Рішення від 21.04.2009 по справі 37/29

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/29

21.04.09

За позовом

До

Про

Товариства з обмеженою відповідальністю «Галс - К Лтд»

Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Ойл Кард»

стягнення 10317,00 грн. та розірвання договору № 3183-Т від 10.07.2006 року

Суддя Кондратова І.Д.

В судових засіданнях приймали участь представники сторін:

від позивача Чернігова О.С.- представник за довіреністю №87-02/09юр від 20.02.2009 року;

від відповідача Пересунько Л.А.- представник за довіреністю № б/н від 10.03.2009 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Галс - К Лтд»до Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Ойл Кард»про стягнення 10317,00 грн. Та розірвання договору № 3183-Т від 10.07.2006 року, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «МС ОЙЛ КАРД»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Галс-К Лтд»

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2009 року порушено провадження у справі № 37/29, розгляд справи було призначено на 23.02.2009 року о 11-45

У відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи неодноразово відкладався, в зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та неподання ним витребуваних доказів.

В судовому засіданні 21.04.2009 року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Враховуючи те, що відповідач відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подав, справа № 37/30 у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 21.04.2009 року за згодою представників позивача та відповідача було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10 липня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МС ОЙЛ КАРД»(далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Галс - К Лтд»(далі - покупець) було укладено договір № 3183-Т (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору сторони визначили предмет договору, зокрема : постачальник передає у власність покупцю, а покупець приймає нафтопродукти і сплачує його вартість по ціні відповідній до затвердженого постачальником прейскуранта цін на товар, що діє на день здійснення покупцем оплати товару в кількості та асортименті зазначених в рахунку-фактурі та видатковій накладній постачальника, на умовах цього договору.

Відповідно до п. 2.2, 2.3 договору сторони погодили, що Постачальник на підтвердження свого обов'язку, що випливає з цього Договору, видає Покупцеві бланки-дозволи на кожну партію, оплаченого згідно з рахунком-фактурою Товару, і протягом одного дня з моменту оплати, за умови надання Покупцем Довіреності (тип. форма № М-2, затв. наказом Мінстату України № 192 від 21.06.96 р.) на отримання в день оплати зазначеної кількості Товару. Передача бланків-дозволів здійснюється за актом передавання - приймання. Одночасно із передачею бланків-дозволів постачальник виписує та передає покупцеві видаткову накладну. Бланк-дозвіл за цим Договором не є спеціальним платіжним засобом (платіжною карткою) у розумінні Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" і призначений виключно для підтвердження повноважень представників покупця на отримання товару за цим поговором у постачальника. Для отримання частини оплаченого товару від постачальника представник покупця - особа, у якої наявний відповідний бланк-дозвіл, звертається до будь-якої із автозаправних станцій, що належать до мережі постачальника.

Позивач свої зобов'язання за договором щодо здійснення авансової оплати за товар виконав належним чином, що підтверджується належним чином засвідченими копіями платіжних доручень, які містяться в матеріалах справи, з посиланням у призначенні платежу -передплата згідно договору. Відповідач в свою чергу видав позивачу талони номіналом 10л та 20л. на отримання нафтопродуктів, які видані відповідачем, містять найменування підприємства, а також індивідуальні штрих-коди. Оглянуті в судовому засіданні оригінали талонів на отримання пального в кількості 1810 л, що зберігаються у Товариства з обмеженою відповідальністю «Галс - К Лтд»не викликають сумнівів у їх справжності. Відповідачем не заперечується факт видачі даних талонів (бланків дозволів) на бензин марки А-95.

У зв'язку з порушеннями відповідачем умов договору, а саме, через неодноразову немотивовану відмову від відпуску оплаченого товару при пред'явленні співробітниками позивача талонів (бланків - дозволів) на АЗС, що підтверджується актом від 26.11.2008 року, позивач звернувся до відповідача з претензією № 597-11/08 від 27.11.2008 року, згідно якої останній вимагав повернути суму попередньої оплати, а також повідомив про розірвання договору. Зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді та належного реагування.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Галс - К Лтд»доказів вбачається, що позивач виконав в повному обсязі зобов'язання, покладені на нього договором. Відповідачем не подано будь-яких доказів на спростування обставин, які повідомлені позивачем.

