Господарський суд
Житомирської області
----------------------------------------* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
Від "16" квітня 2009 р.
Справа № 8/99
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого судді
судді Давидюк В.К.
судді
за участю представників сторін
від позивача Хмельницький Б.Б. директор товариства
від відповідача не з'явився
третіх осіб
прокурора
Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Капрі-Альфа" (м. Житомир)
до Райгородецького сільського споживчого товариства Бердичівської райспоживспілки Житомирської облспоживспілки (с.Райгородок Бердичівський район)
про стягнення 1240,21 грн.
Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 1240,21 грн. заборгованості за поставлений товар, з яких 797,80 грн. - сума основного боргу, 74,97 грн. - пеня, 81,83 грн.- 18% річних та 285,61 грн. інфляційних нарахувань.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві.
Представник відповідача в засідання суду не з'явився, ухвала суду направлена на його адресу повернута поштовим відділенням з відміткою про те, що за вказаною адресою товариство відсутнє.
На запит господарського суду до Головного управління статистики у Житомирській області, отримано витяг з ЄДРПОУ, відповідно до якого Райгородецьке сільське споживче товариство Бердичівської райспоживспілки Житомирської облспоживспілки зареєстровано за адресою:13362, Житомирська область, Бердичівській район, с.Райгородок, вул.Жовтнева,3.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК Укравїни.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд
05 лютого 2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Капрі-Альфа” (позивач) та Райгородецьким сільським споживчим товариством Бердичівської райспоживспілки Житомирської облспоживспілки (відповідач) був укладений договір поставки №1171 (а.с.6), відповідно до умов якого позивач (постачальник) зобов”язується передати у власність покупця, а покупець прийняти товар та оплатити його вартість.
Відповідно до п.2.2 договору поставка товару здійснюється на підставі замовлення покупця, в якому сторонами оговорюється асортимент, вартість та якість товару.
Відповідно до п. 2.6 договору, оплата за поставлений товар проводиться на протязі 30 календарних днів з моменту отримання товару.
На виконання умов вищезазначеного договору, позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 1347,80 грн., що підтверджується видатковою накладною №А-00001524 від 07.02.2007р (а.с. 7-8).
Проте, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати товару виконав частково, сплативши позивачеві 550,00 грн., внаслідок чого станом на день звернення з позовом до суду та на день розгляду справи в суді утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 797,80 грн.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).
Відповідно до ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно з положеннями ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною першою ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 74,97 грн. пені.
За несвоєчасну оплату отриманого товару, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової стави НБУ за кожен день прострочення від суми простроченого платежу(п.4.3 договору).
Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).
Перевіривши розрахунок штрафу та пені, суд вважає його правильним, оскільки пеня нарахована з врахуванням вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.
Позивач в позовній заяві також просить суд на підставі ст. 625 ЦК України стягнути з відповідача 18% річних в розмірі 81,83 грн. та інфляційні в сумі 285,61 грн.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Так як сторони в договорі визначили інший розмір процентів ніж встановлений ч. 2 ст. 625 ЦК України, господарський суд вважає обґрунтованою вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 81,83грн., що становить вісімнадцять процентів річних від простроченої суми.
Перевіривши розрахунок вказаних зобов'язань, суд також вважає його правильним та таким, що підлягає задоволенню.
Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів погашення заборгованості не надав.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які знаходяться в матеріалах справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.
Керуючись ст.ст. 526, 692, 712 ЦК України, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Райгородецького сільського споживчого товариства Бердичівської райспоживспілки Житомирської облспоживспілки (13362, Житомирська область, Бердичівській район, с.Райгородок, вул.Жовтнева,3 код ЄДРПОУ 09244393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Капрі-Альфа” (м.Житомир, вул. Баранова, 98 код ЄДРПОУ 34394605):
- 797,80 грн. - основного боргу;
- 74,97 грн. - пені;
- 81,83 грн.- 18% річних;
- 285,61 грн.- інфляційних нарахувань;
- 102,00 грн.- витрат по сплаті державного мита;
-118,00 грн. на інформаційно-технічне обслуговування судового процесу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Дата підписання рішення "___"_____"2009"
Суддя
Давидюк В.К.
Віддрукувати:
1 - в справу
2,3 - сторонам