22.04.09р.
Справа № 12/27-09(16/391-07)
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельної фірми "Домобуд-2003", м. Дніпропетровськ
до В-1 Відділу освіти Жовтневого району м. Дніпропетровська Жовтневої районної
ради депутатів м. Дніпропетровська
до В-2 Комунально-позашкільного закладу дитячо-юнацького центру "Штурм",
м. Дніпропетровськ
За участю прокурора Жовтневого району м. Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ
про визнання недійсним правочину поставки, договору зберігання та визнання права власності на майно.
Суддя Жукова Л.В.
при секретарі Леда І.С.
Представники сторін:
Від позивача Ворон Р.О. довіреність № 07/07В від 05.01.2009р.
Від позивача Чекригін В.М. довіреність № 16/Д-04 від 16.04.2009р.
Від відповідача -1 Кальова Ю.В. довіреність № 003 від 02.02.2009р.
Від відповідача-1 Лукаш О.Ю. довіреність № 02 від 21.05.2008р.
Від відповідача-2 не з'явився
Від прокурора Рижик Т.М. посвідчення № 94
Позивач звернувся з позовом до відповідачів та просить:
- визнати недійсним правочин поставки матеріалів за накладними № 24/13 від 30.12.2004р. та № 24/14-ОС від 31.12.2004р. укладений між позивачем та відповідачем-1;
- визнати недійсним договір відповідального зберігання від 30.12.2004р. укладений між позивачем та відповідачем-2;
- визнати право власності на будівельні матеріали: алюмінієва конструкція з заповненням склопакетом в кількості 126 кв.м., канати трьохрядні з капронових ниток 0,0453 т., прокладки ущільнюючі 30мм довжиною 100 метрів у кількості 69,264 штук, клямери марки КЛ-2 в кількості 1,257 по 1000 штук, бруски обрізні з хвойних порід довжиною 2-3, 75м, завширшки 75-150мм, завтовшки 40-75мм. 3 сорт у кількості 43,956 метрів кубічних, люки та лози з щитовим, утеплені мінераловатною плиткою в кількості 10,922 кв.м., фарба спеціальна аерозольна 77,256 штук, пінка монтажна 69,264 штук, пінка монтажна 25,2 штук, проволока накатна оцинкована діаметром 3мм в кількості 0,045 т., натрій кремнієфтористий технічний 1 сорт в кількості 1,063 т., шурупи саморізи в кількості 21045,6 штук, цвяхи оцинковані в кількості 64628,64 штук, штапик 10х16мм в кількості 0,1812 погонних метрів, конструкції з заповненням склопакетом в кількості 212,5 кв.м., вата “Ромин” 100мм (16,8 кв.м.) в кількості 1780,8 кв.м., вата “Ромин” 50мм (16,8 кв.м.) в кількості 750 кв.м., гідробар'єр в кількості 3330 кв.м., паробар'єр в кількості 3 330 кв.м., карнизна плівка 118 кв.м., планка верхнього злива в кількості 159 кв.м., планка конка кругла в кількості 114 штук, планка конка пряма-1 в кількості 15 штук, планка зливу в кількості 159 штук, торцева планка 32 штуки, шайба кровельна РЕРВМ-16 в кількості 42 пачки, шуруп кровельний 4,835 в кількості 105 пачок, металочерепиця “Тарти” в кількості 2984 кв.м. за товариством з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельною фірмою «Домобуд-2003».
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 30.12.2004р. позивач на користь відповідача-1 відпустив згідно видаткових накладних вищезазначені будівельні матеріали у кількості всього 28 позицій на загальну суму 707443 грн. 34 коп. та у такий спосіб відповідно до ст. 181 ГК України між сторонами було укладено договір поставки. Відповідач-1 за зазначені будівельні матеріали не розрахувався, що на думку позивача, є порушенням обов'язків встановлених ч. 1 ст. 706 ЦК України. Крім того, позивач посилається і на те, що зазначений договір поставки відповідачем-1 було укладено без дотримання жодних процедур, проведення яких вимагають норми ст.ст. 1,2, 14, 15, 34 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти». Також, позивач просить визнати недійсним і договір відповідального зберігання від 30.12.2004р. укладений між позивачем та відповідачем-2 посилаючись на те, що будівельні матеріали, які є предметом договору поставки, ніколи відповідачу-1 не передавались відповідачу-2 і знаходяться у позивача, тобто оскаржуваний правочин не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені договором, а тому зазначений договір не відповідає ст.ст. 203, 215, 216 ЦК України. Позивач вважає, що вищезазначені будівельні матеріали набуті відповідачем-1 без достатніх на те правових підстав, що також підтверджується і рішенням господарського суду Дніпропетровської області у справі № 23/214, яке вступило в законну силу.
