ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа № 15/45
04.03.09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зодіак"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Росичі"
про стягнення 21 436,71 грн.
Суддя Хоменко М.Г.
Представники:
від позивача -Крамарчук О.О.
від відповідача - не з'явилися
На розгляд господарського суду передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Зодіак" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Росичі" (далі - відповідач) про стягнення 21 436,71 грн. заборгованості.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.01.2009 порушено провадження у справі №15/45.
У судовому засіданні 04.03.2009 представник позивача надав суду письмові уточнення позовних вимог, відповідно до яких позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 13 436,53 грн.
Відповідач у судове засідання в черговий раз не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи, відзив на позов не надав, поважних причин неявки в судове засідання не повідомив.
Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд
14.01.2004 між Філією Товариства з обмеженою відповідальністю "Росичі" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Зодіак" (далі - позивач) укладено Договір поставки № 67 (далі - Договір), відповідно до умов якого Постачальник (позивач) зобов'язується поставляти товар у відповідності з поданим Покупцем (Філією Товариства з обмеженою відповідальністю "Росичі") замовленням, а Покупець зобов'язується приймати товар та своєчасно сплачувати його вартість.
На виконання умов Договору позивачем відвантажено Філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Росичі" товар на загальну суму 22 417,28 грн., що підтверджується видатковими накладними № 000056144 від 28.08.2008, № 000057089 від 30.08.2008, № 000058037 від 04.09.2008, № 000067420 від 09.10.2008 та № 000069284 від 16.10.2008 (належним чином засвідчені копії наявні у справі).
Як вбачається з позовної заяви та підтверджується матеріалами справи, 06.11.2008 Філія Товариства з обмеженою відповідальністю "Росичі" здійснила повернення товару на суму 846,52 грн.
Відповідно до п. 4.3. Договору в редакції, викладеній у Протоколі розбіжностей до Договору, підписаному Філією Товариства з обмеженою відповідальністю "Росичі" і позивачем (належним чином засвідчена копія наявна у справі), Покупець зобов'язаний проводити остаточний розрахунок за поставлений товар не пізніше 10 банківських днів з дня одержання товару.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Стаття 80 Цивільного кодексу України передбачає, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.
Згідно з ч. 3 ст. 95 Цивільного кодексу України філії та представництва не є юридичними особами.
Таким чином, філія не є юридичною особою та не наділена цивільною правоздатністю і дієздатністю, а отже не може бути стороною у справі.
Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 26.12.2008 (належним чином засвідчена копія наявна у справі) Філія Товариства з обмеженою відповідальністю "Росичі" є відокремленим підрозділом Товариства з обмеженою відповідальністю "Росичі".
За таких обставин, позивачем визначено відповідачем у спорі Товариство з обмеженою відповідальністю "Росичі".
Як вбачається з акту звірки розрахунків станом на 07.11.2008, підписаного позивачем та відповідачем (належним чином засвідчена копія наявна у справі) на дану дату заборгованість відповідача перед позивачем становила 21 436,71 грн.
Відповідно до акту звірки розрахунків станом на 13.02.2009, підписаного позивачем та відповідачем (належним чином засвідчена копія наявна у справі), на дану дату заборгованість відповідача перед позивачем становила 15 436,53 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач з 23.01.2009 по 23.02.2009 частково погасив заборгованість перед позивачем - у розмірі 8 000,00 грн., про що свідчить довідка позивача № 46 від 04.03.2008 (наявна у справі).
Відповідно до письмових уточнень позовних вимог, наданих представником позивача у судовому засіданні 04.03.2009, у зв'язку з частковою оплатою відповідачем заборгованості перед позивачем за Договором -у розмірі 8 000,00 грн., станом на 04.03.2009 заборгованість відповідача перед позивачем становить 13 436,53 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.
Таким чином, на день вирішення спору позовні вимоги становлять 13 436,53 грн.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частинами 1, 3 та 5 статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що Філією Товариства з обмеженою відповідальністю "Росичі" було порушено умови Договору щодо оплати одержаного товару, а також положення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов'язань.
Враховуючи викладене, а також те, що відповідач не оспорив ціну позову, позовні вимоги визнаються обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
27.01.2009 позивач через канцелярію суду подав заяву про забезпечення позову, відповідно до якої позивач просить суд вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на розрахунковий рахунок, що належить відповідачу, у межах коштів в сумі 21 823,48 грн. для створення гарантії в забезпеченні позову у господарському процесі.
Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Розглянувши у судовому засіданні заяву позивача про забезпечення позову та наявні документи по справі, суд вважає заяву позивача такою, що не підлягає задоволенню, оскільки всупереч вимогам ст. 66 Господарського процесуального кодексу України у заяві про забезпечення позову не наведено обґрунтувань, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Згідно з ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до письмових уточнень позовних вимог, наданих у судовому засіданні 04.03.2009, позивач просить стягнути з відповідача 214,37 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Докази понесення позивачем зазначених витрат наявні у справі.
Отже, керуючись ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, а також враховуючи те, що частину заборгованості за Договором відповідачем сплачено до подання до суду позовної заяви, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у даній справі у наступному розмірі: 194,37 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 614, 625, 626, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 32, 33, 49, 66, 67, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Зодіак" задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Росичі" (02098, м. Київ, вул. Дніпровська набережна, 7; код ЄДРПОУ 21649265; з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Зодіак" (юридична адреса: 09183, Київська обл., Білоцерківський район, с. Межове, вул. Волі, 4; фактична адреса: 09113, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Матросова, 48-А; банківські реквізити: р/р 260083188601 БЦФ ВАТ ВТБ Банк м. Біла Церква, МФО 321325, код ЄДРПОУ 31581435) 13 436 (тринадцять тисяч чотириста тридцять шість) грн. 53 коп. - основного боргу, 194 (сто дев'яносто чотири) грн. 37 коп. - державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Зодіак" в забезпеченні позову шляхом накладення арешту на розрахунковий рахунок, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Росичі", у межах коштів в сумі 21 823,48 грн.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя М.Г. Хоменко
дата підписання: