ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа № 23/15
09.04.09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БМ Будмеханізація»
До Відкритого акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій № 1»
про стягнення 1 796 602,91 грн.
Суддя Катрич В.С.
Представники:
Від позивача представник - Данькевич І.В. (дов.№01/04-09 від 01.04.09)
Від відповідача не з'явились
Обставини справи :
Позивач звернувся до Господарського суду м.Києва з позовом про стягнення з відповідача 1 730 055,04 грн., що становить заборгованість за договором № 12-08 на виконання підрядних робіт від 04.02.2008р. та 59 153,66 грн. пені, 7 394,21 грн. трьох відсотків річних.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.01.2009р. порушено провадження у справі № 23/15 та прийнято позовну заяву до розгляду суддею Демидовою А.М., розгляд справи був призначений на 10.02.2009р.
Ухвалою Господарського суду м.Києва від 10.02.2009р. розгляд справи був відкладений 24.03.2009р, у зв'язку з надходженням клопотання відповідача про відкладення.
Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва № 01-1/113 від 11.03.2009р. «Про передачу справи», у зв'язку з обранням Демидової А.М. на посаду судді Вищого господарського суду України, справа № 23/15 передана на розгляд судді Катрич В.С.
Ухвалою Господарського суду м.Києва від 18.03.2009р. справа № 23/15 була прийнята до провадження суддею Катрич В.С., розгляд справи був призначений на 09.04.2009р. та звернуто увагу відповідача на те, що у відповідності до положень ст. 75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
У судове засідання, призначене на 09.04.2009р. з'явився представник позивача. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з знаходженням представника відповідача у відпустці без збереження заробітної плати.
Представник позивача у судовому засіданні надав документи на вимогу ухвали суду та уточнив позовні вимоги, у зв'язку з укладанням 20.02.2009р. договору про переведення боргу між позивачем та відповідачем на суму 520 000,00 грн. та підписанням акту звірки взаєморозрахунків, просив суд стягнути з відповідача 1 210 055,04 грн. основного боргу, 59 153,66 грн. пені, 7 394,21 грн. трьох відсотків річних та судові витрати.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін, тому у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, відмовив.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд -
04.02.2008р. між Відкритим акціонерним товариством «Завод залізобетонних конструкцій №1»- «замовник»та Товариством з обмеженою відповідальністю «БМ Будмеханізація»- «підрядник»був укладений договір № 12-08 на виконання підрядних робіт, відповідно до п.1.1 якого «замовник»доручив, а «підрядник»зобов'язався на свій ризик за рахунок своїх сил, матеріалів, засобів, техніки та устаткування у відповідності до даного договору, проектної документації, наданої «замовником», державних будівельних норм і правил та інших положень чинного законодавства України виконати комплекс робіт за адресою об'єкта будівництва: розробка грунту екскаватором з навантаженням на автомобілі-самоскиди в кількості 15 000 метрів кубічних; перевезення грунту на відстань до 20 км в кількості 15 000 метрів кубічних; улаштування буроін'єкційних паль БІП1 діаметром 620 мм, довжиною 17,95 м в кількості 322 шт. та геометричним обсягом 1 745,24 метрів кубічних; перебазування технічки на об'єкт будівництва -житловий комплекс по вул. Т.Шамрила, 4-Б (секція 1,2) в Шевченківському районі м.Києва.
Пунктом 2.1 договору передбачено, що орієнтовна загальна вартість робіт за даним договором визначена на підставі проектно-кошторисної документації та вказана у додатках № 1, 2 (відповідно до договірної ціни № 1 та № 2) до даного договору і складає 2 843 046,44 грн. ( в т.ч. ПДВ).
Фінансування робіт за даним договором передбачено у наступному порядку:
1-й етап: для початку виконання комплексу земляних робіт згідно договірної ціни № 1 (додаток 1), «замовник»перераховує «підряднику»для початку робіт передоплату в розмірі 156 000,00 грн. (з ПДВ) у строк 3-х банківських днів з дати надання «підрядником»рахунку на оплату.
2-й етап: до початку улаштування буроін'єкційних паль згідно договірної ціни № 2 (додаток 2), «замовник»перераховує «підряднику»для придбання матеріалів, необхідних для виконання робіт, передоплату в розмірі 402 081,60 грн. (з ПДВ) у строк 3-х банківських днів з дати надання «підрядником»рахунку на оплату.
3-й етап: до 03.03.2008р. «замовник»перераховує «підряднику»для придбання матеріалів, необхідних для виконання робіт, передоплату в розмірі 971 456,40 грн. (з ПДВ).
Решта коштів, за вирахуванням суми передоплати, сплачується щомісячно згідно з актами передання-прийняття виконаних робіт КБ-2в, КБ-3 за відповідний (звітний) місяць протягом 5 робочих днів з моменту підписання «замовником»відповідного акту в розмірі 95% від суми такого акту. За рахунок недоплачених таким чином коштів «замовник»вправі покривати витрати на усунення недоліків в роботах (виявлених навіть після прийняття робіт «замовником»), які не усунені «підрядником»у встановлені строки, а також компенсувати збитки, понесені з вини «підрядника». Сформована таким чином заборгованість по оплаті робіт (за вирахуванням витрат, обумовлених договором)виплачується «підряднику»через 30-ть календарних днів з моменту здачі робіт та підписання сторонами остаточного акту передання-прийняття виконаних робіт.
Позивач виконав власні зобов'язання по спірному договору належним чином на загальну суму 3 260 055,04 грн., що підтверджується довідками про вартість виконаних підрядних робіт та актами виконаних робіт (копії в матеріалах справи).
Відповідач не виконав власні зобов'язання належним чином, за виконані позивачем роботи розрахувався частково в сумі 1 530 000,00 грн.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться.
Згідно з чч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Так, відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що зазвичай ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).
У судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги, у зв'язку з укладанням 20.02.2009р. договору про переведення боргу між позивачем та відповідачем на суму 520 000,00 грн. та підписанням акту звірки взаєморозрахунків, просив суд стягнути з відповідача 1 210 055,04 грн. основного боргу.
Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем у повному обсязі не погашена та становить 1 210 055,04 грн., що також підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.03.2009р. (копія в матеріалах справи).
Відповідач доказів проведених розрахунків за надані послуги у повному обсязі суду не надав.
З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу правомірна та підлягає задоволенню в сумі 1 210 055,04 грн. основного боргу. В іншій частині вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 520 000,00 грн. слід припинити провадження у справі на підставі п.1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Крім основного боргу позивач також просить суд стягнути з відповідача 59 153,66 грн. пені, 7 394,21 грн. трьох відсотків річних.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Із змісту вищезазначеної норми не вбачається будь-яких випадків обмеження її дії в частині застосування.
При цьому, застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно з частиною першою цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, інфляційні нарахування на суму боргу та відсотки річних не є санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, з огляду на що їх стягнення не залежить від наявності вини боржника у простроченні грошового зобов'язання.
Матеріалами справи підтверджено, що зобов'язання відповідача по оплаті виконаних робіт виникло на підставі укладеного між позивачем і відповідачем договору № 12-08 на виконання підрядних робіт від 04.02.2008р., відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором, а саме не сплатив вартість виконаних робіт у повному обсязі, відповідачем не надано доказів, які б спростовували розмір нарахованих позивачем трьох відсотків річних в розмірі 7 394,21 грн., зазначених позивачем в розрахунку, тому суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача трьох відсотків річних в розмірі 7 349,21 грн. правомірна та підлягає задоволенню.
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).
Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Статтею 547 ЦК України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Умовами договору сторони погодили, що за порушення термінів оплати виконаних «підрядником»робіт за умовами даного договору, «замовник»сплачує «підряднику»пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день її нарахування, від вартості робіт за договором, згідно п.2.1 договору, за кожний день прострочення платежу (п.9.3 договору).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 59 153,66 грн. правомірна та підлягає задоволенню, відповідач не довів протилежне.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Матеріалами справи підтверджена правомірність заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідача 1 210 055,04 грн. основного боргу, 59 153,66 грн. пені, 7 394,21 грн. трьох відсотків річних, відповідач не довів протилежне, тому суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково. В іншій частині вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 520 000,00 грн. слід припинити провадження у справі.
Відповідно до ст. 49 ГПК України передбачено, що стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони.
Враховуючи те, що укладання договору про переведення боргу між позивачем та відповідачем на суму 520 000,00 грн. відбулося після звернення позивача до суду з позовом про захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів, тому судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 525, 526, 546, 547, 549, 611, 625 ЦК України, ст. ст. 193, 231, 232 ГК України, ст.ст. 33, 34, 49, 75, 80, 82-85 ГПК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій № 1» (01013, м.Київ, вул. Будіндустрії, 5; код ЄДРПОУ 04012276) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БМ Будмеханізація»(03148, м.Київ, вул. Жмеринська, 26; код ЄДРПОУ 32424632) 1 210 055 (один мільйон двісті десять тисяч п'ятдесят п'ять) грн. 04 коп. основного боргу, 59 153 (п'ятдесят дев'ять тисяч сто п'ятдесят три) грн. 66 коп. пені, 7 394 (сім тисяч триста дев'яносто чотири) грн. 21 коп. трьох відсотків річних, 17 966 (сімнадцять тисяч дев'ятсот шістдесят шість) грн. 03 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
В іншій частині позову припинити провадження у справі.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Суддя
В.С. Катрич
Дата підписання: 23.04.2009р.