91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
06.05.09 Справа № 17/23
За позовом Антрацитівського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго", м. Антрацит Луганської області
до Комунального підприємства "Луганська обласна паливно-енергетична компанія", м. Луганськ
про стягнення 4 281 грн. 94 коп.
Суддя Фонова О.С.
Представники:
від позивача -представник не прибув;
від відповідача -Драннікова І.Л., довіреність № б/н від 29.04.2009.
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача боргу у сумі 4281 грн. 94 коп. за договорами на відпуск теплової енергії № 145 від 01.11.2001 та № 145 від 15.10.2008.
Позивачем до суду надіслано заяву про зменшення позовних вимог, що одержана 21.04.2009, згідно якої він просить стягнути з відповідача основний борг за спожиту теплову енергію у сумі 3910,54 грн.
Відповідачем в судовому засіданні 06.05.2009 надано відзив на заяву про зменшення позовних вимог, в якому він визнає основний борг у сумі 3910,54 грн.
Дослідивши обставини справи, надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши пояснення представників сторін, що прибули у судове засідання, суд
встановив:
Між Антрацитівським міським комунальним підприємством «Теплокомуненерго»(позивач у справі) та Комунальним підприємством «Луганська обласна паливно-енергетична компанія»(відповідач у справі) було укладено договори на постачання теплової енергії № 145 від 01.11.2001 (далі -Договір 1) та № 145 від 15.10.2008 на відпуск теплової енергії (далі -Договір 2), згідно якого позивач здійснює відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води, а відповідач використовує її та оплачує.
Відповідно до п. 1.1 Договору 1, позивач призводить відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води, а відповідач використовує та оплачує її.
Згідно п. 2.1 Договору 1 позивач зобов'язується: відпускати теплову енергію у вигляді гарячої води для будівель відповідача , які перечисленні у невід'ємному додатку до даного договору, загальною площею 47,8 м2.
Пунктом 6.1 Договору 1 встановлено, що відповідач за отриману теплову енергію здійснює оплату згідно даного Договору, за діючими тарифами на підставі виставленого рахунка позивача, щомісячно протягом 10 днів з дня його отримання.
У разі змінення цін і тарифів на енергоносії, паливо, воду та матеріальні ресурси, тариф на теплову енергію і гаряче водопостачання може бути змінено, про що позивач повідомляє відповідача у місячний строк з моменту надходження йому вказівки о змінах цін та тарифів.
Згідно п. 1.1 Договору 2, позивач бере на себе зобов'язання постачати Споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах та з параметрами теплоносія, які відповідають температурному графіку, а відповідач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором. Межою відповідальності між Теплопостачальною організацією та споживачем за стан тепломереж є межа балансової належності (до наріжної стіни будівлі, включно і вводи в будівлю).
У пункті 3.2.6 Договору 2 передбачено зобов'язання відповідача виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії згідно з договором.
Пунктом 6.1-6.3 Договору 2 передбачено, що розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів приладів комерційного обліку або за їх відсутності -розрахунковим методом згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.
Розрахунковим періодом є календарний місяць.
Відповідач сплачує позивачу вартість зазначеного в договорі обсягу споживання теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків за минулий період.
Відповідно до п. 6 Додатку № 3 до Договору 2 «Порядок розрахунків за теплову енергію (для госпродрозрахункових організацій)»відповідач сплачує вказану у виставленому позивачем рахунку суму не пізніше 10 діб з дня його направлення.
На виконання умов вказаних договорів позивачем були у повній мірі надані відповідачу послуги щодо поставки теплової енергії належної якості на об'єкти відповідача загальною площею 47,8 м2.
Також позивачем було виставлено рахунки за період листопад 2007 -квітень 2008 року та за період жовтень 2008 -січень 2009 року, вручення яких підтверджується матеріалами справи.
Проте, відповідач умови договору порушив та виставлені рахунки не сплатив. У зв'язку з чим за відповідачем утворилась загальна заборгованість у розмірі 3910,54 грн., яку позивач просить стягнути у судовому порядку.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про наступне.
Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.
Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Зобов'язання по перерахуванню позивачеві вартості спожитої теплової енергії в обумовлені договором строки відповідачем не були виконані у повному обсязі та вчасно, що підтверджено наданими позивачем доказами та визнається відповідачем.
Приймаючи до уваги наведене, а також те, що вказана сума заборгованості підтверджена матеріалами справи та не спростована відповідачем, позовні вимоги про стягнення 3910,54 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію слід задовольнити повністю з віднесенням судових витрат на відповідача згідно ст. 49 ГПК України.
При зменшенні позовних вимог судові витрати в частині зменшення покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального підприємства «Луганська обласна паливно-енергетична компанія», м. Луганськ, вул. Лермонтова, буд. 1б, кімната 410, ідентифікаційний код 30091715 на користь Антрацитівського міського комунального підприємства „Теплокомуненерго”, м. Антрацит Луганської області, вул. Гірничорятувальна, буд. 4, ідентифікаційний код 03076618, борг у сумі 3910,54 грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 93,15 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 107,77 грн., видати наказ.
У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Дата підписання рішення: 08.05.2009.
Суддя О.С. Фонова