Представники відповідача-1 в судовому засіданні та у письмових поясненнях, наданих суду, позовні вимоги позивача не визнають посилаючись на те, що в кінці жовтня 2004р. позивач серед інших учасників виграв тендер, організований відповідачем-1, на право проведення робіт з реконструкції Комунально-позашкільного закладу дитячо-юнацького центру «Штурм». За результатами проведення тендеру між позивачем та відповідачем-1 26.11.2004р. було укладено договір підряду №19/10ДЗ на реконструкцію з розширенням Комунально-позашкільного закладу дитячо-юнацького центру «Штурм». На виконання вказаного договору підряду позивачем було передано у власність відповідача-1 будівельні матеріали згідно з видатковими накладними від 30.12.2004р. № 24/14-ОС та № 24/13-Ф на загальну суму 707 443 грн. 34 коп. Вказаний факт не заперечувався позивачем з часу передачі вказаних матеріалів. Посилання позивача на те, що між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки в порушення Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти»є безпідставним, оскільки передача будівельних матеріалів у власність відповідача-1 не є самостійним правочином поставки, так як договором підряду № 19/10 ДЗ передбачалося, що підрядник (позивач) зобов'язувався виконати за замовленням замовника (відповідача -1) з використанням своїх матеріалів реконструкцію з розширенням комплексу відповідача-2. При оплаті виконаних робіт відповідач-1, як замовник, повинен оплатити як вартість самих робіт, так і вартість матеріалів, які використовуються при реконструкції, що підтверджується актом № 2-Д приймання виконаних робіт за грудень 2004 року за договором підряду № 19/10 ДЗ. У акті вказується окремо вартість матеріалів, виробів та конструкцій, використаних при реконструкції та безпосередньо вартість робіт по реконструкції. З цього слідує, що при оплаті підрядних робіт замовником оплачуються вартість будівельних матеріалів, на які при цьому замовник набуває право власності. Те, що передача спірних будівельних матеріалів відбулася на підставі договору підряду свідчить також рахунок № 157 від 06.12.2004р. на суму 617 551 грн. 68 коп. наданий позивачем відповідачеві-1 в якому визначено призначення платежу -«передплата (30%) за будівельні матеріали для проведення будівельних робіт по дитячо-юнацькому центру «Штурм»на ж/м «Перемога»по вул. Генерала Грушевого, 9-А». Відповідач-1 сплатив вказаний вище рахунок за платіжним дорученням № 4278 від 08.12.2004р. в якому призначення платежу вказується як передплата за матеріали для проведення будівельних робіт по «Штурму»за договором № 19/10 ДЗ від 26.11.2004р. За викладеного, представники відповідача-1 вважають твердження позивача про те, що відповідачем-1 не була оплачена вартість будівельних матеріалів таким, що не відповідає дійсності. Факт передачі будівельних матеріалів згідно договору підряду № 19/10-ДЗ від 26.11.2004р. також підтверджує те, що найменування, кількість та вид будівельних матеріалів, переданих відповідачеві-1 за видатковими накладними чітко відповідає найменуванню, кількості та виду будівельних матеріалів, що відповідно до проекту реконструкції повинні бути використані при виконанні підрядних робіт матеріали передані за накладними № 24/14-ос від 30.12.2004р., № 24/13-Д від 30.12.2004р. чітко співпадають з тими, що зазначаються в локальному кошторисі № 2-1-1 на будівельні роботи та відомості ресурсів до цього локального кошторису. Вказана передача будівельних матеріалів відповідачеві-1 здійснювалась за ініціативою позивача. Причиною передачі будівельних матеріалів позивачем відповідачеві-1 стало те, що після того, як позивачу було оплачено вартість робіт з реконструкції та використаних матеріалів відповідно до акту № 2-Д приймання виконаних робіт за грудень 2004р. за договором підряду № 19/10 ДЗ у сумі 1 416 021 грн. 26 коп., фінансування вказаної реконструкції припинилося. На той час спірні будівельні матеріали позивачем були вже придбані, але продовжувати роботи по їх встановленню було неможливо з причин відсутності фінансування. Навіть при їх виконанні відповідач-1 не зміг би оплатити їх вартість. Згідно п.4.1 договору підряду подальша пролонгація цього договору була можлива лише у випадку продовження фінансування. В подальшому