ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
№ 33/88
07.04.09
Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурс-Поділля»
до товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясний Альянс»
про стягнення 156 259,13 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: Чепурнов Ю.О. -представник за довіреністю б/н від 05.12.2008 року;
від відповідача: не з'явився.
встановив :
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ресурс-Поділля»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясний Альянс»про стягнення боргу в сумі 156 259,13 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ним та відповідачем був укладений договір поставки № 25 від 17.03.2008 року, відповідно до умов, передбачених цим договором, продавець (позивач) зобов'язується передати у власність покупця (відповідача) блоки із м'яса та субпродуктів (свинини та яловичини) в подальшому «продукцію(товар)»у кількості, асортименті, по ціні та в строки, відповідно до умов даного договору, специфікації до нього з черговим порядковим номером, що є невід'ємною складовою частиною даного договору, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити продукцію (товар).
Згідно з п. 2.5. договору датою передачі продукції (товару) вважається дата одержання продукції (товару) покупцем (його представником) і підписання останнім (його представником) видаткової накладної про прийом продукції (товару) за черговою специфікацією до даного договору.
Відповідно до п. 2.6. договору при умові виконання сторонами п. 2.5. даного договору, покупець набуває права власності на продукцію (товар), що була поставлена.
На виконання умов договору позивач поставив відповідачеві товар за період з 07.07.2008 року по 19.11. 2008 року на суму 2 266 696,28 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними. Факт отримання Відповідачем товару підтверджується підписами представників відповідача на видаткових накладних. За цей же період було отримано платежів на суму 2 132 350,87 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку № 26008041204800 в АКІБ «Укрсиббанк»м. Харків, МФО 351005.
Згідно з п. 4.3. договору у разі оплати продукції (товару) по факту поставки, згідно цього договору, чергової специфікації, видаткової накладної до неї, покупець здійснює 100% оплату вартості постачання, але не пізніше 5 (п'яти) банківських днів з дня поставки продукції (товару).
Оскільки остання поставка товару відбулась 19.11.2008 року, остаточний розрахунок повинен бути здійснений 26.11.2008 року. Таким чином, станом на 26.11.2008 року, у відповідача існує заборгованість перед позивачем у сумі 134 435,41 грн.
Представниками сторін був підписаний та скріплений печатками акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.07.2008 року по 30.11.2008 року, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем становить 134 435,41 грн.
П. 10.2. договору передбачено, що у разі прострочення покупцем строків оплати продукції (товару), визначених цим договором та специфікаціями до нього, видатковими накладними, покупець зобов'язаний сплатити продавцю за цим договором штраф у розмірі 10 (десяти) процентів від вартості поставки чергової партії продукції (товару) отриманої за відповідною специфікацією та видатковою накладною за кожен місяць прострочення оплати продукції (товару).
За невиконання зобов'язань по оплаті позивач нарахував відповідачеві штраф у сумі 6 717,27 грн., пеню у сумі 1 761,91 грн., штраф згідно п. 10.2. договору у сумі 13 434,54 грн. Також позивач просить компенсувати витрати на юридичну допомогу у сумі 6 250,36 грн.
У судове засідання 16.03.2009 року з'явився представник позивача, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі № 33/88 від 29.01.2009 року не виконав, подав суду заяву про продовження строку розгляду справи.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 29.01.2009 року не виконав, проте через загальний відділ діловодства подав суду клопотання про відкладення розгляд справи та про продовження розгляду справи.
Суд задовольнив клопотання представників сторін про продовження розгляду справи.
Відповідно до ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи факт неявки в судове засідання представника відповідача та його клопотання про відкладення розгляду справи, суд відклав розгляд справи на 31.03.2009 року.
У судове засідання 31.03.2009 року з'явились представники сторін. Представник позивача подав суду документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі № 33/88 від 29.01.2009 року та заяву про відмову від частини позовних вимог, а саме від штрафу у сумі 6 717,27 грн.
Представник відповідача вимоги ухвали суду порушення провадження у справі від 29.01.2009 року не виконав, подав через загальний відділ діловодства клопотання про відкладення розгляду справи та зобов'язання позивача надіслати копію позовної заяви та доданих до неї документів.
Відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, судом оголошена перерва до 07.04.2009 року.
У судове засідання 07.04.2009 року представник позивача з'явився, через загальний відділ діловодства подав заяву про збільшення позовних вимог, надав пояснення по справі та просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 134 345,41 грн., пеню у сумі 11 660,45 грн., штраф у сумі 53 738,16 грн., витрати на юридичну допомогу у сумі 6 250,36 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 2 216,54 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.
Представник позивача підтримав клопотання про забезпечення позову подане із позовною заявою.
Заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає зазначене клопотання необгрунтованим, тобто таким, що не підлягає задоволенню.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, витребуваних судом документів не подав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином.
Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.
Між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки № 25 від 17.03.2008 року, відповідно до умов, передбачених цим договором, продавець (позивач) зобов'язується передати у власність покупця (відповідача) блоки із м'яса та субпродуктів (свинини та яловичини) в подальшому «продукцію(товар)»у кількості, асортименті, по ціні та в строки, відповідно до умов даного договору, специфікації до нього з черговим порядковим номером, що є невід'ємною складовою частиною даного договору, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити продукцію (товар).
Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частина 1 статті 265 ГК України передбачає, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.1 статті 266 ГК України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.
Згідно ч. 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з п. 2.5. договору датою передачі продукції (товару) вважається дата одержання продукції (товару) покупцем (його представником) і підписання останнім (його представником) видаткової накладної про прийом продукції (товару) за черговою специфікацією до даного договору.
Відповідно до п. 2.6. договору при умові виконання сторонами п. 2.5. даного договору, покупець набуває права власності на продукцію (товар), що була поставлена.
На виконання умов договору позивач поставив відповідачеві товар за період з 07.07.2008 року по 19.11. 2008 року на суму 2 266 696,28 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними:
- видаткова накладна № 764 від 11.07.2008 року на суму 53 257,60 грн. (довіреність НБК № 474982 від 11.07.2008 року);
- видаткова накладна № 856 від 28.07.2008 року на суму 52 153,72 грн. (довіреність № МА-0000703 від 28.07.2008 року);
- видаткова накладна № 860 від 29.07.2008 року на суму 58 278,00 грн. (довіреність № МА-0000703 від 28.07.2008 року);
- видаткова накладна № 866 від 30.07.2008 року на суму 11 486,50 грн. (довіреність № МА-0000703 від 28.07.2008 року);
- видаткова накладна № 871 від 31.07.2008 року на суму 32 068,20 грн. (довіреність № МА-0000703 від 28.07.2008 року);
- видаткова накладна № 886 від 04.08.2008 року на суму 109 323,00 грн. (довіреність № МА-0000703 від 28.07.2008 року);
- видаткова накладна № 880 від 01.08.2008 року на суму 18 123,20 грн.;
- видаткова накладна № 955 від 11.08.2008 року на суму 17 609,00 грн. (довіреність № МА-0000722 від 04.08.2008 року);
- Накладна № 936 від 05.08.2008 року на суму 48 965,00 грн. (довіреність № МА-0000722 від 04.08.2008 року);
- видаткова накладна № 951 від 08.08.2008 року на суму 159 222,77 грн. (довіреність № МА-0000722 від 04.08.2008 року);
- видаткова накладна № 967 від 13.08.2008 року на суму 58 326,36 грн. (довіреність № МА-0000747 від 08.08.2008 року);
- видаткова накладна № 980 від 18.08.2008 року на суму 2 499,90 грн.;
- видаткова накладна № 978 від 18.08.2008 року на суму 39 477,50 грн. (довіреність № МА-0000747 від 08.08.2008 року);
- видаткова накладна № 982 від 20.08.2008 року на суму 17 458,72 грн. (довіреність № МА-0000747 від 08.08.2008 року);
