83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
13.05.09 р. Справа № 7/18
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара
При секретарі судового засідання Х.Р. Косьміній
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:
За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” м. Горлівка в особі структурної одиниці Донецьких Західних електричних мереж м.Ясинувата
До відповідача: Державного підприємства „Шахтоуправління „Південнодонбаське №1” м.Вугледар
Предмет спору: стягнення суми за перевищення договірних величин у вересні 2008р. - 851, 36 грн., заборгованості за активну електроенергію - 1 983, 01 грн., інфляційних - 101, 13 грн., 3% річних - 11, 92 грн., пені - 95, 35 грн.
За участю представників:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Ігнатов С.Є. - предст.за дов.
Відкрите акціонерне товариство “Донецькобленерго” м. Горлівка в особі структурної одиниці Донецьких Західних електричних мереж м.Ясинувата звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства „Шахтоуправління „Південнодонбаське №1” м.Вугледар про стягнення суми за перевищення договірних величин у вересні 2008р. - 851, 36 грн., заборгованості за активну електроенергію - 1 983, 01 грн., інфляційних - 101, 13 грн., 3% річних - 11, 92 грн., пені - 95, 35 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії №144 від 08.05.2007р. з додатками; рахунки №65/144 за вересень 2009р. за активну електроенергію, №65/144.101842 від 22.09.2008р. за перевищення договірних величин; повідомлення від 22.09.2008р. б/н; акт про споживання активної електроенергії понад договірну величину, за розрахунковий період (місяць) вересень 2008р. б/н від 22.09.2008р.; повідомлення про вручення поштового відправлення від 23.09.2008р.; акт звірки заборгованості б/н; витяг з журналу відправленої кореспонденції;повідомлення про припинення подачі електроенергії б/н; повідомлення про вручення поштового відправлення від 09.09.2008р., від 04.11.2008р.
Заявою про уточнення позовних вимог від 12.02.2009р. №04-04/190 позивач зазначив, що сума основного боргу, яка підлягає стягненню з відповідача складає 1 908, 12 грн. та просить стягнути саме її. Проте, в порядку ст.22 ГПК України, позивачем не надано заяву про зменшення суми позову, підписану уповноваженою особою, у зв'язку з чим справа розглядається в межах заявлених у позовні вимог.
За клопотанням позивача від 08.04.2009р. №04-01 у справу залучені додаткові документи, у тому числі, докази вручення відповідачу рахунків на оплату.
У відзиві від 03.03.2009р. відповідач зазначив, що він вважає договір про постачання електричної енергії № 144 від 08.05.2007р. неукладеним, посилаючись на той факт, що зазначений договір на підприємстві не знайдено. При цьому, відповідач підтвердив факт споживання електроенергії, в тому числі за вказаний у позові період, підписання актів прийому-передачі електроенергії, отримання рахунків та здійснення проплат за спожиту електроенергію. У судовому засіданні 18.03.2009р. та у доповненні до відзиву від 12.03.2009р. №398 відповідач повідомив про часткову сплату спожитої у вересні 2008р. електроенергії у сумі 74, 89 грн., визнав борг за спожиту електроенергію в розмірі 1 748, 99 грн., проти стягнення пені заперечив, посилаючись на відсутність договору.
У доповненні до відзиву №610 від 08.04.2009р. відповідач повідомив про той факт, що акт про перевищення договірної величини електроспоживання від 22.09.2008р. ним не отриманий, посилаючись на відсутність реєстрації такого документу в журналі вхідної кореспонденції. Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача вартості за перевищення договірної величини електроспоживання у сумі 851, 36 грн. заперечив.
У судовому засіданні 08.04.2009р. відповідач проти вимог щодо стягнення суми за перевищення договірних величин за вересень 2008р. заперечив, посилаючись на те, що не отримав відповідний рахунок. Посилався на те, що згідно бухгалтерських даних сума боргу за активну електроенергію за вересень 2008р. є меншою, а саме становить 1 748, 99 грн., разом з цим, повідомив, що жодної проплати за спожиту у вересні 2008р. електроенергію, окрім вищевказаних 74,89 грн., не здійснено, будь-яких коригувань чи взаємозаліків цього боргу не було.
