27.04.09
Справа №АС4/53-09.
За позовом Закритого акціонерного товариства агропідприємства «Прогрес Технологія» в особі Липоводолинської філії «Агробуд», смт. Липова Долина
до відповідача Управління Пенсійного фонду України в Липововодолинському районі
про скасування рішення
СУДДЯ Н.П. ЛУГОВА
Представники:
від позивача: не з»явився
від відповідача: Черняєва Н.С., довіреність № 24/11-23 від 02.04.2009р.
У засіданні брали участь: секретар судового засідання Балясна В.С.
У судовому засіданні, що відбулося 26.02.2009р. на підставі ст.150 КАС України розгляд справи було відкладено до 16.03.2009р., 16.03.2009р. розгляд справи було відкладено до 30.03.2009р., 30.03.2009р. розгляд справи було відкладено до 27.04.2009р.
Суть спору: позивач просить скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Липоводолинському районі № 344 від 28.11.2008р. про застосування до Закритого акціонерного товариства агропідприємства «Прогрес Технологія» в особі Липоводолинської філії «Агробуд» 1 037 грн. 95 коп. за приховування (заниження) страхувальником сум заробітної плати (виплат, доходу) на які нараховуються страхові внески.
В судовому засіданні, що відбулося 16.03.2009р. позивач подав уточнення позовних вимог в зв'язку із помилковим зазначенням ним невірного номеру оспорюваного рішення та просить суд скасувати рішення відповідача №346 від 01.12.2008р. про застосування фінансових санкцій за приховування (заниження) страхувальником сум заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески на загальну суму 533 грн. 22 коп.
Позивач в судове засідання не з»явився, повноважного представника не направив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, тому справа розглядається за наявними матеріалами на підставі ст.128 КАС України.
Відповідач проти позовних вимог заперечує, оскільки вважає оспорюване рішення правомірним та обгрунтованим.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши та дослідивши надані докази, заслухавши повноважного представника відповідача, суд встановив:
Оспорюване рішення прийняте на підставі акту № 62 від 28.11.2008р. перевірки правильності повноти нарахування, обчислення, своєчасності сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів до Пенсійного фонду, формування та подання відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Позивач не погоджується із висновками акту перевірки, оскільки вважає, що він самостійно виявив помилку у зданому звіті за січень 2008 р. та в наступному звіті за лютий 2008 р. та самостійно виправив помилку і повністю сплатив внески у вказаний законодавством строк, відобразивши її в звіті (п.6а) - в сумі виплати на яку донараховані страхові внески. А тому, згідно ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” до нього можуть застосовуватися фінансові санкції, передбачені п. 4 ч.9 ст. 106 зазначеного Закону, а не в тому розмірі, які застосував відповідач відповідно до п. 3 ч. 9 ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Суд не може погодитися з даним твердженням, виходячи з наступного, перевіркою встановлено заниження в звітних даних сум заробітної плати, на яку нараховані страхові внески в сумі 533 грн. 22 коп.
Пунктом 3 ч.9 ст. 103 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що за дане порушення виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальника фінансові санкції в розмірі всієї суми заниження заробітної плати.
Нормою вищевказаного Закону, на яку як на підставу позовних вимог посилається позивач, а саме, п. 4 ч. 9 ст. 106, передбачено застосування штрафних санкцій у випадку донарахування Пенсійним фондом або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків, тобто в даному випадку дана норма не може бути застосована.
Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих, чи інших суспільних відносин і має обов”язковий характер для суб”єктів цих відносин.
Пунктом 2 Роз”яснення Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов”язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів” №02-5/35 від 26.01.2000р. встановлені підстави визнання акту недійсним. Відповідно до вищевказаного роз”яснення, підставою для визнання акту недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Але матеріали справи свідчать про відсутність підстав для скасування рішення УПФУ в Липоводолинському районі.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги є неправомірними, необґрунтованими і не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. В позові відмовити.
2. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
3. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом 10 днів з дня її складення у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
4. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
СУДДЯ Н.П. ЛУГОВА
У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Повний текст постанови підписано 05.05.2009р.