"27" березня 2009 р. Справа № 6/20
Господарський суд Чернівецької області в складі головуючого судді Паскаря А. Д., при секретарі судового засідання Байталюку В. Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за адміністративним позовом
Товариства рятування на водах України (позивач-1) та його Чернівецької центральної обласної рятувальної служби (позивач-2)
до Чернівецької обласної ради
про часткове визнання незаконним та скасування рішення, а також про скасування свідоцтва про право власності
за участю представників сторін:
від позивача-1 -Конотопець М. А., Богомазов О. Ф.;
від позивача-2 -Катинський М. О.;
від відповідача -Юзьків М. І.,
Товариство рятування на водах України та його Чернівецька центральна обласна рятувальна служба звернулися з адміністративним позовом до Чернівецької обласної ради про визнання незаконним та скасування п. 1.1 рішення ХІV сесії Чернівецької обласної ради V скликання від 08.08.2007 № 211-14/07 про оформлення права власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернівецької області в особі відповідача на нерухомість, розташовану по вул. Донбасівській, 6, м. Чернівці, а також про скасування виданого відповідачеві свідоцтва про право власності на зазначене нерухоме майно від 27.08.2007.
Позов мотивується тим, що Чернівецька центральна обласна рятувальна служба Товариства рятування на водах України (далі -Служба) створена відповідно до постанови ЦК КПУ і Ради Міністрів УРСР від 14.06.1966 № 454 при Міністерстві житлово-комунального господарства УРСР, а в 1988 році згідно з постановою Ради Міністрів УРСР від 25.07.1988 № 199 передана Республіканському товариству рятування на водах України.
Чинним на сьогоднішній день Розпорядженням Ради Міністрів УРСР від 02.11.1988 № 472-р відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР від 25.07.1988 № 199 Мінжитлокомунгоспу УРСР було приписано передачу організацій рятувальної служби на воді Республіканському Товариству рятування на воді УРСР.
Служба підпорядкована Центральній Раді Товариства рятування на водах (надалі -Товариство). Саме Товариство є професійною громадською організацією, яке створене та функціонує згідно Закону України «Про об'єднання громадян». Таким чином, Служба не підпорядкована Чернівецькій обласній раді та не є її власністю.
Нерухомість по вул. Донбасівській, 6 в м. Чернівці перебуває на балансі Чернівецької обласної рятувальної служби та належить Товариству рятування на водах України.
19 травня 1989 року виконавчим комітетом Чернівецької обласної ради прийнято розпорядження за № 135-р, яким зобов'язано облжитлокомунуправління здійснити до 25.05.1989 передачу обласному товариству рятуванню на воді рятувальної станції 1-го розряду м. Чернівці на р. Прут, а облфінуправлінню забезпечити фінансування станції за рахунок обласного бюджету.
На підставі наказів Чернівецької облради ОСВОД УРСР від 18.01.1989 № 3 та від 28.07.1989 № 5 відповідно до актів приймання-передачі від 30.06.1989 та від 18.07 1989 грошові кошти та майно, у тому числі і згадана нерухомість, Чернівецьким облжитлокомунгоспом були передані Чернівецькій центральній рятувальної станції.
Чернівецьким обласним бюро технічної інвентаризації проводилася інвентаризація вищевказаної будівлі, де в інвентарній справі вказується, що власником є Центральна рятувальна станція.
Згідно із статтею 128 чинного на момент прийняття органами влади вказаних рішень Цивільного кодексу УРСР, право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.
Крім того, відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»повноваження в частині реєстрації об'єктів нерухомого майна шляхом прийняття відповідного рішення про оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна та видачу свідоцтва про право власності здійснює виконавчий комітет міської ради, а не обласні ради.
Чернівецька обласна рада позов не визнає з підстав, викладених у її письмових запереченням, зокрема, у зв'язку з тим, що:
- зазначеними у позові нормативними актами було змінено лише відомче підпорядкування рятувальної служби як юридичної особи, а передача будівель і споруд з державної власності у власність товариства не передбачено, тобто форма власності на будівлі та споруди рятувальної станції, в тому числі і на спірну будівлю, не була змінена;
- в акті приймання-передачі рятувальної служби МЖКХ УРСР від 18.01.1989 та в наказі № 5 по обласній Раді ОСВОД від 28.07.1989 йдеться лише про передачу рятувальної служби до складу обласної Ради ОСВОД;
- оскільки перехід права власності на спірні будівлі від держави до товариства не відбувся, позивачами не надано документів про реєстрацію в бюро технічної інвентаризації за товариством рятування на водах України права власності на них;
- відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 № 311 «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)» 27.12.1991 X сесія Чернівецької обласної ради народних депутатів XXI скликання прийняла рішення «Про перелік об'єктів комунальної власності обласної, міської та районних Рад народних депутатів», пунктом 2.15 додатку 1 до якого рятувальна станція з усім майном передана до комунальної власності обласної Ради народних депутатів;
- на виконання вказаного рішення, голова Республіканського товариства рятування на водах України та перший заступник голови Чернівецької облдержадміністрації уклали акт передачі у комунальну власність Чернівецької обласної Ради народних депутатів підприємств, установ та організацій, що були у підпорядкуванні Республіканського товариства рятування на водах України;
- відповідно до ч. 2. п. 10 розділу V Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»майно, передане до комунальної власності областей і районів, а також набуте ними на інших законних підставах, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, управління яким відповідно до Конституції України здійснюють районні та обласні ради або уповноважені ними органи;
- керуючись зазначеною нормою, Чернівецька обласна рада XXIII скликання прийняла рішення «Про порядок управління об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області» від 09.07.1998 № 45-2/98, яким підтвердила, що згадана нерухомість є об'єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області;
- порядок оформлення і реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна встановлений Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5 та зареєстрованого Мінюстом України 18.02.2002 № 157/6445, пунктом 6.1 якого визначено, що оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна проводиться з видачею свідоцтва про право власності органами місцевого самоврядування, до яких відноситься також і Чернівецька обласна рада;
- відповідно до ч. 4. ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об'єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад;
- оскільки свідоцтво про право власності на нерухоме майно не є рішенням в розумінні частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження в цій частині підлягає закриттю.
