Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 332
Іменем України
06.04.2009
Справа №2-27/438-2009
За позовом Фізичної особи- підприємця Скидан В'ячеслава Юрійовича, м. Мелітополь, пр. 50 річчя Перемоги,35/44
до відповідача Фізичної особи- підприємця Тариної Валентини Іванівни, м. Сімферополь, вул. Хацко, 14, кв. 6
про стягнення 73 000,00 грн.
За зустрічним позовом - Фізичної особи- підприємця Тариної Валентини Іванівни, м. Сімферополь, вул. Хацко, 14, кв. 6
До - Фізичної особи- підприємця Скидан В'ячеслава Юрійовича, м. Мелітополь, пр. 50 річчя Перемоги,35/44
Про стягнення заборгованості у розмірі 24186,83 грн.
Суддя Н.В.Воронцова
представники:
Від позивача - Павлій, дор. у справі.
Від відповідача - Тарина В. І., паспорт ЕС 368891, виданий 22.07.1997 р. Центр. РВ ГУ МВС України; Голіцин, дор. у справі.
Сутність спору:
Позивач звернувся до Господарського суду з позовом до відповідача, та просить суд стягнути суму завдатку 36500,00 грн., грошову суму у розмірі завдатку 36500,00 грн. по дилерському договору № 1 від 04.07.2008р., також просить стягнути судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням взятих на себе забовязань відповідно до дилерського договору № 1 від 04.07.2008р.
Також позивачем було заявлено клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачеві та знаходяться на поточному рахунку відповідача №26008258961001 в РУ «Приватбанк», м. Сімферополь, МФО 384436 у розмірі 73000 грн. Також просить заборонити відповідачу вчиняти дії по відчуженню та передачі в оренду нерухомого майна, яке їй належить на праві власності та зареєстровано в КРП «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації».
Ухвалою ГС АР Крим від 27.01.2009 р. у задоволенні вказаного клопотання позивача про забезпечення позову було відмовлено в зв'язку з його необґрунтованістю.
Відповідач по справі звернувся до суду з зустрічною позовною заявою, відповідно до якої просить суд у задоволенні позову СПД Скидан В. Ю. про стягнення подвійної суми завдатку відмовити у повному обсязі. Також просить суд стягнути з СПД Скидан В. Ю. заборгованість за дилерським договором № 1 від 04.07.2008р. з урахуванням встановленого індексу інфляції в сумі в сумі 23709,19 грн. та штраф в сумі 477,64 грн.
Вимоги за зустрічною позовною заявою обґрунтовує тим, що завдатку за дилерським договором № 1 від 04.07.2008р. він не отримував. 07.07.2008 р. позивач за первинним позовом перерахував суму авансового платежу у розмірі 36500 грн. Жодних платежів завдатку СПД Таріна не отримувала. Також повідомила про те, що поставила позивачу за первісним позовом продукцію на загальну суму 59250,50 грн., тобто на 22700 грн. більше, ніж було зроблено передоплату.
Ухвалою від 19.03.2009 р. було прийнято зустрічну позовну заяву СПД Тариної Валентини Іванівни про стягнення з СПД Скидан В. Ю. заборгованості за дилерським договором з урахуванням встановленого індексу інфляції в сумі в сумі 23709,19 грн. та штраф в сумі 477,64 грн. для спільного розгляду з первісним позовом.
Відповідач за зустрічним позовом у відзиві на зустрічну позовну заяву проти її задоволення заперечує та, зокрема, повідомив про те, що позивач за зустрічним позовом представив частково підроблений документ - дилерський договір №1 від 04.07.2008 р.. перший аркуш якого, за його думкою, є підробленим, а другий аркуш є дійсним. В зв'язку з вказаним просив суд призначити по справі комплексну технічну експертизу.
Суд не вбачає підстав для призначення по справі експертизи та відмовив у задоволенні вказаного клопотання.
Позивач за зустрічним позовом власні вимоги підтримав у повному обсязі.
Справа слуханням відкладалася в порядку ст.. 77 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд
встановив:
04.07.2008 р. між відповідачем за первісним позовом по справі ( Дистриб'ютор ) і позивачем за первісним позовом ( Дилер ) було укладено дилерський договір №1.
Відповідно до п. 1. 1 вказаного договору Дистриб'ютор доручає, а Дилер бере на себе забовязання по реалізації продукції в асортименті, найменування і ціни на продукцію вказані у накладних.
Відповідно д п.п. 2.2.1 вказаного договору Дилер забовязався оплачувати рахунки за продукцію, виставлені Дистриб'ютором на підставі заявки Дилера.
Відповідно до п. 2.3.1 вказаного договору Дистриб'ютор забовязався надавати Дилеру продукцію у необхідної кількості на протязі узгодженого з Дилером строку, вказаного у заявці.
Відповідно до глави 3 вказаного договору поставки продукції дилеру здійснюються по заявкам дилера дистриб'ютором. Дистриб'ютор виставляє рахунок Дилеру на оплату поставленої продукції на протязі 7 - ми днів з моменту отримання заявки Дилера.
Дистриб'ютор забовязався поставити товар дилеру в асортименті, кількості та за цінами і в строки. передбачені в п. 3.4 вказаного договору.
