01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
28.04.2009 № 52/11
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шипка В.В.
суддів: Борисенко І.В.
Скрипка І.М.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -Месеренко Л.С. - (дов. № 08-22 від 05.01.2009р.)
від відповідача -Гаваза О.С. - (дов. № 07-04/13-Д від 07.04.2009р.)
від третьої особи - не з"явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державне підприємство "Вугілля України"
на рішення Господарського суду м.Києва від 03.09.2008
у справі № 52/11 (суддя Чебикіна С.О.)
за позовом Відкрите акціонерне товариство "Західенерго"
до Державне підприємство "Вугілля України"
третя особа відповідача Державне підприємство "Волиньвугілля"
про стягнення 30623,60 грн.
Відкрите акціонерне товариство „Західенерго” звернулось до суду з позовом до Державного підприємства „Вугілля України” про стягнення 30623,60 грн.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 03.09.2008р. у справі № 52/11 позов задоволено повністю.
Стягнуто з Державного підприємства „Вугілля України” на користь Відкритого акціонерного товариства „Західенерго” збитків у розмірі 30623,60 грн., державне мито у розмірі 306,23 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач, не погоджуючись з рішенням суду, звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить, скасувати дане рішення повністю та прийняти нове, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
В обґрунтування своїх вимог заявник посилався на те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийняте внаслідок неповного з'ясування всіх обставин справи, що є підставою для скасування такого рішення.
Позивачем в свою чергу, було надано відзив на апеляційну скаргу в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва - без змін.
Представник апелянта в судовому засіданні апеляційної інстанції апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Представник позивача в судовому засідання проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.
Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи та зібрані у ній докази, колегія апеляційного господарського суду встановила наступне.
Між ВАТ „Західенерго” (як покупцем) та ДП „Вугілля України” (як постачальником) укладено договір поставки № 9-02/1-П від 01.02.2007р., відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити покупцю вугільну продукцію (далі - вугілля) в асортименті, по реквізитах і з якісними характеристиками, приведеними в цьому договорі, а покупець зобов'язується прийняти вугілля, оплатити його вартість на умовах, встановлених цим договором (п. п. 1.1., 1.2 названого договору).
Відповідно до п. 8 договору строк дії договору встановлений з 01.02.2007р. до 31.03.2007р. та згідно Додаткової угоди пролонгований до 31.06.2007р.
Якість вугільної продукції, що поставляється за цим договором, повинна відповідати ДСТУ 4083-2002 „Вугілля кам'яне та антрацит для пиловидного спалювання на теплових електростанціях. Технічні умови”, ДСТУ 4096-2002 „Вугілля буре, кам'яне, антрацит, горючі сланці на вугільні брикети. Методи відбору та підготовки проб до лабораторного випробування”, ГТР 34/09/110-2003 „Вхідний контроль палива на ТЕС та організація претензійної роботи” (п. 4.1 договору).
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, на виконання умов договору № 9-02/1-П від 01.02.2007р. відповідачем 17.07.2007р. вантажоодержувачу „Бурштинська ТЕС” по залізничній накладній № 36073968 було поставлено 2 вагони вугілля № 67860080 та № 66116013 в кількості 138 тонн, яке за своїми якісними характеристиками не відповідало договору, зокрема: з золою 40,8% проти 30 (35)%, що підтверджується складеними актом про відбір проб вугілля № 5054 від 17.07.2007р. та актом приймання вугілля № 5054 від 18.07.2007р.
Крім того, 18.07.2007року на адресу відповідача було надіслано телеграму № 753 та лист № 06/2188. (копії наявні в матеріалах справи).
Таким чином, позивач при поверненні неякісного вугілля отримав збитки на суму 2 649,47 грн. у вигляді: сплати штрафу за перевезення вугілля у розмірі 2 480,00 грн., що підтверджується квитанцією про приймання вантажу № 36087113, сплати залізниці за користування вагонами у розмірі 41,60 грн. (відомість плати за користування вагонами № 18.07.1534/1413) та сплата послуг залізниці за відправку вагонів назад у розмірі 127,87 грн. (накопичувальна картка № 18.07.0406).