У судовому засіданні 13.04.2009р. та 29.04.2009р. відповідач визнав суму боргу за активну електроенергію, проти стягнення суми за перечищення договірних величин, 3% річних та інфляційних заперечив, посилаючись на той факт, що договір №144 є неукладеним, оскільки його екземпляр відсутній у відповідача на підприємстві, та, відповідно, неузгодженість сторонами договірної величини електроспоживання на вереснь 2008р.
Процесуальний строк розгляду спору продовжувався в порядку ст.69 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:
Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту Правила), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).
Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Між позивачем та відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії №144 від 08.05.2007р. (далі по тексту Договір). Договір укладено з додатками.
Згідно п.9.5 Договору, його укладено на строк до 31.12.2010р.
Заперечення відповідача стосовно неукладеності зазначеного договору судом до уваги не приймаються, оскільки вказаний договір підписаний обома сторонами без зауважень та скріплений печатками обох підприємств. До того ж, відповідачем здійснені конклюдентні дії на визнання дійсності договору, зокрема - систематична оплата відповідачем рахунків за спожиту електроенергію по рахункам позивача, виставлених на підставі та відповідно до умов саме договору №144.
Отже, як вбачається з матеріалів справи, у тому числі з договору №144 від 08.05.2007р., в період виникнення спірної суми сторони перебували у договірних відносинах.
Відповідно до п.1 Договору, постачальник (позивач) продає електричну енергію споживачу (відповідачу) для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 54,2 кВт, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.
Позивач, посилаючись на невиконання відповідачем умов договору, зокрема несплати вартості спожитої електроенергії у вересні 2008 року, звернувся до суду та просить стягнути з ДП „Шахтоуправління „Південнодонбаське №1” борг за активну електроенергію у сумі 1 983, 01 грн.
Заявою про уточнення позовних вимог від 12.02.2009р. №04-04/190 позивач зазначив, що сума боргу, яка підлягає стягненню з відповідача складає 1 908, 12 грн. та просить стягнути саме її. Разом з цим, в порядку ст.22 ГПК України, позивачем не надано заяву про зменшення суми позову, підписану уповноваженою особою, у зв'язку з чим справа розглядається в межах заявлених позовних вимог.
Облік електричної енергії та порядок розрахунків передбачений сторонами у розділі 7 Договору та в Додатку №5 „Порядок розрахунків” до Договору.
Відповідно до абз.1 п.7 Додатку №5 „Порядок розрахунків” до Договору, підписаного обома сторонами без зауважень та скріпленого печатками обох підприємств, остаточний розрахунок споживача за електроенергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунку, відповідно до даних про фактичне споживання електроенергії визначеного на підставі показів розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом) з урахуванням сум, що надійшли від споживача.
Рахунок на оплату електричної енергії має бути оплачений споживачем протягом 5 банківських днів з дня його отримання (абз.3 п.7 Додатку №5 „Порядок розрахунків” до Договору).
Позивач свої зобов'язання за договором у вересні 2008р. виконав належним чином, поставив відповідачу активну електроенергію на суму 1 983, 01 грн., що підтверджено актом прийому-передачі за вказаний період, підписаним обома сторонами без зауважень. У зв'язку з наведеним, позивач виставив відповідачу відповідний рахунок на оплату №65/144 за вересень 2008р. у сумі 1 983, 01 грн., про отримання якого свідчить підпис представника відповідача на самому рахунку. У судовому засіданні відповідач також підтвердив факт своєчасного отримання вказаного вище рахунку на сплату. Відповідач свої зобов'язання стосовно оплати спожитої ним електричної енергії належним чином не виконав, спожиту електроенергію у вересні 2008 року сплатив частково, в сумі 74,89 грн., що підтверджено представниками обох сторін у судових засіданнях, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем значиться заборгованість за активну електроенергію за вересень 2008р. в сумі 1 908, 12 грн.
Відповідач вважає, що сума боргу складає 1 748, 99 грн., разом з цим у судовому засіданні підтвердив факт того, що будь-яка оплата за спожиту електроенергію за вересень 2008р., окрім 74,89 грн., не проводилась, взаємозаліку здійснено не було.
У зв'язку з вищенаведеним, сума боргу у відповідача перед позивачем за спожиту активну електроенергію за вересень 2008р. складає 1 908, 12 грн., яка підтверджена матеріалами справи та підлягає стягненню саме в цьому розмірі. Вимоги щодо стягнення з відповідача боргу в залишковій частині в сумі 74,89 грн. задоволенню не підлягають у зв'язку з недоведеністю.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вищезазначеної норми права позивач просить стягнути з відповідача з 25.09.2008р. по 19.01.2009р. 3 % річних у сумі 11, 92 грн., за вересень - листопад 2008р. інфляційні у сумі 101, 13 грн.
Відповідач проти стягнення зазначених сум заперечив, проте правового обґрунтування своїх заперечень суду не надав.
3% річних та інфляційні перераховані судом у відповідності до вимог чинного законодавства, з урахуванням умов договору, які складають: 3% річних - 11, 92 грн., інфляційні - 61, 55 грн. та підлягають стягненню саме у цьому розмірі.
Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних у залишковій частині задоволенню не підлягають у зв'язку з безпідставністю заявлення.
Відповідно до ст.ст.216-218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до приписів ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Сторони у п.4.2.1 Договору визначили, що за внесення платежів, передбачених п.п.2.3.4-2.3.5 цього Договору з порушенням термінів, визначених Додатком №5 до нього „Порядок розрахунків”, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 2% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
Враховуючи наведені вище приписи, позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 95, 35 грн. за період з 25.09.2008р. по 19.01.2009р. При розрахунку вказаної суми пені, позивач застосував подвійну облікову ставку НБУ, що є меншим ніж 2%, та не суперечить приписам чинного законодавства.
Відповідач проти стягнення з відповідача пені посилаючись на той факт, що договір у відповідача відсутній, отже є неукладеним, у зв'язку з чим стягнення пені за невиконання грошових зобов'язань також не узгоджено сторонами. Враховуючи той факт, що договір підписаний обома сторонами без зауважень, скріплений печаткою обох підприємств, а отже є узгодженим сторонами, той факт, що відповідач не надав суду обґрунтованих причин відсутності у нього екземпляру договору, до того ж, як вищезазначено суд дійшов висновку що договір є укладеним, заперечення відповідача необґрунтовані та до уваги не піймаються.
Пеня перерахована судом у відповідності до вимог чинного законодавства, з урахуванням умов договору та часткової оплати суми боргу відповідачем, складає 95, 35 грн. і підлягає стягненню саме у цьому розмірі.
Таким чином, вимоги щодо стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню у повному обсязі.
Позивач також просить стягнути з відповідача 851, 36 грн. за перевищення договірних величин електроспоживання у вересні 2008р.
Згідно п. 6.14. Правил (в редакції, що діяла у спірний період), перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії або акта прийняття-передавання електричної енергії.
Пунктом 11 Порядку постачання електроенергії споживачам, затвердженого Постановою Кабміну України від 24.03.1999 р. №441 із змінами та доповненнями, встановлено, що граничні величини споживання електроенергії та потужності доводяться до споживачів як договірні величини у терміни, обумовлені договором між енергопостачальною організацією та споживачем. Повідомлення про ці величини є невід'ємною частиною договору.
Розділом 5 Договору сторонами угоджений порядок визначення та узгодження договірних величин споживання електричної енергії та потужності.
Пунктом 5.2 Договору, сторонами узгоджений порядок визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, зокрема, договірні величини викладаються в Додатку №8 „Договірні величини споживання електричної енергії” до Договору.
Згідно Додатку №8 до Договору „Договірні величини постачання електричної енергії” на 2008 рік підписаного обома сторонами без зауважень та скріпленого печатками обох підприємств, у вересні 2008р. встановлена гранична величина споживання електроенергії - 1, 500 тис. кВт/год.
Порядок розрахунків за електроенергію передбачений сторонами у п.7 Договору та Додатку №5 „Порядок розрахунків” до Договору.
Згідно ст. 26 Закону України “Про електроенергетику” ( в редакції, що діяла у спірний період), споживачі (крім населення) у випадку споживання електроенергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, поставив відповідачу, відповідно до акту прийому - передачі за вересень 2008р., електричну енергію у загальній кількості 3 096, 4 кВт/год, що також підтверджено представником відповідача у судовому засіданні.