- видаткова накладна № 999 від 22.08.2008 року на суму 155 770,10 грн. (довіреність № МА-0000784 від 21.08.2008 року);
- видаткова накладна № 1008 від 26.08.2008 року на суму 35 661,58 грн. (довіреність № МА-0000786 від 26.08.2008 року);
- видаткова накладна № 1021 від 28.08.2008 року на суму 27 546,20 грн. (довіреність № МА-0000784 від 21.08.2008 року);
- видаткова накладна № 1310 від 19.09.2008 року на суму 45 107,00 грн.;
- видаткова накладна № 1323 від 14.09.2008 року на суму 54 181,44 грн.;
- видаткова накладна № 1047 від 01.09.2008 року на суму 21 297,90 грн.;
- видаткова накладна № 1199 від 08.08.2008 року на суму 90 892,80 грн. (довіреність № МА-0000809 від 04.09.2008 року);
- видаткова накладна № 1237 від 12.09.2008 року на суму 30 289,60 грн.;
- видаткова накладна № 1159/1 від 04.09.2008 року на суму 25 077,50 грн. (довіреність № МА-0000809 від 04.09.2008 року);
- видаткова накладна № 1269 від 18.09.2008 року на суму 98 598,65 грн. (довіреність № МА-0000842 від 18.09.2008 року);
- видаткова накладна № 1326 від 24.09.2008 року на суму 44 051,15 грн.;
- видаткова накладна № 1668 від 13.10.2008 року на суму 10 709,50 грн.;
- видаткова накладна № 1355 від 01.10.2008 року на суму 212 292,20 грн. (довіреність № МА-0000864 від 23.09.2008 року) -не підписана представником відповідача;
- видаткова накладна № 1642 від 13.10.2008 року на суму 103 983,20 грн.;
- видаткова накладна № 1459 від 15.10.2008 року на суму 16 285,20 грн. (довіреність № МА-0000914 від 13.10.2008 року);
- Накладна № 1028 від 29.08.2008 року на суму 18 236,97 грн. (довіреність № МА-0000801 від 29.08.2008 року);
- видаткова накладна № 1451 від 13.10.2008 року на суму 174 737,50 грн.;
- видаткова накладна № 1195 від 05.09.2008 року на суму 38 164,50 грн. (довіреність № МА-0000809 від 04.09.2008 року);
- видаткова накладна № 1514 від 28.10.2008 року на суму 40 903,45 грн.;
- видаткова накладна № 1548 від 29.10.2008 року на суму 31 443,90 грн.;
- видаткова накладна № 1594 від 07.11.2008 року на суму 15 864,75 грн.;
- видаткова накладна № 1569 від 04.11.2008 року на суму 135 779,48 грн.;
- видаткова накладна № 1639 від 19.11.2008 року на суму 13 510,22 грн. (довіреність № МА-0000964 від 19.11.2008 року);
- видаткова накладна № 1426 від 07.10.2008 року на суму 76 721,40 грн.
Факт отримання Відповідачем товару підтверджується підписами представників відповідача на накладних.
Пунктом 1 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, яка затверджа наказом Міністерства фінансів України № 99 від 16.05.1996 року передбачено, що вона поширюється на підприємства, установи та організації, їхні відділення, філії, інші відособлені підрозділи та представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності.
Відповідно до п.2 вищезазначеної Інструкції сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.
Згідно п.15 Інструкції відповідальність за дотримання постачальником встановленого порядку відпуску за довіреністю цінностей покладається на посадових осіб підприємства-постачальника, які мають право підписувати первинні документи на відпуск цінностей.
Щодо видаткової накладної № 1355 від 01.10.2008 року на суму 212 292,20 грн., яка не підписана представником відповідача, то в ній зазначено прізвище особи, яка отримувала товар, а саме Альмендєєва Д.В., та довіреність № МА-0000864 від 23.09.2008 року. В матеріалах справи наявна довіреність № МА-0000864 від 23.09.2008 року з підписами повноважних представників та печаткою відповідача, яка. видана Альмендєєву Д.В. для отримання товару від позивача. Таким чином, наведене вище підтверджує факт отримання товару відповідачем по видатковій накладній № 1355 від 01.10.2008 року.
Позивачем від відповідача за період з 07.07.2008 по 19.11.2008 року було отримано платежів на суму 2 132 350,87 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку № 26008041204800 за період з 01.01.2008 року по 02.12.2008 року в АКІБ «Укрсиббанк» м. Харків, МФО 351005.