за ініціативи позивача, щоб запобігти значним фінансовим втратам між позивачем та відповідачем-1, була досягнута домовленість про те, що спочатку позивач передасть відповідачу-1 у власність будівельні матеріали, що будуть використані у реконструкції центру «Штурм», а потім, коли відновиться фінансування на виконання реконструкції, відповідач-1 оплатить вартість самих робіт з реконструкції. Таким чином, відповідач-1 вказує на те, що спірні будівельні матеріали було передано згідно вищевказаних накладних від 30.12.2004р. на суму 707 443 грн. 34 коп. за згодою сторін за договором підряду № 19/10-ДЗ від 26.11.2004р., а твердження позивача про те, що фактично матеріали не передавалися не відповідає дійсності та не підтверджується з боку позивача будь-якими належними доказами. У доповненні до пояснень від 16.03.2009р. відповідач-1 зазначає, що сплатив позивачу 617 551 грн. 68 коп. платіжним дорученням від 08.12.2004р. № 4278 за виставленим позивачем відповідачеві-1 рахунком від 06.12.2004р. № 157 за будівельні матеріали, які були передані позивачем відповідачу-1 за видатковими накладними від 30.12.2004р. № 24/13-Ф та № 24/14-ОС за договором підряду 19/10-ДЗ від 26.11.2004р.. За викладеного, відповідач-1 просить в позові відмовити в повному обсязі.
Представник відповідача-2 в судове засідання 16.04.2009р. та 22.04.2009р. не з'явився, однак був присутнім у попередніх судових засіданнях та надав письмові пояснення по суті позову в яких позовні вимоги позивача не визнає, зазначає, що між відповідачем-2 та позивачем було укладено договір відповідального зберігання від 30.12.2004р. За цим договором відповідач-2, як поклажодавець, передав позивачеві, як зберігачеві, будівельні матеріали по реконструкції центру «Штурм»у кількості, згідно специфікації, загальною вартість 707 443 грн., а позивач прийняв на відповідальне зберігання зазначене майно протягом строку дії цього договору. За п.2.3 вказаного договору, позивач, як зберігач, не мав права користуватися майном, крім випадків, узгоджених з відповідачем-2, як поклажодавцем, за умови, що таке узгодження оформлюється письмово. Вказані будівельні матеріали були передані на баланс центру «Штурм»-відповідача-2, що підтверджується інвентаризаційним описом від 01.10.2005р. Відповідачем-2 вказані матеріальні цінності використовуються на праві оперативного управління. Факт дійсної передачі відповідачем-2 на зберігання позивачеві майна підтверджується актом прийому-передачі матеріалів на відповідальне зберігання згідно якого відповідачем-2 було передано майно позивачеві на зберігання згідно специфікації. 29.11.2005р. відповідачем-2 було направлено лист за № 081 на адресу позивача з вимогою передати матеріали відповідачу-2 як поклажодавцю, а 20.10.2006р. відповідач-2 отримав від позивача лист № 30 від 19.10.2006р. в якому позивач просить здійснити вивезення будівельних матеріалів, «переданных нашему предприятию по договору ответственного хранения от 30.12.2004г.»Зазначене листування свідчить про те, що договір відповідального зберігання було укладено з додержанням норм діючого законодавства і спірні будівельні матеріали дійсно передавались позивачеві на зберігання та дані факти позивачем визнавались та не заперечувались.
При даних обставинах, враховуючи строки розгляду справи, встановлені ст. 69 ГПК України, наявність письмових пояснень відповідача-2, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності відповідача-2.
У ході судового засідання представник позивача заявив клопотання про призначення судової експертизи у справі на підставі ст. 41 ГПК України посилаючись на те, що частина вищевказаних матеріалів була вже змонтована на об'єкті, що підтверджується висновком № 360 додаткової будівельно-технічної експертизи, а тому право власності на них за позивачем не може бути визнано. Крім того, відповідачем-2 було вказано про те, що частина вже змонтованих будівельних матеріалів пошкодилася та стала непридатною для подальшого використання. Також, позивач просить призначити експертизу для вирішення спору та подальшого співробітництва, а саме: виконання договірних зобов'язань за договором підряду № 19/10 ДЗ від 26.11.2004р. за якими сторонам слід встановити межі виконаних робіт та вартість матеріалів.
Розглянувши заявлене клопотання про призначення судової експертизи, суд не находить підстав для його задоволення, оскільки предметом цього спору не є договір підряду № 19/10 ДЗ від 26.11.2004р. чи зобов'язання вчинити дії за вищевказаним договором підряду.
Прокурор позовні вимоги позивача не визнає, просить в позові відмовити.
В судовому засіданні оголошувалася перерва до 22.04.2009р.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд -
26.11.04р. між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельною фірмою "Домобуд-2003" (підрядником) та відповідачем-1 - Відділом освіти Жовтневого району м. Дніпропетровська Жовтневої районної ради депутатів м. Дніпропетровська (замовником) було укладено договір підряду №19/10ДЗ, згідно розділу 1 якого підрядник зобов'язується виконати по замовленню замовника з використанням своїх матеріалів, у відповідності з проектно-кошторисною документацією і встановленими будівельними нормами та правилами, в обсязі згідно проектно-кошторисної документації згідно доданих до договору кошторисів, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити наступну роботу -“Реконструкція із розширенням комплексу комунальної позашкільної учбової установи дитячо-юнацького центру „Штурм” по вул. Генерала Грушевого,9 в м. Дніпропетровську”(а.с.14-18,том 1).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було виставлено відповідачу-1 рахунок від 06.12.2004р. №157 на суму 617 551 грн. 68 коп. на передоплату(30%) за будівельні матеріали для проведення будівельних робіт по дитячо-юнацькому центру «Штурм»на ж/м «Перемога»по вул. Генерала Грушевого,9-А (а.с. 79, том 1).
Зазначений рахунок було оплачено відповідачем-1 у повній сумі, що підтверджується платіжним дорученням від 08.12.2004р. № 4278 в якому зазначено призначення платежу - «передплата за матеріали для проведення будівельних робіт по Штурму зг. рах № 157 від 06.12.2004р. дог. № 19\10-ДЗ від 26.11.04р.».Оплату здійснено Управлінням Державного казначейства України у Дніпропетровській області на підставі договору від 26.11.2004р. №19/10-ДЗ (а.с.78, том.1).
В подальшому, позивачем згідно видаткової накладної від 30.12.04р. №24/14-ОС було передано відповідачу-1 будівельні матеріали на загальну суму 443 649 грн. 76 коп., у тому числі:
- алюмінієва конструкція з заповненням склопакетом в кількості 126 кв.м. на суму 137 592 грн. 00 коп.;
- канати трьохпрядні з капронових ниток - 0,0453 т на суму 1 007 грн. 24 коп.;
- прокладки ущільнюючі 30 мм довжиною 100метрів у кількості 69, 264 штук на суму 20204 грн. 31 коп.4
- клямери марки КП-2 в кількості 1,257 по 1000 штук на суму 2103 грн. 91 коп.;
- бруски обрізні з хвойних порід довжиною 2-3,75мм, завширшки 75-150мм, завтовшки 40-75мм, 3-й сорт у кількості 43,956 куб.м. на суму 25 640 грн. 85 коп.;
- люки та лази із щитовими, утеплені мінераловатною плитою в кількості 10,922 кв.м. на суму 3 100 грн. 98 коп.;
- фарба спеціальна аерозольна у кількості 77,256 штук на суму 2827 грн. 57 коп.;
- пінка монтажна - 69,264 штук на суму 1033 грн. 42 коп.;
- пінка монтажна 25,2 штук на суму 372 грн. 20 коп.;
- проволока накатна оцинкована діаметром 3мм в кількості 0,045т на суму 186 грн.
13 коп.;
- натрій кремнієфтористий технічний 1-й сорт в кількості 1,063т на суму 1326 грн.
80 коп.;
- шурупи саморізи в кількості 21045,6 штук на суму 6313 грн. 68 коп.;
- цвяхи оцинковані в кількості 64628,64 штук на суму 1 292 грн. 57 коп.;
- штапик 10х16 мм в кількості 0,1812 погонних метрів на суму 0 грн. 21 коп.;
- конструкції з заповненням склопакетом в кількості 212,5кв.м. на суму 166706 грн.
