ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа № 41/85
10.04.09
За позовом Закритого акціонерного товариства «Балтик Майстер»
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Шоколадниця Україна»
про стягнення 151 298, 17 грн.
Суддя Спичак О.М.
Представники сторін:
від позивача: Сабуров П.Г. до. № 122 від 22.05.2007 року;
від відповідача: Щеглов. Є.Є- дов. б/н від 24.02.2009 року;
Обставини справи:
Закрите акціонерне товариство «Балтик Майстер»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шоколадниця Україна»про стягнення 142 579, 42 грн. основного боргу, 8 718, 75 грн. пені.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати пов'язані з розглядом цієї справи.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач всупереч умовам договору № 55/05/08П укладеного між сторонами не в повному обсязі розрахувався за поставлене йому обладнання, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 142 579, 42 грн.
Ухвалою від 10.02.2009 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 27.02.2009 року.
В судовому засіданні 27.02.2009 року, представник позивача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання 27.02.2009 року не з'явився, однак через канцелярію суду надав клопотання про відкладення розгляду справи.
У зв'язку з неявкою представника відповідача, ухвалою суду від 27.02.2009 року розгляд справи відкладено на 03.04.2009 року.
В судовому засіданні 03.04.2009 року представник позивача повідомив суд про часткове погашення відповідачем суми основного боргу.
Представник відповідача надав відзив на позов та докази часткової сплати заборгованості.
03.04.2009 року в судовому засіданні оголошено перерву до 10.04.2009 року для виготовлення повного тексту рішення.
Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Судом, у відповідності з вимогами ст.81-1 ГПК України складено протоколи, які долучено до матеріалів справи.
В судовому засіданні 10.04.2009 судом оголошено повний текст рішення.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
13 травня 2008 року між Закритим акціонерним товариством «Балтик Майстер»(далі- постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Шоколадниця-Україна»(далі-замовник, відповідач) укладено договір поставки № 55/05/08П (далі-Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов'язувався поставити обладнання, а замовник зобов'язувався прийняти та оплатити поставлене обладнання.
Асортимент, вартість, умови поставки зазначаються в Специфікації, яка є невід'ємною частиною Договору.
Як встановлено в Специфікації та п. 2.3 Договору, загальна вартість товару складає 215 807, 34 грн.
Додатковою угодою № 1 від 02.07.2008 року до Договору, сторони внесли зміни до вартості Договору та визначили її в сумі 228 902, 34 грн.
Порядок розрахунків сторони погодили розділом 2 Договору, відповідно до якого замовник проводить оплату по даному Договору шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника в два етапи:
Перший етап (п. 2.3.1 Договору) включає сплату 40 % від загальної вартості -86 322, 94 грн. в т.ч. ПДВ 14387, 16 грн., які замовник перераховує протягом 3 (трьох) днів з моменту підписання Договору.
Другий етап (п.2.3.2 Договору) включає сплату 60 % від загальної вартості -129484, 40 грн. в т.ч ПДВ -21580, 73 грн., які замовник перераховує протягом 6 (шести) місяців з моменту підписання Договору але не пізніше 14 жовтня 2008 року.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач на виконання п. 2.3.1 Договору перерахував 40 % вартості обладнання, що складає 86 322, 94 грн., що підтверджується банківськими виписками, які містяться в матеріалах справи, позивач в свою чергу поставив та передав відповідачу обладнання згідно до Специфікації, яка є невід'ємною частиною Договору, що засвідчується видатковими накладними № ВМРН-00300 від 26.05.2008 року, № ВМРН-00499 від 30.07.2008 року.
Частина поставленого товару відповідачем повернуто, згідно накладної на повернення № 12 від 19.08.2008 року на суму 19200, 00 грн.
Проте, відповідач всупереч п. 2.3.2 Договору, повного розрахунку за поставлене обладнання в обумовлений Договором строк не здійснив, у зв'язку з чим у останнього перед позивачем утворився борг на суму 142 579, 42 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 24.12.2008 року, належним чином завірена копія долучена до матеріалів справи.
Разом з тим, на момент подачі позову відповідачем було сплачено 20000,00 грн., а тому, станом на день подання позову до суду, сума боргу відповідача перед позивачем складала 122 579, 42 грн.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Під час розгляду справи, з наданих сторонами документів, судом встановлено, що відповідач погасив суму основного боргу в розмірі 62 000, 00 грн., що підтверджується довідкою позивача від 02.04.2009 року та платіжними дорученнями наданими відповідачем (копії в справі).
У відповідності до п.1-1 ч.1. ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Станом на час прийняття рішення у справі спору між сторонами в частині стягнення заборгованості в розмірі сплачених коштів не існує, а тому провадження в частині стягнення 62 000, 00 грн. підлягає припиненню.
Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в сумі 80 579, 42 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 2.3.2 Договору, замовник зобов'язувався перерахувати кошти протягом 6 (шести) місяців з моменту підписання Договору, але не пізніше 14 жовтня 2008 року, таким чином прострочення з оплати поставленого обладнання наступило з 15.10.2008 року.
Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.
Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Пунктом 6.3. Договору встановлено, що у разі невиконання замовником строків обладнання, постачальник має право стягнути з нього пеню в розмірі 0,2 % від несплаченої суми за кожний день затримки.
Позивач за прострочення строків сплати коштів за поставлене обладнання, керуючись п. 6.3. Договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 8 718, 75 грн. за період з 15.10.2008 року по 15.01.2009 року.
Здійснивши перерахунок пені в межах періоду визначеного позивачем, з урахуванням обмежень подвійною обліковою ставкою НБУ та проплат відповідача, господарський суд прийшов до висновку, що розмір пені розрахований позивачем не вірно, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, зокрема, пеня на суму боргу 142 579, 42 грн. за період з 15.10.2008р. по 13.01.2009р. (91 день) складає 8 531, 33 грн.; за 14.01.2009 року на суму боргу 137579, 42 грн. (1 день) складає 90, 46 грн.; за 15.01.2009р. на суму боргу 132579, 42 грн. складає 87, 18 грн. (1 день), а всього на суму 8708, 97 грн.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шоколадниця-Україна»(01004, м. Київ, вул. Басейна, буд. 1/2 літ. «А»; м. Київ, вул. М. Раскової, 11, корп. «Б», каб. 518, 01023, м. Київ, вул. Еспланадна, 20, код ЄДРПОУ 33744608) на користь Закритого акціонерного товариства «Балтик Майстер»(03061, м. Київ, вул. Шепелєва, 2-А, код ЄДРПОУ 32044426) 80 579 (вісімдесят тисяч п'ятсот сімдесят дев'ять) грн. 42 коп. основного боргу, 8 708 (вісім тисяч сімсот вісім) грн. 97 коп. пені, 1225 (одна тисяча двісті двадцять п'ять) грн. 79 коп. державного мита та 102 (сто дві) грн. 39 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Провадження по справі в частині стягнення 62 000, 00 грн. основного боргу припинити на підставі п. 1-1ч. 1 ст. 80 ГПК України.
4. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя Спичак О.М.