ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа № 15/30
14.04.09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврокредит»
до Закритого акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»
про стягнення 16 366,56 грн.
Суддя Хоменко М.Г.
Представники:
від позивача -не з'явилися
від відповідача -Герелис О.С. (за дов. № 0101 від 01.01.2009)
На розгляд господарського суду передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврокредит»(далі - позивач) до Закритого акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»(далі - відповідач) про стягнення 16 366,56 грн. (у тому числі 10 800,00 грн. -основного боргу, 4 869,74 грн. -інфляційних втрат та 696,82 грн. -3% річних).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2008 порушено провадження у справі № 15/30 та призначено розгляд справи на 17.12.2008.
У судовому засіданні 17.12.2008 представником відповідача надано суду письмовий відзив на позовну заяву.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2008 розгляд справи відкладено на 25.02.2009.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.02.2009 продовжено строк розгляду спору у справі № 15/30, розгляд справи відкладено на 14.04.2009.
Позивач у судове засідання 14.04.2009 не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи, поважних причин неявки в судове засідання не повідомив. Будь-яких заяв чи клопотань від позивача станом на час слухання справи через канцелярію суду не надходило.
У судовому засіданні 14.04.2009 представником відповідача надано суду письмове доповнення до відзиву на позовну заяву, у якому зазначено, що відповідачем суму позову у розмірі 10 800,00 визнано, а штрафні санкції не визнано, оскільки всупереч п. 3.3. договору № Е1-01 про надання консультаційних послуг від 10.05.2006 позивач не надав відповідачу рахунок-фактуру, а у матеріалах справи відсутні підтверджуючі матеріали, що свідчать про факт отримання відповідачем вищевказаного рахунку. Таким чином, на думку, відповідача, його вина в неоплаті послуг згідно з актом виконаних робіт відсутня.
Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, суд
10.05.2006 між Закритим акціонерним товариством «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Єврокредит»укладено договір № Е1-01 про надання консультаційних послуг (далі - Договір) (належним чином засвідчена копія наявна у справі), відповідно до умов якого Консультант (позивач) надає Замовнику (відповідачу) послуги, визначені в Додатку № 1 до чинного Договору, а Замовник зобов'язується прийняти послуги та оплатити згідно умов даного Договору (п. 1.1 Договору).
Відповідно до положень п. 1.4 Договору надання послуг вважається завершеним, коли вони повністю прийняті Замовником та мають бути письмово оформлені у вигляді акта здачі-приймання послуг.
Згідно з п. 3.3 Договору Замовник сплачує за послуги, вказані у п. 1.1 Договору, авансом протягом трьох банківських днів після надання Консультантом рахунку-фактури.
Позивачем надано, а відповідачем прийнято консультаційні послуги, передбачені Договором, на загальну суму 504 800,00 грн., що підтверджується актом здачі-прийняття наданих послуг до Договору від 15.09.2006, підписаним сторонами (належним чином засвідчена копія наявна у справі).
Позивач стверджує, що 18.09.2006 він виставив відповідачу рахунок-фактуру № ЄК-0000001 на суму 10 800,00 грн., однак зазначений рахунок-фактуру відповідач не оплатив, у зв'язку з чим позивачем було повторно виставлено рахунок-фактуру № ЄК-0000001 від 30.10.2008 на суму 10 800,00 грн., який також залишився неоплаченим.
За таких обставин, станом на день вирішення спору позивачем визначена сума основного боргу відповідача перед позивачем у розмірі 10 800,00 грн.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи встановлені судом обставини справи, якими стверджується факт надання позивачем відповідачеві консультаційних послуг, передбачених Договором, на суму 10 800,00 грн., які станом на день вирішення спору відповідачем не оплачені, що відповідно до письмового доповнення до відзиву на позовну заяву визнається відповідачем, позовні вимоги про стягнення 10 800,00 грн. основного боргу визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім суми основного боргу позивач також просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 4 869,74 грн. та три проценти річних у розмірі 696,82 грн. відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.
У ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до положень п. 3.3 Договору відповідач повинен сплатити за послуги протягом трьох банківських днів після надання позивачем рахунку-фактури.
Позивачем не надано суду доказів надання відповідачеві рахунків-фактур № ЄК-0000001 від 18.09.2006 та № ЄК-0000001 від 30.10.2008. Отримання зазначених рахунків-фактур заперечується відповідачем.
Згідно з ч. 1 ст. 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 613 Цивільного кодексу України якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.
Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Виходячи з наведеного, враховуючи, що позивачем не доведено надання відповідачеві рахунків-фактур № ЄК-0000001 від 18.09.2006 та № ЄК-0000001 від 30.10.2008, а отже, й прострочення відповідачем свого зобов'язання зі сплати за послуги, підстави для стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 4 869,74 грн. та трьох процентів річних у розмірі 696,82 грн. відсутні. При цьому, звернення позивача до суду з даним позовом є реалізацією ним свого конституційного права на судовий захист.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Позивач просить суд стягнути з відповідача державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Згідно зі ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, керуючись ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, а також враховуючи часткове задоволення позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у даній справі у наступному розмірі: 108,00 грн. державного мита та 77,87 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 613, 614, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврокредит»задовольнити частково.
2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»(04053, м. Київ, Кудрявський узвіз, б. 5-Б, оф. 208; банківські реквізити: п/р 26503001148001 в ВАТ КБ «Надра», МФО 320003; код ЄДРПОУ 23498273), а у випадку відсутності коштів - з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврокредит»(04080, м. Київ, вул Юрківська/Турівська, 40/5 (літера А); банківські реквізити: п/р 26004013205001 в філії ВАТ КБ «Надра», Київське РУ, МФО 320564; код ЄДРПОУ 33348165) 10 800 (десять тисяч вісімсот) грн. 00 коп. - основного боргу, 108 (сто вісім) грн. 00 коп. - державного мита та 77 (сімдесят сім) грн. 87 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврокредит»відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя М.Г. Хоменко