№ справи: 104/1909/13-цГоловуючий суду першої інстанції:Соколовський І.С.
№ провадження: 22-ц/190/6941/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Руснак А. П.
04 грудня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді:Руснак А.П.,
Суддів:Берзіньш В.С., Кірюхіної М.А.,
При секретарі:Рижих М.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Тайганського міжрайонного управління водного господарства, третя особа ОСОБА_7 про визнання наказів незаконними та їх скасування, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди та витрат на правову допомогу, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_6 - ОСОБА_8 на рішення Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 05 вересня 2013 року,
ОСОБА_6 звернулась до суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що наказом начальника Тайганського міжрайонного управління водного господарства - ОСОБА_7 видано наказ № 83 згідно з яким позивачці з 01 червня 2013 року зменшено виплату надбавки, а також наказом № 84 позбавлена премії «за зрив строків здачі табелів в бухгалтерію». Відповідно до наказу № 104 від 01 липня 2013 року до наказу № 83 внесені зміни, згідно з якими позивачці зменшено надбавку за високі досягнення у праці і встановлено 15% від посадового окладу. 11 липня 2013 року видано наказ про призначення службового розслідування відносно працівників служби бухгалтерського обліку та звітності, а наказом № 109 від 17 липня 2013 року ОСОБА_6 оголошено догану за неналежне виконання службових обов'язків, а саме не виконання доручення начальника щодо підготовки проекту наказу. 23 липня 2013 року видано наказ № 113 про результати службового розслідування та ОСОБА_6 винесено дисциплінарне стягнення - звільнення за п. 3 ст. 40 КЗпП за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків. На підставі цього, наказом № 91-ок від 29 липня 2013 року розірвано трудовий договір та зроблено запис в трудовій книжці позивачки - у зв'язку із систематичним не виконанням та порушенням без поважних причин обов'язків, покладених посадовою інструкцією інженера з підготовки кадрів та Правил внутрішнього розпорядку на підставі наказу № 91-ок від 29 липня 2013 року.
Рішенням Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 05 вересня 2013 року у задоволені позову ОСОБА_6 - відмовлено.
Сятгнено з ОСОБА_6 на користь держави судовий збір в сумі 114,70 грн.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_6 - ОСОБА_8 просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення про задоволення позову. Доводи апеляції зводяться до того, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 з підстав передбачених ч.3 ст.40 КЗпП України, суд першої інстанції виходив з відсутності порушень трудових прав позивачки та недоведеності позовних вимог.
З висновками суду судова колегія погоджується, як такими що відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Судом установлено, що позивачка працювала у Тайганському міжрайонному управлінні водного господарства на посаді інженера з підготовки кадрів з 20.08.2012 року. Наказом начальника Тайганського міжрайонного управління водного господарства - ОСОБА_7 № 83 позивачці з 01 червня 2013 року зменшено виплату надбавки, а наказом № 84 вона позбавлена премії «за зрив строків здачі табелів в бухгалтерію». Відповідно до наказу № 104 від 01 липня 2013 року до наказу № 83 внесені зміни, згідно з якими позивачці зменшено надбавку за високі досягнення у праці і встановлено 15% від посадового окладу. 11 липня 2013 року видано наказ про призначення службового розслідування відносно працівників служби бухгалтерського обліку та звітності, за результатами якого, наказом № 109 від 17 липня 2013 року ОСОБА_6 оголошено догану за неналежне виконання службових обов'язків, а саме не виконання доручення начальника щодо підготовки проекту наказу. 23 липня 2013 року видано наказ № 113 про результати службового розслідування та ОСОБА_6 винесено дисциплінарне стягнення - звільнення за п. 3 ст. 40 КЗпП за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків. На підставі цього, наказом № 91-ок від 29 липня 2013 року розірвано трудовий договір та зроблено запис в трудовій книжці позивачки - у зв'язку із систематичним не виконанням та порушенням без поважних причин обов'язків, покладених посадовою інструкцією інженера з підготовки кадрів та Правил внутрішнього розпорядку на підставі наказу № 91-ок від 29 липня 2013 року.
Виходячи з встановлених обставин та аналізу доказів у справі, суд дійшов висновку, що скоєння позивачкою порушень трудової дисципліни доведено письмовими доказами та показами свідків та вони носять систематичний характер.
Судом вірно застосовані норми матеріального права, а саме положення ст.ст. 139, 147, 237-1 КЗпП України.
Відповідно до ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони й інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Згідно зі ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Всупереч вимогам зазначених норм процесуального закону, позивачкою не доведено обставин, на які вона посилалася в обґрунтування свого позову.
Отже, суд першої інстанції правильно відмовив у задоволенні позову ОСОБА_6 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Як таке, що ухвалено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, рішення, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 308 ЦПК України, має бути залишено без змін, а апеляційна скарга підлягає відхиленню.
На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 304, 308, 313, 315, 317, 319, 324, 325, 327 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_8 відхилити.
Рішення Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 05 вересня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк.
Судді: