Рішення від 15.04.2009 по справі 33/75-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

15.04.09р.

Справа № 33/75-09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Юромаш", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАКО-БУД", м. Дніпропетровськ

про стягнення 76 910 грн. 78 коп.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: Ілляшенко М.О., довіреність № 008/01/09 від 09.01.09 року

Від відповідача: Бабенко А.О., довіреність б/н від 13.01.2009 року

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Юромаш" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ТАКО-БУД" про стягнення 63 655 грн. 39 коп. - основної заборгованості по договору поставки № 30/05/2008 від 30.05.2008 року, 3 970 грн.09 коп. - інфляційних втрат, 3% річних - 1 031 грн. 70 коп., пені - 8 253 грн. 60 коп. і витрат по справі.

16 березня 2009 року позивачем до господарського суду Дніпропетровської області надано клопотання про зменшення розміру позовних вимог, де останній просить стягнути з відповідача 9 543 грн. 42 коп. -пені, 7 602 грн. 63 коп. -інфляційних втрат, 1 192 грн. 93 коп. -3% річних та витрат по справі.

В судовому засіданні 15.04.2009 року представник позивача підтримав свої позовні вимоги та просив суд задовольнити позов з урахуванням клопотання про зменшення розміру позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні 15.04.2009 року та у відзиві на позовну заяву від 23.03.2009 року просив суд припинити провадження по справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 63 655 грн. 39 коп., а в частині стягнення пені, 3% річних, інфляційних та держмита -залишити без розгляду.

У судовому засіданні 15.04.09 р. за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення згідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача суд, -

ВСТАНОВИВ :

30.05.2008 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) був укладений договір поставки № 30/05/2008 (далі -Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору постачальник зобов'язується в обумовлений даним Договором строк поставити та передати у власність покупця товар, а покупець прийняти та оплатити товар на умовах даного Договору.

Відповідно до пункту 1.2. Договору товаром по даному Договору є товар, вказаний в Специфікації постачальника, яка узгоджується з покупцем та підписується сторонами. Специфікація затверджується сторонами в установленій формі (Додаток № 1 до даного Договору) та є невід'ємною частиною Договору.

Відповідно до пункту 2.1. Договору поставка товару постачальником в магазин покупця проводиться на підставі замовлення покупця.

Згідно з пунктом 2.6. Договору поставка товару проводиться на протязі 7 днів з моменту отримання замовлення постачальником, якщо інше не встановлено в самому замовленні, даному Договорі або в додатках до нього.

Згідно з пунктом 3.1. Договору передача (здача-прийомка) товару здійснюється згідно видаткових накладних. Перехід права власності та ризиків на товар переходить в момент отримання покупцем товару та підписання сторонами накладних. В накладній ставиться ПІБ та підпис особи, відповідальної за доставку товару зі сторони постачальника та уповноваженої особи покупця, яка здійснювала прийомку товару та штамп магазину.

Відповідно до пункту 4.1. Договору загальна вартість Договору складається із суми товарів, вказаних в накладних.

Відповідно до пункту 4.3. Договору покупець здійснює оплату за реалізований товар шляхом банківського перерахування грошових коштів на розрахунковий (поточний) рахунок постачальника (по мірі реалізації) за період -1 календарний тиждень на протязі 7 банківських днів з моменту закінчення календарного тижня, за який здійснюється оплата.

Позивач, на виконання своїх договірних зобов'язань поставив відповідачу товар на загальну суму 73 144 грн. 35 коп., що підтверджується видатковими накладними № РН-01916 від 04.06.2008 р. на суму 26 212 грн. 28 коп., № РН-01917 від 04.06.2008 р. на суму 14 173 грн. 86 коп., № РН-02166 від 23.07.2008 р. на суму 20 565 грн. 80 коп., № РН-02020 від 24.06.2008 р. на суму 12 192 грн. 41 коп. (а.с. 38-40, 72-73) та довіреностями на отримання ТМЦ серії ЯПК № 003527 від 24.06.2008 р., серії ЯПК № 003674 від 21.07.2008 р., серії ЯПА № 292899 від 04.06.2008 р. (а.с. 74,77,81).

