83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
17.03.09 р. Справа № 39/28
Господарський суд Донецької області у складі судді Морщагіній Н.С.
при секретарі Бахрамовій А.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Мастер Снек” м. Дніпропетровськ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Іділлія” м. Горлівка
про стягнення 30818 грн. 95 коп.
За участю представників сторін
від позивача Собакарь П.А. - за довіреністю;
від відповідача не з'явився;
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Мастер Снек” м. Дніпропетровськ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “Іділлія” м. Горлівка, про стягнення заборгованості 30818грн.95коп., яка складається з основного боргу в сумі 22122грн.67коп., пені в сумі 2680грн.87коп., штрафної неустойки в сумі 3662грн.40коп., 10% річних в сумі 1362грн.09коп., інфляційних в сумі 990грн.92коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки товару № 29/05-01 від 29.05.2008 р., рахунок-фактуру № СФ-0059 від 30.05.2008 р., № СФ-0078 від 17.06.2008 р., № СФ-0087 від 02.07.2008 р., видаткові накладні № РН-00000000045 від 30.05.2008 р., РН-00000000062 від 17.06.2008 р., № РН-00000000071 від 02.07.2008 р., накладну на повернення № 178 від 08.09.2008 р., банківську виписку, розрахунки.
Представник відповідача до судового засідання не з'явився, заявлені вимоги не оспорив, витребуваних документів та доказів не надав.
Направлені на адресу відповідача поштові конверти з повідомленням повернуті адресатові з позначкою підприємства поштового зв'язку “підприємство ліквідовано”, “адресат вибув”.
Згідно отриманої довідки Головного управління статистики у Донецькій області № 14/4-20/707 від 23.02.2009 р. станом на 23.02.2009 р. в Єдиному державному реєстрі значиться Товариство з обмеженою відповідальністю “Іділлія” м. Горлівка, підприємство зареєстроване за юридичною адресою 84629, Донецька область, м. Горлівка, Микитівський район, пр. Леніна, 231.
Відповідно до положень Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” № 755-IV від 15.03.2003 р. обов'язок щодо повідомлення органів державної реєстрації змін відомостей про юридичну особу покладено на господарюючого суб'єкта.
Станом на час розгляду справи, внесення будь-яких відомостей стосовно припинення/ зміни юридичної адреси Товариства з обмеженою відповідальністю “Іділлія” м. Горлівка державним реєстратором не здійснювалося.
Таким чином, з огляду на приписи ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки наявні матеріали справи надають можливість належним чином провести спірну кваліфікацію юридичних правовідносин.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, господарський суд встановив.
29.05.2008 р., між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю “Мастер Снек” м. Дніпропетровськ (Постачальник), та відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю “Іділлія” м. Горлівка (Покупець), укладено договір поставки товару № 29/05-01, який за своїм змістом та правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).
Згідно даного Договору Постачальник зобов'язався передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язався прийняти Товар та оплатити його на умовах, обумовлених в цьому Договорі.
Найменування продукції, що поставляється, за визначенням п. 1.2 Договору, продукти харчування (сухарики в асортименті).
Кількість, вартість та асортимент, товару, що постачається зазначається в специфікаціях та/чи видаткових накладних на товар, складених на підставі заявок на поставку Товару Покупця.
На виконання умов Договору позивач згідно видаткових № РН-00000000045 від 30.05.2008 р., РН-00000000062 від 17.06.2008 р., № РН-00000000071 від 02.07.2008 р., поставив відповідачеві Товар на загальну суму 36624грн.00коп.
Поставлений згідно зазначених видаткових накладних Товар відповідачем прийнято, що підтверджується підписом останнього на видаткових накладних, скріпленого печаткою підприємства.
