Рішення від 02.04.2009 по справі 4/138

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/138

02.04.09

За позовом Закритого акціонерного товариства «Благо» - Страхової компанії

До Закритого акціонерного товариства «Українсько-російська акціонерна

страхова компанія «Авіоніка»

Про стягнення 5115,50 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Мусько С.В. -дов.

Від відповідача не з'явився

В засіданні приймали участь:

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 3430,92 грн. основного боргу, 1684,58 грн. пені, а всього 5115,50 грн. заборгованості за договором факультативного перестрахування № 098 ФП-04 від 07.09.2004р.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, представника в судове засідання не направив.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду, про час і місце його проведення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

За таких обставин, справа розглядається відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, подані учасниками процесу, заслухавши пояснення представників позивача та з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги і заперечення, оцінивши докази, які мають значення для справи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

07.09.2004р. між Закритим акціонерним товариством «Благо»- Страхова компанія»та Закритим акціонерним товариством «Українсько-російська акціонерна страхова компанія «Авіоніка»було укладено договір № 098 ФП-04 «Про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії)».

Відповідно до пункту 1.1 якого предметом цього Договору є загальні умови перестрахування (ретроцесії) ризиків, взаєм но переданих (прийнятих) Сторонами на факультативній (необов'язковій) основі за догово рами факультативного перестрахування (ретроцесії), а також права й обов'язки Сторін, що беруть участь у перестрахуванні (ретроцесії).

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що на підставі цього Договору Сторони укладають конкретні договори перестраху вання (ковер-нот) окремо за кожним ризиком, або за групою ризиків. Кожний ковер-нот не залежить від умов будь-якого іншого ковер-ноту, укладеного Сторонами.

У пункті 3.4 Договору Сторонами визначені зобов'язання Перестрахувальника, зокрема щодо виплати своєї частини страхового відшкодування після отримання перестрахувальної премії у повному обсязі (підпункт 3.4.1), а також щодо перерахування Перестрахувальнику страхового відшкодування, розмір якого розра хований відповідно до умов цього Договору і конкретного договору перестрахування, у термін, передбачений пунктом 7.1 цього Договору, якщо інше не передбачено в конкретному договорі перестрахування (підпункт 3.4.2).

Згідно з пунктом 7.1 Договору при настанні страхового випадку, передбаченого оригінальним договором страхування і конкретним договором перестрахування, Перестраховик виплачує Перестрахувальнику частину страхового відшкодування, що відповідає його частині (обсягу) відповідальності за конкретним договором перестрахування, протягом 15 (п'ятнадцяти) банківських днів після одержання від Перестрахувальника визначеного у цьому пункті комплекту документів.

На підставі вищезазначеного Договору, сторони уклали між собою Ковер-нот (договір перестрахування) № 255/12/05 від 28.12.2005, відповідно до якого, відповідач виступає у ролі Перестраховика, тобто стороною договору, яка приймає страховий ризик у перестрахування, а позивач - Перестрахувальником, тобто стороною договору яка передає страховий ризик у перестрахування. Згідно зазначеного Ковер-ноту Перестрахувальник передав, а Перестраховик прийняв у перестрахування автомобіль Mercedes-Bens C 240, державний номер 037-37 КТ , що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Віо-Сервіс»(Страхувальник).

Зазначений автомобіль був застрахований Страхувальником у ЗАТ “Благо” -Страхова компанія»за договором добровільного страхування наземного транспорту № 001/11/179/Б від 22.11.2005 від дорожньо-транспортних пригод та інших ризиків, зазначених у договорі, на період з 22.11.2005 до 21.11.2006.

15.06.2006 Страхувальник за допомогою телефону сповістив позивача про настання страхового випадку, що стався 14.06.2006 з участю автомобіля Mercedes-Bens C 240, державний номер 037-37 КТ.

15.06.2006 відповідно до п.3.2.6. договору № 098 ФП-04 «Про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії)», листом за вих. № 313 позивач повідомив ЗАТ «СК “Авіоніка” про настання страхової події.

Для визначення матеріального збитку, завданого власникові автомобіля Mercedes-Bens C 240, державний номер 037-37 КТ, було проведено автотоварознавчу експертизу, проведення якої було доручено оцінювачу Гастуляк Борису Петровичу, який має вищу технічну освіту, кваліфікацію аварійного комісара з правом проведення авто товарознавчої експертизи (свідоцтво № 206).

