Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"27" квітня 2009 р. Справа № 59/18-09 (н.р.
вх. № 590/4-59 (н.р. 1887/4-11)
Суддя господарського суду Бринцев О.В.
при секретарі судового засідання Макаренко К.М.
за участю представників сторін:
прокурора - Кошель Т.В. посв. від 06.11.2008р. №235; позивача - не з"явився; 3-й особи - не з"явився; відповідача - Резнікової М.Д. наказ від 07.07.1996р. №1
розглянувши справу за позовом
Заступника Харківського міжрайонного природоохоронного прокурора, м. Харків в особі
Сахновщинської районної державної адміністрації, с. Сахновщина 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління з контролю за використанням та охороною земель у Харківській області, м. Харків
до Приватного підприємства "Україна" м. Харків
про розірвання договору оренди земельної ділянки
03.03.2008р. Заступник Харківського міжрайонного природоохоронного прокурора звернувся до господарського суду Харківської області в інтересах держави в особі Сахновщинської районної державної адміністрації з позовом до відповідача Приватного підприємства „Україна”. У відповідності до заяви про уточнення позовних вимог (вх.№7872 від 12.05.2008р.) прокурор просить розірвати договір від 26.12.2005р. про надання Сахновщинською районною державною адміністрацією приватному підприємству „Україна” в оренду земельної ділянки площею 112,2388 га, зареєстрованого в Сахновщинському районному відділі Харківської регіональної філії ДП „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах”, про що в державному реєстрі земель вчинено запис № 040570200001 від 26.12.2005р. Позовні вимоги прокурора обґрунтовані посиланням на невиконання відповідачем обов'язків за договором оренди в частині обробляння орендованої земельної ділянки та внесення орендної плати.
Рішенням господарського суду Харківської області від 12.05.2008р. у справі №11/19-08 задоволено позовні вимоги прокурора, розірвано договір оренди земельної ділянки від 26.12.2005р. укладений між позивачем та відповідачем. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.07.2008р. зазначене рішення скасовано, в позові відмовлено. Постановою Вищого господарського суду України від 09.12.2008р. вказані вище рішення господарського суду Харківської області від 12.05.2008р. та постанова Харківського апеляційного господарського суду від 22.07.2008р. скасовані, справу передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області.
Під час нового розгляду справи прокурор підтримує позовні вимоги, наполягає на їх задоволенні з названих вище підстав, що викладені в позовній заяві.
Позивач Сахновщинська районна державна адміністрація під час нового розгляду справи правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Через канцелярію суду надіслав лист (вх. №1165 від 13.04.2009р.), яким повідомив про те, що позивач підтримує позовні вимоги прокурора та просить розглядати справу за наявними матеріалами за відсутності представника позивача.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління з контролю за використанням та охороною земель у Харківській області під час нового розгляду справи правом на участь представника у судовому засіданні не скористалась, причину неявки не повідомила, витребуваних судом документів не надала. Про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві.
Відповідач ПП „Україна” проти позову заперечує з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву. Зокрема, відповідач стверджує, що станом на момент вирішення спору орендна плата ним сплачена у відповідності до умов договору. Прострочення зі сплати пояснює обставинами непереборної сили -перебуванням ПП „Україна” в ліквідаційній процедурі та наявністю мораторію на погашення вимог кредиторів. Крім того, відповідач надав докази обробки ним спірної земельної ділянки (глибокого передплантажного розпушування ґрунту, дискування ґрунту), а також докази вчинення інших дій спрямованих на використання спірної земельної ділянки за призначенням, визначеним договором від 26.12.2005р. (протоколи засідань управління АПК Сахновщинської РДА, договори, накладні, довідки тощо щодо закупівлі ПП „Україна” саджанців для розбивки саду на території Володимирівської селищної ради Сахновщинського району Харківської області тощо). В судовому засіданні посилаючись на надані докази представник відповідача стверджує про відсутність підстав для розірвання договору і просить у задоволенні позову відмовити.
В судовому засіданні оголошувалась перерва з 22.04.2009р. до 09 год. 50 хв. 27.04.2009р. для виготовлення повного тексту рішення.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення прокурора, представника відповідача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.
