ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа № 14/253
23.01.09
Господарський суд міста Києва у складі судді Нарольського М.М.,
розглянувши справу
№ 14/253
за позовом
Відкритого акціонерного товариства «Домобудівний комбінат № 4»
до
Товариства з обмеженою відповідальністю «Аспект»
про
стягнення 224784,56 грн.
за участю представників сторін:
від позивача
- Костенко О.О.
від відповідача
- Ковальчук М.В.
- Заіченко П.Л.
Відкрите акціонерне товариство «Домобудівний комбінат № 4»(надалі -Комбінат) звернулось в господарський суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аспект»(надалі -Товариство) з позовом про відшкодування збитків в розмірі 224784,56 грн.
В обґрунтування пред'явлених вимог Комбінат посилається на самовільне знищення паропроводу, який знаходиться на балансі позивача і пролягає територією, яка орендується Товариством. Відповідно до калькуляції позивача, для відновлення паропроводу необхідні грошові кошти в розмірі 224784,56 грн., які Комбінат просить стягнути з Товариства у якості відшкодування збитків.
Позовні вимоги вмотивовані ст. ст. 1166, 1192 ЦК України.
Ухвалою від 20.11.2008 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено у судовому засіданні, зобов'язано сторони виконати певні дії.
Ухвалою від 12.12.2008 р. розгляд справи відкладено.
В судовому засіданні 21.01.2009 р. в порядку ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва.
Товариство проти позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, поданого в порядку ст. 59 ГПК України, та посилається на відсутність складу цивільного правопорушення.
Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
Розглянувши надані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Як вбачається з матеріалів справи, Комбінат посилається на те, що при підготовці до опалювального сезону його працівниками виявлено знищення частини стального паропроводу, що пролягав на території земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні Товариства на підставі договору на право тимчасового довгострокового користування землею на умовах оренди від 02.02.1999 р., укладеного між Товариством та Київською міською державною адміністрацією терміном на 49 років для експлуатації та обслуговування виробничого і адміністративно-побутового корпусів та господарських будівель на вул. Луговій, 9.
Як стверджує позивач, знищення трубопроводу було зафіксовано комісією у складі головного інженера, начальника енергоцеху та бухгалтера Комбінату, представника районної котельні «Пар»АК «Київененрго», про що складено та підписано акт від 18.08.2008 р., відповідно до якого стальний трубопровід d 325 мм загальною довжиною 617 м/п з'єднує котельню «Пар»і територію Комбінату. Згідно акту, нитка трубопроводу земельної ділянки, якою користується Товариство, вирізана в межах цієї території, вирізано 240 м/п трубопроводу.
За твердженнями позивача, його право власності на трубопровід підтверджується знаходженням останнього на балансі, що підтверджується відомістю основних засобів за серпень 2008 р.
18 вересня 2008 року позивач звернувся до відповідача з листом № 04/508 про відновлення паропроводу, на який відповідача не прореагував.
Таким чином, посилаючись на ст. ст. 1166, 1192 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача відповідно до складеної ним калькуляції грошові кошти в розмірі 224784,56 грн., які, за твердженням позивача, необхідні для відновлення знищеного паропроводу.
В обґрунтування пред'явлених вимог про відшкодування шкоди (збитків) позивачем надано затверджений директором заводу залізобетонних виробів Комбінату акт від 18.08.2008 р., службову записку старшого майстра енергоцеху, адресований Товариству лист від 18.09.2008 р. № 04/508, лист Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації від 18.09.2008 р. № 04-2182, відомість основних засобів за серпень 2008 р., калькуляцію на відновлення трубопроводу за жовтень 2008 року.
Відповідно до положень ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 2 постанови від 27.03.1992 р. № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»із змінами і доповненнями, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що заподіяна майну юридичної особи шкода, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Виходячи з цього, позивач повинен був довести наявність шкоди і неправомірної поведінки відповідача, безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням шкоди, розмір відшкодування. В свою чергу відповідач повинен був доводити відсутність своєї вини.
Із позовної заяви позивача не вбачається, в чому саме полягає протиправна поведінка відповідача.