25 коп.(а.с. 8, том 1).
Згідно видаткової накладної від 30.12.04р. №24/13-Ф позивачем було передано відповідачу-1 будівельні матеріали на загальну суму 263 793 грн. 58 коп., у тому числі: - вата “Рокмин” 100мм (16,8м. кв.) у кількості 1780,8кв.м. на суму 25109 грн. 28 коп.;
- вата “Рокмин”50мм (16,8м.кв.) у кількості 750кв.м. на суму 5287 грн. 50 коп.;
- гідробар'єр у кількості 3330м.кв. на суму 14152 грн. 50 коп.;
- паробар'єр в кількості 3 330 кв.м. на суму 15084 грн. 90 коп.
- карнизна планка у кількості 118 шт. на 4929 грн. 45 коп.;
- планка верхнього зливу в кількості 159 кв.м. на суму 5902грн. 88 коп.;
- планка конька кругла в кількості 114 штук на суму 4232 грн. 25 коп.;
- планка конька пряма-1 в кількості 15 штук на суму 556 грн. 88 коп.;- планка зливу в кількості 159 штук на суму 8574 грн. 08 коп.;- торцева планка у кількості 32 штуки на суму 1082 грн. 05 коп.;- шайба кровельна РЕРDN-16 в кількості 42 пачки на суму 3660 грн. 65 коп.;- шуруп кровельний 4,8х35 в кількості 105 пачок на суму 6405 грн. 00 коп.;
- металочерепиця “Тарти” в кількості 2984 кв.м. на суму 124 850 грн. 56 коп.(а.с. 9, том 1).
30.12.2004р. між Дитячо-юнацьким комунальним позашкільним закладом центр «Штурм»та Товариством з обмеженою відповідальністю проектно-будівельною фірмою «Домобуд-2003»було укладено договір відповідального зберігання за яким зазначені будівельні матеріали по реконструкції дитячо-юнацького центру „Штурм” були передані на зберігання відповідачем-2 (Дитячо-юнацьким комунальним позашкільним закладом центром „Штурм”) позивачу (Товариству з обмеженою відповідальністю проектно-будівельній фірмі „Домобуд-2003”) за специфікацією, яка є невід'ємною частиною цього договору (а.с.19-21, том 1).
Вивчивши надані документи та аналізуючи їх з наданими письмовими та усними поясненнями представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Частиною 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК ЦК України.
Відповідно до частин 1, 4, 5 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
З матеріалів справи вбачається, що передача позивачем відповідачеві-1 будівельних матеріалів за видатковими накладними від 30.12.04р. №24/14-ОС, від 30.12.2004р. № 24/13-Ф була здійснена на підставі договору підряду № 19/10 ДЗ від 26.11.2004р. Зазначені вище будівельні матеріали за рахунком № 157 від 06.12.2004р., який було виставлено позивачем на суму 617 551 грн. 68 коп. були оплачені відповідачем-1 платіжним дорученням від 08.12.2004р. № 4278 з призначенням платежу - «передплата за матеріали для проведення будівельних робіт по Штурму зг. рах № 157 від 06.12.2004р. дог. № 19\10-ДЗ від 26.11.04р.»(а.с.78, том 1).
Таким чином, суд дійшов висновку, що передача позивачем відповідачеві-1 будівельних матеріалів за вищевказаними видатковими накладними була здійснена позивачем відповідачеві-1 у ході виконання договору підряду № 19/10 ДЗ від 26.11.2004р., за яким замовником був відповідач-1, а підрядником -позивач, який виконав частково роботи за договором підряду, що підтверджено рішенням господарського суду від 02.12.2005р. у справі № 23/214 (а.с.10-13, том 1), а тому така передача будівельних матеріалів не є самостійним правочином поставки та не може розглядатися судом на предмет його відповідності актам цивільного законодавства, зокрема, вимогам Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти»і на предмет щодо форми його вчинення.
Зазначені будівельні матеріали за інвентаризаційним описом складеним відповідачем-1 та відповідачем-2 були передані на баланс відповідачу-2 та використовувалися відповідачем-2 на праві оперативного управління (а.с. 73-75, том 1).
