ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа № 38/66
31.03.09
За позовом
Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта»
До
Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»
Про
стягнення 3733797,97 грн.
Суддя Власов Ю.Л.
Представники:
Від позивача
Іваненко І.В.
Від відповідача
Кость О.Г.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Відповідача про стягнення основного боргу з урахуванням індексу інфляції в сумі 2325372,75 грн., пені в сумі 153721,35 грн. та 3% річних в сумі 19092,10 грн.
12.03.09р. представник Позивача подав заяву про збільшення розміру позовних вимог в якій просить суд стягнути з Відповідача основний борг з урахуванням індексу інфляції в сумі 2420128,50 грн., пеню в сумі 196973,46 грн. та 3% річних в сумі 28054,08 грн., а всього 2654155,90 грн.
26.03.09р. представник Позивача подав заяву про збільшення розміру позовних вимог в якій просить суд стягнути з Відповідача основний борг з урахуванням індексу інфляції в сумі 3469540,76 грн., пеню в сумі 230860,43 грн. та 3% річних в сумі 33396,78 грн., а всього 3733797,97 грн.
Заявлені позовні вимоги Позивач обґрунтовує наступним. Між Позивачем та Відповідачем був укладений договір про надання послуг з транспортування природного газу, за яким Позивач зобов'язався в 2008 році надати послуги Відповідачу з транспортування природного газу Відповідача системою власних внутрішньопромислових трубопроводів від пунктів приймання-передачі газу в газопроводи Позивача до ГРС передачі газу газорозподільним підприємствам або до споживачів, які безпосередньо підключені до газопроводів Позивача, а Відповідач зобов'язався сплатити послуги з транспортування газу за встановлену плату.
Позивач виконав свої зобов'язання за договором, а Відповідач не сплатив вартість послуг за період січень-грудень 2008 року в зв'язку з чим повинен сплатити заборгованість, пеню та 3% річних.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив мотивуючи тим, що рішенням Господарського суду м. Києва від 27.12.06р. у справі №42/562 було частково задоволено позов Відповідача до Позивача, яким стягнуто на користь Відповідача безпідставно отримані кошти в сумі 41398760,12 грн., 3% річних в сумі 2541770,45 грн., державне мито в сумі 24812,98 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 114,82 грн. Починаючи з дати набрання рішенням у справі №42/562 законної сили (28.02.07р.) Позивачем не було проведено жодних розрахунків з Відповідачем. Внаслідок наведених подій та обставин сформувались взаємні заборгованості сторін.
Важкий фінансовий сан Відповідача, а також відсутність надходження від Позивача коштів згідно з судовим рішенням по справі №42/562 призвели до неможливості для Відповідача своєчасно провести розрахунки за договором. Поведінка Позивача, яка виразилася у невиконанні судового рішення по справі №42/562 є неправомірною і Відповідач має достатні підстави згідно з п.2 ст.594 Цивільного кодексу України не проводити розрахунки з Позивачем за спірним договором.
Норми інфляції та 3% річних є за своєю природою однією з мір відповідальності, яка застосовується у разі невиконання або неналежного виконання боржником грошового зобов'язання, тобто у разі вчинення правопорушення, пов'язаного з несвоєчасним проведенням грошових розрахунків. Відповідно до ч.3 ст.219 Господарського кодексу України якщо правопорушенню сприяли неправомірні дії (бездіяльність) другої сторони зобов'язання, суд має право зменшити розмір відповідальності або звільнити Відповідача від відповідальності.
Ухвалою від 10.02.09р. провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи був призначений на 12.03.09р. Цією ж ухвалою сторони було зобов'язано подати суду документи вказані в цій ухвалі.
Ухвалою від 12.03.09р. розгляд справи був відкладений на 26.03.09р. у зв'язку з неподанням сторонами по справі всіх витребуваних судом доказів по справі.