Таким чином, відповідач перевищив договірну величину електроспоживання у спірний період на 1 596, 4 кВт.
На виконання вищевказаних приписів, враховуючи той факт, що відповідачу вже виставлений рахунок за всю кількість спожитої електроенергії за вересень 2008р., позивач нарахував відповідачу однократну вартість перевищеної електричної енергії у кількості 1 594 кВт, що є фактично меншим, ніж перевищено відповідачем. У зв'язку з наведеним позивач виставив відповідачу відповідний рахунок за перевищення договірної величини електроспоживання за вересень 2008р. на суму 851, 36 грн., про вручення якого свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення від 23.09.2008р.
Відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості електроенергії спожитої понад договірну величину не виконав, виставлений рахунок не сплатив, перевищення договірної величини електроспоживання заперечив, посилаючись на неузгодження сторонами договірних величин електроспоживання на спірний період.
Оскільки Додаток №8 до Договору „Договірні величини постачання електричної енергії” на 2008 рік підписаний обома сторонами без зауважень та скріплений печатками обох підприємств, суд не приймає до уваги заперечення відповідача.
До теперішнього часу зазначена у позові сума заборгованості за перевищення договірної величини електроспоживання у розмірі 851, 36 грн. відповідачем не сплачена, підтверджена матеріалами справи, та підлягає стягненню у повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.
У судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.
На підставі ст.129 Конституції України, ст. 14 Закону України „Про судоустрій України”, ст.ст.6, 526, 527, 549, 627, 625 Цивільного кодексу України, ст.67, 193, 275 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997 р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 року N28, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 2.08.1996 р. за N417/1442, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.12.2006р. за № 1294/13168, Порядку постачання електроенергії споживачам, затвердженого Постановою Кабміну України від 24.03.1999 р. №441, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 33, 34, 43, 49, 69, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд
В И Р I Ш И В :
Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” м.Горлівка в особі структурної одиниці Донецьких Західних електричних мереж м.Ясинувата до Державного підприємства „Шахтоуправління „Південнодонбаське №1” м.Вугледар про стягнення 1 983, 01 грн. заборгованості за активну електроенергію, 851, 36 грн. суми за перевищення договірних величин у вересні 2008р., 101, 13 грн. інфляційних, 11, 92 грн. 3% річних та 95, 35 грн. пені задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства „Шахтоуправління „Південнодонбаське №1” (85670, Донецька область, м.Вугледар, р/р 260033011786784 у філії ДУ „Промінвестбанку”, МФО 334635, ЄДРПОУ 340032208) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, ІПН 00131268; р/р 260303011293 в ОПЕРВ філії - Донецьке обласне управління ВАТ „Ощадбанк”, МФО 335106) заборгованість за активну електроенергію у сумі 1 908, 12 грн.
Стягнути з Державного підприємства „Шахтоуправління „Південнодонбаське №1” (85670, Донецька область, м.Вугледар, р/р 260033011786784 у філії ДУ „Промінвестбанку”, МФО 334635, ЄДРПОУ 340032208) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, ЗКПО 00131268, р/р 260303011293 в ОПЕРВ філії - Донецьке обласне управління ВАТ „Ощадбанк”, МФО 335106) - 851, 36 грн. за перевищення договірної величини електроспоживання.
Стягнути з Державного підприємства „Шахтоуправління „Південнодонбаське №1” (85670, Донецька область, м.Вугледар, р/р 260033011786784 у філії ДУ „Промінвестбанку”, МФО 334635, ЄДРПОУ 340032208) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, ІПН 00131268; р/р 26007205298200 в АКБ „Укрсиббанк” м.Донецьк, МФО 351005) інфляційні - 61, 55 грн., 3% річних - 11, 92 грн., пеню - 95, 35 грн.
Стягнути з Державного підприємства „Шахтоуправління „Південнодонбаське №1” (85670, Донецька область, м.Вугледар, р/р 260033011786784 у філії ДУ „Промінвестбанку”, МФО 334635, ЄДРПОУ 340032208) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, ІПН 00131268; р/р 26007205298200 в АКБ „Укрсиббанк” м.Донецьк, МФО 351005) державне мито - 98, 16 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 113, 56 грн.
В залишковій частині вимог відмовити.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дати його прийняття.
Суддя