83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
13.04.09 р. Справа № 39/4
Господарський суд Донецької області у складі судді Морщагіной Н.С.
при секретарі Бахрамовой А.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Чіо-Вольф Україна” м. Кривий Ріг
до відповідача: Закритого акціонерного товариства “Насолода” м. Слов'янськ
про стягнення 80016грн.97коп.
За участю представників сторін:
від позивача: Горгадзе Д.О. - за довіреністю;
від відповідача: Декабрський А.М. - за довіреністю;
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Чіо-Вольф Україна” м. Кривий Ріг, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Закритого акціонерного товариства “Насолода” м. Слов'янськ, про стягнення заборгованості в сумі 80016грн.97коп., яка складається з основного боргу в сумі 70622грн.31коп., пені в сумі 4130грн.54коп., 18% річних в сумі 3065грн.99коп., суми витрат від інфляційних процесів в розмірі 2198грн.13коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки № 52-07 від 01.11.2007 р., протокол розбіжностей до договору поставки № 52-07 від 01.11.2007 р., специфікацію до договору поставки № 52-07 від 01.11.2007 р., видаткові накладні № 205-1996 від 27.08.2008 р., № 205-1997 від 27.08.2008 р., № 205-1998 від 27.08.2008 р., № 205-2122 від 03.09.2008 р., № 205-2121 від 03.09.2008 р., № 205-2176 від 10.09.2008 р., № 205-2175 від 10.09.2008 р., № 205-2177 від 10.09.2008 р.
Відповідач надав відзив на позов проти позовних вимог позовних вимог заперечив, зазначив, що позивачем не представлено довіреностей для підтвердження фактів поставки товару, визначених п. 6.2 Договору замовлень на відвантаження товару, поставку товару за цінами, що не відповідають специфікації до договору, ненадання корегувальної накладної. Додатково зазначив, що поставлений за видатковою накладною № 205-1998 від 27.08.2008 р. взагалі ним не замовлявся.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, господарський суд встановив.
01.11.2007 р., між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю “Чіо-Вольф Україна” м. Кривий Ріг (Постачальник), правонаступником якого згідно свідоцтва про державну реєстрацію серії А01 № 342405 є Товариство з обмеженою відповідальністю “Інтерснек Україна” (код ЄДРПОУ 30107943), та відповідачем, Закритим акціонерним товариством “Насолода” м. Слов'янськ (Покупець), укладено договір поставки №52-07, який за своїм змістом та правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).
Договір укладено з протоколом розбіжностей від 09.11.2007 р., згідно якого п. 1.2, 2.1, 2.2, 3.1, 3.2, 4.1, 4.2, 4.3, 4.4, 5.1, 5.2, 5.3.1, 5.4, 5.9, 6.1, 6.2, 6.3, 6.4, 6.5, 6.7, 7.2, 7.3 , 7.4, 7.6, 7.8, 8.2, 8.3, 8.6, 8.10, погоджені в редакції Покупця.
Згідно даного Договору Постачальник зобов'язався передати у власність Покупця продукти харчування (Товар), а Покупець зобов'язався прийняти вказаний Товар і своєчасно його оплатити відповідно до умов даного Договору.
Поставка Товару здійснюється окремими партіями в асортименті, кількості та по цінам, зазначеними в замовленнях Покупця, погодженій сторонами специфікації, які є невід'ємними частинами даного Договору (п. 1.2 Договору в редакції протоколу розбіжностей від 09.11.2007 р.).
На виконання умов Договору позивач згідно накладних № 205-1996 від 27.08.2008 р., № 205-1997 від 27.08.2008 р., № 205-1998 від 27.08.2008 р., № 205-2122 від 03.09.2008 р., № 205-2121 від 03.09.2008 р., № 205-2176 від 10.09.2008 р., № 205-2175 від 10.09.2008 р., № 205-2177 від 10.09.2008 р. поставив відповідачеві товар на загальну суму 74428грн.91коп., що також підтверджується долученими до матеріалів справи податковими накладними за спірний період.
Поставлений згідно зазначених накладних Товар відповідачем прийнято, що підтверджується підписом останнього, засвідченого печаткою/прямокутним штампом ЗАТ “Насолода”.
Суд приймає до уваги, що відповідач не заперечує факту отримання товару за вказаними видатковими накладними.
На думку суду, надані позивачем видаткові накладні - є належними та допустимими доказами здійснення передачі відповідачу Товару за Договором та прийняття цієї продукції останнім, тому наявність або відсутність довіреностей, замовлень Покупця , непогодження ціни не може спростувати факту отримання та прийняття Товару відповідачем. Докази незгоди відповідача з належністю виконання позивачем своїх зобов'язань по Договору щодо передачі Товару (якість, строки поставки тощо) або докази повної оплати боргу -суду не надавалися.
Статтею 688 ЦК України передбачено, що Покупець зобов'язаний повідомити Продавця про порушення умов Договору щодо кількості, асортименту, якості, комплектності товару в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару. При отриманні товару Покупцем не подавалося жодних застережень щодо неналежності виконання Продавцем свого зобов'язання щодо поставки (стосовно якості, недостачі, строків тощо). Виходячи зі змісту статей 688 та 690 ЦК України, а також пункту 29 Положення про поставки товарів народного споживання, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.1988 р. № 888, поставлені без згоди Покупця товари, від яких Покупець відмовився, повинні прийматися ним на відповідальне зберігання.
