№ справи:106/4604/13-к Головуючий суду першої інстанції:Лантратова Антоніна Іванівна
№ провадження:11-кп/190/642/13 Доповідач суду апеляційної інстанції:Рижова І. В.
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
"05" грудня 2013 р. м. Сімферополь
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого - Рижової І.В.,
Суддів - Мельник Т.О.,
- Балахонова Б.Л.,
при секретарі - Іоновій С.Я.
розглянула в відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 106/4604/13-к з апеляційною скаргою прокурора Іванюк Т.Г. на вирок Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 24 липня 2013 року, яким
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Євпаторія, громадянка України, проживаюча за адресою: АДРЕСА_1, раніше судима:
- 25.07.2012 року Євпаторійським міським судом за ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 311 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням, встановлений іспитовий строк на 1 рік,
обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 311, ч. 1 ст. 321, ч. 2 ст. 309, ч. 3 ст. 321 КК України,
за участю прокурора - Аметової Д.С.,
захисника - ОСОБА_5,
обвинуваченої - ОСОБА_4
В апеляційній скарзі прокурор просить вирок скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням закону про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення внаслідок м'якості, ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_4 винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 311, ч. 1 ст. 321,ч. 2 ст. 309, ч. 3 ст. 321 КК України та призначити їй покарання: за ч. 2 ст. 307 КК України у вигляді 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього особисто належного їй майна, за ч. 2 ст. 311 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі; за ч. 1 ст. 321 КК України у вигляді 1 року позбавлення волі; за ч. 2 ст. 309 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі, за ч. 3 ст. 321 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України просить призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього особисто належного їй майна. Відповідно до ст. 71 КК України - остаточно призначити покарання у вигляді 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього особисто належного їй майна.
Вироком Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 24 липня 2013 року ОСОБА_4 засуджена:
- за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 4 роки позбавлення волі з конфіскацією всього особисто належного їй майна;
- за ч. 2 ст. 311 КК України на 2 роки позбавлення волі;
- за ч. 1 ст. 321 КК України на 1 рік позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 309 КК України на 2 роки позбавлення волі;
- за ч. 3 ст. 321 КК України на 3 роки позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено 4 роки позбавлення волі з конфіскацією всього належного їй майна.
Відповідно до ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднана не відбута частина покарання за вироком Євпаторійського міського суду від 25 липня 2012 року та остаточно призначено 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього особисто належного їй майна.
В апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи обґрунтованості обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих останній кримінальних правопорушень, а також правильності кваліфікації її дій за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 311, ч. 1 ст. 321, ч. 2 ст. 309, ч. 3 ст. 321 КК України, свої доводи мотивує тим, що суд неправильно встановив пом'якшуючі покарання обставини та призначив обвинуваченій покарання із застосуванням ст. 69 КК України, тобто нижче, ніж передбачено санкцією ч. 2 ст. 307 КК України. Просить врахувати, що ОСОБА_4 не сприяла розкриттю злочинів, оскільки докази її злочинної діяльності були здобуті в результаті проведення гласних та негласних дій, а на особу, в якої вона придбала наркотичний засіб, вона не вказала. Заперечує проти визнання інвалідності 1 групи і страждання на тяжке захворювання в якості пом'якшуючої покарання обставини, оскільки важкий стан здоров'я, з урахуванням попередньої судимості у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, їх аналогів і прекурсорів, не заважав їй вчиняти аналогічні злочини. Вказує, що наявність у обвинуваченої малолітньої дитини не пом'якшує покарання, оскільки дитина перебуває під піклуванням матері ОСОБА_4, при цьому обвинувачена вчинила низку злочинів у будинку, де проживає малолітня дитина, що, на думку апелянта, характеризує ОСОБА_4 лише з негативного боку.
В запереченнях, які називаються «апеляційною скаргою», обвинувачена ОСОБА_4 просить апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а вирок суду - без зміни. Свої доводи мотивує тим, що при призначенні їй покарання із застосуванням ст. 69 КК України суд першої інстанції обґрунтовано врахував її тяжкий стан здоров'я, інвалідність І групи, наявність малолітньої дитини, щире каяття, визнання вини, активне сприяння органам досудового розслідування та суду в розкритті злочинів, що істотно знижує ступінь тяжкості вчинених нею злочинів.
