстрації відповідних фінансових зобов»язань військової частини А-1836. Відповідач також посилається на те, що рахунки за квітень, вересень та жовтень 2007 року на його адресу не надходили та те, що деякі рахунки ним все ж таки оплачено.
3 квітня 2009 року позивач надав суду уточнення по справі (а.с.89-94) і просить стягнути з відповідача заборгованість за період з березня 2007 року по жовтень 2008 року включно у сумі 34001,19 грн., з яких основний борг 28297,50 грн., пеня 82,96 грн., збитки від інфляції 4880,04 грн., 3% річних -738,69 грн.
Рішенням Господарського суду Херсонської області №14/63-06 від 07.03.06. (а.с.95) позивач та відповідач врегулювали свої взаєморозрахунки станом на 01.01.2006 року: з відповідача на користь позивача стягнуто 9923,01 грн. основного боргу; 199,05 грн. збитків від інфляції, 101,22 грн. держмита, 116,20 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; відмовлено в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 156,90 грн. пені.
Справа за клопотанням позивача, погодженим з відповідачем, розглядалася поза межами встановленого статтею 69 ГПК України двохмісячного строку.
В судовому засіданні 05.05.09. оголошувалась перерва до 12 години 08.05.09. для виготовлення повного тексту рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши представників сторін, суд -
1 квітня 2003 року Відкрите акціонерне товариство «Укртелеком»в особі філії «Дирекція первинної мережі ВАТ «Укртелеком»(перейменована 16 квітня 2004 року) (позивач) підписало з Військовою частиною А-1836 (відповідач) Договір на експлуатаційно-технічне обслуговування засобів зв»язку № 358/8 від 01.04.03. (далі -Договір).
Договір від 01 квітня 2003року за своєю правовою природою є договором про надання послуг, тому в даному випадку слід застосовувати до правовідносин сторін главу 63 Цивільного Кодексу України.
Договір підписаний сторонами без зауважень, скріплений печаткою. Відповідно до п.10.1. Договору строк дії Договору - до 31 грудня 2003 року. Згідно п.10.4. Договору -якщо за 1 місяць до закінчення терміну дії Договору жодна із Сторін не заявить про її припинення, - дія Договору вважається продовженою на кожний наступний рік на тих же умовах. Тобто, Договір є чинним.
01.07.2006 року сторони уклали Додаткову угоду №2 (а.с.30) про зміну та доповнення Договору №358/8 від 01.04.03., відповідно до п.5 якої, вона (додаткова угода) діє протягом всього періоду чинності Договору.
Відповідно до умов Договору та акту приймання-передачі засобів і споруд зв»язку на експлуатаційно-технічне обслуговування (а.с.32) позивач прийняв, а відповідач здав на експлуатаційно-технічне обслуговування засоби і споруди зв»язку.
Згідно з п.3.3. Договору розрахунок вартості послуг наведений у Додатку 2 до Договору. Відповідно до Додатку №3Б до Договору (а.с.34) вартість послуг дорівнює 1484,51 грн.
Згідно з частиною 1 статті 173 Господарського Кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським Кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити кошти, надати інформацію, тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно зі статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Аналогічна норма міститься в статті 180 ГК України.
Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов»язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов»язується оплатити виконавцеві зазначену послугу.
Згідно зі статтею 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов»язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та порядку, що встановлені договором.
Пунктом 3.1 Договору сторони визначили, що розрахунки за експлуатаційно-технічне обслуговування проводяться щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним на підставі рахунків. Оплата проводиться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача.
На виконання вищевказаного пункту Договору за період з березня 2007 року по жовтень 2008 року позивачем були виставлені відповідачу наступні рахунки на загальну суму 29690,20 грн.:
Номер та дата рахунку
Сума, грн..
№1440 від 21.03.07.
1484,51
№1690 від 10.04.07.
1484,51
№2070 від 21.05.07
1484,51
№ 2266 від 11.06.07.
1484,51
№ 2606 від 12.07.07
1484,51
№ 2983 від 10.08.07.
1484,51
№3107 від 10.09.07.
1484,51
№3363 від 08.10.07.
1484,51
№3700 від 12.11.07.
1484,51
№ 3942 від 06.12.07.
1484,51
№69 від 14.01.08.
1484,51
№ 352 від 06.02.08.
1484,51
№ 606 від 12.03.08.
1484,51
№917 від 15.04.08.
148451
№1161 від 07.05.08.
1484,51
№1547 від 10.06.08.
1484,51
№ 1769 від 07.07.08.
1484,51
№2100 від 11.08.08.
