ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
24 квітня 2009 р.
Справа № 15/8
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Деделюка Бориса Васильовича
при секретарі судового засідання Червак Н. С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом приватного підприємства "Гіацинт", бульвар Л.Українки, 5а, м.Київ, 01103,
адреса для листування: вул.С.Стрільців, 10/13, м.Івано-Франківськ, 76018,
до відповідача відкритого акціонерного товариства "Коломийський завод комплектних розподільчих пристроїв", вул.Мазепи, 321, м.Коломия, Коломийського району, Івано-Франківської області, 78200,
про стягнення коштів в сумі 1591062 грн. 71 коп.,
з участю представників сторін:
від позивача представники не з"явилися,
від відповідача Станіщук М.В. - представник, довіреність № 75 від 18.02.2009 року.
Представнику відповідача роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Клопотань стосовно відводу складу суду та технічної фіксації судового процесу представником відповідача не заявлено.
встановив:
приватне підприємство "Гіацинт" (далі позивач) звернулось в суд із позовною заявою до відкритого акціонерного товариства "Коломийський завод комплектних розподільчих пристроїв" (далі відповідач) про стягнення коштів в сумі 1591062 грн. 71 коп.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 29.01.2009 року порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву і призначено справу до розгляду в судовому засіданні 19.02.2009 року.
Ухвалою суду від 19.02.2009 року розгляд справи відкладено на 20.03.2009 року.
Ухвалою суду від 20.03.2009 року продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 24.04.2009 року.
Представник позивача в судове засідання 24.04.2009 року не з"явився, вимоги суду вказані в ухвалах від 20.03.2009 року позивач не виконав, зокрема не надано суду належним чином засвідчені докази сплати коштів АКБ "Імексбанк", для огляду в судовому засіданні та долучення до матерілів справи, хоча позивач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень № 11606641 вручено 24.03.2009 року та № 11605769 вручено 01.04.2009 року.
Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997 року № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).
Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності позивача в судовому засіданні від останнього до суду не надходило.
Неподання або несвоєчасне подання доказів з неповажних причин, спрямоване на штучне затягування судового процесу, суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Ковенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.
За таких обставин та у відповідності до ст. 75 ГПК України, враховуючи те, що позивач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, суд, вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника позивача запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору.
Представник відповідача в судовому засіданні 24.04.2009 року проти позову заперечує, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Обгрунтовуючи свої заперечення посилається на те, що ПП "Гіацинт" протиправно вимагає повернення заборгованості по кредитному Договору № 60, так як їм передано право вимоги згідно Договору № 57 про відступлення права вимоги від 25.01.2007 року, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Розглянувши документи і матеріали, подані сторонами та витребувані судом, заслухавши пояснення представника відповідача, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.
Господарським судом Івано-Франківської області порушено провадження у справі № 15/8 за позовом ПП "Гіацинт" до відповідача ВАТ "Коломийський завод комплектних розподільчих пристроїв" про стягнення з останнього коштів в сумі 1591062 грн. 71 коп., в тому числі: 881712 грн. - основної суми боргу; 187425 грн. 52 коп. пені; 352684 грн. 80 коп. штрафу; 144600 грн. 77 коп. - інфляційних втрат; 24639 грн. 62 коп. - 3% річних.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на Договір № 57 від 25.01.2007 року про відступлення прав, укладеного між АКБ "Імексбанк" та ПП "Гіацинт", відповідно до якою останній набуває всі права вимоги за Договором відновлювальної кредитної лінії № 60 від 07.11.2006 року та іпотечним Договором від 13.11.2006 року.
Крім цього позивач посилається на гарантійний лист, який є невід'ємним додатком до Договору відновлювальної кредитної лінії.
ВАТ "Коломийський завод комплектних розподільчих пристроїв" не погоджується з позовними вимогами ПП "Гіацинт" та просить суд відмовити в задоволені позову в повному обсязі виходячи з наступних підстав.
07.11.2006 року між АКБ "ІМЕКСБАНК" та ВАТ "Коломийський завод комплектних розподільчих пристроїв" укладено Договір відновлювальної кредитної лінії № 60 відповідно до якої Кредитор зобов'язується надати Позичальнику грошові кошти у тимчасове користування. Відповідно до п. 1.1.2 Договору кінцевий термін повернення кредиту - 06.11.2007року.