Відповідно до п. 3.4 вказаного договору поставка продукції дистриб'ютором дилеру здійснюється на протязі 7 - ми робочих днів з моменту отримання заявки. Ціна за продукцію вказується у накладних.
При цьому відповідно до п.п. 3.4.1 вказаного договору на підтвердження отримання заявки дистриб'ютор надсилає дилеру її копію ( факсом або поштою ) з поміткою «замовлення прийняте».
Відповідно до ст.. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін ).
Як вбачається з положень вищевказаних норм, під виконанням забовязань розуміється здійснення кредитором і боржником дій по здійснення прав і виконання обов'язків, що випливають з забовяання. Обумовленість дії ( або утримання від здійснення певної дії ) і складають предмет забовязання. Такого роду дії повинні точно відповідати всім умовам договору або вимогам законодавства, а при їх відсутності - вимогам, які повинні пред'являтися.
Належне виконання забовязання - це виконання забовязання, обумовленого, зокрема, у договорі. Належне виконання у всіх випадках звільнює боржника від збовязань і припиняє забовязання.
В матеріалах справи наявні наступні витратні накладні № РН - 0000066 від 17.07.2008 р. на суму 35118,80 грн., №РН - 0000066 від 31.07.2008 р. на суму 1359,04 грн. № РН - 0000090 від 01.10.2008 р. на суму 4638,00 грн., у яких зазначено що постачальник - СПД Тарина В. І. поставляла Скидан В. Ю. партії товарів у обсягах, визначених у накладних.
Однак як вбачається з положень п. п. 2.2.1, 2.3.1, 3.1, 3.4 та 3.4.1 дилерського договору №1 від 04.07.2008 р. дистриб'ютор забовязався постачати товар дилеру саме при отриманні від дилеру заявки на отримання товару, в якої, зокрема, повинно бути зазначено і строк поставки продукції і обсяги поставки.
Однак сторонами по справі не представлено суду жодного доказу у підтвердження того, що дилер надсилав дистриб'ютору, а дистриб'ютор отримував від дилера заявки на отримання партій товару, в яких повинні зазначені такі важливі умови, як строк поставки продукції і обсяги поставки.
Також не представлено сторонами і докази виконання п. п. 3.4.1 дилерського договору №1 від 04.07.2008 р.
Позивач за основним позовом у підтвердження позовних вимог посилається на заявку на отримання партії товару ( а. с. 25 ), на якій наявна відмітка: «19.09.2008 р., замовлення прийняте і підпис». Однак відповідач за первісним позовом повідомив про те, що підпис про отримання заявки їй не належить.
Також суду не представлено доказів відносно того, що саме позивач за первинним отримував товар від відповідача за первісним позовом на підставі наявних у справі витратних накладних.
Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до ст.. 1 вказаного Закону первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до ст.. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність на Україні» організовувати бухгалтерський облік і забезпечувати фіксування господарських операцій це забовязання власника або уповноваженого органу, що керує підприємством.
Відповідно до п.п. 2.14 і 2.15 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку Відповідальність за своєчасне і якісне складання документів, передачу їх у встановлені графіком документообороту терміни для відображення у бухгалтерському обліку, за достовірність даних, наведених у документах, несуть особи, які склали і підписали ці документи. Первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув'язка окремих показників.
Підставою для видачі товарно - матеріальних цінностей, без попередньої оплати або розрахунку готівкою безпосередньо в касу при отримання товару є: договір, довіреність встановленої форми №М-2, рахунок на оплату, накладна, підписана особою, що має право отримувати товар у відповідності до довіреності.
У відповідності до п. 2 Інструкції Інструкція «Про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей» сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.
Також відповідно до листа Державної контрольно - ревізійної служби України №13-14/1-710 від 06.11.2002 р. відпуск товарно - матеріальних цінностей без довіреностей на їх отримання є порушенням процесу виявлення і реєстрації інформації про діяльність підприємства
При цьому реєстр накладних не може бути використаний як у якості доказу.
Відповідно до ст.. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.
Відповідно до ст.. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Однак сторонами вказаних довіреностей суду представлено не було.
Відповідно до наявним в матеріалах справи витратних накладних № РН - 0000066 від 17.07.2008 р. на суму 35118,80 грн., №РН - 0000066 від 31.07.2008 р. на суму 1359,04 грн. № РН - 0000090 від 01.10.2008 р. на суму 4638,00 грн. також відсутні посилання на те, що вони були складені та підписані у виконання саме дилерського договору №1 від 04.07.2008 р.
Відповідно до ст.. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Однак доказів відносно того, що яка - небудь зі сторін виконували свої забовязання за дилерським договором №1 від 04.07.2008 р. суду представлено не було.
При таких обставинах, суд дійшов висновку, що між сторонами по справі існували внедоговірні відносини. В такому разі у сторін була можливість провести звірку по наявним накладним і довіреностям, однак вказаного сторонами зроблено не було.
При таких обставинах справи, у задоволенні первісного позову необхідно відмовити.
Позовні вимоги за зустрічним позовом також задоволенню не підлягають.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.49, 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні первісного позову відмовити.
2. У задоволенні зустрічного позову відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Воронцова Н.В.