Частина 1 статті 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно з п. 4.3. договору у разі оплати продукції (товару) по факту поставки, згідно цього договору, чергової специфікації, видаткової накладної до неї, покупець здійснює 100% оплату вартості постачання, але не пізніше 5 (п'яти) банківських днів з дня поставки продукції (товару).
Оскільки остання поставка товару відбулась 19.11.2008 року, остаточний розрахунок повинен бути здійснений 26.11.2008 року. Таким чином, станом на 26.11.2008 року, у відповідача існує заборгованість перед позивачем у сумі 134 435,41 грн.
Представниками сторін, а саме головними бухгалтерами підприємств, був підписаний та скріплений печатками акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.07.2008 року по 30.11.2008 року, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем становить 134 435,41 грн.
Відповідно до частини 4 статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації: введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером; користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи; ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою; самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства. Ця форма організації бухгалтерського обліку не може застосовуватися на підприємствах, звітність яких повинна оприлюднюватися.
Відповідач не виконав свої зобов'язання з оплати поставленого товару. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 134 435,41 грн.
Згідно ч.2 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.
Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за поставлений товар у відповідача перед позивачем в сумі 134 435,41 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч.1 статті 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно ч.6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно з п. 10.1. договору у разі прострочення покупцем строків оплати продукції (товару), визначених цим договором, покупець сплачує пеню в національній валюті у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період невиконання зобовянаць за цим договором, від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день спрострочення оплати.
Таким чином пеня у сумі 11 660,45 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
П. 10.2. договору передбачено, що у разі прострочення покупцем строків оплати продукції (товару), визначених цим договором та специфікаціями до нього, видатковими накладними, покупець зобов'язаний сплатити продавцю за цим договором штраф у розмірі 10 (десяти) процентів від вартості поставки чергової партії продукції (товару) отриманої за відповідною специфікацією та видатковою накладною за кожен місяць прострочення оплати продукції (товару).
Відповідно до ч. 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно зі статтею 547 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 статті 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.
Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Ч. 1, 2, 4 статті 217 ГК України передбачено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин, а адміністративно-господарські санкції - уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Оскільки сторони в договорі погодили розмір штрафу, то штраф у сумі 53 738,16 грн. є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Також, позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача суму витрат на юридичну допомогу в розмірі 6 250,36 грн. на підтвердження зазначеного факту наявні договір № 2/12/08 про надання юридичної допомоги по веденню справ в господарському суді від 10.12.2008 року, укладеними між позивачем та приватним підприємцем Чепурновим Ю.О. та видатковий касовий ордер від 11.12.2008 року на суму 6 250,36 грн.
Оскільки, позивачем не надано свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, тому суд відмовляє в задоволенні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката в розмірі 6 250,36 грн.
Частина 1 статті 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно зі статтею 34 ГПК Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно пп.а п.2 статті 3 Декрету КМ України «Про державне мито» ставка державного мита встановлюються із заяв, що подаються до господарських судів із заяв майнового характеру 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до частини 3 статті 55 Господарського процесуального кодексу ціну позову вказує позивач. У випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею.
Таким чином, сума державного мита становить 1 998,34 грн.
Згідно ч.5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясний Альянс»(02081, м. Київ, вул.. Сортувальна, 5: р/р 26009028192351 в КМФФБ «Укрсоцбанк», МФО 322012, код ЄДРПОУ 31723193) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурс-Поділля»(22050, м. Жданівка, Хмільницького району Вінницької області, вул. Стуса, 1; р/р 26008041204800 в АКІБ «Укрсиббанк», МФО 351005, код ЄДРПОУ 33273446) суму основного боргу 134 435,41 (сто тридцять чотири тисячі чотириста тридцять п'ять) грн. 41 коп., пеню у сумі 11 660 (одинадцять тисяч шістсот шістдесят) грн. 45 коп., штраф у сумі 53 738 (п'ятдесят три тисячі сімсот тридцять вісім) грн. 16 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 1 998,34 (одна тисяча дев'ятсот дев'яносто вісім) грн. 34 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В частині стягнення витрат на послуги адвоката в розмірі 6 250,36 (шість тисяч двісті п'ятдесят) грн. 36 коп. відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя С.М.Мудрий
Дата підписання рішення: 17.04.2009 року.