"17" квітня 2009 р.
Справа № 17/9-09-262
За позовом: Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт”;
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Мілленіум 2003”;
про стягнення 193 002,33 грн.
Суддя Зуєва Л.Є.
від позивача: Кушнірук О.С. -на підставі довіреності №71 від 23.12.2008р.;
від відповідача: не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: позивач звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути з ТОВ „Мілленіум 2003” заборгованість по укладеним договором №348-0 від 16.05.2008р. у розмірі 193 002,33грн., з яких 170 525,68грн. -основного боргу; 9037,84 грн. -інфляційних втрат; 1331,50 грн. -3% річних; 170,52 грн. -пені та 11 936,79 грн. -додаткового штрафу.
По справі у відповідності до вимог ст. 77 ГПК України оголошувалася перерва починаючи з: 16.02.2009р. по 11.03.2009р. о 11 год.00хв.
Відповідач в судове засідання з'явився, письмовий відзив на позов не надав, однак в усних поясненнях позовні вимоги не визнав та просив суд в задоволенні позову відмовити.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
16.05.2008р. між Державним підприємством „Іллічівський морський торговельний порт” (надалі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Мілленіум 2003” (надалі - відповідач) укладений договір підряду №348-0, предметом якого є проведення реконструкції та організації комплексу на базі майна переданого порту згідно з договором про спільну діяльність №640-0 від 31.10.2007р., зокрема складу №26.
У відповідності до п. 1.2 укладеного договору позивач зобов'язався на власний ризик, своїми силами, виконати за плату відповідно до умов цього Договору передбачену розділом 2 цього Договору роботу, а відповідач зобов'язується прийняти цю роботу та оплатити її.
Так на виконання умов договору позивачем були виконані наступні роботи: виготовлення й монтування воріт, розміром 4,8 м й сітки огородження - 80 кв.м; демонтування й перевезення 25 стелажів й монтування 14 стелажів на складі механізації №5, про що 26 вересня 2008 року між портом й відповідачем складено акт виконаних робот. Вартість виконаних портом робот передбачена п.5.2 розділу 5 вказаного договору, й складає 245 525,68 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 40920,95 грн.
У відповідності до п. 6.4 укладеного договору оплата проводиться протягом 10 робочих днів з моменту підписання акта здавання-приймання робіт.
Позивачем 26.09.2008р. виставлений відповідачу рахунок на оплату №15163 на суму 245 525,68 грн., який відповідачем отримано 26.09.2008р. та сплачено частково, всього на суму 75 000 грн., згідно платіжного доручення №128 від 17.11.2008р. на суму 50 000 грн. та №131 від 20.11.2008р. на суму 25 000 грн.
У зв'язку з частковою оплатою виставленого до сплати рахунку, у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 170 525,68 грн.
У зв'язку з порушенням грошових зобов'язань, позивачем на підставі ст. 625 ЦК України були розраховані інфляційні витрати у розмірі 9037,84 грн., та 3% річних -1331,5 грн. та на підставі ст. 231 ГК України нараховані штрафні санкції, а саме пеня у розмірі 170,52 грн. та додатковий штраф у розмірі 11 936,79 грн.
Зазначені обставини спонукали ДП „Іллічівський морський торговельний порт” звернутися до господарського суду Одеської області з позовною заявою від 20.01.2009р. (вхід.№322) до ТОВ „Мілленіум 2003” про стягнення 193 002,33 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.01.2009р. порушено провадження у справі №17/9-09-262 за позовом ДП „Іллічівський морський торговельний порт” до ТОВ „Мілленіум 2003” про стягнення 193 002,33 грн.
У ході розгляду справи у суді, а саме 13.04.2009р. позивач надав суду заяву про уточнення позовних вимог (вхід.№8911), в якої просить суд стягнути з відповідача по справі загальної заборгованості у розмірі 193 044,37 грн., з яких 170525,68 грн. -основного боргу, 9037,84 грн. -інфляційних втрат; 1373,54 грн. -3% річних; 170,52 грн. -пені; 11 936,79 грн. -додаткового штрафу.
Дослідивши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін та надані в ході розгляду справи докази, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з урахуванням наданих уточнень, з наступних правових підстав.
У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обовЧязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обовЧязків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обовЧязків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
У відповідності зі ст.204 ЦК України договір укладений між сторонами по справі, як цивільно-правовий правочин є правомірним на час розгляду справи, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом, та він не визнаний судом недійсними, тому зобов'язання за цим договором мають виконуватися належним чином.
Відповідно до п.п. 1,2 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. При цьому, договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Так розглядом матеріалів справи встановлено, що між сторонами по справі було укладено договір підряду, згідно умов яких позивач зобов'язався виконати роботи визначені умовами договору, а відповідач зобов'язався оплатити виконані позивачем роботи на умовах зазначених у договорі.
