ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа № 30/73
14.04.09
За позовом
До
Про
Відкритого акціонерного товариства «Дніпровський завод прокатних валків»
Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «РТВ»
стягнення 75 000, 00 грн.
Суддя Ващенко Т.М.
В засіданнях приймали участь представники:
Від позивача Меркович Б.В. -представник за довіреністю № 223/19 від 19.02.09.
Від відповідача не з'явився
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Дніпропетровський завод прокатних валків»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія РТВ»про стягнення з відповідача на користь позивача 75 000, 00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.09. порушено провадження у справі № 30/73, розгляд справи було призначено на 24.02.09. о 15-15.
Представник відповідача у судове засідання 24.02.09. не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі № 30/73 від 03.02.09. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.09. розгляд справи на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 31.03.09. о 09-30.
В судовому засіданні 31.03.09. представник позивача підтримав позовні вимоги та просить суд позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судове засідання 31.03.09.повторно не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 24.02.09. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.09. розгляд справи № 30/73 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 14.04.09. о 14-15 для виготовлення повного тексту рішення по справі.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва,-
Відповідно до матеріалів справи, платіжним дорученням № 3373 від 06.08.08. Відкрите акціонерне товариство «Дніпропетровський завод прокатних валків»перерахувало на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія РТВ»грошові кошти, у розмірі 100 000, 00 грн.
Відповідно до п. 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Національного банку України від 21.01.04. № 22, реквізит «Призначення платежу»платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.
Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, лише за зовнішніми ознаками.
У призначенні платежу платіжного доручення № 3373 від 06.08.08. зазначено: «платня за пост. прир. газу у 08.08 р. по дог. 9/ДП/2006 від 04.04.2006 р. в сумі 100 000, 00 грн., з ПДВ 20% - 16 666, 67 грн.».
Позивач зазначає, що вищезазначені кошти були перераховані на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія РТВ»помилково, а тому, у відповідності до п. 2.35 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Національного банку України від 21.01.04. № 22 відповідач є неналежним отримувачем.
Як встановлено п. 2.35 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Національного банку України від 21.01.04. № 22, кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, установлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк повернення їх здійснюється в судовому порядку.
Крім того, позивач посилається на Указ Президента від 16.03.95. № 227/95 «Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України», пунктом 6 якого встановлено, що підприємства незалежно від форм власності мають повернути у п'ятиденний строк платникам помилково зараховані на їх рахунки кошти.
Як зазначає позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія РТВ»08.08.08. повернула позивачу грошові кошти в розмірі 25 000, 00 грн.
16.12.08. Відкрите акціонерне товариство «Дніпропетровський завод прокатних валків»звернулось до відповідача з листом № 3425/19 про повернення грошових коштів у розмірі 75 000, 00 грн. на поточний рахунок позивача.
Однак, як стверджує позивач, зазначені грошові кошти відповідачем повернуті не були.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Судом встановлено, що 04.04.06. між Відкритим акціонерним товариством «Дніпропетровський завод прокатних валків»(згідно з Протоколом розбіжностей до договору № 9/ДП/2006 від 04.04.06.) (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія РТВ»(Постачальник) укладено договір на постачання природного газу № 9/ДП/2006 (далі -Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити природній газ на умовах, вказаних у даному договорі.
Пунктом 10.1. Договору, сторони передбачили, що договір набирає чинності з дати його підписання обома сторонами і діє в частині поставки газу до 31.12.06., а в частині розрахунків за газ -до їх завершення.
Як вбачається з матеріалів справи, Додатковою угодою № 4 сторони продовжили дію Договору на постачання природного газу № 9/ДП/2006 від 04.04.06. до 31.12.07.
Додатковою угодою № 10 сторони в черговий раз продовжили дію Договору на постачання природного газу № 9/ДП/2006 від 04.04.06. та встановили, що зазначений Договір набирає чинності з дати його підписання обома сторонами і діє в частині поставки газу до 31.12.08., а в частині розрахунків за газ -до їх завершення.
Таким чином, з наведеного вбачається, що між сторонами існували зобов'язання щодо поставки природного газу, які були оформлені відповідним господарським договором.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що грошові кошти у розмірі 100 000, 00 грн. були перераховані платіжним дорученням № 3373 від 06.08.08. Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія РТВ»саме на виконання умов Договору на постачання природного газу № 9/ДП/2006 від 04.04.06., а тому відповідач є належним отримувачем вказаних грошових коштів.
Інших обґрунтувань своїх вимог, ніж ті, що наведено у позовній заяві позивачем суду не надано.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими, та такими, що задоволенню не підлягають.
На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. В задоволенні позову відмовити повністю.
2. Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.
Суддя Т.М. Ващенко