Відповідно до частини 1 статті 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Так, 30.12.2004р. між Дитячо-юнацьким комунальним позашкільним закладом центр «Штурм»та Товариством з обмеженою відповідальністю проектно-будівельною фірмою «Домобуд-2003»було укладено договір відповідального зберігання за яким зазначені будівельні матеріали по реконструкції дитячо-юнацького центру „Штурм” були передані на зберігання відповідачем-2 (Дитячо-юнацьким комунальним позашкільним закладом центром „Штурм”) позивачу (Товариству з обмеженою відповідальністю проектно-будівельній фірмі „Домобуд-2003”) за специфікацією, яка є невід'ємною частиною цього договору (а.с.19-21, том 1).
Зі змісту специфікації, яка є додатком №1 до договору відповідального зберігання від 30.12.2004р. видно, що будівельні матеріали є тотожними будівельним матеріалам, які зазначені в видаткових накладних №24/14-ОС, № 24/13-Ф (а.с. 22, том 1).
Зазначений договір відповідального зберігання містить посилання на те, що відповідач-2 (Дитячо-юнацький комунальний позашкільний заклад центр «Штурм») є зберігачем за цим договором, а ТОВ проектно-будівельна фірма «Домобуд-2003»є поклажодавцем. Однак, зі специфікації та акту прийому-передачі матеріалів на відповідальне зберігання видно, що поклажодавцем за цим договором є відповідач -2 (Дитячо-юнацький комунальний позашкільний заклад центр «Штурм»), а позивач (ТОВ проектно-будівельна фірма «Домобуд-2003») є зберігачем, також в акті зазначено про те, що відповідач-2 передав, а позивач прийняв на відповідальне зберігання наступні матеріали:
- алюмінієва конструкція з заповненням склопакетом в кількості 126 кв.м.;
- канати трьохпрядні з капронових ниток - 0,0453 т .;
- прокладки ущільнюючі 30 мм довжиною 100метрів у кількості 69, 264 штук ;
- клямери марки КП-2 в кількості 1,257 по 1000 штук ;
- бруски обрізні з хвойних порід довжиною 2-3,75мм, завширшки 75-150мм, завтовшки 40-75мм, 3-й сорт у кількості 43,956 куб.м.
- люки та лази із щитовими, утеплені мінераловатною плитою в кількості 10,922 кв.м.;
- фарба спеціальна аерозольна у кількості 77,256 штук;
- пінка монтажна - 69,264 штук ;
- пінка монтажна 25,2 штук;
- проволока накатна оцинкована діаметром 3мм в кількості 0,045т ;
- натрій кремнієфтористий технічний 1-й сорт в кількості 1,063т ;
- шурупи саморізи в кількості 21045,6 штук;
- цвяхи оцинковані в кількості 64628,64 штук ;
- штапик 10х16 мм в кількості 0,1812 погонних метрів;
- конструкції з заповненням склопакетом в кількості 212,5кв.м;
- вата “Рокмин” 100мм (16,8м. кв.) у кількості 1780,8кв.м.;
- вата “Рокмин”50мм (16,8м.кв.) у кількості 750кв.м.;
- гідробар'єр у кількості 3330м.кв.;
- паробар'єр в кількості 3 330 кв.м. ;
- карнизна планка у кількості 118 шт.;
- планка верхнього зливу в кількості 159 кв.м. ;
- планка конька кругла в кількості 114 штук;
- планка конька пряма-1 в кількості 15 штук ;
- планка зливу в кількості 159 штук ;
- торцева планка у кількості 32 штуки;
- шайба кровельна РЕРDN-16 в кількості 42 пачки;
- шуруп кровельний 4,8х35 в кількості 105 пачок ;
- металочерепиця “Тарти” в кількості 2984 кв.м. (а.с. 23 том 1).
Отже, судом встановлено, що дійсним поклажодавцем за цим договором відповідального зберігання від 30.12.2004р. є відповідач-2 -(Дитячо-юнацький комунальний позашкільний заклад центр «Штурм»), а зберігачем -є позивач (ТОВ проектно-будівельна фірма «Домобуд-2003») (а.с.22-23, том 1).
Крім того, судом встановлено, що 29.11.2005р. відповідачем-2 було направлено лист за № 081 на адресу позивача з вимогою передати матеріали відповідачу-2 як поклажодавцю, а 20.10.2006р. відповідач-2 отримав від позивача лист № 30 від 19.10.2006р. в якому позивач просив здійснити вивезення будівельних матеріалів, «переданных нашему предприятию по договору ответственного хранения от 30.12.2004г.»(а.с. 68-72,том 1).