Під час апеляційного розгляду прокурор підтримав апеляційну скаргу, обвинувачена ОСОБА_4 заперечувала проти доводів апеляційної скарги та просила залишити вирок суду без зміни, захисник ОСОБА_5 вважав за необхідне залишити апеляційну скаргу прокурора без задоволення, а вирок суду - без зміни.
Відповідно до встановлених судом першої інстанції обставин ОСОБА_4 з метою незаконного збагачення, достовірно знаючи наркотичні властивості «опію», прекурсору - ангідриду оцтової кислоти і лікарського засобу «Димедрол», які використовуються для виготовлення наркотичного засобу «опій», при невстановлених слідством обставинах придбала невстановлену кількість речовини темно-коричневого кольору в пастоподібному стані, прекурсор у вигляді ангідриду оцтової кислоти і лікарський засіб «Димедрол», які потім перенесла за місцем свого проживання у АДРЕСА_1 і стала зберігати їх з метою збуту в якості наркотичного засобу і прекурсору.
28 квітня 2013 року о 12 годині 35 хвилин, на підставі постанови прокурора м. Євпаторії про проведення закупівель і постанови Апеляційного суду про проведення негласних слідчих дій, ОСОБА_6 в службовому кабінеті № 103 Євпаторійського М.В. у присутності двох понятих було вручено 750 грн. Після цього він по телефону домовився з ОСОБА_4 про купівлю п'яти «чеків» і ангідриду оцтової кислоти, потім у супроводі двох понятих і співробітника міліції попрямував до місця проживання ОСОБА_4 та у дворі буд. АДРЕСА_1 передав їй 750 грн. Остання передала ОСОБА_8 п'ять полімерних відрізків з речовиною темно-коричневого кольору і запаяний ковпачок від ін'єкційної голки з прозорою рідиною. В кабінеті № 103 Євпаторійського МВ ОСОБА_8 видав придбані п'ять відрізків з особливо небезпечним наркотичним засобом концентратом макової соломи (опієм екстракційним) масами 0,14 г, 0,14 г, 0,16 г, 0,15 г, 0,15 г (у перерахунок на суху речовину) та ковпачок від ін'єкційної голки з рідиною масою 0,28 г, яка є ангідридом оцтової кислоти і відноситься до прекурсорів.
6 червня 2013 року о 17 годині 35 хвилин, на підставі постанови прокурора м. Євпаторії про проведення закупівель і постанови Апеляційного суду про проведення негласних слідчих дій, ОСОБА_6 в службовому кабінеті № 103 Євпаторійського М.В. у присутності двох понятих було вручено 750 грн. Після цього він по телефону домовився з ОСОБА_4 про купівлю п'яти «чеків», ангідриду оцтової кислоти і лікарського засобу «Димедрол», потім у супроводі двох понятих і співробітника міліції попрямував до місця проживання ОСОБА_4 та у дворі буд. АДРЕСА_1 передав їй 750 грн. Остання передала ОСОБА_8 п'ять полімерних відрізків з речовиною темно-коричневого кольору, запаяний ковпачок від ін'єкційної голки з прозорою рідиною і дві пігулки в конвалюті. В кабінеті № 103 Євпаторійського МВ ОСОБА_8 видав придбані п'ять відрізків з особливо небезпечним наркотичним засобом концентратом макової соломи (опієм екстракційним) масами 0,15 г, 0,15 г, 0,16 г, 0,16 г, 0,17 г (у перерахунок на суху речовину), ковпачок від ін'єкційної голки з рідиною масою 0,12 г, яка є ангідридом оцтової кислоти і відноситься до прекурсорів, а також дві пігулки лікарського засобу «Димедролу», що включений до «Переліку сильнодіючих лікарських засобів по міжнародних непатентованих або загальноприйнятих назвах», які ОСОБА_4 повторно, незаконно збула.