Оскільки суду не надано доказів незгоди відповідача з якістю, кількістю, ціною та асортиментом поставленого Товару, не надано доказів відмови від цього Товару та прийняття його у встановленому порядку на відповідальне зберігання, суд дійшов висновку, що Покупець погодився з поставкою Товару за вказаними видатковими накладними.
На підставі вищезазначеного, господарський суд робить висновок, що позивачем доведено факт передачі відповідачеві продукції на суму 74428грн.91коп., тобто обов'язок позивача вважається виконаним у відповідності до норм статті 664 ЦК України та умов Договору.
У відповідності з п. 5.3 Договору Покупець зобов'язаний здійснювати розрахунки за кожну поставлену партію Товару банківським безготівковим переказом на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 30 календарних днів з дати вказаної в видатковій накладній.
Проте прийняті на себе за договором обов'язки відповідач належним чином не виконував, вартість поставленого за вказаними накладними Товару сплатив частково, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість в сумі 70622грн.31коп.
Наразі на момент прийняття рішення грошове зобов'язання відповідача перед позивачем на суму 70622грн.31коп. залишилось не виконаним, що є порушенням вимог статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач доказів оплати заборгованості на суму 70622грн.31коп. не надав, заявлені позовні вимоги в цій частині не спростував.
За таких обставин, враховуючи те, що сума основного боргу підтверджена матеріалами справи та відповідачем не спростована, позовні вимоги в цій частині суд вважає обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно п. 8.3 Договору, у випадку несвоєчасної оплати поставленого товару, Покупець зобов'язується сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочення.
Перевіривши вимогу позивача стосовно стягнення пені в сумі 4130грн.54коп., нарахованої протягом встановленого п. 6 ст. 231 ГК України шестимісячного строку починаючи з моменту виникнення права вимоги, вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню частково в сумі 1037грн.99коп., за арифметичним розрахунком суду (9110,40грн. * 24% / 100% * 11днів / 366 днів) + (5303,80грн. * 24% / 100% * 86днів / 366 днів) + (11355,65грн. * 24% / 100% * 87днів / 366 днів) + (150грн. * 24% / 100% * 87днів / 366 днів) + (9110,40грн. * 24% / 100% * 90днів / 366 днів) + (11328,06грн. * 24% / 100% * 90днів / 366 днів) + (6267,60грн. * 24% / 100% * 83дня / 366 днів) + (18187,20грн. * 24% / 100% * 3дня / 366 днів) + (8919,60грн. * 24% / 100% * 82дня / 366 днів).
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 8.4 Договору сторони погодили розмір відсотків на рівні 18% річних.
Перевіривши представлений позивачем розрахунок суми 18% в розмірі 3065грн.99коп., нарахованих за період з моменту виникнення права вимоги по 31.12.2008 р., та суми інфляції в розмірі 2198грн13коп. - за період з жовтня по листопад 2008 р., з огляду на наявність заборгованості, вимоги позивача в цій частині суд вважає такими, що підлягають задоволенню
18% річних частково в сумі 2933грн.52коп. за арифметичним розрахунком суду (9110,40грн. * 18% / 100% * 11днів / 366 днів) + (5303,80грн. * 18% / 100% * 86днів / 366 днів) + (11355,65грн. * 18% / 100% * 87днів / 366 днів) + (150грн. * 18% / 100% * 87днів / 366 днів) + (9110,40грн. * 18% / 100% * 90днів / 366 днів) + (11328,06грн. * 18% / 100% * 90днів / 366 днів) + (6267,60грн. * 18% / 100% * 83дня / 366 днів) + (18187,20грн. * 18% / 100% * 3дня / 366 днів) + (8919,60грн. * 18 / 100% * 82дня / 366 днів).
сума втрат від інфляційних процесів в розмірі 2198грн13коп. - в повному обсязі.
Наданий позивачем розрахунок пені та 3% річних судом до уваги не приймається з огляду на невірне визначення кількості календарних днів у 2008 році. Крім того, при здійсненні розрахунку за накладними № 205-1997 від 27.08.2008 р. та № 205-1998 від 27.08.2008 р. позивачем неправильно визначено момент виникнення у відповідача обов'язку з оплати вартості поставленого товару, зокрема, дослідивши зміст означених накладних судом встановлено, що товар фактично отриманий відповідачем 04.09.2008 р., таким чином, з огляду на положення п. 5.3.1 Договору (в редакції протоколу розбіжностей від 09.11.2007 р.), обчислення встановленого п. 5.3 Договору 30-ти денного строку для оплати товару слід починати з дати фактичного отримання такого товару Покупцем.
Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі ст.ст. 520, 523, 525, 526, 614, 625 та 655-697, 712 ЦК України, ст. ст. 173,193, 264-271 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст.22, 33, 36, 43, 47, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтерснек Україна” м. Київ - задовольнити частково.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Насолода” м. Слов'янськ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтерснек Україна” м. Київ основний борг в сумі 70622грн.31коп., пеню в сумі 4037грн.99коп., 18% річних в сумі 2933грн.52коп, суму втрат від інфляційних процесів в розмірі 2198грн13коп., витрати за державним митом в сумі 797грн.92коп., на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 117грн.67коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
В судовому засіданні оголошено повний текст рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя