Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 121
30.03.2009
Справа №2-23/696-2009
За позовом Центру медичної реабілітації та санаторного лікування "Крим" (військова частина А 0360), смт. Партеніт, м. Алушта
До відповідача Виконавчої Дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності України, м. Київ
про визнання пункту договору недійсним
Суддя Доброрез І.О.
Від позивача - Максимова Н.В., юрисконсульт, за довір. від 24.03.2009р. №165
Від відповідача - Ворон В.П., представ. за довір. від 22.12.2008р. №01-38-49
Суть спору: Позивач звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача про визнання п. 5.2 договору №06/01-08-111 недійсним.
Відповідач з позовом не згоден за мотивами, викладеними у запереченнях до позовної заяви, вказує, що рішенням Господарського суду м.Києва підтверджено, що розмір штрафних санкцій, які застосовано до позивача ґрунтується на вимогах чинного законодавства, зокрема, ч.4 ст.231 та ч.1 ст.199 Господарського кодексу України.
В судовому засіданні 30.03.2009р. представник відповідача надав клопотання про припинення провадження по справі у зв'язку з тим, що договір №06/01-08-111 від 24.03.2007р., укладений між Центром медичної реабілітації та санаторного лікування "Крим" та виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності України вже був предметом і підставою судового розгляду у справі №42/283.
Як свідчать матеріали справи, в процесі розгляду справі №48/283 Господарським судом м.Києва було встановлено, що суд не може погодитись з твердженням відповідачів щодо невідповідності п.5.2 договору чинному законодавству України виходячи з наступного. Згідно ч. 1 ст.199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту права та відповідальності учасників господарських відносин, передбачених цим кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України. Виходячи зі змісту ст.ст. 546, 548, 549 ЦК України виконання зобов'язань може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання. Договором сторони чітко визначили розмір неустойки, якою забезпечується виконання зобов'язання відповідачем. Крім того, матеріалами справи підтверджено фактичне виконання договору сторонами, що свідчить про його схвалення відповідачем.
Згідно з ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2009р. у справі №42/283 апеляційна скарга на рішення Господарського суду м.Києва від 28.01.2009р. була повернута скаржнику без розгляду, таким чином, зазначене рішення Господарського суду м.Києва набрало чинності, а саме рішення містить положення, які підтверджують дійсність як п.5.2, так і договору в цілому.
При таких обставинах, суд вважає за необхідне провадження по справі припинити відповідно до п.2 ст. 80 ГПК України у зв'язку з тим, що є рішення господарського суду, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.
Керуючись п.2 ст.80 Господарського процесуального Кодексу України, суд
Припинити провадження у справі.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Доброрез І.О.