Представлені в обґрунтування позовних вимог видаткові накладні, так само як і зазначені в них рахунки-фактури безпосередньо не містять посилань на договір поставки товару № 29/05-01 від 29.05.2008 р., проте з огляду на відсутність між сторонами інших, окрім тих що виникли з договору поставки товару № 29/05-01 від 29.05.2008 р., правовідносин з поставки продуктів харчування (сухариків в асортименті), про що представником позивача надані письмові пояснення, суд доходить висновку, що поставка Товару за видатковими накладними № РН-00000000045 від 30.05.2008 р., РН-00000000062 від 17.06.2008 р., № РН-00000000071 від 02.07.2008 р. відбулася в межах саме договору поставки товару № 29/05-01 від 29.05.2008 р.
В розпорядженні суду відсутні визначені п. 1.3, 3.4.1 Договору письмові заявки Покупця на поставку Товару, проте суд не вважає це перешкодою для надання належної юридичної кваліфікації факту поставки з огляду на наступне.
Статтею 688 ЦК України передбачено, що Покупець зобов'язаний повідомити Продавця про порушення умов Договору щодо кількості, асортименту, якості, комплектності товару у в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару. При отриманні товару Покупцем не подавалося жодних застережень щодо неналежності виконання Продавцем свого зобов'язання щодо поставки (стосовно якості, недостачі, строків тощо). Виходячи зі змісту статей 688 та 690 ЦК України, а також пункту 29 Положення про поставки товарів народного споживання, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.88 року № 888, поставлені без згоди Покупця товари, від яких Покупець відмовився, повинні прийматися ним за відповідальне зберігання.
Оскільки суду не надано доказів незгоди відповідача з якістю, кількістю та асортиментом поставленого Товару, не надано доказів відмови від цього Товару та прийняття його у встановленому порядку на відповідальне зберігання, суд дійшов висновку, що Покупець погодився з поставкою Товару, переданого йому за видатковими накладними № РН-00000000045 від 30.05.2008 р., РН-00000000062 від 17.06.2008 р., № РН-00000000071 від 02.07.2008 р.
На підставі вищезазначеного, господарський суд робить висновок, що позивачем доведено факт передачі відповідачеві товару на суму 36624грн.00коп., тобто обов'язок позивача вважається виконаним у відповідності до норм статті 664 ЦК України та умов Договору.
У відповідності п. 2.2 Договору Покупець зобов'язаний провести оплату за придбаний Товар протягом 21 календарного дня з моменту передачі Товару Покупцю.
Вартість отриманого за вказаними видатковими накладними відповідач всупереч вимог ст.ст. 525,526, ЦК України, 193, 198 ГК України, умов Договору сплатив частково на суму 700грн.00коп.
Одночасно поставлений на підставі означеного договору поставки Товар на суму 11801грн.33коп. згідно накладної на повернення № 178 від 08.09.2008 р. було повернуто відповідачем.
Наразі, позивачем заявлені позовні вимоги стосовно стягнення з відповідача заборгованості за поставлений Товар в сумі 22122грн.67коп.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач доказів оплати заборгованості на суму 22122грн.67коп. не надав, заявлені позовні вимоги в цій частині не оспорював, пояснив, що з огляду на фінансовий стан підприємства не мав змоги виконати умови договору у повному обсязі.
Наразі на момент прийняття рішення грошове зобов'язання відповідача перед позивачем на суму 22122грн.67коп. залишилось не виконаним, що є порушенням вимог статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
За таких обставин, враховуючи те, що сума основного боргу підтверджена матеріалами справи та відповідачем не спростована, позовні вимоги в цій частині суд вважає обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.
За умовами п. 7.2 Договору за необґрунтовану відмову від оплати вартості переданого Постачальником Покупцю Товару, а також несвоєчасну чи неповну оплату Товар, Покупець зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,5% від вартості неоплаченого Товару за кожен день прострочення.