У судовому засіданні представники позивачів позовні вимоги підтримали, а представник відповідача проти задоволення позу заперечував з викладених вище підстав.
Заслухавши пояснення представників учасників процесу, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, та дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що у задоволенні першої вимоги позивача належить відмовити за безпідставністю, а відносно визнання недійсним свідоцтва про право власності на нежитлову будівлю провадження у справі підлягає закриттю з наступних підстав.
Судом встановлено, що Чернівецька центральна обласна рятувальна служба Товариства рятування на водах України (далі -Служба) створена відповідно до постанови ЦК КПУ і Ради Міністрів УРСР від 14.06.1966 № 454 при Міністерстві житлово-комунального господарства УРСР, а в 1988 році згідно з постановою Ради Міністрів УРСР від 25.07.1988 № 199 передана Республіканському товариству рятування на водах України.
Розпорядженням Ради Міністрів УРСР від 02.11.1988 № 472-р відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР від 25.07.1988 № 199 Мінжитлокомунгоспу УРСР було приписано передачу організацій рятувальної служби на воді Республіканському Товариству рятування на воді УРСР.
Служба підпорядкована Центральній Раді Товариства рятування на водах (надалі -Товариство). Саме Товариство є професійною громадською організацією, яке створене та функціонує згідно Закону України «Про об'єднання громадян», а нерухомість по вул. Донбасівській, 6 в м. Чернівці перебуває на балансі Чернівецької обласної рятувальної служби.
Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 № 311 «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)»27.12.1991 X сесія Чернівецької обласної ради народних депутатів XXI скликання прийняла рішення «Про перелік об'єктів комунальної власності обласної, міської та районних Рад народних депутатів», пунктом 2.15 додатку 1 до якого рятувальна станція з усім майном передана до комунальної власності обласної Ради народних депутатів.
Статтею 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі -Закон № 280/97-ВР) визначено, що під місцевим самоврядуванням в Україні розуміється гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади -жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста -самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Зазначене рішення ніким у встановленому порядку не скасовано та наразі є чинним.
На виконання вказаного рішення, голова Республіканського товариства рятування на водах України та перший заступник голови Чернівецької облдержадміністрації уклали акт передачі у комунальну власність Чернівецької обласної Ради народних депутатів підприємств, установ та організацій, що були у підпорядкуванні Республіканського товариства рятування на водах України.
Відповідно до ч. 2. п. 10 розділу V Закону № 280/97-ВР майно, передане до комунальної власності областей і районів, а також набуте ними на інших законних підставах, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, управління яким відповідно до Конституції України здійснюють районні та обласні ради або уповноважені ними органи.
На підставі зазначеної норми 09.07.1998 Чернівецька обласна рада XXIII скликання прийняла рішення «Про порядок управління об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області»№ 45-2/98, яким підтвердила, що згадана нерухомість є об'єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області.
Порядок оформлення і реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна встановлений Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5 та зареєстрованого Мінюстом України 18.02.2002 № 157/6445, пунктом 6.1 якого визначено, що оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна проводиться з видачею свідоцтва про право власності органами місцевого самоврядування, до яких відноситься також і Чернівецька обласна рада.
Частиною 4 статті 60 Закону № 280/97-ВР визначено, що районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об'єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад.
Перебування спірної нерухомості на балансі Чернівецької обласної рятувальної служби не є доказом про зміну правого статусу та власника цього майна, а тим більше, що вона належить першому позивачеві, як це зазначено в позовній заяві.
Таким чином, в ході розгляду справи позивачі, на відміну від відповідача, який довів обґрунтованість та правомірність оскаржуваного рішення, не довели, що вони є власниками нерухомості, а, відтак, й порушення їх охоронюваних законом прав та інтересів як власників.
За таких обставин суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення відповідачем прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно.
Щодо визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно суд зазначає, що оскільки згадане свідоцтво не є рішенням в розумінні частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд погоджується з запереченням Чернівецької обласної ради, що в цій частині провадження у справі слід закрити.
У зв'язку з наведеним, відмовляючи у задоволенні безпідставного позову, у відповідності до частини 3 статті 94 КАС України здійснені позивачами судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 86, 89, 94, пунктом 1 частини 1 статті 157, статтями 160-163, 167, 185, 186, пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд
1. У задоволенні позову в частині визнання нечинним та скасування рішення відмовити за необґрунтованістю.
2. В решті позову провадження у справі закрити.
3. Судові витрати покласти на позивачів.
Постанова набирає законної сили через десять днів з дня її проголошення, якщо протягом цього строку не подано заяву про її апеляційне оскарження або апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Чернівецької області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, та подачею апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку, встановленого частиною 5 статті 186 КАС України.
Суддя А. Паскарь