ОСОБА_4, достовірно знаючи наркотичні властивості опію екстракційного, прекурсору - ангідриду оцтової кислоти і лікарського засобу «Димедрол», які використовуються для виготовлення наркотичного засобу «опій», при невстановлених слідством обставинах повторно придбала невстановлену кількість вказаного наркотичного засобу, прекурсор у вигляді ангідриду оцтової кислоти і лікарський засіб «Димедрол», які перенесла за місцем свого проживання у АДРЕСА_1, де з частини наркотичного засобу виготовила наркотичний засіб «опій ацетильований» і залишила зберігати для особистого вживання, без мети збуту, а іншу частину наркотичного засобу, прекурсор і лікарський засіб стала зберігати з метою збуту.
6 червня 2013 року ввечері в ході проведення санкціонованого обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 у буд. АДРЕСА_1 у присутності двох понятих було виявлено і вилучено особливо небезпечний наркотичний засіб «опій ацетильований» масою 0,17 г (у перерахунок на суху речовину), особливо небезпечний наркотичний засіб концентрат макової соломи (опій екстракційний) масами 0,17 г, 0,14 г, 0,2 г, 0,19 г, 0,14 г, 0,14 г, 0,2 г, 0,21 г, прекурсор - ангідрид оцтової кислоти масами 0,5 г, 0,06 г, 0,8 г, 0,09 г, 0,1 г, 0,11 г, 15 пігулок загальною масою 2,25 г лікарського засобу «Димедрол», який включений до «Переліку сильнодіючих лікарських засобів по міжнародних непатентованих або загальноприйнятих назвах».
Колегія суддів, виконавши вимоги ст. 405 КПК України, вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, виходячи при цьому з наступних мотивів.
Матеріалами кримінального провадження встановлено, що досудове розслідування та судове провадження проведено повно і всебічно, з дотриманням вимог норм кримінального процесуального законодавства України.
Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості обвинуваченої ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень за встановлених обставин знайшли своє повне підтвердження в ході судового провадження, а також підтверджуються дослідженими доказами, яким дана належна оцінка.
Дії обвинуваченої ОСОБА_4, які в апеляційній скарзі не оспорюються, судом першої інстанції кваліфіковані вірно:
- за ч. 2 ст. 307 КК України, як незаконне придбання, зберігання з метою збуту, збут особливо небезпечного наркотичного засобу, вчинені повторно, особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 309 КК України;
- за ч. 2 ст. 311 КК України, як незаконне придбання, зберігання прекурсорів в цілях їх використання для виготовлення наркотичних засобів з метою збуту, а так само незаконний збут прекурсорів, вчинене повторно;
- за ч. 1 ст. 321 КК України, як незаконне придбання, зберігання з метою збуту, збут сильнодіючих лікарських засобів;
- за ч. 2 ст. 309 КК України, як незаконне виготовлення, придбання, зберігання наркотичних засобів без мети збуту, вчинене повторно, особою, що раніше скоїла злочин, передбачений ст. 307 КК України;
- за ч. 3 ст. 321 КК України, як незаконне придбання, зберігання з метою збуту сильнодіючих лікарських засобів, вчинене повторно.
Відповідно до ст. 65 КК України та роз'яснень п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» суди, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку мають дотримуватись вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Доводи апеляційної скарги прокурора щодо невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченої і неправильного застосування кримінального закону при призначенні покарання внаслідок його м'якості, на думку колегії суддів, заслуговують на увагу.
Так, суд першої інстанції при призначенні ОСОБА_4 покарання встановив такі пом'якшуючі покарання обставини, як щире каяття, повне визнання вини, сприяння у розкритті злочину, а також те, що обвинувачена є інвалідом І групи, страждає на тяжке захворювання, має малолітню доньку, яка проживала разом з нею, але знаходилась під піклуванням її матері.
В той же час суд належним чином не врахував, що докази злочинної діяльності обвинуваченої були здобуті в результаті проведення оперативних закупівель працівниками міліції із залученням покупців; на особу, в якої вона придбала наркотичний засіб, ОСОБА_4 в ході досудового розслідування або в суді не вказала, тобто вона не вчинила ніяких дій, що давали підстави вважати, що вона сприяла розкриттю злочинів.
З урахуванням попередньої судимості ОСОБА_4 за злочини у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, їх аналогів і прекурсорів, вчинення нею низки злочинів у цій сфері, в тому числі з метою збуту, які вона скоювала незважаючи на тяжких стан здоров'я та наявність І групи інвалідності, суд необґрунтовано визнав зазначені обставини в якості таких, що пом'якшують обвинуваченій покарання.
Крім того, наявність у обвинуваченої малолітньої дитини не пом'якшує покарання, оскільки її дитина на підставі рішення виконавчого комітету Євпаторійської міської ради від 10.07.2009 року перебуває під піклуванням матері ОСОБА_4 - ОСОБА_9 (а.к.п. 127), при цьому вона вчинила низку злочинів у будинку, де проживає малолітня дитина, що негативно впливає на виховання дитини.
За таких обставин, суд першої інстанції, неправильно встановивши пом'якшуючі покарання обставини, безпідставно призначив обвинуваченій покарання ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України, тобто нижче, ніж передбачено санкцією даної частини статті. Таке покарання, як правильно зазначено в апеляційній скарзі прокурора, не відповідає ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченої, а також свідчить про неправильне застосування кримінального закону при призначенні покарання внаслідок його м'якості, тому вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині покарання з постановленням нового вироку.
При призначенні обвинуваченій ОСОБА_4 покарання колегія суддів враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, в тому числі й те, що злочин, передбачений ч. 2 ст. 307 КК України, відноситься до категорії тяжких, конкретні обставини вчинення кримінальних правопорушень і дані про особу обвинуваченої, яка за місцем проживання характеризується позитивно (а.к.п. 14), страждає на тяжку хворобу та має інвалідність І групи (а.к.п. 161), перебуває на «Д» обліку у лікаря нарколога з діагнозом «психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоідів з синдромом залежності» (а.к.п. 160), а також те, що вона раніше судима за злочини у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, їх аналогів і прекурсорів та була звільнена від призначеного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України (а.к.п. 33), проте в період іспитового строку знову вчинила низку злочинів у цій сфері.
Пом'якшуючими покарання обставинами колегія суддів визнає повне визнання вини та щире каяття.
Обставини, що обтяжують ОСОБА_4 покарання, колегією суддів не встановлено.
Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне призначити обвинуваченій ОСОБА_4 покарання за ч. 2 ст. 307 КК України у мінімальних межах, без застосування ст. 69 КК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 404 - 405, 407, 413, 414, 420 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.
Вирок Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 24 липня 2013 року стосовно ОСОБА_4 скасувати в частині призначеного за ч. 2 ст. 307 КК України покарання в зв'язку невідповідністю покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченої і неправильного застосування кримінального закону при призначенні покарання внаслідок його м'якості.
Постановити в цій частині новий вирок.
Призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 2 ст. 307 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 6 (шість) років з конфіскацією всього особисто їй належного майна.
Міру покарання ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 311, ч. 1 ст. 321, ч. 2 ст. 309, ч. 3 ст. 321 КК України залишити за вироком суду.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 6 (шість) років з конфіскацією всього особисто їй належного майна.
Відповідно до ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Євпаторійського міського суду від 25 липня 2012 року та остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 7 (сім) років з конфіскацією всього особисто їй належного майна.
Запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою залишити без зміни.
Строк покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту затримання, тобто з 6 червня 2013 року.
В решті вирок суду першої інстанції залишити без зміни.
Вирок суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення.
Копії вироку вручити засудженій та прокурору.
Вирок може бути оскаржений у касаційному порядку в судову палату у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення вироку судом апеляційної інстанції, а обвинуваченим (засудженим), який тримається під вартою, - в той самий строк з моменту вручення йому копії вироку.
Рижова І.В. Мельник Т.О. Балахонов Б.Л.