Судом заслухані пояснення сторін, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, слухання сторін суд
17.06.08р. між Позивачем та Відповідачем був укладений договір №29/506-Г про надання послуг з транспортування природного газу за яким Позивач зобов'язався в 2008 році надати послуги Відповідачу з транспортування природного газу Відповідача системою власних внутрішньопромислових трубопроводів від пунктів приймання-передачі газу в газопроводи Позивача до ГРС для передачі газу газорозподільним підприємствам або до споживачів, які безпосередньо підключені до газопроводів Позивача, а Відповідач зобов'язався сплатити послуги з транспортування газу за встановлену плату.
Згідно з п.4.1. зазначеного договору факт надання послуг з транспортування газу споживачам оформлюється Відповідачем та Позивачем шляхом складання акту приймання-передачі послуг з транспортування газу.
Відповідно до п.4.2. цього договору сторони зобов'язані підписати акт за місяць у якому фактично Позивач надавав Відповідачу послуги з транспортування природного газу, до 15-го числа місяця, наступного за місяцем, у якому фактично надавалися послуги з транспортування природного газу.
Згідно з п.6.1. зазначеного договору вартість фактично наданих Позивачем Відповідачу послуг з транспортування газу за звітний місяць визначається згідно обсягів про транспортованого газу, вказаних в акті приймання-передачі послуг з транспортування газу, зазначеного в п.4.1. даного договору до тарифів, зазначених в п.5.1.
Відповідно до п.6.2. цього договору оплата послуг з транспортування газу здійснюється Відповідачем на підставі наданих Позивачем рахунків щомісячно шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Позивача протягом місяця, в якому ці послуги надаються. Остаточний розрахунок за фактично надані Позивачем послуги з транспортування газу в звітному місяці здійснюється Відповідачем протягом 5-ти банківських днів з дати підписання обома сторонами акту приймання-передачі послуг та отримання Відповідачем рахунку-фактури від Позивача.
Згідно з п.7.3. зазначеного договору у разі несплати або несвоєчасної оплати послуг по транспортуванню газу в строки, зазначені в п.6.2. даного договору, Відповідач сплачує на користь Позивача, крім суми заборгованості, пеню в розмірі 0,1 відсотка, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Відповідно до п.11.1 цього договору даний договір набуває чинності з дати підписання його уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і поширює дію на відносини сторін, що склалися з 01.01.08р. і діє в частині надання послуг по транспортуванню газу до 31 грудня 2008 року, а в частині проведення розрахунків за надані послуги до повного виконання Відповідачем своїх зобов'язань за даним договором.
На виконання умов укладеного договору Позивач у січні -грудні 2008 року надав Відповідачу послуги з транспортування газу на загальну суму 3272753,93 грн., що підтверджується актами приймання-передачі послуг з транспортування газу, підписаними обома сторонами.
На виконання умов укладеного договору Позивач направляв Відповідачу рахунки-фактури на оплату наданих послуг з транспортування газу, що підтверджується копіями даних рахунків, доказами їх вручення, направлення Відповідачу та їх отримання, залученими до матеріалів справи.
Проте Відповідач наданих йому Позивачем послуг не оплатив, станом на час вирішення спору заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 3272753,93 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків та не заперечується Відповідачем.
27.12.06р. рішенням Господарського суду м. Києва по справі №42/562 за позовом Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»м. Києва до Відкритого акціонерного товариства «Укранафта»про повернення безпідставно набутого майна (коштів) позов було задоволено частково.
28.02.07р. постановою Київського апеляційного господарського суду рішення Господарського суду м. Києва від 27.12.06р. у справі №42/562 було змінено, резолютивну частину рішення було викладено в іншій редакції, стягнуто з Позивача на користь Відповідача 41398760,12 грн. боргу.
26.04.07р. постановою Вищого господарського суду України постанову Київського апеляційного господарського суду рішення від 28.02.07р. залишено без змін, а касаційні скарги без задоволення.
21.06.07р. ухвалою Верховного суду України було відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого Господарського суду України від 26.04.07р. у справі №42/562.
Cпір виник з причини того, що Відповідач не виконав свої зобов'язання за договором укладеним між Позивачем та Відповідачем у зв'язку з чим виникла заборгованість.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ст.526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як встановлено судом між Позивачем та Відповідачем був укладений договір №29/506-Г був укладений договір про надання послуг з транспортування природного газу за яким Позивач в січні-грудні 2008 році надавав Відповідачу послуги з транспортування природного газу загальною вартістю в сумі 3272753,93 грн., а Відповідач зобов'язався сплачувати ці послуги щомісячно шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Позивача протягом місяця, в якому ці послуги надаються, при цьому остаточний розрахунок здійснювати протягом 5-ти банківських днів з дати підписання обома сторонами акту приймання-передачі послуг та отримання Відповідачем рахунку-фактури від Позивача.
Як встановлено судом на виконання умов укладеного договору Позивач направляв Відповідачу рахунки-фактури на оплату наданих послуг з транспортування газу, що підтверджується копіями даних рахунків, доказами їх вручення, направлення Відповідачу та їх отримання.
Проте як встановлено судом Відповідач наданих йому Позивачем послуг не оплатив, станом на час вирішення спору заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 3272753,93 грн.
За таких обставин суд вважає за можливе задовольнити вимогу Позивача про стягнення з Відповідача основного боргу з урахуванням індексу інфляції в сумі 3469540,76 грн. та 3% річних в сумі 28386,78 грн. Судом не може бути задоволена вимога Позивача про стягнення 3% річних в повному обсязі з підстав невірного розрахунку.
Згідно з ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п.7.3. укладеного договору у разі несплати або несвоєчасної оплати послуг по транспортуванню газу в строки, зазначені в п.6.2. даного договору, Відповідач сплачує на користь Позивача, крім суми заборгованості, пеню в розмірі 0,1 відсотка, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Як встановлено судом Відповідач наданих йому Позивачем послуг за укладеним договором не оплатив, станом на час вирішення спору заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 3272753,93 грн. За цих обставин нарахування Позивачем пені в сумі 230860,43 грн. є обгрунтованим та правомірним.
Проте, відповідно до ст.233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій
Враховуючи майновий стан Відповідача, невиконання Позивачем судового рішення у справі №42/562 щодо сплати Відповідачу коштів, відсутність збитків Позивача суд вважає за можливе вдвічі зменшити розмір пені, нарахований Позивачем та стягнути з Відповідача на користь Позивач пеню в сумі 115430,22 грн. Проте, судові витрати у зменшеній частині пені покладаються на Відповідача в зв'язку з правомірним нарахування Позивачем цієї частини пені.
Судом не можуть бути прийняті до уваги доводи Відповідача щодо несплати ним спірних коштів через відсутність надходження від Позивача коштів згідно з судовим рішенням по справі №42/562 з посиланням на ч.2 ст.594 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч.2 ст.594 Цивільного кодексу України кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобов'язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов'язаних з нею витрат та інших збитків має право притримати її у себе до виконання боржником зобов'язання. Притриманням речі можуть забезпечуватись інші вимоги кредитора, якщо інше не встановлено договором або законом.
З наведеної норми вбачається поширення її дії на відносини передачі кредитором речі, яку він може притримати у разі невиконання боржником зобов'язань з оплати цієї речі або пов'язаних з нею втрат.
Дана норма не регулює відносини виконання боржником своїх грошових зобов'язань, які не відносяться та не є тотожними чи аналогічними речовим зобов'язанням. Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.4, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Національного акціонерного товариства «Нафтогаз України»(01001, м.
Київ, вул. Б. Хмельницького 6; код 20077720) на користь Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта»(04053, м. Київ, пров. Нестеровський, 305; код ЄДРПОУ 00135390) борг з урахуванням встановленого індексу інфляції в сумі 3469540 (три мільйони чотириста шістдесят дев'ять тисяч п'ятсот сорок) грн. 76 коп., пеню в сумі 115430 (сто п'ятнадцять тисяч чотириста тридцять) грн. 22 коп., 3% річних в сумі 28386 (двадцять вісім тисяч триста вісімдесят шість) грн. 78 коп., державне мито в сумі 24965 (двадцять чотири тисячі дев'ятьсот шістдесят п'ять) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 117 (сто сімнадцять) грн. 83 коп.
Суддя Ю.Л. Власов
Рішення підписане 15.04.2009р.