Відповідно до проведеної експертизи вартість відновлювального ремонту становить 15550,17 грн.

01.11.2006 позивачем був складений і затверджено два розрахунки суми страхового відшкодування, що підлягають виплаті страхувальникові, відповідно до яких сума відшкодування становить 16599,17 грн.

01.11.2006 позивачем також було видано наказ № 150-11 щодо виплати Страхувальнику страхового відшкодування.

Частка страхового відшкодування відповідача по зазначеному страховому випадку складає 22,60 % від суми збитку, тобто 3 751,42 грн.

08.08.2007р. листом за вих. № 529 позивач надіслав до Відповідача пакет документів необхідних для здійснення виплати частки відшкодування.

23.08.2007 року була отримана відповідь, з проханням надати новий розрахунок страхового відшкодування у зв'язку з допущеними помилками та надати рахунок з ТОВ «ІТС-Україна».

23.08.2007 року Позивач листом за вих. № 575 надіслав Відповідачу лист з додатком перерахунку розміру страхового відшкодування на суму 3 430,92 грн. та рахунок із СТО.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України «Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)».

Відповідно до п. 3.4.7. вищезазначеного договору, Перестраховик зобов'язався сплатити 0,1 % пені від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав:

На підставі Договору № 098 ФП-04 «про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії)»від 07.09.2004р., сторони уклали між собою Ковер-нот (договір перестрахування) № 255/12/05 від 28.12.2005, відповідно до якого, відповідач виступає у ролі Перестраховика, тобто стороною договору, яка приймає страховий ризик у перестрахування, а позивач - Перестрахувальником, тобто стороною договору яка передає страховий ризик у перестрахування. Згідно зазначеного Ковер-ноту Перестрахувальник передав, а Перестраховик прийняв у перестрахування автомобіль Mercedes-Bens C 240, державний номер 037-37 КТ , що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Віо-Сервіс»(Страхувальник).

15.06.2006 Страхувальник за допомогою телефону сповістив позивача про настання страхового випадку, що стався 14.06.2006 з участю автомобіля Mercedes-Bens C 240, державний номер 037-37 КТ.

15.06.2006 відповідно до п.3.2.6. договору № 098 ФП-04 «Про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії)», листом за вих. № 313 позивач повідомив ЗАТ «СК “Авіоніка” про настання страхової події.

Відповідно розрахунку страхового відшкодування, запропонованого Відповідачем та погодженого з Позивачем, частка страхового відшкодування Відповідача по зазначеному страховому випадку склала 22,60 % від суми збитку, тобто 3430,92 грн.

Відповідач свої зобов'язання, відповідно до п.3.4.1. та 3.4.2 договору про загальні умови факультативного перестрахування та Ковер-ноту № 098 ФП-04 не виконав. У встановлений в п.7.1. строк, свою частку страхового відшкодування по даній страховій події на розрахунковий рахунок ЗАТ «БСК»не перерахував.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов Договору та вимог цього Кодексу, до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, матеріалами справи доведено і відповідачем не заперечується, що сума боргу складає 3430,92 грн. і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Вимога позивача про стягнення з відповідача пені у сумі 1684,58 грн. підлягає задоволенню частково, у сумі 627,85 грн., оскільки у відповідності до ч.6 ст. 232 Господарського Кодексу України для нарахування штрафних санкцій (пені, штрафу, неустойки) встановлені скорочені строки позовної давності у шість місяців, тому позов в цій частині може бути задоволений у межах цього строку.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволений позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Українсько-російська акціонерна страхова компанія «Авіоніка»(01054, м. Київ, вул.. Боровського, 29-б, код ЄДРПОУ 21637150) на користь Закритого акціонерного товариства «Благо»- Страхова компанія»(01021, м. Київ, вул.. Інститутська, 16, код 21134124) 3430 (три тисячі чотириста тридцять) грн.. 92 коп. частка страхового відшкодування, 627 (шістсот двадцять сім) грн.. 85 коп. пені, 80 (вісімдесят) грн.. 95 коп. державного мита та 93 (дев'яносто три) грн. 42коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

В решті частини стягнення пені відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя І.І.Борисенко

Попередній документ
3592103
Наступний документ
3592105
Інформація про рішення:
№ рішення: 3592104
№ справи: 4/138
Дата рішення: 02.04.2009
Дата публікації: 19.05.2009
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (11.04.2001)
Дата надходження: 11.04.2001
Предмет позову: Про зміну способу та порядку виконання рішення