1484,51
№2318 від 08.09.08.
1484,51
№2653 від 08.10.08.
1484,51
За інформацією Головного управління Державного казначейства України в Херсонській області від 15.04.09. №09-06-01/13-195/10/113 (а.с.11 -13, т.2) відповідачем було перераховано позивачу на виконання умов Договору згідно виставлених рахунків за період з березня 2007 року по жовтень 2008 року грошові кошти в сумі 10269, 74 грн., а саме:
- 07.05.07. -1484,51 грн. -оплата рахунку №1440 від 21.03.07.;
- 12.09.07. -1000,00 грн. -часткова оплата рахунку №2983 від 10.08.07.;
- 27.12.07. -2969,02 грн. -часткова оплата рахунку №2983 від 10.08.07. та рахунку №3942 від 06.12.07.;
- 13.06.08. -1484,51 грн. оплата рахунку №352 від 06.02.08.;
- 13.06.08. -515,49 грн. - часткова оплата рахунку №1161 від 07.05.08.;
- 05.09.08. -1484,51 грн. -оплата рахунку №2100 від 11.08.08.;
- 05.09.08. -969,02 грн. -часткова оплата рахунку №1161 від 07.05.08.;
- 02.10.08. -362,68 грн. -часткова оплата рахунку №2318 від 08.09.08.
Таким чином, суд констатує, що відповідачем допущено порушення умов Договору в частині оплати наданих послуг у встановлений договором строк. З урахуванням викладеного, позовні вимоги щодо стягнення основного боргу підлягають задоволенню частково в сумі 19420,46 грн.
Згідно частини 1 статті 230 ГПК України пеня й штраф є господарськими штрафними санкціями, які учасник господарських відносин зобов»язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов»язання.
Згідно п.3.5. Договору в разі несвоєчасного розрахунку та розрахунку не в повному обсязі відповідач сплачує пеню за кожну добу затримки, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня. Керуючись вищенаведеним пунктом Договору позивач нарахував 82,96 грн. пені.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов”язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до п.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.625 ЦК України позивач нарахував інфляційні збитки в сумі 4880,04 грн. та 3% річних в сумі 738,69 грн.
Суд вважає вимоги позивача щодо стягнення пені в сумі 82,96 грн., збитків від інфляції в сумі 4880,04 грн. та 3% річних в сумі 738,69 грн. не доведеними та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Суд звертає увагу, що пунктом 2.2.8. Договору передбачено своєчасне подання відповідачу рахунків для оплати виконаних робіт. Позивачем надано до матеріалів справи докази направлення відповідачу наступних рахунків:
- №1690 від 10.04.07. направлено відповідачу 19.04.07. (а.с.149);
- №2606 від 12.07.07. направлено відповідачу 22.07.07. (а.с.150);
- №917 від 15.04.08. направлено відповідачу 19.04.08. (а.с.2, т.2);
- №1769 від 07.07.08. направлено відповідачу 12.07.08. (а.с.3, т.2);
- №2653 від 08.10.08. направлено відповідачу 15.10.08. (а.с.4, т.2);
- №69 від 14.01.08. направлено відповідачу 23.01.08. (а.с.5, т.2).
Судом встановлено, що опис вкладення на підтвердження надіслання відповідачу
рахунку №3700 від 12.11.07. (а.с.1, т.2) є неналежним доказом по справі, оскільки на ньому відсутній відбиток штемпелю поштового відділення.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач свої зобов»язання, передбачені п.2.2.8. Договору щодо своєчасного подання відповідачу рахунків для оплати виконаних робіт, виконував з порушеннями умов Договору.
Відповідно до п.п.2.2., 2.4 Порядку обліку зобов»язань розпорядників бюджетних
Коштів в органах Державного казначейства України, затвердженого Наказом Державного казначейства України від 09.08.04. №136 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.08.04. №1068/9667) розпорядники бюджетних коштів за умови взяття зобов»язання протягом 7 робочих днів з дати його виникнення подають до відповідного органу Державного казначейства України Реєстр зобов»язань розпорядників бюджетних коштів. За фінансовими зобов»язаннями, які виникають у процесі виконання кошторису, розпорядники бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати виникнення фінансового зобов»язання, але не пізніше останнього робочого дня місяця подають до відповідного органу Державного казначейства України реєстр фінансових зобов»язань розпорядників бюджетних коштів. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що несвоєчасне надання рахунків відповідачу стало підставою порушення останнім своїх зобов»язань щодо своєчасних розрахунків за умовами Договору.
Матеріали справи свідчать, що в виставлених рахунках позивач окрім вартості послуг за місяць зазначав загальну заборгованість відповідача за Договором, а всі суми надходжень зараховував в рахунок боргу з початку його виникнення, посилаючись на порушення відповідачем умов Договору щодо своєчасного проведення розрахунків.
В обгрунтування вищевказаного розподілення грошових коштів, які надходили від відповідача на погашення суми боргу, позивач наводить статтю 534 ЦК України («Черговість погашення вимог за грошовим зобов»язанням»), якою передбачено, що у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов»язання у повному обсязі, ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов»язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.
На думку суду, вищенаведене самовільне розподілення позивачем грошових коштів відповідача протирічить, по-перше, умовам п.2.2.1. Договору, яким передбачено, що відповідно до ч.2, 5 ст.51 Бюджетного кодексу України позивач надає відповідачу передбачені договором послуги зв»язку в обсязі, що не перевищує суму асигнувань, виділених бюджетом для фінансування зобов»язань відповідача щодо оплати послуг зв»язку. По-друге, цільове призначення грошових коштів зазначене в платіжних дорученнях (згідно з інформацією Головного управління Державного казначейства України в Херсонській області від 15.04.09. №09-06-01/13-195/10/113 -за експлуатаційно-технічне обслуговування з посиланням на номер та дату Договору (а.с.60-63, т.1, 11-13, т.2).
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач безпідставно перерозподіляв грошові кошти відповідача, змінюючи їх цільове призначення.
Відповідно до вимог ст..ст.3, 15 Закону України «Про збройні сили України»фінансування Збройних сил України, в тому числі військової частини А-1836, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до вимог ст..51 Бюджетного кодексу України військова частина А-1836 є лише розпорядником бюджетних коштів, яка бере бюджетні зобов»язання на підставі затвердженого головним розпорядником бюджетних коштів кошторису, платежі за дорученням розпорядника бюджетних коштів здійснює Державне казначейство України у разі наявності у розпорядників невикористаних бюджетних асигнувань, відповідності намірів витрачання бюджетному асигнуванню і наявності бюджетного зобов»язання для платежу.
Відповідач не виконав вимог ухвали суду щодо надання достатніх доказів оплати рахунків позивача, посилаючись на факт пожежі в будівлі військової частини А-1836.
Матеріали справи свідчать, що 21 січня 2008 року в адміністративній будівлі відповідача сталася пожежа (а.с.72-77). Вищенаведене підтверджується Технічним висновком про дослідження пожежі від 31.01.08.
20 березня 2009 року суд відповідно до п.4 ст.65 ГПК України звертався до Головного управління Державного казначейства України в Херсонській області з проханням надати виписки з реєстраційних рахунків відповідача, а також завірені копії платіжних доручень. У відповіді на запит суду Головне управління Державного казначейства України в Херсонській області посилається на неможливість надати копії платіжних доручень у зв»язку з тим, що всі фінансові документи військової частини А-1836 за 2007 рік були вилучені військовою прокуратурою Південного регіону України згідно постанови Дніпровського районного суду м.Херсона від 29.09.08.
9 квітня 2009 року суд знову звернувся до Головного управління Державного казначейства України в Херсонській області з проханням надати роздруківку руху коштів за казначейськими рахунками відповідача з зазначенням сум, дат та цільових призначень платежів (а.с.9, т.2).
9 квітня 2009 року суд звертався до Військової прокуратури Південного регіону України з проханням надати копії платіжних доручень, які підтверджують стан розрахунків між позивачем та відповідачем (а.с.10, т.2). Військова прокуратура Південного регіону України 15.04.09. отримала вищезазначений запит, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.15, т.2), але залишила його без відповіді та реагування.
Відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведеності їх переконливості. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Відповідно до статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об»єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України відносяться на відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.
З урахуванням вищезазначених норм права, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 77, 82-85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з військової частини А-1836 (73000, м.Херсон, вул..Пестеля, 1, р/р 35221007000015 в УДК в Херсонській області, МФО 852010, код ЄДРПОУ 07738045) на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі філії «Дирекція первинної мережі ВАТ «Укртелеком»(03110, м.Київ, вул..Солом»янська, 3, р/р 26006501022891 в Київській регіональній дирекції ВАТ "Райффайзен банк Аваль», МФО 322904, ЄДРПОУ 16479714) основного боргу в сумі 19420,46 грн., в рахунок відшкодування витрат по сплаті державного мита в сумі 194,20 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя В.В.Людоговська
Дата підписання рішення
відповідно до вимог ст. 84 ГПК України