У забезпечення своїх зобов'язань між зазначеними сторонами укладено іпотечний Договір від 13.11.2006 року, яким передано у заставу Банку нерухоме майно, що належить ВАТ "Коломийський завод комплектних розподільчих пристроїв".
06.11.2007 року до значеного кредитного Договору № 60 від 07.11.2007 року укладено Додаткову угоду № 2 .
Даною додатковою угодою, всупереч інтересів Товариства та без рішення засновників, збільшується по основному Договору строк його дії до 06.02.2008 року.
01.02.2008 року до ВАТ "Коломийський завод комплектних розподільчих пристроїв", надійшло повідомлення АКБ "Імексбанк" № 109 від 28.01.2008 року, без жодних додатків, про відступлення права вимоги за договорами кредитної лінії - ПП "Гіацинт" згідно Договору № 57 про відступлення права вимоги від 25.01.2007 року.
05.02.2008 року до Товариства надійшла від ПП "Гіацинт" вимога, без жодних додатків, про повернення заборгованості за № 25-1/01 від 25.01.2008 року.
Відповідно до зазначеної вимоги ПП "Гіацинт" протиправно вимагало повернення заборгованості по кредитному Договору № 60, так як їм передано право вимоги згідно Договору № 57 про відступлення права вимоги від 25.01.2007 року.
Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:
1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);
2) правонаступництва;
3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);
4) виконання обов'язку боржника третьою особою.
Пункт 3 ст. 512 ЦК України передбачає, що Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений якщо це встановлено договором або законом.
Згідно ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відповідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 517 ЦК України зазначає, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Так як випливає із змісту листа банку та вимоги ПП "Гіацинт" ні банк ні так званий новий кредитор, всупереч вимогам ст. 517 ЦК України, не надали ВАТ "Коломийський завод комплектних розподільчих пристроїв" доказів переходу прав у зобов'язанні.
В даному випадку необхідно звернути увагу на те, що зазначений у листі банку та у вимозі ПП "Гіацинт" Договір № 57 про відступлення права вимоги від 25.01.2007 року не міг і надатись, так як даний Договір підписаний між сторонами 25.01.2008 року.
Відносно посилання позивача на гарантійний лист, який є невід'ємною частиною кредитного Договору, в даному випадку необхідно зазначити, що згідно п. 13.3 Статуту ВАТ "Коломийський завод комплектних розподільчих пристроїв" - голова правління отримує попередню згоду спостережної ради Товариства на укладення зміну чи припинення від імені Товариства правочинів, чи або Договорів, незалежно від суми щодо отримання кредитів, а також здійснення інших дій внаслідок яких може бути правове обтяження майна та майнових прав Товариства, або завдання Товариству шкоди, або збитків у будь якій формі.
Оскільки, спостережна рада Товариства не надавала жодної згоди голові правління на укладення Додаткової угоди № 2 від 06.11.2007 року, яка укладена днем швидше укладення основного Договору (07.11.2007 року дата підписання основного Договору яка зазначена в додатковій угоді, фактична дата підписання основного Договору 07.11.2006 року), ні на підписання боргового та кабального гарантійного листа, то в даному випадку судом не можуть братися зазначені документи як належні докази підтвердження боргу.
Щодо самого Договору переуступки права вимоги, суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Стаття 216 ЦК України зазначає, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
В розумінні ст. 174 ГК України, господарські зобов”язання можуть виникати з договору та інших угод, передбачених законодавством, а також з угод, які не передбачені законом, але таких, які йому не суперечать.
У відповідності до ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом, іншими законами або договором.
Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов”язання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов”язання не допускається.
У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Доказів щодо обгрунтування обставин, які становлять предмет позову, позивач суду не подав, доводи відповідача щодо підстав виникнення спору не спростував.
За наведених обставин, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача коштів в сумі 1591062 грн. 71 коп., є необгрунтованими, тому в задоволенні позову слід відмовити.
З огляду на наведене позов не підлягає до задоволення, оскільки заявлений безпідставно. Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно вимог статті 49 ГПК України, покладаються на позивача. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 215, 216, 512-514, 517, 525, 526, Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 175, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
в позові відмовити.
Суддя Деделюк Борис Васильович
Рішення оформлене та підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 29.04.2009 року.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Виготовлено в АС "Діловодство суду"