01.04.09р.
Справа № 16/55-09(8/264-07(31/451-06))
За позовом Акціонерного товариства "Індустріально-експортний банк" в особі Дніпропетровської філії Акціонерного товариства "Індустріально-експортний банк", м. Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Мар'янівка", смт. Кіровське Дніпропетровського району Дніпропетровської області
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Приватне підприємство "Юта", м. Дніпропетровськ
про стягнення 760 000 грн. 00 коп.
та
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Мар'янівка", смт. Кіровське Дніпропетровського району Дніпропетровської області
до Акціонерного товариства "Індустріально-експортний банк" в особі Дніпропетровської філії Акціонерного товариства "Індустріально-експортний банк", м. Дніпропетровськ
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Приватне підприємство "Юта", м. Дніпропетровськ
про визнання недійсним договору відповідального зберігання від 28.04.2006р. №77/1
Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.
Представники:
від Акціонерного товариства "Індустріально-експортний банк" в особі Дніпропетровської філії Акціонерного товариства "Індустріально-експортний банк":
Коробка В.В.- менеджер з правового забезпечення, дов. від 26.02.2009р.;
від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Мар'янівка": Гвоздецький В.А.- адвокат, дов. від 12.06.2008р.№5;
від третьої особи: не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Позивач просить стягнути з відповідача 760 000 грн. 00 коп. - штрафу за видачу товару третій особі без письмового погодження відповідно до умов договору відповідального зберігання від 28.04.2006р. №77/1.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що: - 28.04.2006р. між Акціонерним товариством „Індустріально-експортний банк” в особі відділення Дніпропетровської філії та Приватним підприємством „Юта” було укладено кредитний договір від 28.04.2006р. №77, згідно якого банк відкрив боржнику кредитну лінію у розмірі 190 00 грн. 00 коп.; - в забезпечення кредитного договору між банком та Приватним підприємством „Юта” було укладено договір про заставу товарів від 28.04.2006р. №77/1, згідно якого у заставу передано кукурудзу в кількості 600 т за ціною 400 грн./т на загальну суму 240 000 грн. 00 коп. та пшеницю 6-го класу в кількості 400 т за ціною 350 грн./т на суму 140 000 грн. 00 коп.; - 28.04.2006р. для збереження предмета застави між сторонами було укладено договір відповідального зберігання №77/1; - при проведенні 04.10.2006р. перевірки наявності та зберігання заставленого майна було виявлена відсутність заставленого майна за місцем зберігання; - ТОВ Агрофірма „Мар'янівка” повідомила Акціонерне товариство "Індустріально-експортний банк" про передачу Приватному підприємству „Юта” заставленого майна; - в порушення пункту 2.1.4 договору відповідального зберігання товар було видано без письмового дозволу Акціонерного товариства "Індустріально-експортний банк"; - пунктом 4.2 договору відповідального зберігання від 28.04.2006р. №77/1 передбачено накладення штрафу у розмірі 200% від вартості товарів за видачу товару без письмової згоди заставодержателя - товариства "Індустріально-експортний банк".
Відповідач у поясненнях (вх.№16730 від 01.10.2007р.) зазначає, що: - відповідно до умов договору від 28.04.2006р. №77/1 відповідального зберігання третя особа повинна передати, а відповідач прийняти на відповідальне зберігання заставлене майно; - проте, товар на відповідальне зберігання не був переданий; - ані накладна, ані акт приймання-передачі не існують, що підтверджує відсутність у відповідача зобов'язань відповідального зберігання згідно договору від 28.04.2006р. №77/1 відповідального зберігання.
Відповідач -Товариство з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Мар'янівка” у зустрічному позові (вх.№9258 від 22.11.2007р.) просить визнати недійсним договір відповідального зберігання від 28.04.2006р. №77/1.
Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що директор ТОВ Агрофірми „Мар'янівка” не підписувала договір відповідального зберігання від 28.04.2006р. №77/1 та лист від 05.10.2006р. №56, оскільки знаходилась у відрядженні за межами Дніпропетровської області, довіреність на підписання документів від її імені не видавала, отже при підписанні спірного договору не було вільного волевиявлення позивача.