Відповідач свої зобов'язання за Договором в частині оплати за товар виконав частково, сплативши позивачу 9 488 грн. 96 коп.

10.11.2008 року позивачем на адресу відповідача були направлені претензія № 05/11/08-ТС з вимогою погасити існуючу заборгованість в розмірі 63 655 грн. 39 коп., сплатити пеню в розмірі 5 159 грн. 98 коп. та акт звірки розрахунків № АС-0192 від 03.11.2008 р., які залишені відповідачем без відповіді (а.с. 41-46).

28.11.2008 року позивачем на адресу відповідача була надіслана вимога № 28/11/08-ТС щодо перерахування останнім позивачу основної заборгованості в розмірі 63 655 грн. 39 коп. та пені в розмірі 6 078 грн. 28 коп., яка також оставлена відповідачем без відповіді (а.с. 47-51).

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України (надалі по тексту ГК України), який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 ГК України).

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

На момент розгляду справи відповідачем сплачена заборгованість у розмірі 63 655 грн. 39 коп., що підтверджується копіями банківських виписок (а.с. 68-70) та накладними на повернення товару (а.с. 82-90).

В частині стягнення заборгованості в розмірі 63 655 грн. 39 коп., суд вважає за необхідне провадження по справі припинити, відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Водночас, порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.

Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 6.6. Договору сторони передбачили , що в разі несвоєчасного або неповного перерахування грошових коштів відповідно до пункту 4.3. даного Договору, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період нарахування пені, від простроченої суми за кожен день прострочення. Позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 9 543 грн. 42 коп., яка підлягає задоволенню частково в сумі 7 872 грн. 32 коп. в силу наступного.

Згідно ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, інфляційні втрати складають 7 602 грн. 63 коп. та 3 % річні - 1 192 грн. 93 коп., які підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, позовні вимоги підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню у сумі -7 872 грн. 32 коп. -пені, 7 602 грн. 63 коп. -інфляційних втрат,

1 192 грн. 93 коп. -3% річні.

Позивачем у судовому засіданні на підставі ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як підставу своїх позовних вимог.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись, ст.ст. 47, 33, 49, п.1-1 ст. 80, ст. ст. 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Припинити провадження в частині стягнення 63 655 грн. 39 коп. відповідно до п. 1.-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАКО-БУД" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Молодогвардійська, буд. 2Д, ЄДРПОУ 35341863) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Юромаш" (01014, м. Київ, вул. Марини Раскової, буд. 11А, ЄДРПОУ 32849408) 7 872 (сім тисяч вісімсот сімдесят дві) грн. 32 коп. -пені, 7 602 (сім тисяч шістсот дві) грн. 63 коп. -інфляційних втрат, 1 192 (одна тисяча сто дев'яносто дві) грн. 93 коп. -3% річні, 92 (дев'яносто дві) грн. 71 коп. -державного мита та 107 (сто сім) грн. 25 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя

Рішення оформлене

відповідно до ст. 84 ГПК України -12.05.2009 р.

І.А. Рудовська

Попередній документ
3592377
Наступний документ
3592379
Інформація про рішення:
№ рішення: 3592378
№ справи: 33/75-09
Дата рішення: 15.04.2009
Дата публікації: 19.05.2009
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Дніпропетровської області
Категорія справи:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (15.10.2009)
Дата надходження: 01.04.2009
Предмет позову: стягнення 163514,16 грн.
Учасники справи:
суддя-доповідач:
ЛАВРОВА Л С
відповідач (боржник):
Державне підприємство "Завод імені В.О.Малишева"
позивач (заявник):
Акціонерна компанія "Харківобленерго"