"10" квітня 2009 р.
Справа № 20/23-09-608
За позовом Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради;
до відповідача Приватного підприємства "ФОБОС"
про внесення змін до договору оренди
Суддя Щавинська Ю.М.
Представники:
від позивача: Гришин Д.М., діючий за дов. №01-13/14973 від 26.12.2008року.
від відповідача: не з'явились.
СУТЬ СПОРУ: Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою про внесення змін до договору оренди, в якій просить змінити у додатку 1 до договору оренди нежитлового приміщення №84/4 від 27.04.2000року, укладеного між Представництвом по управлінню комунальною власністю та Приватним підприємством „Фобос”, розрахунок орендної плати з 01 січня 2007року. Позивач також просить стягнути з відповідача витрати по сплаті державного мита в сумі 85 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 118 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до п. 3.2 договору оренди від 27.04.2000року розмір орендної плати може бути переглянуто на вимогу однієї із сторін у випадках, передбачених законодавством України.
Зазначеними у цьому пункті законодавчими актами позивач вважає ст.118 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, Наказ Фонду Державного майна України від 18.01.2007р. №43 про затвердження порядку перегляду договорів оренди нерухомого державного майна, а також розпорядження Кабінету Міністрів України №301-р від 23.05.2007р.
Відповідач-Приватне підприємство „Фобос” про час та місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом надсилання судових ухвал на адресу, зазначену у договорі, яка не змінювалася, про що свідчить довідка з Єдиного державного реєстру, у судові засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав, у зв'язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:
27.04.2000р. між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та Приватним підприємством „Фобос” був укладений договір оренди нежитлового приміщення №84/4.
Відповідно до умов договору відповідачу було передано у строкове платне користування нежилі приміщення першого поверху та підвалу, загальною площею 316, 9 кв.м., розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, 45, під розміщення магазину.
Відповідно до умов п. 3.1 договору оренди від 27.04.2000року орендна плата перераховується орендодавцю щомісячно, не пізніше 15 числа поточного місяця, з урахуванням щомісячного індексу інфляції, відносно суми орендної плати, визначеної за перший місяць після укладання договору оренди в розмірі 2 867, 79 грн.
Згідно п. 3.2 зазначеного договору розмір орендної плати може бути переглянуто на вимогу однієї із сторін у випадках, передбачених законодавством України.
Відповідно до п.п. 7.1, 7.3 договору оренди від 27.04.2000року №84/4 орендодавець має право встановлювати орендарю оренду плату за користування приміщенням, відповідно до нормативних актів. Виступати з ініціативою щодо внесення змін у договір оренди або його розірвання в разі невикористання орендованого приміщення на протязі 3-х місяців, або невиконання чи порушення умов цього договору.
Відповідно до п. 8.1 зазначеного договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань згідно з договором оренди сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та цим договором.
П. 9.2 договору оренди від 27.04.2000року №84/4 передбачає, що зміна або розірвання договору можуть мати місце за погодженням сторін. Зміни та доповнення, що вносяться до договору, розглядаються сторонами на протязі 20 днів. Одностороння відмова від виконання договору та внесок змін не допускається.
10.06.2007р. Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради було особисто вручено директору Приватного підприємства „Фобос”, про що свідчить відповідний напис директора ПП „Фобос” на копії додаткового погодження (а.с.15), пропозицію про внесення змін до договору оренди №84/4 від 27.04.2000року в частині перерахунку орендної плати на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995року №786 (зі змінами), починаючи з 01 січня 2007 року, шляхом підписання відповідного додаткового погодження до договору оренди.
Згідно до запропонованої додаткової угоди орендна плата розрахована, виходячи зі ставки від експертної вартості приміщення, встановленої змінами до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року №786, а саме 18% - для торгівлі промтоварами і складає за перший місяць -січень 2007р., з урахуванням податку на додану вартість та індексу інфляції, 21 894, 95 грн.
Враховуючи відсутність відповіді Приватного підприємства „Фобос” на пропозицію підписати додаткове погодження, та вважаючи, що орендна плата за приміщення має бути розрахована відповідно до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995року №786, Представництво по управлінню комунальною власністю звернулося до суду із відповідним позовом.
Проаналізувавши надані позивачем докази у сукупності, суд дійшов наступних висновків:
Відповідно до ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Приймаючи до уваги, що майно, яке виступає предметом договору, належить до комунальної власності, до спірних правовідносин застосовуються також норми Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.
Згідно до ч.2 ст.19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, Методика розрахунку, пропорції розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем та порядок використання орендної плати визначаються: Кабінетом Міністрів України - для об'єктів, що перебувають у державній власності; органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим; органами місцевого самоврядування - для об'єктів, що перебувають у комунальній власності.
Згідно до ст.10 Закону України, яка повністю відповідає положенням ст.629 ЦК України, умови договору оренди є чинними на весь строк дії договору і у випадках, коли після його укладення (приведення у відповідність з цим Законом) законодавством встановлено правила, які погіршують становище орендаря.
Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до умов п. 3.2 зазначеного договору розмір орендної плати може бути переглянуто на вимогу однієї із сторін у випадках, передбачених законодавством України.
Посилання позивача на внесення змін до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року №786, у зв'язку з прийняттям Закону України „Про Державний бюджет України на 2007рік”, не приймається судом до уваги в якості підстави, передбаченої ст.21 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, оскільки відповідно до ст.19 цього Закону Методика розрахунку та порядок використання орендної плати для об'єктів, що перебувають у комунальній власності визначається органами місцевого самоврядування.
Крім того, згідно до п. 20 ст. 2 Бюджетного кодексу України Закон про Державний бюджет України - це закон, який затверджує повноваження органам державної влади здійснювати виконання Державного бюджету України протягом бюджетного періоду.
Згідно ч. 1 ст. 3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Неприйняття Верховною Радою України закону про Державний бюджет України до 1 січня не є підставою для встановлення іншого бюджетного періоду.
Оцінюючи посилання позивача на розпорядження КМУ від 23.05.2007р. №301-р Про індикативні ставки орендної плати за використання комунального майна, суд зазначає наступне. Як вбачається із змісту зазначеного розпорядження, ним, відповідно до статті 118 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", рекомендовано органам місцевого самоврядування застосовувати у 2007 році орендні ставки за використання цілісних майнових комплексів державних підприємств та нерухомого державного майна, під час визначення розміру орендної плати за комунальне майно.
Разом з тим, прийняття зазначеного розпорядження не зумовлює автоматичне розповсюдження на комунальне майно затверджених КМУ орендних ставок без внесення органом місцевого самоврядування, у даному випадку Одеською міською радою, відповідних змін до нормативних актів, що регулюють відносини, пов'язані з орендою комунального майна.
Не заслуговує на увагу також посилання Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради на Наказ Фонду Державного майна України від 18.01.2007р. №43 про затвердження порядку перегляду договорів оренди нерухомого державного майна, оскільки по-перше, вказаний порядок регулює перегляд договорів оренди державного майна у зв'язку з прийняттям змін до вищезазначеної методики КМУ №786, а по-друге, згідно з п.4 цього порядку, орендодавці мають письмово попередити орендарів не пізніше 28 лютого 2007р., та пропонувати орендарям у додаткових угодах першим місяцем оплати за новими ставками також визначати січень 2007р.
Викладені у додаткових поясненнях, в якості підстави для внесення змін до договору з 1.01.2007р., твердження позивача про те, що моментом початку перебігу шестимісячного терміну, встановленого ст. 118 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", є дата прийняття розпорядження КМУ №301-р від 23.05.2007р., не приймаються судом до уваги як необґрунтовані та не підтверджені нормами чинного законодавства.
Відповідно до чинного процесуального законодавства, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог. Процесуальне право змінювати підстави або предмет позову надано ст.22 ГПК України виключно позивачу. Виходячи з наведеного, надаючи правову оцінку вимогам, викладеним у позовній заяві, суд зазначає наступне.
У відповідності до положень ст.188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Як вбачається із матеріалів справи (а.с.15), позивач звернувся до орендаря - Приватного підприємства „Фобос” з пропозицією про внесення змін до договору оренди 10.06.2007р., а з позовом до суду, як свідчить штамп канцелярії (а.с.2), Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернулося 10.02.2009р.
За таких обставин, суд вважає, що вимоги про внесення змін до договору оренди з 1.01.2007р. не відповідає принципам цивільного та господарського права, взагалі, та приписам ст.188 ГК України та ст.653 ЦК України, зокрема.
Більш того, згідно до ст.180 ГК України істотною умовою господарського договору є, зокрема, його ціна, при чому, відповідно до ст.632 ЦК України, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Враховуючи, що у відповідності до приписів ч.3 ст.18, ч.1 ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст.762 Цивільного кодексу України за договором оренди у орендаря виникає зобов'язання зі сплати орендної плати в порядку, визначеному договором, а згідно п. 3.1 договору оренди від 27.04.2000року орендна плата перераховується орендарю щомісячно, не пізніше 15 числа поточного місяця, з урахуванням щомісячного індексу інфляції, відносно суми орендної плати, визначеної за перший місяць після укладання договору оренди в розмірі 2 867, 79 грн., суд зазначає, що у даному випадку має місце виконання зобов'язання частками, що цілком відповідає нормам ст.529 Цивільного кодексу України.
Згідно приписів ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як вбачається із матеріалів справи та не заперечується позивачем, Приватним підприємством „Фобос” сплата орендної плати здійснювалася належним чином за умовами договору оренди від 27.04.2000року.
Разом з тим, згідно з поясненнями представника позивача, наданими у судовому засіданні, будь-який борг по орендній платі у Приватного підприємства „Фобос” відсутній.
За таких обставин, зобов'язання зі сплати орендної плати, починаючи з січня 2007р., Приватним підприємством „Фобос” виконане своєчасно, належним чином, таке виконання прийнято Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та, відповідно, зобов'язання є припиненим, згідно зі ст.599 ЦК України.
Ані статтею 653 Цивільного кодексу України, якою визначено загальний порядок внесення змін до договору, а ні іншими нормами чинного законодавства України не передбачена можливість внесення змін до зобов'язання, або його частини, що є припинившимся.
Також суд зазначає, що орендна плата по договору оренди №84/4 від 27.04.2000року розраховується на підставі рішення голови міського виконавчого комітету №1289-01р від 08.12.1999року, і ніяких доказів зміни умов договору щодо розміру орендної плати шляхом укладання додаткового погодження, Представництвом по управлінню комунальної власності ОМР не надано.
Крім того, в порушення вимог суду та ст. 33 ГПК України, Представництвом по управлінню комунальної власності ОМР доказів приведення договору оренди №84/4 від 27.04.2000року у відповідності до чинної методики № 4840 (рішення від 09.11.2005року „Про нову редакцію методики розрахунку граничних розмірів орендної плати за оренду майна, що знаходиться у комунальній власності територіальної громади міста Одеси”), яка є чинною станом на день розгляду справи, також не надано.
Таким чином, суд звертає увагу на те, що звертаючись з позовом про внесення змін до договору оренди, Представництвом по управлінню комунальною власністю протягом трьох років, починаючи з листопада 2005 року, тобто з дня прийняття методики №4840 (рішення від 09.11.2005року „Про нову редакцію методики розрахунку граничних розмірів орендної плати за оренду майна, що знаходиться у комунальній власності територіальної громади міста Одеси”), не приведено договір оренди №84/4 від 27.04.2000року у відповідність до чинної методики, що цілком відповідало б вимогам діючого законодавства.
З урахуванням вищевикладеного, у позові Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради про внесення змін до договору оренди нежитлового приміщення №84/4 від 27.04.2000року, укладеного між Представництвом по управлінню комунальною власністю та Приватним підприємством „Фобос”, в частині розрахунку орендної плати з 01 січня 2007 року слід відмовити.
Згідно до ст.49 ГПК України підстави для покладення на відповідача витрат по сплаті державного мита та ІТЗ судового процесу відсутні.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. У позові відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Суддя Щавинська Ю.М.
рішення підписано 15.04.2009р.