26.12.2005р. між Сахновщинською районною державною адміністрацією та приватним підприємством „Україна” було укладено договір оренди земельної ділянки. У відповідності до наявних в матеріалах справи копій цього договору оренди земельної ділянки від 26.12.2005р., в т.ч. копії архівного примірнику договору, наданого Харківською регіональною філією ДП „Центр державного земельного кадастру” при комітеті України по земельних ресурсах (т.І. а.с. 61 -63) орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення із земель запасу для посадки саду, яка знаходиться на території Володимирівської сільської ради (п.1). Згідно п. 2 договору оренди в оренду передається земельна ділянка загальною площею 112,2388 га ріллі для посадки саду. Строк дії договору оренди становить 49 сільськогосподарських років (п.7). Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у тижневий строк після державної реєстрації цього договору за актом приймання-передачі. Пунктом 26 договору оренди земельної ділянки встановлено, що орендар зобов'язаний своєчасно вносити оренду плату орендодавцю. Відповідно до пункту 10 договору орендна плата вноситься у два строки: перший строк до 15 серпня, другий строк до 15 листопада, кінцевий розрахунок - до 15 листопада поточного року. Договір оренди земельної ділянки від 26.12.2005р. зареєстровано в Сахновщинському районному відділі Харківської регіональної філії ДП „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах”, про що в державному реєстрі земель вчинено запис № 040570200001 від 26.12.2005р.
Від імені ПП „Україна” договір оренди земельної ділянки від 26.12.2005р. був підписаний Резніковою М.Д. Наявність повноважень Резнікової М.Д. на укладення господарських договорів підтверджується довіреністю ПП „Україна” від 01.08.2005р. підписаною ліквідатором ПП „Україна” Денисовим В.О. призначеним ухвалою господарського суду Харківської області від 31.05.2005р. у справі №Б-19/175-03.
15.11.2007р. та 17.12.2007р. Харківською облдержземінспекцією були складені протоколи про адміністративне правопорушення у відношенні директора ПП „Україна” Резнікової М.Д. Постановою заступника начальника Сахновщинського районного відділу земельних ресурсів від 26.11.2007р. Резнікову М.Д. притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення передбачене ст. 96 Земельного кодексу України за невиконання природоохоронного режиму використання земель.
10.04.2008р. та 08.05.2008р. комісією під головуванням голови Володимирівської сільської ради Гавриш Т.В. складено акт про знаходження земельної ділянки в необробленому стані. 14.04.2008р. та 06.05.2008р. Володимирівським сільським головою видано довідку згідно якої заборгованість по орендній платі ПП „Україна” становить 21067,76 грн.
Такі обставини, на думку прокурора, свідчать про порушення прав та охоронюваних законом інтересів держави і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.
У відповідності до ст.13 Закону України „Про оренду землі” договір оренди землі -це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно ст. 32 Закону України „Про оренду землі” на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Статтею 35 Закону України „Про охорону земель” встановлено, що власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок зобов'язані, зокрема, забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям. Статтею 96 Земельного кодексу України зазначені обов'язки землекористувачів, зокрема пунктом „в” частини 1 статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату, а пунктом „ґ” - підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі. Пунктом 33 договору оренди земельної ділянки, укладеного між сторонами, встановлено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором.
Підстави для зміни або розірвання договору встановлені статтею 651 Цивільного кодексу України, за змістом частини 2 якої договір може бути змінено або розірвано за рішення суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Згідно пункту „д” частини 1 статті 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.
З урахуванням зазначених правових норм та у відповідності до ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень) суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги прокурора, позивача підлягають задоволенню за умови доведення ними за допомогою належних та допустимих доказів таких обставин: знаходження землі в необробленому стані, несплата орендної плати. Відповідач, відповідно, зобов'язаний або довести відсутність цих обставин, або, згідно п.37 договору, -довести відсутність своєї вини у їх настанні.
Пунктами 13, 19 договору оренди земельної ділянки від 26.12.2005р. передбачено, що передача земельної ділянки орендарю здійснюється у тижневий строк після державної реєстрації цього договору за актом приймання-передачі. З урахуванням цього суд зауважує, що недоведеність факту передачі земельної ділянки орендареві унеможливлює притягнення його до відповідальності за її неналежне оброблення.
До суду ні прокурором, ні позивачем такий акт приймання передачі не наданий, хоча суд, неодноразово задовольняючи клопотання прокурора та сторін про відкладення розгляду справи, створив належні умови для надання прокурором та сторонами усіх необхідних доказів. За відсутності такого акту достовірно встановити коли саме відповідна земельна ділянка була передана відповідачеві і з якого терміну у нього фактично виникла можливість її обробки не вбачається можливим. Враховуючи це, а також сезонність сільськогосподарських робіт, суд приходить до висновку про безпідставність тверджень прокурора про невиконання відповідачем обов'язків з обробки та цільового використання землі.