Позивач свої зобов'язання по укладеному договору підряду №348-0 від 16.05.2008р. виконав у повному обсязі, в підтвердження чого ним було надано суду належні докази виконання робіт, а саме підписаний між сторонами та завірений печатками підприємств акт здачі-приймання робіт від 26.09.2008р.
При цьому ст. 526 цього ж Кодексу встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Вимогами ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 1 ст. 854 ЦК України, встановлено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Дослідивши умови договору підряду, судом встановлено, що згідно п. 6.4 відповідач зобов'язався оплатити вартість виконаних робіт протягом 10 робочих днів з моменту підписання акту здавання-приймання виконаних робіт.
Як вже було зазначено та встановлено, що саме 26.09.2008р. між сторонами підписаний акт здавання-приймання виконаних робіт, тобто виходячи з умов викладених в п. 6.4 укладеного договору кінцевий строк проведення оплати за виконанні роботи у відповідача настав 09.10.2008р.
Однак відповідачем в порушення умов укладених договорів та вимог діючого законодавства не в повному обсязі виконанні прийняті на себе зобов'язання в частині повної та своєчасної оплати вартості виконаних робіт, а саме ним було перераховано на користь позивача лише частину виставленого йому до сплати рахунку №15163 на суму 245 525,68 грн., сплативши лише 75 000 грн., згідно платіжного доручення №128 від 17.11.2008р. на суму 50 000 грн. та №131 від 20.11.2008р. на суму 25 000 грн. Остаточна ж сума заборгованості у розмірі 170 525,68 грн. залишилася не погашеною.
У відповідності до вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Таким чином. внаслідок не виконання відповідачем своїх зобов'язань по укладених договорах у нього утворилася заборгованість у загальній сумі 170 525,68 грн.
Згідно зі ст.614 ЦК України особа яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом, при цьому відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Пунктом 10.1 укладеного договору встановлено, що у випадку порушення зобов'язання, що виникає з цього Договору, сторона несе відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством України.
Відповідно до ч. 1 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо хоча б одна сторона в зобов'язанні є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Таким чином, враховуючи положення ст. 231 ГК України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 170,52 грн. - пені та 11 936,79 грн. -додаткового штрафу за порушення строків виконання зобов'язання ґрунтуються на вимогах діючого законодавства у зв'язку з чим підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи вимоги ст. 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу інфляційні витрати, у вигляді індексу інфляції, який згідно приведеного розрахунку становить 9037,84грн. та 1373,54 грн. -3% річних.
Дослідивши надані представником ДП „Іллічівський морський торговельний порт” уточненні розрахунки суми інфляційних втрат та нараховані 3% річних, суд дійшов висновку, що вони розраховані вірно, внаслідок чого приймаються судом до уваги як належні докази наявності у відповідача заборгованості по інфляційним втратам у розмірі 9037,84 грн. та 3% річних у розмірі 1373,54 грн.
З огляду на викладе, приймаючи до уваги ті обставини, що станом на час розгляду справи у суді заборгованість по наданим за укладеному Договору послуг та нарахованим штрафним санкціям відповідачем не сплачено, будь-яких обґрунтувань своїх заперечень відповідачем також не надано, суд дійшов до висновку щодо наявності правових підстав для стягнення з відповідача уточненої позивачем суми заборгованості, яка згідно до представлено позивачем розрахунку складає 193 044,37 грн.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.11, 12, 204, 530, 599, 614, 625, 837, 854 Цивільного кодексу України, ст. 231 ГК України, позовна заява ДП „Іллічівський морський торговельний порт”, з урахуванням заявлених уточнень підлягає задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Мілленіум 2003” /68000, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Леніна, 5-р, код ЄДРПОУ 32429362/ на користь Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт” /68001, Одеська область м.Іллічівськ, пл. Праці, 6, код ЗУКПО 01125672/ 170 525 грн. 68 коп. /сто сімдесят тисяч п'ятсот двадцять п'ять грн. 68 коп./ - основного боргу; 9037грн. 84 коп. /дев'ять тисяч тридцять сім грн. 84 коп./ - інфляційні втрати; 1373 грн. 54 коп. /одна тисяча триста сімдесят три грн. 54 коп./ - 3% річних; 170 грн. 52 коп. /сто сімдесят грн. 52 коп./ - пені; 11 936 грн. 79коп. /одинадцять тисяч дев'ятсот тридцять шість грн. 79 коп./ - додаткового штрафу; 1930 грн. 44 коп. /одна тисяча дев'ятсот тридцять грн. 44 коп./ - державного мита; 118 грн. 00 коп. /сто вісімнадцять грн. 00 коп./ - витрат на послуги інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Наказ видати.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.
Наказ видати після вступу рішення в законну силу.
Суддя Зуєва Л.Є.