91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
23.04.09 Справа № 18/21.
Суддя Корнієнко В.В., розглянувши матеріали справи за позовом про?курора м. Рубіжне в інтересах держави в особі комунального підприємства «Житловий сервіс», м. Рубіжне Луганської області
до товариства з обмеженою відповідальністю «Завод органічного синтезу», м. Рубіжне Луганської області
про стягнення 46502,53 грн.
та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Завод органічного синтезу», м. Рубіжне Луганської області
до комунального підприємства «Житловий сервіс», м. Рубіжне Луганської області
про визнання договорів оренди недійсними
за участю представників:
від заявника: Ногіна О.М.
від позивача: Гребенюк Н.Є. за дов. від 08.01.2009;
від відповідача: Тірська М.Г. за дов. 18.03.2009.
Прокурором пред'явлено позов в інтересах держави в особі комунального підприємства «Житловий сервіс» про стягнення з відповідача боргу по внесенню орендної плати та пені в загальній сумі 46502,53 грн. за оренду нежитлових приміщень, переданих відповідачу в оренду за договором від 01.06.2007 № 16А та від 01.10.2007 № 1.
Відповідач проти позову заперечує та пред'явив зустрічний позов про визнання недійсними договорів оренди від 01.06.2007 № 16А та від 01.10.2007 № 1. Відповідач обґрунтовує свої зустрічні вимоги тим, що за договорами оренди передано йому в оренду житлова будівля (гуртожиток), що заборонено законом.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши прокурора та представників сторін суд дійшов висновку, що первісний та зустрічний позови не підлягає задоволенню за таких підстав:
Згідно абзацу четвертому частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.
Частиною третьою вказаної статті встановлено, що у позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 р. № 3-рп/99 зі справи за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України під поняттям “орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах”, зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Згідно з частиною другою статті 29 ГПК України у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
Таким чином, за позовом прокурора позивачем може бути орган державної влади або орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Прокурором у позовній заяві визначено, що позивачем за позовом є комунальне підприємство «Житловий сервіс».
Відповідно, комунальне підприємство повинно бути органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Разом з цим, комунальне підприємство не є і не може бути ні органом державної влади ні органом місцевого самоврядування.
Відповідно до свого статуту комунальне підприємство «Житловий сервіс»є суб'єктом підприємницької діяльності, заснованим на комунальній власності.
Таким чином, даний позов пред'явлено ні в інтересах держави, а в інтересах комунального підприємства.
Враховуючи, що:
- позивач не є ні органом державної влади ні органом місцевого самоврядування;
- позов пред'явлено ні в інтересах держави, а в інтересах комунального підприємства,
в позові слід відмовити, так як прокурором не вказано органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (позивач не є таким органом), і інтереси держави не порушені.
Аналогічної позиції притримується Верховний Суд України в своїй судовій практиці (копія постанови ВСУ від 22.05.2005 по справі № 33/120-04 залучена до матеріалів справи).
Питання про розподіл державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за первісним позовом не вирішується, в зв'язку з тим, що прокурора звільнено від сплати цих судових витрат.
Зустрічний позов не підлягає задоволенню за таких підстав:
На підставі договору оренди від 01.06.2007 № 16а та договору оренди від 01.10.2007 № 1 позивач передав відповідачу в оренду вільні приміщення, розташовані у будівлі за адресою: м. Рубіжне, вул. Мира, 36.
Виконавчий комітет Рубіжанської міської ради своїм рішенням від 18.06.2002 № 516 визнав будівлю, розташовану за адресою: м. Рубіжне, вул. Мира, 36, непридатною для проживання.
Таким чином, при укладенні вказаних договорів житлове законодавство не порушено.
За таких обставин, у зустрічному позові слід відмовити в зв'язку з його необґрунтованістю та безпідставністю.
Витрати на державне мито за зустрічним позовом та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за зустрічним позовом, покладаються на позивача за зустрічним позовом.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82, 84, 85 ГПК України, суд
1. В первісному позові відмовити.
2. В зустрічному позові відмовити.
3. Судові витрати за зустрічним позовом покласти на позивача за зустрічним позовом.
23 квітня 2009 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Рішення, оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України, підписано 24 квітня 2009 р.
На підставі ч. 3 ст. 85 ГПК України дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя В.В. Корнієнко