Крім того, суд звертає увагу на те, що пунктом 29 договору оренди земельної ділянки від 26.12.2005р. передбачено, що орендар зобов'язаний приступити до використання земельної ділянки в строки, встановлені цим договором. Проте такий строк договором не встановлений. Згідно ч.2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. В даному разі матеріали справи не містять доказів того, що кредитор (позивач) звертався до відповідача із вимогою про виконання його обов'язків в цій частині (приступити до використання земельної ділянки).
Також суд приймає до уваги матеріали справи, які свідчать, що станом на час вирішення спору відповідачем усунуто недоліки, які були зазначені в якості підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності за невикористання землі. На орендованій земельній ділянці проведено роботи з дискування земель, та роботи пор глибокому передплантажному розпушенню земель. Цей факт підтверджується договором на виконання робіт від 08.11.2008р., актами здачі-прийомки виконаних робіт від 11.11.2008р. та від 17.11.2008р., квитанціями до прибутковових касових ордерів про оплату послуг за обробіток ґрунту під посадку саду, а також листом Держемзінспекції у Харківській області від 21.04.2009р. №15/1595 та визнається прокурором у судовому засіданні. Це свідчить про відсутність станом на час вирішення спору порушень з боку відповідача вимог ст.96 Земельного кодексу України та 35 Закону України „Про охорону земель” на які вказує прокурор (заростання бур'янами, чагарниками).
Також це свідчить про вчинення відповідачем дій, необхідних для використання земельної ділянки за цільовим призначенням, визначеним в п.2 договору оренди земельної ділянки від 16.12.2005р. -посадки саду. Крім зазначених доказів підставою для такого висновку суду також є наявні в матеріалах справи копії протоколів засідань управління АПК Сахновщинської РДА, договору, накладних, довідок тощо щодо закупівлі ПП „Україна” саджанців для розбивки саду на території Володимирівської селищної ради Сахновщинського району Харківської області.
Стосовно тверджень прокурора про наявність заборгованості відповідача зі сплати орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 26.12.2005р. у розмірі 24235,27 грн. (нараховано 34235,27 грн., сплачено 10000,00 грн.) суд зазначає наступне.
Відповідно ст. 21 Закону України „Про оренду землі” орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Тобто відсутність факту користування землею означає відсутність правових підстав для внесення відповідної плати.
В даному випадку відсутність акту прийому-передачі земельної ділянки, необхідність якого передбачена п.п.13, 19 договору, означає недоведеність факту передачі землі в користування відповідачеві. Більш того, суд зазначає, що прокурор і відповідач визнають відсутність такого користування, оскільки саме невикористання землі відповідачем і є підставою заявлених у даній справі позовних вимог. Тобто, прокурор та позивач стверджуючи про невикористання земельної ділянки відповідачем фактично спростовують свої ж доводи про наявність підстав по оплаті такого користування.
За таких обставин, суд відхиляє посилання прокурора та позивача на прострочення сплати відповідачем орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 16.12.2005р. як на підставу для розірвання договору.
Крім того, суд враховує наступне. У відповідності до ст. 37 договору оренди земельної ділянки від 26.12.2005р. сторона, яка порушила зобов'язання звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини. Згідно ст. 218 ГК України суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
В даному випадку обставини справи дають підстави для висновку, що прострочення виконання обов'язків зі сплати орендної плати (які могли виникнути після початку користування землею) відбулося не з вини відповідача, а внаслідок обставин непереборної сили. Такими обставинами є перебування відповідача до 07.05.2008р. в процедурі банкрутства (ліквідації), що підтверджується матеріалами справи та введення у відношенні нього мораторію на задоволення вимог кредиторів. У відповідності до ст.1 Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Відхиляючи посилання прокурора та позивача на наявність заборгованості відповідача зі сплати орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 26.12.2005р. суд також враховує, що крім 10000,00 грн. сплачених відповідачем 08.12.2008р. на момент вирішення спору відповідачем додатково сплачено 10000,00 грн., що підтверджується копією квитанції від 23.04.2009р. №ПН244.
Викладені обставини справи з урахуванням наведених приписів чинного законодавства дають підстави суду дійти висновку, що позовні вимоги прокурора необґрунтовані, недоведені належними і допустимим доказами, в зв'язку з чим суд позов відмовляє у їх задоволенні у повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на позивача.
На підставі викладеного, на підставі ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції, ст.ст. 15, 16, 509, 626, 792 Цивільного кодексу України, ст. 218 Господарського кодексу України, статтями 93, 96, 141 Земельного кодексу України, статтею 35 Закону України „Про охорону земель”, керуючись статтями 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Суддя Бринцев О.В.
повний текст рішення підписано 27.04.2009р.
справа №59/18-09