ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа № 1/114
17.04.09
За позовом Відкритого акціонерного товариства «Миколаївська
теплоелектроцентраль»
До Відкритого акціонерного товариства «ВТБ Банк»
Про стягнення 22 947,97 грн.
Суддя Мельник В.І.
Представники:
від позивача Ходикін М.М., довіреність № 09/06 від 21.01.2009р .
від відповідача Лінійчук Н.А., довіреність № 7/11.5.2 від 09.01.2008р.
Відкрите акціонерне товариство «Миколаївська теплоелектроцентраль» (далі -позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «ВТБ Банк» (далі -відповідач) про стягнення з останнього 22 947,97 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання відповідно до умов договору № 2981 від 01.10.2007р.
Ухвалою суду від 04.02.09 порушено провадження у справі № 1/114 та призначено розгляд на 27.03.09.
27.03.2009р. в судовому засіданні представник позивача надав пояснення по суті спору та підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі, також надав документи на виконання вимог ухвали суду.
Представник відповідача заявив клопотання про передачу справи за підсудністю до Господарського суду Миколаївської області.
Суд відмовив в задоволенні даного клопотання, оскільки спірний договір укладався філією відповідача, але останній не є юридичною особою, тому відповідальність несе саме відповідач, а не його філії.
Для проведення взаєморозрахунків, суд вирішив відкласти розгляд справи на 17.04.2009р.
17.04.2009 року представник позивача підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі, та зазначив, що дані лічильника не відповідають дійсності, і заперечив проти посилання відповідача на акт профілактичних робіт, оскільки це не висновок експерта.
Представник відповідача заперечив проти заявлених позовних вимог. Надав суду копію листа відповідача до позивача, в якому зазначено про прохання вирішити спір мирним шляхом. Зазначив, що відповіді на даний лист відповідач не отримав. Вказав на факт справності лічильників і вірності його показників, посилаючись на акт профілактичних робіт.
Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
Між позивачем та відповідачем було укладено договір на постачання теплової енергії від 01.10.2007 р. № 2981.
Договір згідно п.9.4 договору щорічно пролонгувався, так як від жодної зі сторін не надходило заяви про його припинення або перегляд.
14.05.2008р. на адресу відповідача була направлена претензія № 324-Ю на суму боргу 7472,66 грн.
27.10.2008р. договір було переукладено та визначено за п.6.4 договору борг станом на 01.10.2008р. в сумі 7472,66 грн.
Відповідно до п.1 договору позивач взяв на себе зобов'язання постачати відповідачу теплову енергію, а відповідач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені п.6.3 договору.
Згідно п.6.3 договору відповідач зобов'язаний сплатити за 20 днів до початку розрахункового періоду (розрахунковим періодом є календарний місяць) вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.
За період з листопада 2007р. по листопад 2008р. відповідач отримав теплової енергії на суму 10205,82 грн. з яких сплачено 2733,16 грн., борг складає 7659,67 грн.
У відповідності до п.7.4.2 договору за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію відповідач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 1% належної до сплати суми за кожен день прострочення, на підставі положення Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги за утримання при будинкових територій».
В своїй позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача 22947,97 грн., а саме: 7659,67 грн. -основного боргу, 1251,37 грн. -індексу інфляції, 228,51 грн. -3% річних, 13808,42 грн. -пені.
Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 712 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Позивач обгрунтовує свої вимоги тим, що станом на день подання позову відповідач не виконав, взятих на себе договором зобов'язань, заборгованість в сумі 7659,67 грн. не сплатив.
Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором постачання енергетичними мережами.
Відповідно до п.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до п.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання.
Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
В позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача 7659,67 грн. -основного боргу, 1251,37 грн. -суми інфляційної складової, 228,51грн. -3% річних, 13808,42 грн. -пені.
В судовому засіданні відповідач заперечив проти позовних вимог посилаючись на те, що лічильник не працював, про що є акт.
Позивач проти цього заперечив, мотивуючи тим, що даний акт не є висновком експерта та експертної організації.
Суд дослідивши даний акт погодився з твердженням позивача.
Також судом встановлено, що позивач не вірно нарахував пеню, оскільки пеня була нарахована відповідно до Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання при будинкових територій», нормами якого передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.
Позивач нарахував більше пені ніж 100% загальної суми боргу, тому судом зменшено пеню до того розміру, який встановлено наведеним законом.
Відповідно до п.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три про центи річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні договірного зобов'язання доведена матеріалами справи.
На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням зменшення суми пені.
Позивач також просить стягнути з відповідача сплачені державне мито в сумі 229,48 грн. та судово-інформаційні послуги у сумі 118, 00 грн.
Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 625, 629, 712, 714 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 49, 81-1, 82-85 ГПК України, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «ВТБ Банк»(01601, м.Київ, вул.Гоголівська 22-24, код ЄДРПОУ 34002964) на користь Відкритого акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль»(54002, м.Миколаїв, вул. Каботажний узвіз 18, код ЄДРПОУ 30083966) 7659 (сім тисяч шістсот п'ятдесят дев'ять)грн. 67 коп. -основного боргу; 1251 (одну тисячу двісті п'ятдесят одну)грн. 37 коп. -інфляційної складової боргу; 228 (двісті двадцять вісім)грн. 51коп. -3 % річних, 7659 (сім тисяч шістсот п'ятдесят дев'ять)грн. 67 коп. -пені, держмито в розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять)грн. 48 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 (сто вісімнадцять) грн.
Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Суддя В.І.Мельник
(Рішення виготовлене та підписане 05.05.2009р.)