Перевіривши вимогу позивача стосовно стягнення пені в сумі 2680грн.87коп., в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, нарахованої за накладними № РН-00000000045 від 30.05.2008 р., РН-00000000062 від 17.06.2008 р., № РН-00000000071 від 02.07.2008 р., за період з моменту виникнення права вимоги по 20.12.2008 р., 09.01.2009 р., 16.01.2009 р. відповідно, з огляду на невірне відображення позивачем при здійсненні розрахунку пені за накладними № РН-00000000045 від 30.05.2008 р., № РН-00000000071 від 02.07.2008 р. кількості календарних днів у 2008 році, суд дійшов висновку про їх часткове задоволення в сумі 2674грн.16коп., за арифметичним розрахунком (14616 * 24% / 100% * 45 днів / 366 днів) + (13916грн. * 24% / 100% * 35 днів / 366 днів) + (2114,67грн. * 24% / 100% * 103дня / 366 днів) + (14700грн. * 24% / 100% * 161день / 366днів) + (14700 грн. * 24% / 100% *16 днів / 365 днів), розрахунок пені за накладною РН-00000000062 від 17.06.2008 р., не суперечить вимогам статей 231-232 ГК України та статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, позов в цій частині розглядається відповідно до заявлених вимог на суму 74,08грн.
Крім того, п. 7.3 Договору передбачено додаткову відповідальність Покупця, у разі прострочення переданого товару більш ніж на 15 календарних днів з дати настання строку оплати вартості переданого товару, у вигляді штрафної (договірної) неустойки в розмірі 10 % від вартості неоплаченого товару.
Перевіривши представлений позивачем розрахунок суми штрафної неустойки в розмірі 3662,40грн., з огляду на прострочення виконання відповідачем грошового обов'язку з оплати вартості отриманого товару проти строків зазначених в п. 2.2 Договору більш ніж на 15 днів, вимоги позивача в цій частині суд вважає такими, що підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За умовами п. 7.3 Договору, сторони встановили відсоткову ставку річних на рівні 10%.
Арифметично перевіривши представлений позивачем розрахунок 10% річних в сумі 1362,09грн. нарахованих з моменту виникнення права вимоги по 16.01.2009 р., а також суми втрат від інфляційних процесів в розмірі 990,92грн. за період з вересня по листопад 2008 р., з липня по листопад 2008 р., серпня по листопад 2008 р. за накладними № РН-00000000045 від 30.05.2008 р., РН-00000000062 від 17.06.2008 р., № РН-00000000071 від 02.07.2008 р. - відповідно, з огляду на наявність заборгованості, суд вважає вимоги позивача в цій частині такими, що підлягають задоволенню
10% річних частково в сумі 1359грн.29коп., за арифметичним розрахунком по накладних № РН-00000000045 від 30.05.2008 р., № РН-00000000071 від 02.07.2008 р., (14616 * 10% / 100% * 45 днів / 366 днів) + (13916грн. * 10% / 100% * 35 днів / 366 днів) + (2114,67грн. * 10% / 100% * 103дня / 366 днів) + (14700грн. * 10% / 100% * 161день / 366днів) + (14700 грн. * 10% / 100% 16 днів / 365 днів), що стосується вимог позивача в частині стягнення річних за накладною РН-00000000062 від 17.06.2008 р., то за розрахунком суду, з урахуванням визначеного позивачем періоду нарахування, сума річних становить 383грн.46коп. (7308грн. * 10% / 100% * 176днів / 366днів) + (7308грн. * 10% / 100% * 16днів / 365днів), одночасно позивачем за означеною накладною заявлено до стягнення 10% річних в сумі 260грн.28коп., у зв'язку з чим позов в цій частині розглянуто в межах заявлених позовних вимог.
інфляційні в сумі 990,92 грн. в повному обсязі.
Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі ст.ст. 520, 523, 525, 526, 614, 625 та 655-697, 712 ЦК України, ст. ст. 173,193, 264-271 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст.22, 33, 36, 43, 47, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Мастер Снек” м. Дніпропетровськ - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Іділлія” м. Горлівка на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Мастер Снек” м. Дніпропетровськ основний борг в сумі 22122грн.67коп., пеню в сумі 2674грн.14коп., штрафну неустойку в сумі 3662грн.40коп., 10% річних в сумі 1359ргн.29коп., інфляційні сумі 990грн.92коп., витрати за державним митом в сумі 308грн.09коп., на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 117грн.96коп.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
В судовому засіданні оголошено повний текст рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя Морщагіна Н.С.