18.07.2007р. відповідачем вантажоодержувачу „Бурштинська ТЕС” по залізничній накладній № 36066642 було поставлено 2 вагони вугілля № 66171281 та № 65383788 в кількості 138 тонн, яке за своїми якісними характеристиками не відповідало договору, зокрема: з золою 52 % проти 30 (35)%, що підтверджується складеними актом про відбір проб вугілля № 5069 від 18.07.2007р. та актом приймання вугілля № 5069 від 19.07.2007р. Крім того, 19.07.2007року на адресу відповідача було надіслано телеграму № 755.(копії наявні в матеріалах справи).
Таким чином, позивач при поверненні неякісного вугілля отримав збитки на суму 3 067,98 грн. у вигляді: сплати штрафу за перевезення вугілля у розмірі 2 280,00 грн., що підтверджується квитанцією про приймання вантажу № 36087118, сплати залізниці за користування вагонами у розмірі 509,00 грн. (відомість плати за користування вагонами № 20.07.1542/1421) та сплата послуг залізниці за відправку вагонів назад у розмірі 278,98 грн. (накопичувальна картка № 20.07.0411).
20.07.2007р. відповідачем вантажоодержувачу „Бурштинська ТЕС” по залізничній накладній № 36073973 було поставлено 3 вагони вугілля № 65459109, № 60773785 та № 66732231 в кількості 207 тонн, яке за своїми якісними характеристиками не відповідало договору, зокрема: з золою 39.3% проти 30 (35)%, що підтверджується складеними актом про відбір проб вугілля № 5096 від 20.07.2007р. та актом приймання вугілля № 5096 від 21.07.2007р.
21.07.2007р. відповідачем вантажоодержувачу „Бурштинська ТЕС” по залізничній накладній № 36073981 було поставлено 3 вагони вугілля № 65741324, № 67665505 та № 60510575 в кількості 207 тонн, яке за своїми якісними характеристиками не відповідало договору, зокрема: з золою 39.3% проти 30 (35)%, що підтверджується складеними актом про відбір проб вугілля № 5128 від 21.07.2007р. та актом приймання вугілля № 5128 від 22.07.2007р.
Крім того, на адресу відповідача було надіслано телеграми № 763 від 21.07.2007року, № 764 від 22.07.2007 року та № 769 від 23.07.2007року, а також лист № 06/2188 від 23.07.2007року (копії наявні в матеріалах справи).
Таким чином, позивач при поверненні неякісного вугілля отримав збитки на суму 9 838,88 грн. у вигляді: сплати штрафу за перевезення вугілля у розмірі 7444,00 грн., що підтверджується квитанцією про приймання вантажу № 36087123, сплати залізниці за користування вагонами у розмірі 2115,90 грн. (відомість плати за користування вагонами № 23.07.1561/1439) та сплата послуг залізниці за відправку вагонів назад у розмірі 278,98 грн. (накопичувальна картка № 23.07.0417).
24.07.2007р. вантажоодержувачу „Бурштинська ТЕС” по залізничній накладній № 36073988 було поставлено 4 вагони вугілля № 66517442, № 65299513, № 66170028 та № 6571522 в кількості 277 тонн, яке за своїми якісними характеристиками не відповідало договору, зокрема: з золою 40,9% проти 30 (35)%, що підтверджується складеними актом про відбір проб вугілля № 5199 від 24.07.2007р. та актом приймання вугілля № 5199 від 25.07.2007р.
Крім того, 24.07.2007року на адресу відповідача було надіслано телеграми № 770 та № 771, а також лист № 06/225. (копії наявні в матеріалах справи).
Таким чином, позивач при поверненні неякісного вугілля отримав збитки на суму 6843,70 грн. у вигляді: сплати штрафу за перевезення вугілля у розмірі 4964,00 грн., що підтверджується квитанцією про приймання вантажу № 36087133, сплати залізниці за користування вагонами у розмірі 457,60 грн. (відомість плати за користування вагонами № 26.07.1584/1461) та сплата послуг залізниці за відправку вагонів назад у розмірі 281,48 грн. (накопичувальна картка № 26.07.0429).