Акціонерне товариство "Індустріально-експортний банк" у відзиві (вх.№20668 від 29.11.2007р.) на зустрічну позовну заяву просить відмовити в задоволенні зустрічних позовних вимог, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Мар'янівка" не приводить жодних доказів, на підставі яких слід визнати недійсним договір відповідального зберігання від 28.04.2006р. №77/1.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2007р. у справі №8/264-07(31/451-06) було призначено почеркознавчу експертизу.
Дослідивши матеріали, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
- 28.04.2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Мар'янівка" (зберігачем), Приватним підприємством "Юта" (заставодавцем) та Акціонерним товариством "Індустріально-експортний банк" (заставодержателем) було укладено договір №77/1 відповідального зберігання (надалі -Договір), відповідно до пункту 1.1 якого заставодавець передає, а зберігач приймає на збереження заставне майно, а саме кукурудзу в кількості 600 т по ціні 400 грн./т на загальну суму 240 000 грн. 00 коп. та пшеницю 6-го класу в кількості 400 т по ціні 350 грн./т на суму 140 000 грн. 00 коп. на загальну суму 380 000 грн. 00 коп. (надалі - товар), а заставодавець зобов'язується оплачувати послуги по зберіганню;
- згідно статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою, третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу;
- частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, що вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх та непрацездатних дітей;
- отже, вирішуючи спір про визнання угоди недійсною необхідно встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору;
- Товариство з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Мар'янівка” вважає, що договір від 28.04.2006р. №77/1 відповідального зберігання директор товариства Набока Світлана Валеріївна не підписувала; Акціонерне товариство “Індустріально-експортний Банк” проти цього заперечує.
Враховуючи викладене суд доходить висновку про необґрунтованість вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Мар'янівка” за зустрічним позовом, виходячи з наступного:
- згідно висновку експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру по обслуговуванню на Придніпровській залізниці при УМВД України на залізничному транспорті від 08.07.2008р. №252.4/6 підписи від імені Набока С.В. у договорі від 28.04.2006р. №77/1 відповідального зберігання, ймовірно, виконані не Набока Світланою Валеріївною; надати відповідь у категоричній формі не надалось можливим через просту побудову підпису, варіаціозності підпису у наданих зразках, недостатності різниці для формування категоричного висновку;
- відповідно до частини 5 статті 42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу;
- згідно із частиною 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом;
- частиною 2 статті 207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою;
- таким чином, враховуючи, що договір від 28.04.2006р. №77/1 відповідального зберігання укладено між трьома юридичними особами, експертне дослідження не містить категоричного висновку про те, що від зберігача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Мар'янівка” Договір підписано не Набокою С.В. -директором, підпис посвідчено печаткою підприємства, що не спростовується Товариством з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Мар'янівка”, то у господарського суду відсутні підстави для визнання цього Договору недійсним;
- відповідно до пункту 1.2 Договору зберігання товарів здійснюється на складі зберігача, в елеваторних силосах Губиніхського комбікормового заводу, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Мар'янівка";
- відповідно до пункту 1.3 Договору моментом передачі товарів на збереження вважається дата оформлення накладної (або акту прийому-передачі) про прийом товарів на зберігання;
- частиною 1 статті 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажедавцем), і повернути її поклажедавцеві у схоронності;
- як вбачається у даному випадку Договір відповідального зберігання є реальним, тобто вважається укладеним з моменту передачі речі зберігачу;
- відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень;
- статтею 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування;
- Акціонерним товариством “Індустріально-експортний банк” не доведено, що третьою особою - Приватним підприємством "Юта" було передано, а Товариством з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Мар'янівка” було прийнято на відповідальне зберігання зазначений у Договорі товар, а саме кукурудзу в кількості 600 т та пшеницю 6-го класу в кількості 400 т; відповідні накладні, акти приймання-передачі товару на зберігання не надані, відсутні;
- суд не може прийняти до уваги у якості доказу передачі товару на зберігання згідно Договору відповідального зберігання надані Акціонерним товариством "Індустріально-експортний банк" копії бухгалтерської довідки станом на 18.04.2006р., довідки від 17.04.2006р. №29, листа від 18.07.2006р. №123 Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Мар'янівка" про наявність давальницької сировини та бухгалтерської довідки про товарно-матеріальні запаси станом на 18.04.2006р. Приватного підприємства „Юта”, оскільки вони, по-перше, складені до моменту укладення договору від 28.04.2006р. №77/1 відповідального зберігання, і, по-друге, довідка від 17.04.2006р. №29, видана Товариством з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Мар'янівка”, підтверджує незмінні залишки сировини, а не переданого на зберігання майна, а лист від 18.07.2006р. свідчить про наявність давальницької сировини ПП “Юта”, що загалом не може свідчити про прийомку - передачу товару на відповідальне зберігання;
- відповідно до пункту 6.1 Договору даний договір вступає в силу з моменту підписання і діє до моменту повного виконання заставодавцем усіх обов'язків, що виникають у заставодавця із умов Кредитного договору від 28.04.2006р. №77;
- як вбачається умовами Кредитного договору від 28.04.2006р. №77 передбачено, що банк -Акціонерне товариство “Індустраільно-експортний Банк” відкриває позичальнику -Приватному підприємству “Юта” відзивну кредитну лінію у розмірі 190 000 грн. 00 коп., в рамках якої банк надає позичальнику кредит; строк функціонування кредитної лінії -з 28 квітня 2006р. по 27 квітня 2007р.;
- згідно відомостей, що містяться у наданому Акціонерним товариством “Індустраільно-експортний Банк” розрахунку заборгованості (т.2, а.с. 135) вказана заборгованість по кредиту у розмірі 182 456 грн. 00 коп.;
- згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців статус відомостей про юридичну особу -Приватне підприємство “Юта” не підтверджено, стан юридичної особи -припинено;
- тому на вимогу суду Приватним підприємством “Юта” не надано відомостей щодо стану виконання перед Акціонерним товариством “Індустріально-експортним банком” зобов'язань по кредитному договору від 28.04.2006р. №77;
- що стосується наданих Акціонерним товариством “Індустріально-експортний Банк” копії листа від 05.10.2006р. №56, копії акту від 30.08.2006р. приймання-передачі та копії видаткової накладної від 30.08.2006р. №30/08-1, які на думку Банку свідчать про видачу Товариством з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Мар'янівка” товару з відповідального зберігання, то суд не може прийняти їх до уваги, о с к і л ь к и, по-перше, відсутні оригінали цих документів, і, по-друге, копія акту від 30.08.2006р. приймання-передачі та копія видаткової накладної від 30.08.2006р. №30/08-1 не містить приймального підпису отримувача товару, тому і не можуть свідчити про передачу товару.
Отже, все зазначене в сукупності не може свідчити про передачу Приватним підприємством “Юта” Товариству з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Мар'янівка” на зберігання майна відповідно до умов Договору від 28.04.2006р. №77/1 відповідального зберігання, а тому у останнього відсутні обов'язки, передбачені Договором щодо забезпечення його схоронності.
З урахуванням викладеного первісні і зустрічні позовні вимоги необґрунтовані і задоволенню не підлягають.
Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі за зустрічним позовом слід віднести за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Мар'янівка”, а за первісним позовом -за рахунок Акціонерного товариства “Індустріально-експортний банк”.
Керуючись статтями 49, пунктом 6 статті 80, статтями 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В задоволенні зустрічного позову відмовити.
Судові витрати за зустрічним позовом віднести за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Мар'янівка".
В задоволенні первісного позову відмовити.
Судові витрати за первісним позовом віднести за рахунок Акціонерного товариства "Індустріально-експортний банк".
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО
Дата підписання рішення,
оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,
„21„ квітня 2009р.