Факт невиконання зобов'язань щодо відпуску товару відповідачем не спростований.

Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно зі ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Статтею 545 Цивільного кодексу України передбачено, що прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.

Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає.

Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку.

У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов'язання. У цьому разі настає прострочення кредитора.

Термін «борговий документ»означає письмове підтвердження факту прийняття боржником обов'язку сплатити гроші, виконати роботу, надати послуги. Кредитор, що пред'являє борговий документ, після отримання виконання зобов'язання має повернути його.

Порядок відпускання нафтопродуктів для автотранспортних засобів регламентовано Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженою наказом Мінпаливенерго України, Мінекономіки України, Мінтрансу та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 р. № 281/171/578/155 (зареєстровано у Мін'юсті України 02.09.2008 р. за № 805/15496, за текстом -Інструкція). Вимоги Інструкції є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України.

Відповідно до п. 10.3 цієї Інструкції відпускання нафтопродуктів на АЗС може здійснюватися як за безготівковим розрахунком -за відомостями, талонами, платіжними картками, так і за готівку.

Талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.

Згідно пп. 10.3.3 п. 10.3 Інструкції зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона. При цьому необхідними елементами талона є наявність серійного та порядкового номерів.

Відпускання пального здійснюється за фактом пред'явлення талону. Талони не є засобом платежу, вони підтверджують право його власника на отримання фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які зазначено на ньому, оскільки оплату за дані нафтопродукти вже було здійснено (передоплата).

З урахуванням вищевикладеного, суд відзначає, що наявність у позивача талонів на паливо в кількості 1810 л, емітованих відповідачем, свідчить про право позивача отримати у відповідача фіксовану кількість нафтопродуктів певного найменування і марки, в свою чергу відповідач зобов'язаний за фактом пред'явлення талону встановленого зразку відпустити певну кількість пального згідно даного талону (дана правова позиція підтверджується також постановою ВГСУ від 28.10.2008 року № 20/18-08(34/111-07).

Відповідно до частини 1 статті 665 Цивільного кодексу України у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до частини 1 статті 670 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Згідно зі статтею 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Судом встановлено, що за договором обов'язковою умовою отримання позивачем товару було здійснення попередньої оплати, що позивачем виконано в повному обсязі. При цьому відповідачем не надані докази передачі позивачу нафтопродуктів за договором в обмін на талони або повернення відповідачем позивачу суми попередньої оплати в розмірі 10317,00 грн., а тому позовні вимоги в частині стягнення 10317,00 грн. визнаються судом обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов договору; сплата неустойки; відшкодування неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

В силу положень статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Враховуючи той факт, що невиконання відповідачем своїх зобов'язань по договору є порушенням істотних умов договору, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині розірвання договору підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір № 3183-Т від 10.07.2006 року, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «МС ОЙЛ КАРД»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Галс-К Лтд».

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МС ОЙЛ КАРД»(02260, м. Київ, вул. Попудренка, 52, ідентифікаційний код 32527593) на користь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Галс-К Лтд»(01133, м. Київ, пров. Лабораторний, 1 код 16470972) 10317,00 грн. -сума попередньої оплати, 188,17 грн. витрат по сплаті держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.Д. Кондратова

Дата підписання

рішення 08.05.2009 р.

Попередній документ
3592758
Наступний документ
3592760
Інформація про рішення:
№ рішення: 3592759
№ справи: 37/29
Дата рішення: 21.04.2009
Дата публікації: 19.05.2009
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (21.04.2010)
Дата надходження: 30.12.2009
Предмет позову: стягнення 67 025,00 грн.,