26.07.2007р. вантажоодержувачу „Бурштинська ТЕС” по залізничним накладним № 36073996 та № 36057523 було поставлено 3 вагони вугілля № 60806510, № 66652058 та № 60684503 в кількості 209 тонн, яке за своїми якісними характеристиками не відповідало договору, зокрема: з золою 42,4% проти 30 (35)%, що підтверджується складеними актом про відбір проб вугілля № 5227 від 26.07.2007р. та актом приймання вугілля № 5227 від 27.07.2007р.
Крім того, 26.07.2007року на адресу відповідача було надіслано телеграму № 778 та лист № 06/2300. (копії наявні в матеріалах справи).
Таким чином, позивач при поверненні неякісного вугілля отримав збитки на суму 4260,25 грн. у вигляді: сплати штрафу за перевезення вугілля у розмірі 3730,00 грн., що підтверджується квитанцією про приймання вантажу № 36087137, сплати залізниці за користування вагонами у розмірі 251,57 грн. (відомість плати за користування вагонами № 27.07.1589/1466) та сплата послуг залізниці за відправку вагонів назад у розмірі 278,98 грн. (накопичувальна картка № 27.07.0431).
З урахуванням вищевказаного позивачем було понесено збитки у розмірі 30 623,60 грн.
Претензія позивача № 119-277 від 05.12.2007р. у відповідності до яких останній просив відповідача відшкодувати понесені збитки, відповідачем залишені без відповіді та задоволення.
Усі вищевказані обставини, встановлені судом, апелянтом не заперечуються та не спростовуються.
Судова колегія дійшла висновку, що місцевим судом обґрунтовано задоволено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача збитків у зв'язку з поставкою вугілля неналежної якості у сумі 30 623,60 грн., понесених позивачем в липні 2007 року, з огляду на наступне.
У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.1 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (ч. 2 ст. 614 ЦК України).
Статтею 623 ЦК України встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Відповідно п.6.4 договору витрати сторін, що виникли у зв'язку з неналежним виконанням будь-якою стороною зобов'язань за договором, покладаються на винну сторону. За постачання, зокрема, вугілля, асортимент якого не відповідає вимогам договору, постачальник несе відповідальність у вигляді повного відшкодування всіх збитків покупця, зв'язаних з постачанням такого вугілля (витрати по транспортуванню вугілля до вантажоотримувача, переадресація вагонів, плата за використання вагонів, витрати на подачу-прибирання вагонів, витрати на проведення хіманалізу вугілля, витрати по вивантаженню вагонів, витрати по складуванню, зберіганню, реалізації вугілля та ін.)
Отже, при прийманні спірного вугілля позивачем встановлений факт поставки вугілля, якість якого перевищила якісні показники, вказані в договорах, на підтвердження чого сторонами складені відповідні акти відбору, обробки, проб й приймання вугілля з якості, копії яких долучені до матеріалів справи.
Акт відбору проб та акти приймання вугілля були складені за участю повноважних представників ДП “Укрвуглеякість”, які діяли на підставі довіреності ДП “Вугілля України”.
Крім того, якість поставленого вугілля перевищувала граничні показники, які вказані в п.п.3.1 та 5.1 договору.
При цьому, за час затримки вагонів в очікуванні представників відповідача для сумісного опробування та складання акту позивачем були понесені витрати, пов'язані зі сплатою за користування вагонами.
Таким чином, місцевим судом підставно та обґрунтовано стягнуто з відповідача на користь позивача завдані йому збитки у розмірі 30 623,60 грн., понесених позивачем у зв'язку з поставкою вугілля неналежної якості..
Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, судовою колегією до уваги не приймаються, оскільки вони повністю спростовуються наявними матеріалами справи.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи усе вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду м. Києва від 03.09.2008р. у справі № 52/11 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 99, 101, п.1 ст.103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства „Вугілля України” залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 03.09.2008р. у справі № 52/11 - без змін.
2. Матеріали справи № 52/11 повернути до Господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя Шипко В.В.
Судді Борисенко І.В.
Скрипка І.М.