Позивач посилається на одноособово ним складений, у присутності представника районної котельні «Пар»АК «Київененрго», акт від 18.08.2008 р.
При цьому, у вказаному акті відсутні посилання на юридичні факти щодо причетності Товариства до пошкодження майна. В ньому не вказано, вимоги яких саме правових норм було порушено відповідачем.
У матеріалах справи відсутні докази повідомлення позивачем відповідача про необхідність направлення ним свого представника для участі в обстеженні земельної ділянки, через яку, за твердженням позивача, пролягає паропровід.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач без відома відповідача здійснив обстеження земельної ділянки. При цьому не вбачається, що оглядалася саме та земельна ділянка, що знаходиться в користуванні відповідача. Адже позивачем не надано суду схеми його розташування.
В акті відсутній запис про відмову представника відповідача від його підпису. Відсутній в акті і запис про неприбуття представника відповідача на місце огляду пошкодженого паропроводу. Згідно пояснень сторін, відповідача взагалі не було залучено до складання акта від 18.08.2008 р.
Слід також зазначити, що із наданого позивачем акта також не вбачається, на підставі яких документів встановлені обставини стосовно того, що паропровід є власністю позивача, що він пролягає саме через ділянку відповідача, що останній використовується для забезпечення теплом відповідача, що паропровід протягом майже 40 років не змінювався (не демонтувався) і був пошкоджений саме у 2008 році.
Тому, наданий позивачем акт від 18.08.2008 р. не визнається судом як належний доказ в розумінні ст. 34 ГПК України на підтвердження складу цивільного правопорушення.
Посилання позивача на баланс Комбінату, як на підтвердження права власності на паропровід, є необґрунтованим. Знаходження майна на балансі підприємства (організації) не є безспірною ознакою його права власності. Адже баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов'язань на конкретну дату. Баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства.
Будь-яких правовстановлюючих документів на паропровід позивачем в процесі розгляду справи не надано.
Позивачем не надано суду документів, які б підтверджували факт використання ним паропроводу та містили б інформацію про його технічний стан.
Крім цього, із наданих позивачем документів не вбачається, що в них йдеться про один і той же паропровід, оскільки останній позивачем індивідуально не визначено.
Згідно позовної заяви та калькуляції діаметр паропроводу становить 320 мм, а згідно з іншими документами, зокрема актом від 18.08.2008 р. та листом позивача від 18.09.2008 р., діаметр паропроводу становить 325 мм. У відомості основних засобів взагалі не вказано діаметр паропроводу.
При цьому, в позовній заяві позивач посилається на знищення паропроводу, у відомості основних засобів за серпень 2008 р. вказаний паропровід, в той час як в акті від 18.08.2008 р. йдеться про знищення трубопроводу.
Надана позивачем калькуляція на відновлення паропроводу не може бути визнана належним доказом розміру відшкодування.
Позивачем не наведена та не обґрунтована методика визначення розміру збитків. Надана позивачем калькуляція складена позивачем одноособово, і є звичайним розрахунковим документом. Вартість статей калькуляції не ґрунтується на жодних документах, джерела її визначення позивачем не наведені та не обґрунтовані. Розділи калькуляції не містять детальної розшифровки їх змісту.
Слід зазначити, що ані чинним законодавством України, ані договором оренди від 02.02.1999 р. на відповідача не покладався обов'язок здійснювати охорону на своїй земельній ділянці майна, про знищення якого заявляє позивач. В матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до відповідача з приводу знаходження на його земельній ділянці паропроводу.
Таким чином, позивачем не надано суду належних доказів наявності підстав для покладення на відповідача цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування шкоди. Позивачем не доведені суду обставини заподіяння шкоди, наявності протиправної поведінки відповідача, причинного зв'язку між діями відповідача та понесеними збитками.
Враховуючи обставини справи та положення чинного законодавства, приймаючи до уваги недоведеність позивачем елементів складу цивільного правопорушення, як необхідної умови для покладення на відповідача цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування шкоди (збитків), суд дійшов до висновку про неправомірність та необґрунтованість позовних вимог.
Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -
В позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя
М.М. Нарольський
Дата підписання рішення: 28.01.2009 р.