Зазначене листування свідчить про те, що договір відповідального зберігання було укладено з додержанням норм діючого законодавства і спірні будівельні матеріали дійсно передавались позивачеві на зберігання та дані факти позивачем визнавались та не заперечувались станом на 19.10.2006р. і не були ос порені позивачем у ході судового розгляду цієї справи.
Таким чином, суд дійшов висновку, що посилання позивача на те, що спірні будівельні матеріали не передавались позивачеві, договір відповідального зберігання не був спрямований на реальне настання правових наслідків є безпідставними та спростовуються вищенаведеними документами, а тому у господарського суду відсутні підстави для визнання недійсним договору відповідального зберігання від 30.12.2004р.
З викладеного, суд доходить висновку про те, що позивач не може бути власником спірних будівельних матеріалів, оскільки хоча вони і були придбані позивачем на виконання договору підряду від 26.11.2004р. за яким замовником був відповідач-1, та ці будівельні матеріали були оплачені відповідачем-1 за виставленим рахунком позивача в сумі 617551 грн. 68 коп. платіжним дорученням № 4278 від 08.12.2004р.
Відповідно до ч. 1 ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тобто, виходячи з вищенаведених норм право власності на спірні будівельні матеріали перейшло до відповідача-1 з моменту його передачі, з 30.12.2004р. за накладними № 24/14-ОС, № 24/13-Ф (а.с.8,9, том 1).
Також судом встановлено, що вищезазначені будівельні матеріали, вказані в накладних від 30.12.2004р., які були передані позивачем відповідачу-1, та будівельні матеріали, зазначені в локальному кошторису 2-1-1 за договором підряду № 19/10 ДЗ від 26.11.2004р., у відомості ресурсів до цього локального кошторису є тотожними та співпадають за найменуванням, кількістю та вартістю з позиціями зазначеними в локальному кошторисі 2-1-1 та у відомості ресурсів до локального кошторису за вищевказаним договором підряду (а.с. 89-108, том 1).
Посилання позивача на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2005р. у справі №23/214 як на підтвердження набуття відповідачем-1 спірних будівельних матеріалів без достатніх правових підстав не може бути прийнято судом до уваги, оскільки відповідно до частини 2 статті 35 Господарського кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Як вбачається зі змісту зазначеного рішення суду склад сторін у зазначеній справі не є таким самим, як у справі №23/214, а тому факти, встановлені рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2005р. у справі №23/214 не мають преюдиційного значення для даної справи.
Крім того, на виконання постанови Вищого господарського суду України від 18.12.2008р. господарським судом було витребувано рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.10.2007р. у справі № 35/310-07(9/377-06(28/98) за позовом Прокурора Жовтневого району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ, в особі Комунального позашкільного навчального закладу дитячо-юнацького центру «Штурм»м. Дніпропетровськ до ТОВ «Домобуд-2003» м. Дніпропетровськ, третя особа Відділ освіти Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради про витребування майна із чужого незаконного володіння та стягнення 962 121 грн. 74 коп., за яким позовні вимоги задоволені та зобов'язано ТОВ «Домобуд-2003»повернути Комунальному позашкільному навчальному закладу дитячо-юнацькому центру «Штурм»майно на загальну суму 707 443 грн. 34 коп., яке було передано позивачем за видатковими накладними від 30.12.2004р., які є предметом даного спору.
Саном на 22.04.2009р. у господарського суду відсутні підстави для правової оцінки зазначеного рішення, оскільки зазначене рішення не набрало законної сили, оскаржується в апеляційному порядку та ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.12.2007р. провадження по розгляду апеляційної скарги у справі № 35/310-07(9/377-06(28/98) зупинено до розгляду справи № 16/391-07 (а.с. 61-65, том 2).
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
У ході судового розгляду справи позивач не навів жодних доказів та підстав, які б спростовували вищенаведені доводи.
Приймаючи до уваги викладене та керуючись ст.ст. 203, 215, 334, 936, ЦК України, ст. ст. 49, 33, 35, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
В позові відмовити.
Суддя
Л.В. Жукова
Рішення підписано 22.04.2009р. відповідно до ст.ст. 84, 85 ГПК України.